Що не так з "новими" ідеями реформувати спрощенку?
Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна
У своєму нещодавньому інтерв’ю Голова парламентського комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підтримав план реформування спрощеної системи оподаткування (ССО), запропонований урядовою Національною стратегією доходів (НСД) за прикладом Польщі. За його словами, цей план – не про підвищення податків, а про унеможливлення зловживань спрощенкою. Але чи це так насправді?
Нагадаємо, що НСД передбачає скасування 1 та 2 гр. ССО (де сплачується фіксований податок), та диференціацію ставок на 3 гр. від 3% для торгівлі до 17% для інтелектуальних послуг. При цьому, усі суб’єкти господарювання, включно з платниками ССО, будуть зобов’язані вести повний товарний облік на підставі первинних документів, а також ставати платниками ПДВ починаючи з 1 млн. грн. річного обороту. Всупереч тому, про що каже пан Гетманцев, ліміти застосування ССО планується не збільшувати до польського рівня у 2 млн. Євро (майже 100 млн. грн.) а навпаки, зменшувати, або, принаймні, скасовувати їхню індексацію, аби надалі звузити сферу застосування спрощенки. Відповідні зобов’язання уряд прописав і у меморандумі з МВФ.
Перше, що кидається в око: а де тут, власне, боротьба із зловживаннями? ССО найбільше дорікають (а) "подрібненням", коли більше за розміром підприємство видає себе за конгломерат суб’єктів мікробізнесу, найчастіше окремих ФОП; (б) роботу на ССО з перевищенням дозволеного законом ліміту; та (в) використання псевдо-ФОП на ССО замість найманих працівників.
Тож де у "реформі" від НСД запобіжники проти таких зловживань? Їх немає. Натомість представники Мінфіну, який, власне, і розробляв НСД, говорять про "усунення економічних стимулів" для зловживань. Але це саме той випадок, коли для того, аби знищити тарганів, збираються діяти у найпростіший та найрадикальніший спосіб – спалити хату. Адже у перекладі "усунення економічних стимулів" означає, що мікробізнес стає неконкурентоздатним у порівнянні з великим, і має просто зникнути як такий.
Візьмемо найбільш поширений вид такого мікробізнесу – роздрібну торгівлю. 3% - це дійсно менше за 5% на 3 гр. ССО, але остання не пристосована для торгівлі взагалі, вона створена для виробництва та надання послуг. Наприклад, у 2024 р. з усіх 607 тис. ФОП на ССО, які займалися цим видом діяльності тільки трохи більше 80 тис. (13%) були на 3 гр., решта обирали 1 та 2 гр. І це невипадково: податки, які заміщує Єдиний податок (ЄП), складали у тому ж році загалом 3.4% від обороту сектору підприємств, що менше ніж сплачує 3 гр. ССО. А у торгівлі, яка є низькомаржинальним видом бізнесу, "податкове навантаження" на юридичних осіб на загальній системі було природно ще меншим – 1.6% (усі розрахунки – на основі даних ДПС та Держстату).
Отже, НСД пропонує встановити податок на мікробізнес на рівні, що майже вдвічі перевищує податкове навантаження великого! І це ще не все, адже ведення обліку (непотрібного у мікробізнесі) – це дороговартісний вид роботи, який створює квазіфіксовані витрати: для великого бізнесу вони становлять мізерну частину вартості, для малого – відчутні, а для мікробізнесу – заборонні.
Більше того, підприємництво і ведення обліку потребують різних здібностей та вмінь, тому переважна більшість підприємців нездатні вести облік самостійно на такому рівні, аби не наражатися на штрафи або пропозиції "вирішити питання" з боку податківців. І це є однією з основних причин чому цю норму так наполегливо просувають податківці, користуючись профдеформацією аудиторів та бухгалтерів, для яких вести облік так само природно, як дихати, і які, як правило, не розуміють відмінності мікробізнесу бо ніколи з ним не стикалися.
Формальний привід – мовляв, без такого обліку через спрощенців легко реалізувати контрабандні та контрафактні товари – не витримує критики з позицій реальності, адже, з одного боку, є повна "тінь", де переважна більшість таких товарів і реалізуються, а, з іншого, якщо документи потрібні, їх за помірну плату забезпечують "конверти", і у такий спосіб "лівий" товар, зокрема підакцизний (як-от "палений" алкоголь) продається навіть через цілком респектабельні магазини на загальній системі.
І, нарешті, аби вже напевне вбити мікробізнес у торгівлі, є вимога переходу на сплату ПДВ з 1 млн. грн. Це не тільки надалі підвищує ще на кілька відсоткових пунктів і без того надмірний податок, але й, головне, вимагає вже повного бух обліку з вкрай обтяжливим адмініструванням ПДВ. За даними репрезентативного опитування, проведеного Info Sapience на замовлення CASE Україна саме набуття статусу платника ПДВ за українських реалій є найбільшим бар'єром для зростання підприємств, адже підприємства – платники ПДВ змушені витрачати на ведення обліку вдвічі-втричі більше людино-днів, ніж неплатники. І тут вже точно неможливо обійтися без послуг професійного бухгалтера.
Але оборот в 1 млн. грн. для торгівлі з середньою націнкою у 20-30% відповідає місячному доходу підприємця на рівні середньої зарплати. А з нього ще треба сплачувати за оренду, електрику, купувати таке-сяке обладнання, тощо. Це, фактично, "бізнес" заради виживання. Тим часом, послуги професійного бухгалтера, ще й здатного "вирішувати питання" з податковою, коштують від 1000 долл. на місяць, тобто більш ніж вдвічі більше за власний дохід ФОП з таким оборотом. Навіть якщо бухгалтер працюватиме на чверть ставки, ФОПу залишатиметься хіба що мінімальна зарплата. І за це він має відповідати усім власним майном, нести усі ризики бізнесу?
