Інтерфакс-Україна
18:01 25.04.2025

Процес перемовин України із зовнішніми комерційними кредиторами заслуговує на довіру – МВФ

4 хв читати
Процес перемовин України із зовнішніми комерційними кредиторами заслуговує на довіру – МВФ

Процес щодо врегулювання зовнішнього боргу, який веде Україна з приватними кредиторами, заслуговує на довіру (credible process), заявив голова Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду (МВФ) Альфред Каммер на брифінгу у Вашингтоні у п’ятницю.

"Це є важливим елементом програми (розширеного фінансування EFF) Фонду, так що в кінцевому підсумку, в рамках програми Фонду, ми побачимо, що боргова стабільність в Україні буде досягнута", – підкреслив він.

Коментуючи погіршення Фондом прогнозу зростання ВВП України на 2025 рік з 2,5% до 2%, Каммер пояснив це нижчим імпульсом зростання, який переноситься з 2024 року.

"Це є відображенням бомбардування енергетичної інфраструктури, яке гальмує економіку. Це також відображає дуже обмежений ринок праці, а також постійну невизначеність щодо тривалості війни і того, як війна розвиватиметься і впливатиме на економіку", – відзначив він.

В той же час голова Європейського департаменту МВФ зауважив, що українська економічна команда – міністр фінансів, голова центрального банку – роблять надзвичайну роботу для підтримки макростабільності в цих умовах, а також для підготовки економіки до періоду післявоєнної реконструкції.

"І важливим для цього є необхідність працювати над середньостроковою стратегією національних доходів, тому що Україна потребуватиме доходів для того, щоб надавати всі необхідні послуги сучасної держави та підтримувати відбудову", – додав Каммер.

Як повідомлялося, метою реструктуризації зовнішнього боргу є виконання цілей боргової стійкості, визначених у програмі EFF: скорочення держборгу до 82% ВВП 2028 року і 65% ВВП - 2033 року, а також зниження обсягу обслуговування боргу за зовнішніми зобов'язаннями до 1-1,8% ВВП на рік протягом 2024-2027 років та обмеження середньої потреби у фінансуванні на рівні 8% ВВП у 2028-2033 роках.

Після успішного завершення обміну єврооблігацій у вересні 2024 року уряд розпорядився тимчасово призупинити виплати за зовнішнім комерційним кредитом Cargill на $0,7 млрд із 3 вересня 2024 року, єврооблігаціями "Укренерго" з держгарантією на $825 млн із 9 листопада 2024 року та ВВП-варантами з 31 травня 2025 року.

Україна з 15 по 23 квітня провела зустріч з членами Спеціального комітету, до складу якого входять інституційні інвестори — власники близько 30% ВВП-варантів та представила пропозиції щодо їх реструктуризації. Але спецкомітет відхилив їх та в запропонував власний варіант, який, у свою чергу, відхилила Україна.

Згідно з початковими умовами ВВП-варантів, які було випущено в межах реструктуризації держборгу України 2015 року замість єврооблігацій на умовну суму близько $3 млрд 239,32 млн, якщо приріст ВВП за рік буде нижчим за 3%, то виплат за паперами не буде. У разі, якщо приріст реального ВВП становитиме від 3% до 4%, виплата за паперами становитиме 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо вище 4% - то ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%. З 2021-го по 2025 рік платежі були обмежені 1% ВВП. Відсутність будь-яких обмежень щодо виплат після 2025 року в разі швидкого зростання ВВП критикували окремі політики й експерти всередині країни.

Україна в серпні 2022 року домовилася з тримачами ВВП-варантів про перегляд умов щодо них. Зокрема, були відкладені на 14 місяців та під 7,75% річних виплати, що припадали на 2023 рік, обмежена можлива суму виплат у 2025 році за 2023 рік 0,5% ВВП, подовжений термін обігу цих інструментів на рік (до 2039 року) і водночас дано право Україні повністю або частково викупити їх у 2024-2027 рр.

У 2023 році ВВП України зріс на 5,3%, що означає необхідність в 2025 році виплати за варантами в $520 млн (ці розрахунки зроблено з урахуванням того, що в обігу не в Україні знаходяться ВВП-варанти на умовну номінальну суму $2,635 млрд, тоді як решту раніше викупив Мінфін України). Уряд минулого року в рамках реструктуризації єврооблігацій наклав мораторій на цю виплату за ВВП-варантами до проведення їх реструктуризації.

Курс ВВП-варантів до розв’язаної Росією війни проти України піднімався вище 110% умовного номіналу, але після початку війни падав нижче 20% і навіть 15%, але влітку 2024 року відновився до приблизно 45%. Після реструктуризації євробондів, перемоги Трампа на виборах президента США на очікуваннях швидкого врегулювання війни він перевищив 86% на початку лютого, але через розчарування в цих надіях до середини квітня ці інструменти знову подешевшали до 60%. Нові надії на успіх переговорів у другій половині квітня підняли їх курс до 72,4%. Біржове повідомлення про невдалі перемовини між Україною та власниками ВВП-варантів призвело до зниження їх курсу на один день на 2,22% – до 70,05%, але станом на сьогодні курс відновився до 72,4% на фоні новин про можливе підписання інвестиційної угоди України та США та досягнення угоди про перемир’я між Україною та РФ.

ОСТАННЄ

Світовий банк надасть Україні грант $70 млн на зміцнення енергосистеми

АРМА передає "Вінницяпобутхім" до ФДМУ для подальшої реалізації

Гороховський та Рогальський переоформили контроль над monobank через кіпрську Crestline Limited

ЄБРР підтвердив надання "Нафтогазу" EUR270 млн кредиту від нього та EUR139 млн гранту від Норвегії на закупівлю газу

Україна з початку квітня 2025р. експортувала 1,9 млн тонн зерна - Мінагрополітики

НБУ прогнозує зростання імпорту газу 2025р до $2,9 млрд через атаки РФ

Галущенко та єврокомісар з енергобезпеки Йоргенсен обговорили потреби українського енергосектору у взаємодії з ЄС

Прямий вплив нових тарифів США на українську економіку буде незначним – НБУ

"Укрнафта" з початку 2025 р. отримала 113 нових одиниць спецтехніки та транспорту

"Черкасиобленерго" у I кв. нарахувало 12 млн грн штрафів за крадіжки е/е

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА