Як освітня реформа допоможе у вирішенні демографічної кризи

Вадим Попко, професор кафедри порівняльного і європейського права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка

 

Триває вступна кампанія. Вже четвертий рік вона відбувається під час повномасштабного вторгнення, і вчетверте замість ЗНО випускники складають національне мультипредметне тестування (НМТ). За даними Міністерства освіти і науки на НМТ зареєструвалися 312 тисяч учасників, з яких майже 21 тисяча – випускники, які перебувають за кордоном. Загальна ж кількість випускників шкіл цього року становить 360 тисяч.

Проблема зменшення кількості випускників – це наслідок демографічної кризи, що розпочалася ще в 90-х роках, а згодом посилилася через економічні труднощі та виклики, пов’язані з окупацією Криму та східних регіонів нашої країни.

За словами заступника директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ Олександра Гладуна, минулого року в Україні народилося майже 177 тисяч дітей, а померло понад 495 тисяч українців. Тобто, смертність втричі більша за народжуваність. Статистика, на жаль, жахлива…

 

Джерело: Радіо Свобода

З початком повномасштабного вторгнення додались ще й інфраструктурні проблеми. Як повідомив Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба під час свого виступу на форумі «Освіта нової України», з 2022 року було зруйновано або пошкоджено понад 4000 закладів освіти.

Втім, оптимізму додає заступник Керівника Офісу Президента України Олена Ковальська, яка також брала участь у форумі, зазначаючи, що: «в поточному році планується відкрити або оновити понад 1500 освітніх просторів». І це вже схоже на тренд, адже за словами пані Ковальської у 2024-2025 роках держава інвестувала в освітню інфраструктуру 22,56 млрд грн і це наймасштабніша «трансформація освітнього простору та змісту за всю історію нашої освіти».

Ще кілька важливих здобутків, про які Олена Ковальська розповіла під час освітнього форуму. Станом на травень 2025-го побудовано 15 підземних-шкіл укриттів та 53 майстерні в коледжах, обладнано 126 нових шкільних кухонь і їдалень, створено 980 центрів Захисту України.  У новому навчальному році школи отримають більше 100 сучасних лабораторій та профільних кабінетів НУШ: кабінети та лабораторії хімії, фізики, біології, географії, математики та лабораторії STEM. В решті решт – у планах побудова двох нових університетських кампусів (лабораторії, гуртожитки, стадіони) в Києві та Миколаєві.

Відновлення  України та повернення молоді - головний меседж, який пролунав на форумі. Це, безумовно,  складне завдання, втім я переконаний що ми здатні його виконати попри усі виклики. Скорочення народжуваності, масова міграція та зміни в структурі суспільства призводять до того, що школи випускають все менше абітурієнтів і це неминуче позначається на системі освіти загалом.

Міністерство освіти і науки чітко дотримується заявленого курсу на скорочення кількості ЗВО. У січні 2024 року в МОН заявляли, що в Україні налічується 170 державних закладів вищої освіти, 100 приватних та 40 комунальних. За минулий рік кількість університетів скоротилася, і у квітні цього року в МОН називали нові цифри: 150 університетів, з яких 120 перебувають у системі Міносвіти. Кількість зменшилася за рахунок об’єднання невеликих та економічно несамостійних закладів освіти з більшими ЗВО. Офіційний орієнтир Міносвіти на найближче майбутнє після реформування – 100 державних ЗВО. Очевидно, що цей процес є болісним, втім, в МОН його намагаються зробити максимально плавним. З кожним роком фінансування тих закладів, які не відповідають необхідним критеріям зменшується, але одночасно збільшується фінансування тих ЗВО, які цим критеріям відповідають.

Разом з тим, ми маємо не лише віднайти баланс між кількістю випускників та кількістю закладів вищої освіти, а й докласти зусиль, аби подолати демографічну кризу.

Стратегія демографічного розвитку України

 

30 вересня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію демографічного розвитку України на період до 2040 року. Згідно документа населення України становить  31,1 млн (на територіях, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі). Ще близько 5 млн проживає на тимчасово окупованих територіях. За різними оцінками, емігрували з України з початку повномасштабного вторгнення від 5 до 8 млн осіб.

Оскільки передбачити, скільки триватиме війна вкрай важко, Стратегія дає два прогнози щодо населення України у 2035 та 2040 рр. Візьмемо два показники: загальна чисельність населення та частка осіб у віці 0-17 років.

Індикативні показники для проведення моніторингу реалізації Стратегії	Фактичні дані*	Очікувані дані	Прогнозні дані за інерційним сценарієм			Прогнозні дані за сценарієм змін
	2021 рік	2024 рік	2030 рік	2035 рік	2040 рік	2030 рік	2035 рік	2040 рік
Чисельність постійного населення (за оцінкою), млн. осіб, у тому числі:	41	31,1	31,6	30,5	28,9	33,5	34	33,9
Частка осіб у віці 0-17 років у чисельності постійного населення, відсотків	17,9	16,7	16,8	15	13,5	17	15,5	14,8

 

Як бачимо, за інерційним сценарієм у 2030-2040 рр. прогнозується скорочення населення. Одна з причин - демографічний провал, який спостерігаємо зараз.

Що ж стосується осіб у віці до 17 років, то в Стратегії також прогнозується зменшення їх частки, причому і за інерційним сценарієм і за сценарієм змін.

В Міносвіти заявляють про те, що хоча значна кількість 17-річних й виїжджає, однак чимало випускників й повертається. На жаль, точної статистики немає, тому складно навіть прогнозувати, скільки абітурієнтів буде в Україні найближчими роками з урахуванням усіх нинішніх факторів.