В результаті, бізнес такого масштабу може вижити або якщо це псевдо-ФОП, який бере участь у схемі того самого подрібнення з оборотом до 1 млн. – тоді він хоча б не несе ризиків і витрат на бухгалтерію; або якщо він насправді перевищує обороти усіма правдами і неправдами, але приховує доходи і декларує до 1 млн., як це було з 2016 по 2022 рр. коли платникам ЄП з оборотом понад 1 млн. треба було обов’язково встановлювати РРО. Або – "найкращий" варіант – працювати у повній "тіні", сплачувати за "кришу", і не знати горя, як це і без того часто відбувається зараз. Чи комбінований варіант: реєструватися, перевищувати 1 млн. грн., і сплачувати 1000 дол. на рік податковому інспектору за те, аби він не помічав цього – як змушені зараз працювати ФОП на загальній системі, що торгують підакцизними товарами (ними не можна торгувати на спрощеній). Отже, є навіть відпрацьована корупційно-тіньова модель, до якої "реформатори" штовхають нині законослухняних мікропідприємців.
Проте головний бенефіціар такої "реформи" - навіть не корумпована частина податківців, а великий роздрібний бізнес, який вже багато років наполегливо лобіює вихолощення або знищення спрощенки. Адже головний результат такої "реформи" - це збільшення бар’єрів для входу, тобто, зменшення конкуренції, що надалі підсилить і без того чималу ринкову владу великих роздрібних мереж, і дозволить їм вижимати ще більше монопольних прибутків з покупців та постачальників.
Так, вони готові сплачувати з них податки, і в цьому плані ситуація виглядає як win-win для них та держави. Але за чий рахунок? Адже сплата податків, не кажучи вже про монопольну ренту – це просто переміщення ресурсів між секторами економіки. А зменшення конкуренції, як вчать на першому курсі будь-якого пристойного економічного вишу, веде до deadweight loss - загальних втрат суспільного добробуту. Отже, запропонований НСД план "реформування" ССО прямо шкодить економічному зростанню і зменшує суспільний добробут на користь корупціонерів та недобросовісних лобістів.
Так само, до речі, не витримує критики аргумент (наведений, зокрема, у звіті ОЕСР) що спрощена система шкодить економічній продуктивності, бо підприємства штучно стримують своє зростання аби не перейти з неї на загальну. Але ж якби не спрощенка, то абсолютної кількості цих підприємств не було б взагалі через бар'єри входження! Незрозуміло, як люди з хорошою економічною освітою можуть не розуміти таку просту річ.
Нарешті, щодо "ФОП замість найму": цю схему НСД планує знищити через підвищення податку на інтелектуальні послуги майже до рівня ПДФО. Але це марні сподівання, бо за найманого працівника треба ще сплачувати ЄСВ, більший за розмірами, тому стимул оформлювати його як псевдо-ФОП все одно залишається. А от стимул для самого ФОП, що працює у постіндустріальних галузях, надавати свої послуги саме в Україні – зникає, бо сплачуючи такий самий (а подекуди і менший) податок хоча б у тій самій Польщі він чи вона може там отримати принципово іншу якість держави, з діючим верховенством права, багаторазово кращими соціальними гарантіями, дійсно безоплатними і при цьому якіснішими медициною та освітою, тощо.
Відтік кадрів у цих галузях завжди був величезною проблемою: за оцінкою Анатолія Анеліна, інвестиційного банкіра і директора Українського інституту майбутнього, стартапи, створені українцями (чи за участю українців) за кордоном, мають сумарну капіталізацію у трильйонах доларів. І це навіть попри сприятливі податкові умови, поки що наявні в Україні! Неважко передбачити, що і тут НСД не стільки вб'є тарганів, скільки спалить хату. А це саме ті галузі, які тільки і можуть потенційно забезпечити Україні стрімке та стале економічне зростання – і мова не тільки про ІТ, наразі "прикритої" режимом Дія Сіті.
Насправді, спеціальні режими для мікробізнесу та самозайнятих існують у більшості країн світу, включно з ЄС. Часто вони є пільговими, і на це є серйозні підстави. Звичайно, як і будь-які пільги, вони притягують недобросовісних підприємців більшого масштабу, тому усі згадані вище претензії до ССО там також наявні. Але у світі напрацьовано багато способів протидіяти таким зловживанням не вбиваючи при цьому мікробізнес. Як правило, країни йдуть шляхом розробки критеріїв, за якими податківці можуть розпізнати "схеми" і накласти на їхніх організаторів відповідні санкції.
В Україні вже розроблено (до речі, за ініціативи як раз "білого" мікробізнесу та галузевих асоціацій постіндустріальних галузей і за підтримки СІРЕ) ПЗУ №13507 щодо заснованих на кращих міжнародних правилах чітких критеріїв, які дозволяють відрізнити справжнього ФОП від найманого працівника, оформленого під ФОП. Зараз за ініціативи того самого мікробізнесу аналогічна робота ведеться і щодо "подрібнення". У разі імплементації це і будуть дієві та адекватні способи боротьби з тими зловживаннями, на які справедливо нарікав пан Гетманцев у своєму інтерв’ю. А НСД у цій частині (як і загалом у частині податків) потребує термінового та радикального перегляду.
