Динаміка вражає. Огляд українського ринку хмарних сервісів у 2025 році

Максим Агєєв, співзасновник і генеральний директор De Novo, співзасновник Української асоціації цифрового суверенітету (DSUA)

У 2025 році ринок послуг IaaS/PaaS в Україні сягнув ₴7,2 млрд, з урахуванням додаткових витрат цифра, вочевидь, перевищує ₴10 млрд. Але ці показники приховують неочевидну правду про донорську допомогу, обороноздатність України та новий розподіл сил між українськими та глобальними провайдерами. У цьому огляді — спроба зрозуміти, хто виграє, хто платить і куди рухатися далі.

Показники ринку хмарних сервісів у 2025 р.*
* Методика розрахунку показників описана в кінці огляду.

Обсяг споживання хмарних послуг IaaS/PaaS в Україні у 2025 році перевищив, за моїми оцінками, ₴7 млрд. Проте вражає не сама цифра, а динаміка. Ще у 2021-му обсяг цього ринку був на рівні 1,3 млрд, у 2023 — 2,9 млрд. Отже, за п’ять років (2021–2025) сегмент зріс у понад п’ять разів — і це без врахування донорської допомоги у вигляді хмарних потужностей від гіперскейлерів.

Більше 80% продажів усіх закордонних провайдерів в Україні припадають на двох глобальних провайдерів — AWS та Microsoft Azure. У сегменті українських операторів 80% обсягів забезпечено трьома компаніями — De Novo, Gigacloud та датацентр "Парковий".

П’ятикратне зростання хмарного ринку в роки війни підтверджує, що хмари критично важливі для виживання країни. Найшвидше споживання хмарних послуг зростає у галузях, які працюють на стійкість, обороноздатність й автономність країни. Про зброю й енергетику говорять усі, а от хмарна інфраструктура залишається непоміченою — хоча держава та бізнес обирають її як пріоритет. Якщо прибрати хмари, серйозно постраждає значна частина економіки. Війна лише прискорила неминучий перехід на нову технологічну парадигму.

Співвідношення часток зарубіжних та українських провайдерів змінилося з 64/36 у 2021 р. на 80/20 у 2025 р.

 

Цифровий Рамштайн

У 2024–2025 роках суттєво зросли продажі послуг Microsoft, бо цей вендор для багатьох українських компаній припинив безкоштовне обслуговування в хмарах Azure, яким вони користувались із 2022-го. Саме це й підштовхнуло загальне зростання долі ринку світових гравців у 2025 році.

Унікальною з ринкової точки зору практикою є донорська допомога, яку надає група країн НАТО, у забезпеченні силових відомств України обчислювальними ресурсами, засобами зв’язку та кіберзахисту. Існує навіть неофіційний термін "Цифровий Рамштайн". Практично всі гроші за хмари отримують дві компанії — Microsoft та AWS. Я б оцінив ці витрати приблизно в ₴3 млрд, проте чи можна називати їх ринковими? Радше за все, ні. Хоча український споживач отримує готові ресурси, гроші ходять десь за межами України. Але виключити такий величезний шматок із розрахунків я теж не можу. На відміну від аутсорсингових компаній, продукт роботи МО залишається всередині країни.

Таким чином, загальний обсяг споживання хмарних сервісів IaaS/PaaS в Україні з урахуванням усіх чинників можна оцінити у понад ₴10 млрд або $240 млн.

$240 мільйонів на хмари — чи це багато?

Для України майже чверть мільярда доларів — це якісний стрибок. Але у сусідній Польщі ринок IaaS/PaaS наближається до $3 млрд, тобто більший у понад 12 разів. Цікаво, що Росія демонструє такі ж показники — до $3 млрд дол. Проте входження до ТОП-5 економік світу  ніяк не позначається на технологічному розвитку цієї обмазаної кров’ю бензоколонки.

Що з цінами на українські хмари?

Український сегмент хмарних сервісів зростає в умовах жорстокої конкурентної боротьби за споживача. У результаті ринкових змагань ціни на хмарні сервіси від українських провайдерів подекуди більш ніж удвічі нижчі за пропозиції гіперскейлерів. Усі національні провайдери пропонують розміщення даних як на території України, так і в датацентрах країн ЄС. Така різноманітність дозволяє замовникам будувати складніші варіанти хмарної інфраструктури.

Чи виграли "хмарні емігранти"?

