Аналіз перемир'я Ізраїль-Іран та його глобальних наслідків
Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”
Перемирʼя запроваджене 24 червня за ініціативи Трампа: Іран мав припинити вогонь першим, через 12 годин – Ізраїль, а через 24 години війна оголошувалася завершеною. В перші години Іран здійснив ракетний обстріл Беер-Шеви (4 загиблих), але потім припинив атаки. Пізніше Іран взагалі спростував ракетний удар по Ізраїлю. Ізраїль заявив про право «рішуче відповісти» на будь-які провокації. Іран вважає конфлікт «багаторічним», а перемирʼя – тактичною паузою для оцінки ресурсів. Тегеран готовий до тривалої війни, але тимчасово зупинився через тиск Катару та США.
Проміжні підсумки. Цілі сторін: хто що виграв?
Ізраїль:
1) знищення ядерної інфраструктури: 60% іранських ракетних потужностей та ядерних об’єктів у Фордо, Натанзі, Ісфахані зруйновано;
2) ліквідація військової еліти: убито керівництво Корпусу Вартових Революції (КВІР), включаючи генералів Саламі та Багері;
3) контроль повітряного простору: ЦАХАЛ домінує над західним Іраном, що дозволяє блокувати нові атаки. Поряд з цим за різними оцінками Іран зберіг підземні лабораторії та 400 кг урану (збагаченого до 60%) – достатньо для створення ядерної зброї за 2-3 доби.
Іран:
1) пробує займатись пропагандистською перемогою: подає удари як «легітимний захист», а атаку на базу США в Катарі – як «успіх» (хоча попередження дозволило евакуювати особовий склад);
2) збереження потенціалу: частина ядерних обʼєктів уціліла, а ракетні удари по Ізраїлю (150+ ракет, 29 загиблих) довели здатність завдавати шкоди. При цьому є купа внутрішніх проблем: економічна криза через санкції, протести через безробіття та інфляцію. Тож режим використовує образ «зовнішнього ворога» для консолідації влади, але це стає все важче робити.
США та Трамп:
1) отримав статус силового арбітра, удари B-2 по ядерним обʼєктам (Фордо, Натанз) і роль «миротворця» підсилюють імідж Трампа як рішучого лідера. Його ціль – нова ядерна угода з додатковими умовами для Ірану (наприклад, знищення запасів урану), попри те, що саме він скасував угоду 2015 року;
2) Трамп уникнув затяжної війни, яка загрожувала базам США. Проте він зазнає критики щодо символічності ударів (за різними джерелами обидві сторони попереджали про удари завчасно).
Чи буде помста Ірану?
Скоріше за все Іран використає проксі-групи:
1) «Хезболла» в Лівані (атаки на північ Ізраїлю вже фіксувалися під час перемир’я); 2) Хусити в Ємені (атаки на судна в Червоному морі). Можливі атаки через ІДІЛ або інші групи проти західних цілей поза Близьким Сходом. При цьому Іран має системні внутрішні проблеми, зокрема: 1) населення висловлює невдоволення через збідніння, хоча режим мобілізує натовп під гаслами «перемоги над агресорами»;
2) консерватори вимагають помсти, реформатори звинувачують уряд у «стратегічній поспішності».
Вплив на війну в Україні: тимчасові переваги та довгострокові загрози. Тимчасовий позитив: 1) зменшення поставок зброї від Ірану до РФ через власні потреби у відновленні інфраструктури; 2) Трамп може тимчасово збільшити військову допомогу Україні (наприклад, ППО), оскільки загроза ескалації на Близькому Сході знизилася, але це не факт з огляду на його бажання укласти мега угоду з РФ.
Довгострокові ризики:
1) у разі провалу переговорів Іран запропонує Росії зброю (ракети, дрони) в обмін на ядерні технології;
2) посилення тиску на Україну з метою отримати успішну історію. Маємо тримати в голові, що адміністрація Трампа хоче «швидкого миру» для своїх політвигод і скоріше за все нашим коштом. Надскладне завдання цьому протидіяти, поки Зеленському це вдається. Побачимо результати від зустрічей на полях саміту НАТО, зокрема можлива зустріч Зеленського з Трампом.
Що далі?
Оптимістичний сценарій – нова ядерна угода (США-Іран) до кінця 2025 року з гарантіями знищення урану. Песимістичний сценарій – Іран відновлює ядерну програму в підпіллі, а через проксі починає війну з Ізраїлем до 2026 року. Найбільш імовірний сценарій – напруга зберігається на рівні «прихованих атак» (кіберзброя, тероризм), але пряма війна не відновлюється, паралельно йдуть розмови про нову ядерну угоду.