Власне все, що ми можемо робити зараз – впроваджувати програми підтримки родин, аби підтримати хоча б поточний рівень народжуваності.

Світовий досвід

На діаграмі нижче – структура витрат країн ОЕСР на політики підтримки сімей за 2021 рік, у відсотках ВВП.

Джерело: oecd.org

Як бачимо, витрати складаються з трьох видів підтримки: грошова, послуги та  податкові пільги. Станом на 2021 рік найбільшу підтримку надавала Ісландія (майже 4% ВВП), а найменшу – Туреччина (0,5%).

В Україні допомога сім’ям із дітьми надходить в рамках коштів, передбачених держбюджетом. На поточний рік ця сума становить 27,4 млрд грн. З них:

• виплата при народженні  дитини -   41280 грн (виплачується частинами – 10 320 грн відразу та по 860 грн протягом наступних трьох років);
• на утримання дітей у патронатних сім’ях – 251,7 млн грн (+325% порівняно з 2024 р.);

• на послугу патронату над дитиною – 155 млн грн (+218%);
• на підтримку дітей-сиріт у малих і великих прийомних сім’ях (дитячих будинках сімейного типу) – 2,5 млрд грн (+25%);
• програма «Муніципальна няня» – 576 млн грн (+200%).

Також заплановано 833 млн грн на фінансування будівництва/придбання житла для дітей-сиріт.

Звичайно, ця сума замала, аби подолати демографічну кризу, але ми – воююча країна, в якій левова частка коштів призначена на оборону. Тому, як би складно нам не було, підходити до розв’язання проблеми потрібно комплексно. Зокрема сконцентруватися й на наступних напрямках.

Розвиток інфраструктури та послуг. Доступні дитячі садки, якісна медицина та освіта (дошкільна, шкільна, вища) можуть стимулювати молоді сім’ї до народження дітей. Про це свідчать дані дослідження Фонду ООН у галузі народонаселення за 2019 рік. За даними Держкомстату в Україні у 1990 році функціонувало 24500 дошкільних закладів. Станом на 2024 рік їх кількість зменшилася вдвічі – до 12800. Знижувалась і чисельність дітей, які користувались дошкільною освітою з 2,4 млн у 2019 році до 850 тисяч у 2024 році. Відсоток дітей, охоплених дошкільною освітою становить 53% і це дуже низький показник. Для порівняння, в країнах ЄС в середньому цей показник становить понад 80%.

Гнучкі умови праці. Роботодавців можна стимулювати запроваджувати практику віддаленої роботи та гнучких графіків для молодих батьків, що полегшить поєднання кар’єри та виховання дітей.

Безпека. Завершення війни та покращення загальної безпекової ситуації є ключовим фактором для підвищення народжуваності. А це означає, що вже зараз треба створювати усі необхідні умови безпеки для майбутніх учнів та студентів під час навчання. Цьому питанню я кілька разів приділяв увагу в своїх попередніх блогах, тому зупинюся дуже коротко на головних аспектах:

• Життєво необхідні системи – електро- та водопостачання та водовідведення, вентиляція, запасні виходи, тощо.
• Технологічна інфраструктура – Wi-Fi та стабільний мобільний зв’язок, що забезпечить доступ до онлайн-ресурсів та навчальних платформ.

• Психологічний комфорт – ергономічний дизайн, якісне освітлення, можливість комунікації та підтримки між студентами й викладачами.
• Гнучкі навчальні умови – аудіовізуальне обладнання, онлайн-лекції, адаптація навчального графіка до реалій безпекової ситуації.

Детальніше про ці та інші можете прочитати тут і тут.

Податкові пільги. Доречно розглянути досвід Франції, яка ще у 1919 році запровадила систему сімейного коефіцієнта, що передбачала додаткові податки для бездітних і податкові пільги для платників податків, які мають дітей, з метою стимулювання народжуваності.

Комунікація з українською молоддю за кордоном. У грудні минулого року Уряд реформував Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України в Міністерство національної єдності України. Серед завдань Міністерства – повернення української молоді на Батьківщину. Слід зазначити, що у відомстві запропонували цікавий інструмент - створення Unity Hub. Такі точки присутності за кордоном мають забезпечити освітню, культурну, соціальну та адміністративну підтримку українській громаді, а головне - сприяти поверненню українців додому. В цьому контексті я пропонував налагодити співпрацю освітян та дипломатів.

Висновки

На освітньому форумі, про який я згадував вище, виступив перший заступник Міністра освіти і науки України Євген Кудрявець, навівши дуже цікаві факти. Виявляється, людина, поки їй не виповнилося 25 років, 64%  свого життя (окрім сну) перебуває в навчальному просторі. Що це означає? Що саме в цей період формується її світогляд, комунікація, професійні навички, компетенції та соціальні взаємодії. І це те, що визначить, якою буде Україна в майбутньому.

Сьогодні демографічна ситуація в Україні гірша ніж будь-де в Європі. Причини зрозумілі – міграційні процеси, безпекова складова, економічна ситуація. Втім, ми повинні усвідомлювати нашу відповідальність за майбутні покоління. Це не лише наш моральний обов’язок, а й запорука того, що наша країна, українська нація, культура, освіта та цінності збережуться і розвиватимуться.

Якість освіти визначає рівень знань і навичок, з якими діти увійдуть у доросле життя. Тому сьогодні ми повинні забезпечити нашим дітям доступ до якісного навчання. Адже саме сьогоднішня молодь долатиме виклики майбутнього та формуватиме нову реальність.