Майже через чотири роки великої війни можна оцінити вибір двох груп споживачів хмарних сервісів — тих, хто вирішив перенести дані в закордонні хмари, і тих, хто залишився на обслуговуванні у вітчизняних операторів. На мій погляд, сьогодні відсутні факти, що доводять стратегічну правильність переїзду до хмар в інших юрисдикціях. Так само як і помилковість вибору українських майданчиків. Ніхто з представників обох таборів не програв. Проте в плюс "українській" групі можна занести суттєве заощадження коштів на оплату хмарних сервісів, порівняно з "емігрантами".

Хмари у військових ШІ-проєктах та ризики "хмарної допомоги" НАТО
Окремо хочу наголосити на внеску військових розробників у створення систем ШІ промислового класу. Це ж не пілотні проєкти стартапів, що швидко згорають. Неможливо переоцінити роль ШІ у забезпеченні підрозділів ЗСУ від Генштабу до командира батальйону цифровими інструментами для аналізу, взаємодії та прийняття рішень. Цей приклад зводить нанівець розмови про купівлю власного заліза і вже призвів до фундаментального перегляду вимог до атестації бойових ІТ-систем у галузі інформаційної безпеки.

Так от, військові ШІ-проєкти просто неможливі без хмарного компоненту.

Цифрова трансформація ЗСУ та Міністерства оборони за останні роки виглядає справжньою фантастикою. Але це технологічні прориви забезпечені зокрема зовнішнім фінансуванням. Специфіка "хмарної допомоги" від країн НАТО в тому, що платить за неї не український бюджет. Сама наша країна ані зараз, ані в найближчому майбутньому не зможе платити такі суми гіперскейлерам. Кожен додатковий рік лише збільшує технологічну залежність України не лише від донорів, а й від сервісів двох світових компаній. Зупинити використання систем типу "Дельти" є неприйнятним варіантом з очевидних причин. Тому ми рухаємося вперед із міцно заплющеними очима, адже до перенесення в Україну цього типу даних та систем немає ані передумов, ані готовності. Якою буде ціна згаданого підходу — дізнаємося у майбутньому. Проте вона гарантовано буде чималою.

Події, які "зробили" хмарний 2025 рік

Тепер ще більш стисло пробіжимося по головних фактах та подіях 2025 року у галузі хмар. Це, звісно, на мій суб’єктивний погляд:

1. Згортання безкоштовного обслуговування в MS Azure. Такий крок Microsoft водночас забезпечив різкий приріст доходів компанії в Україні й стривожив розум споживачів. Вони довідалися, скільки насправді коштує це "безкоштовне" диво. Також з’ясувалося, що ключовим донором допомоги була не сама Microsoft, а "вбитий" Трампом фонд USAID. І, звісно, ефект vendor lock показався у всій красі та могутності. Цікаво, як здивовані споживачі діятимуть далі.
2. Розробка хмарної стратегії України. Була проведена експертами консалтингової компанії KPMG та оплачена одним з європейських донорів. У процесі було багато цікавих дискусій. Фінальна версія презентації виглядала дуже солідно. Проте на мій погляд, нічого більш відірваного від нашої реальності вигадати було неможливо. Схоже на те, що Мінцифри дотримується такої ж думки, бо документ надійно похований у бюрократичних надрах.
3. Створення Українського Альянсу Цифрового Суверенітету (DSUA). Трійка провідних українських хмарних провайдерів (De Novo, Gigacloud, датацентр "Парковий") заснувала нове професійне об’єднання. Альянс зацікавив представників Єврокомісії, українських CDTO, регуляторів та силові відомства. Замість бути просто громадською організацією, DSUA поступово стає основою нового технологічного кластера. Перший сервісний каталог альянсу — це реальні технічні рішення для цифрового суверенітету України.
4. Прискорення переходу від класичної віртуальної інфраструктури до сучасних платформ, які підтримують Cloud Native застосунки. Причина — не лише розвиток інструментів для розробки й керування, а й нове покоління інженерів і архітекторів. Через зростання внутрішньої розробки ПЗ в Україні, частина досвіду та спеціалістів перейшла з аутсорсингу на локальний ринок.
5. Експонентне зростання хайпу навколо ШІ. На цю тему не висловився, мабуть, лише мій старий пилосос. Мінцифри заявило амбітну мету створити agentic state (тобто, систему державного управління, що працює на базі автономних ШІ-агентів). Мета чудова, побажаємо колегам успіху. Проте зараз наш ринок лише проходить бурхливу фазу первинного накопичення досвіду, частих провалів та рідкісних удач. З’ясовується, що справа, скажімо, не в кількості та потужності GPU, а в наявності (частіше відсутності) реальних бізнес-потреб за межами спілкування з ChatGPT. Реальних українських грошей у цій галузі поки що образливо мало, але ентузіастів та політичної волі вистачає для кипіння цього котла. Отже, найцікавіше чекає нас попереду.
6. Зміни в партнерській програмі Broadcom/VMWare сколихнули хмарний ринок: тисячі партнерів у світі отримали несподівані повідомлення про припинення контрактів. Це створило невизначеність і для українських компаній, які працюють з цими технологіями. Попереду — до півтора року на рішення: залишатися з VMware чи переходити на інші платформи. Остаточні висновки — не раніше 2027 року.

