Трибунал для Путіна: "шашечки" чи їхати
Оксана Геронтьєва, кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна"
Минулий тиждень відзначився двома міжнародними подіями, які не витримали інформаційного навантаження сьогодення і залишилися для "вузького кола". Йдеться про відчутний прогрес в перемовинах щодо створення трибуналу по агресії й американські санкції стосовно суддів Міжнародного кримінального суду. І те, і інше, власне, про путіна. Точніше, про справедливість для українців у вигляді путіна на лаві підсудних хоч в якомусь осяжному майбутньому.
Оскільки юридичні тонкощі створення спецтрибуналу по агресії надскладні для сприйняття без розуміння "матчастини", а з офіційного повідомлення зрозуміло тільки те, що є суттєві зрушення, хайпу не сталося.
Втім, зустріч Core Group в Брюсселі із погодженням основних положень статуту трибуналу - це саме та надміцна цегла в будинок спецтрибуналу, яку вже не можна буде здмухнути. Інформація від джерел дає сподівання на фіналізацію створення трибуналу для путіна вже цієї весни.
Посприяти цьому процесу, як не парадоксально, зможе і ситуація довкола МКС. Санкції Трампа щодо цього суду і зокрема прокурора Хана - маркер того, що міжнародне правосуддя - це автономна суто юридична історія людства, нелюдських злочинів та невідворотності покарання за них. І ці процеси мають бути максимально дистанцьовані від будь-яких політичних чи геополітичних. Якщо вже пресуєте одну судову інстанцією - не заважайте створенню іншої.
Повернемося до спецтрибуналу. Йдеться про його міжнародний формат і, відповідно, сприйняття і визнання вироків у всьому світі. Про чітку дефініцію агресії як головного злочину, злочину-передумови всіх інших воєнних звірств не тільки з позиції українського законодавства, а й норм міжнародного права.
Трохи цифр щодо настрою українців, для розуміння "середньої по палаті". У грудні минулого року в одному з опитувань соціологи запитали, чи згодні українці (за умови надійних гарантій миру) на притягнення до відповідальності за злочин агресії президента, голову уряду та голову МЗС (так звану "трійку" топ-посадовців) країни-агресора вже після того, як вони залишать свої посади. 68% респондентів відповіли "так" і ще 12% - "скоріше так" .
56% опитуваних хочуть притягнення найвищого військово-політичного керівництва росії за злочин агресії одразу після припинення бойових дій, в той же час майже третина українців (32,84%) вважають важливим сам факт притягнення до відповідальності – незалежно від строків.
До заочних вироків (in absentia), згідно опитуванню, позитивно ставиться 41% українців, в той час як проти засудження за агресію без фізичної присутності обвинувачених виступають 23% опитуваних.
За умови неможливості притягнення до відповідальності "трійки" українці воліли б бачити на лаві підсудних за військову агресію колишнього міністра оборони рф Сергія Шойгу, начальника Генштабу ЗС рф Валерія Герасимова, директора фсб Олександра Бортнікова та чинного міністра оборони Андрія Бєлоусова.
Втім, будь-які посади - це не пожиттєве, а міжнародне правосуддя - гра в довгу заради історичної справедливості. Звісно, хотілося б побачити путіна і решту "трійки" на лаві підсудних трибуналу разом з усіма їхніми посадовими регаліями, але тут вже як у тому старому анекдоті - або "шашечки", або їхати.
