НБУ в курсовій політиці орієнтується на завдання повернути інфляцію до 5% у найближчі роки - голова

Національний банк України буде прагнути забезпечувати стійкість валютного ринку як елемент політики гнучкого інфляційного таргетування, метою якої є повернення інфляції до цілі 5% на горизонті трьох років, заявив глава НБУ Андрій Пишний.

"Орієнтирів на наступний рік ви від мене не почуєте. Однак я можу сказати, що ми прагнутимемо забезпечувати стійкість валютного ринку. Це означає: не чекайте від нас, що курс полетить у космос. Для НБУ це важливо, щоб виконати наше ключове завдання – повернути інфляцію до цілі 5% у найближчі роки", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Пишний зазначив, що цього Нацбанк досягатиме, зокрема, зберігаючи можливість населення захистити свої кошти від інфляції.

"Це означає, що якщо ви сьогодні розміщуєте свою гривню на депозит у банку, то через рік, з урахуванням відсотків, які вам будуть нараховані, у вас має бути можливість купити не менше товарів і послуг, ніж зараз", - пояснив він.

Коментуючи той факт, що від початку року до 24 вересня чиста купівля населенням валюти сягнула вже $8 млрд, тоді як депозити населення за цей час збільшилися на 68,7 млрд грн, зокрема в гривні - на 39,8 млрд грн, або у вісім разів менше, голова НБУ констатував, що забезпечити абсолютну привабливість гривні в очах усіх економічних агентів неможливо.

"У людей є цей вибір. Коли мені кажуть, дивіться, як зростає попит на іноземну валюту, я кажу, що він завжди у нас був і буде. Але водночас ми бачимо, що обсяги гривневих депозитів та ОВДП теж зростають, незважаючи на війну. Довіра до гривневих активів зберігається, населення подвоїло вкладення в облігації уряду", - прокоментував Пишний.

На його думку, певний попит на іноземну валюту буде завжди, оскільки спрацьовує бажання людей диверсифікувати ризики, особливо під час війни. "І міграційний фактор працює, і тривожність", - додав він.

Водночас голова НБУ наголосив, що під час війни вдалося зберегти гривню як засіб вимірювання вартості, платежів і заощаджень, тобто гривня продовжує виконувати функції грошей, і її не замінила валюта.

"Завдяки тому, що вона (національна валюта, що функціонує (ІФ-У) є, економіка може гнучко пристосуватися до зміни умов, Національний банк може виконувати свій мандат, а Міністерство фінансів - фінансувати бюджет через боргові залучення", - зазначив Пишний.

За його словами, ситуація поступово повертатиметься до нормальності, одним із показників чого є зростання гривневого кредитного портфеля бізнесу, який уже перевищує обсяги до повномасштабного вторгнення, рівень облікової ставки - це рівень облікової ставки доковідного 2019 року, а відсоткова ставка кредитування юридичних осіб навіть нижча, ніж тоді.

"Так, зараз бачимо певні проінфляційні процеси. Але Національний банк працюватиме над тим, щоб повернути інфляцію до цілі 5% на горизонті політики, який ми трохи подовжили (до трьох років – ІФ-У). У вересні Рада НБУ це затвердила офіційно в оновлених Основних засадах грошово-кредитної політики. Це насправді дуже амбітна заява в умовах воєнного стану, бюджетного дефіциту, який у нас є, і війни, що триває", - сказав також голова Нацбанку.

Як повідомлялося, після переходу до режиму керованої гнучкості 3 жовтня 2023 року офіційний курс гривні девальвував на 12,7%.

Інфляція в Україні 2023 року впала до 5,1% після стрибка 2022 року до 26,6% із 10,0% 2021 року. Згідно з даними Держстату, за підсумками вересня інфляція в річному вимірі прискорилася до 8,6% із 7,5% за підсумками серпня, 5,4% за підсумками липня і 4,8% за підсумками червня.