Навіщо Європа "приземляє" гіперскейлерів США та до чого тут Україна
Зростання ролі трьох американських хмарних провайдерів змусило Європу серйозно говорити про цифровий суверенітет. Хмари та ШІ — це вже не про технології, а про глобальний вплив та контроль майбутнього. Тому європейські провайдери й експерти працюють разом з Єврокомісією, а ЄС дедалі активніше захищає власний ринок і цифрову незалежність. Ось два основні напрямки:

1. Регуляторно-юридичні вимоги. ЄС змушує гіперскейлерів "приземляти" свої дата-центри у європейській юрисдикції, формує нові вимоги щодо захисту даних своїх громадян та бізнесу. З’явився EU Data Act. Вводиться комплайнс European Sovereign Cloud. Ініціатива European Digital Decade 2030 формує довгострокову стратегію розвитку суверенної цифрової економіки.
2. Інвестиційно-технологічні ініціативи. Розвиваються пан’європейські проєкти типу Gaia-X, IPCEI-CIS, CISPE, Eurostack, AI Factories та інші. Обсяги заявленого фінансування з боку Єврокомісії та національних урядів (не говорячи вже про приватні компанії) вражають. Йдеться про сотні мільярдів євро.

Для України вкрай важливо бути частиною цих європейських проєктів, максимально використовувати напрацювання європейців. При цьому ми можемо зробити значний внесок у вирішення загальноєвропейського завдання.

Європейські експерти вважають, що слабкою стороною ЄС у подібних цифрових проєктах є повільність у прийнятті колективних рішень, необхідність шукати компроміси серед десятків країн-учасниць, велика кількість акторів у пан’європейських проєктах. Україна позбавлена всіх цих недоліків. Ми можемо стати флагманом реальних змін та майданчиком для демонстрації кращих організаційних та технологічних практик щодо реального забезпечення цифрового суверенітету. Виконати цю роботу Україна може в рази швидше за величезну Європу. Вважаю, цілком реально отримати фінансування від ЄС на такі цілі.

Проте є одна невелика перешкода — відсутність політичної волі всередині України.

Прогноз на 2026 р.

Незважаючи на умови жорстокої війни, фінансову залежність України від зовнішньої допомоги, я б оцінив прогноз для хмарного ринку як дуже позитивний. Якщо ситуація в країні радикально не погіршиться, то зростання хмарних сервісів на 20–25% у 2026 році цілком можливо.

Важливі напрямки:

• Зростання вимог до захисту та контролю даних у всіх проявах — від умов розміщення даних за межами України та дедалі більш витончених методів резервування цих даних через посилення вимог до комплексних систем інформаційної безпеки провайдерів й до нових технологічних рішень типу Confidential Computing, Zero Trust.
• DSUA обіцяє запустити в експлуатацію власний балансувальник навантажень (Load Balancer) для забезпечення мультидоменної системи з наявністю зон високої доступності (High Availability Zones) на базі територіально розподіленої мережі українських провайдерів.
• Реальні, доведені успіхи промислового класу у галузі ШІ. Схоже, що держава поки залишиться драйвером цього сегменту. Теперішній "бульйон" всіх учасників цих перегонів має призвести до комерціалізації технологічних ініціатив.
• Вкрай бажана розробка виразної, добре структурованої, прив’язаної до реальності національної стратегії хмар, це буквально must have для України. Фактори безперервної війни, гострої нестачі власних коштів та необхідності реанімувати економіку є наріжними каменями для такої стратегії. Отже, м’яч зараз на боці Мінцифри.

*Методика розрахунків та оцінки ринку
Проаналізовано масив грошових трансакцій між українськими юридичними особами в Україні та українськими чи закордонними операторами або їхніми представниками. Традиційно ця оцінка виключає обсяги споживання аутсорингових компаній у разі, якщо хмарні ресурси розміщено та оплачено за межами України. Безкоштовні хмарні ресурси, які українські компанії отримують під час війни, спотворюють фактичну картину ринку. Тому цю частину доводиться оцінювати приблизно, а не за фактичними угодами. 
Термін "гіперскейлер" означає трьох глобальних хмарних провайдерів: AWS, Microsoft та Google.