Міжнародний валютний фонд (МВФ) в оновленій за результатами сьомого перегляду програмі розширеного фінансування EFF з Україною нагадує про важливість швидкого завершення реструктуризації боргу та відзначає зусилля уряду у цьому напрямку, хоча поки що конкретні результати відсутні.

"Після завершення обміну єврооблігацій (у серпні 2024 року – ІФ-У) влада повинна продовжувати прогрес у врегулюванні комерційних зобов’язань, що залишилися в периметрі реструктуризації (особливо щодо варрантів ВВП), щоб забезпечити критичне полегшення потоків протягом програмного періоду та допомогти відновити стабільність", – йдеться в опублікованих на сайті Фонду матеріалах.

Загалом МВФ зазначає, що процес реструктуризації продовжує розвиватися відповідно до початкового графіку, в якому кінцевий термін остаточної реструктуризації боргу, включаючи двосторонній борг, встановлений на передостанній перегляд програми МВФ у серпні 2026 року.

"Є ознаки того, що він (процес реструктуризації) завершиться у спосіб, передбачений програмою, завдяки крокам влади, спрямованим на (i) оновлення стратегії реструктуризації ВВП-варантів; (ii) продовження взаємодії з власниками облігацій "Укренерго" після завершення переговорів з обмеженим колом осіб; (iii) продовження комунікації з комерційним кредитором; (iv) роботу над консолідованою пропозицією щодо кредиту, наданого державному підприємству офіційним експортно-кредитним агентством; та (v) робота з Групою кредиторів України (ГКУ, Паризький клуб – ІФ-У) з метою забезпечення поінформованості її членів та їхньої підтримки процесу реструктуризації щодо інших елементів реструктуризації до остаточного врегулювання їхніх офіційних двосторонніх вимог", – сказано в документах.

МВФ зазначає, що ціни на ВВП-варанти продовжують зростати, враховуючи очікування інвесторів щодо розвитку війни та післявоєнних перспектив зростання.

"Влада та її радники розробляють пропозиції, що відповідають цілям програми щодо боргової стійкості. Вони неофіційно звернулися до інвесторів, щоб отримати зворотній зв'язок, і обговорення триватимуть і надалі", – йдеться в матеріалах.

Відносно гарантованих державою єврооблігацій "Укренерго" зазначено, що із відновленням наглядової ради держкомпанії процес реструктуризації відновився 2,5 тижневими переговорами між "Укренерго" та деякими власниками облігацій, які завершилися без досягнення угоди в лютому, але дискусії триватимуть і надалі.

"Щодо кредитів уряду комерційному кредитору в периметрі реструктуризації, влада продовжує спілкування та очікує на зустрічну пропозицію… Щодо кредиту, який українське державне підприємство заборгувало офіційному експортно-кредитному агентству, розпорядженням Кабінету міністрів було уповноважено Мінфін та Мінекономрозвитку переглянути умови кредиту, і органи влади надіслали консолідовану пропозицію на розгляд кредитора", – також сказано в матеріалах.

Як повідомлялося, метою реструктуризації є виконання цілей боргової стійкості, визначених у програмі EFF: скорочення держборгу до 82% ВВП 2028 року і 65% ВВП - 2033 року, а також зниження обсягу обслуговування боргу за зовнішніми зобов'язаннями до 1-1,8% ВВП на рік протягом 2024-2027 років та обмеження середньої потреби у фінансуванні на рівні 8% ВВП у 2028-2033 роках.

Після успішного завершення обміну єврооблігацій у вересні 2024 року уряд розпорядився тимчасово призупинити виплати за зовнішнім комерційним кредитом Cargill на $0,7 млрд із 3 вересня 2024 року, єврооблігаціями "Укренерго" з держгарантією на $825 млн із 9 листопада 2024 року та ВВП-варантами з 31 травня 2025 року.

Курс ВВП-варантів, який до розв’язаної Росією війни проти України піднімався вище 110% умовного номіналу, після початку війни падав нижче 20% і навіть 15%, але влітку 2024 року відновився до приблизно 45%. Після реструктуризації євробондів, перемоги Трампа на виборах президента США на очікуваннях швидкого врегулювання війни він перевищив 86% на початку лютого, але з того часу, за даними Франкфуртської фондової біржі, опустився до 73,75%.

Згідно з початковими умовами ВВП-варантів, які було випущено в межах реструктуризації держборгу України 2015 року замість єврооблігацій на умовну суму близько $3 млрд 239,32 млн, якщо приріст ВВП за рік буде нижчим за 3%, то виплат за паперами не буде. У разі, якщо приріст реального ВВП становитиме від 3% до 4%, виплата за паперами становитиме 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо вище 4% - то ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%. З 2021-го по 2025 рр. платежі були обмежені 1% ВВП. Відсутність будь-яких обмежень щодо виплат після 2025 року в разі швидкого зростання ВВП критикували окремі політики й експерти всередині країни.

Україна в серпні 2022 року домовилася з тримачами ВВП-варантів про перегляд умов щодо них. Зокрема, були відкладені на 14 місяців та під 7,75% річних виплати, що припадали на 2023 рік, обмежена можлива суму виплат у 2025 році за 2023 рік 0,5% ВВП, подовжений термін обігу цих інструментів на рік (до 2039 року) і водночас дано право Україні повністю або частково викупити їх у 2024-2027 рр.