НБУ представив цільову модель інфраструктури ринку капіталу з частками МФО, держави та міжнародного стратега
Вертикально інтегрований холдинг за участі репутабельного оператора інфраструктури розвинутих ринків капіталу, міжнародної фінансової організації (МФО) та представників держави має стати власником 100% нової біржі, 83% клірингової організації "Розрахунковий центр" (РЦ) та міноритарної частки Національного депозитарію України (НДУ), мажоритарним пакетом якого у розмірі 50%+1 акція чи 51% акцій володітиме Національний банк України (НБУ).
Таку цільову модель інфраструктури ринку капіталу, узгоджену з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), представив начальник управління корпоративних прав та депозитарної діяльності НБУ Андрій Супрун в рамках обговорення спецтеми "Ринок капіталу: чому буксує і що з цим робити", яке організував Інститут економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
"Акціонерами холдингу має стати міжнародний стратегічний інвестор – це репутабельний оператор інфраструктури на розвинутих ринках. Також до холдингу готові увійти і міжнародні організації, той же самий ЄБРР висловлює таку готовність на даному етапі. Ну і українські партнери: учасники ринку, держава, державні банки. Передбачається, що держава спільно з державними банками має мати певний елемент блокуючого пакету – 25% акцій холдингу – для того, щоб тримати певним чином руку на пульсі і не допускати якихось таких суттєвих перекосів в роботі цієї централізованої інфраструктури", – сказав Супрун.
Згідно з представленою ним презентацією, частки МФО та стратегічного партнера у холдингу перевищуватимуть 25% кожна, тоді як частка українських партнерів буде більше 40% та включатиме 25% частку держави та державних банків.
"Давайте уявимо, що одним з значних акціонерів нашої інфраструктури стане Nasdaq чи Deutsche Börse. Як ви думаєте, це дасть позитивний імпульс для розвитку внутрішнього ринку, де є такий оператор? І для розвитку взаємодії з міжнародним ринком з точки зору експертизи, технологій і грошових і негрошових інвестицій, у тому числі", – додав представник Нацбанку на питання щодо можливих стратегічних партнерів.
Супрун уточнив, що в НДУ окрім Нацбанку та холдингу можливі інші акціонери, "в залежності від того, як буде реалізовуватися ця модель".
За його словами, така вертикально інтегрована інфраструктура сприятиме довгостроковій стійкості та розвитку українських ринків капіталу, дозволить залучити стратегічні інвестиції, технології, експертизу з міжнародних ринків, спростить доступ до ринку міжнародних учасників, стимулюватиме залучення роздрібних інвесторів та приплив внутрішніх інвестицій, посилить та оптимізує нагляд та скоротить час виходу на ринок нових продуктів і послуг, підтримає ліквідність і прозорість цін.
Представник Нацбанку нагадав, що згідно з меморандумом з МВФ Рада з питань фінансової стабільності 24 червня затвердила план щодо реалізації цієї моделі, і Комітет з фінансового розвитку цієї Ради щоквартально буде моніторити прогрес у виконанні цього плану.
Супрун додав, що 11 липня в Римі на виконання плану був підписаний меморандум між ЄБРР, НБУ, Міністерством фінансів, Міністерством економіки і Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), в якому були відображені всі основні верхньорівневі пункти плану.
Він зазначив, що нещодавно вже було прийнято рішення Кабінету міністрів про передачу 25% державної частки НДУ в управління Нацбанку від НКЦПФР, яка управляла ним з конфліктом інтересів як регулятор.
"Поки що за Комісією залишається ще 31% акцій, який вона збирає для голосування у державних банків і пенсійного фонду Нацбанку, враховуючи те, що така норма передбачена в законі про депозитарну систему. Але це питання також має бути врегульовано в процесі реалізації нашої реформи інфраструктури", – зауважив начальник управління корпоративних прав та депозитарної діяльності.
За його словами, зараз триває активний процес напрацювання "досить точкового" проєкту закону, який має зняти всі основні перепони для того, щоб реалізувати цю цільову модель інфраструктури в поточних умовах.
Супрун також повідомив, що на фінальному етапі має бути прийнятий ще один закон – новий закон про депозитарну систему України, щоб досягти відповідності європейським директивам і передбачити існування в Україні єдиного центрального депозитарію.
В НДУ станом на середину цього року Нацбанк був напряму власником 25%, а ще 10,9399% належало його Корпоративному пенсійному фонду, тоді як державі в особі НКЦПФР 25%, Ощадбанку – 24,9903%, Укрексімбанку – 9,9903%.
Окрім того, Олена Нусінова була власником 1,7054% акцій, а ТОВ "Одеський приватизацій центр" ексчлена НКЦПФР Віктора Івченка – 1,7151%.
Станом на початок 2024 року НБУ володів 83,549% акцій РЦ, а ще управляв 1,441% від імені держави. Підконтрольним державі Ощадбанку, Укрексімбанку, Укргазбанку, Сенс банку и ПриватБанку належало відповідно 3,208%, 3,208%, 3,222%, 0,319% та 0,0005%, тоді як НДУ – 0,080%, а решті акціонерам (1 фізична та 22 юридичні особи) –4,973%.
У червні 2024 року, в меморандумі з МВФ йшлося також про те, що влада України розглядає можливість створення нової фондової біржі для забезпечення подальшого безперебійного функціонування вторинного ринку державних облігацій, оскільки біржа ПФТС (Київ) недостатньо капіталізована і її власник підтвердив, що не вливатиме новий капітал.
"Капітал розміром близько $0,5 млн частково нададуть державні банки (30%), решту частину – з приватних джерел, включно з МФІ", - зазначалося в документі, оприлюдненому на сайті МВФ.
Очікувалося, що оголошення планів щодо створення нової біржі може бути зроблено вже у серпні 2024 року, однак цього так і не сталося, а НКЦПФР дала можливість ПФТС до 28 лютого 2025 року виконати норматив ліквідності. Однак нову біржу так і не було засновано, а ПФТС виконала норматив ліквідності.
Окрім ПФТС, на ринку капіталу України працює ще одна ліцензована біржа – "Перспектива" (Дніпро). На відміну від НДУ та РЦ обидві біржі є приватними.