Трейдери в 2024/25 МР не експортували з України 16,2 млн тонн зерна, загроз для внутрішньої продовольчої безпеки немає - УЗА
Зернотрейдери в 2024-2025 маркетинговому році (липень-червень) не експортували з України обумовлені меморандумом, який укладається Міністерством аграрної політики та продовольства та іншими учасниками зернового ринку, 16,2 млн тонн зерна, повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов.
"У 2024/25 МР ми підписували меморандум з Міністерством аграрної політики, де погодили, що експорт ефективний буде становити близько 16,2 млн тонн зерна і це не завдасть шкоди продовольчої безпеці держави. Ми не досягли цих показників. Ми не змогли експортувати навіть 16 млн тонн", - сказав він на засіданні "Зернового клубу" в Києві в середу.
Причиною менших, ніж очікувалось, поставок зерна на зовнішні ринки, Горбачьов назвав бажання аграріїв дочекатися періоду високих цін і продати зерно по максимальним цінам. Проте їх очікування не виправдалися.
"Україна давно інтегрована в світовий економічний простір. Коли в Україні залишається не так багато вже зерна, фермери хочуть за нього отримати трохи більшу ціну. Але в цей момент зернотрейдери мають альтернативу і можуть купити зерно в інших країнах, зокрема, Австралії та Аргентині", - пояснив президент УЗА.
Відповідаючи на запитання "Інтерфакс-Україна", щодо відмови галузевих асоціацій "Борошномели України" та "Всеукраїнської асоціації пекарів" впродовж двох років поспіль підписувати меморандум із Мінагрополітики та учасниками зернового ринку через нехтування їхнім проханням зафіксувати в документі обсяги експорту зерна 1-2 класів, Горбачьов нагадав, що Україна наразі щорічно вирощує 22 млн тонн пшениці, тоді як її внутрішнє споживання становить 3 млн тонн. Відтак вимога щодо преференційного отримання зерна високої якості від агровиробника є, на його думку, антиконкурентною.
"Така вимога є не ринковою. Це створення преференцій для дуже невеликого сектора. І от борошномели хочуть, щоб вони преференційно, гарної якості, отримували від сільгоспвиробника зерно. І щоб тільки вони, і більше ніхто. – Конкуруйте. Пшениця на ринку є. Діють ринкові механізми, встановлюйте прийнятну ціну і вам продадуть товар, усі будуть задоволені", - порекомендував експерт.
Водночас він зауважив, що держава може створювати на внутрішньому ринку й інші механізми, наприклад, гарантований викуп зерна. Держава може в момент жнив видати пільговий кредит борошномелам. Вони в період низьких цін створять собі запаси і поступово розраховуються з державою.
Відсутність конкуренції за зерно між зернотрейдерами і переробними підприємствами, за словами Горбачьова, демотивує сільгоспвиробника збільшувати інвестиції в якість пшениці і відповідно борошна.
Крім того, очільник УЗА порекомендував переробним підприємствам згадати про можливість розвитку власної сировинної бази шляхом формування навколо борошномельних млинів пулів аграріїв. У разі укладання форвардних контрактів вони вирощуватимуть для переробних підприємств зерно відповідної якості і навіть конкретних сортів, якщо отримають за свій товар чесну і конкурентну ціну.
Як повідомлялося, галузеві об`єднання "Борошномели України" та "Всеукраїнська асоціація пекарів" прогнозують у 2025 році суттєвий дефіцит жита, що з великою вірогідністю призведе до подорожчання житнього хліба на 20%.
