Рішення АМКУ щодо відсутності порушень ПриватБанком на ринку торгового еквайрингу свідчить про те, що ринок був конкурентним – юристи
Рішення Антимонопольного комітету України (АМКУ) щодо відсутності порушень державним ПриватБанком на ринку торгового еквайрингу свідчить про те, що цей ринок був конкурентним, хоча й ПриватБанк встановив на ньому монопольне становище, вважають опитані агентством "Інтерфакс-Україна" юристи.
"Рішення АМКУ щодо ринку послуг карткових платіжних систем, а саме щодо єдиної плати АТ КБ "ПриватБанк" за торговий еквайринг, є примітним прикладом ринкової концентрації, але не свідчить про порушення АТ КБ "ПриватБанк" на цьому ринку. Факт визнання АТ КБ "ПриватБанк" таким, що займає монопольне (домінуюче) становищем, є наслідком його масштабної присутності на ринку, адже понад третина всіх операцій еквайрингу в Україні у 2018-2024 роках проходила саме через цей банк", - зазначив партнер юридичної фірми ADVANQ Олег Тарасюк.
Він підкреслив, що "ключовим є те, що АМКУ не встановив зловживання монопольним становищем, тобто банк не застосовував антиконкурентних або дискримінаційних практик".
"Це означає, що ринок був конкурентним, а учасники діяли у межах закону. Подібні рішення є звичайною практикою для ринків, з високою часткою певних учасників, зокрема, банківських і платіжних послуг — і не тягнуть за собою санкцій чи обмежень", - сказав він.
"Надалі АМКУ міг би продовжити моніторинг ринку та розробити рекомендації для забезпечення рівних умов для банків і торговців з метою запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції", - вважає Тарасюк.
Зі свого боку, радник Ario Law Firm Сергій Деркач також зазначив, що зловживання ПриватБанку, не дивлячись на його монопольне становище, не доведено.
"У ході дослідження АМКУ здійснив детальне вивчення ринку торгового еквайрингу в Україні за період з 2018-2024 роки на основі зібраної інформації, в тому числі від інших учасників вказаного ринку (банків, НБУ, торговців). За результатами такого аналізу АМКУ встановив, що ПриватБанк не зазнавав значної конкуренції та його частка за критерієм – кількість POS-терміналів, перевищувала законодавчо встановлений поріг 35%, та становила: в 2018 році – 62,2% (170 538 шт.), в 2021 – 59,4% (248 868 шт.) та в 2024 – 63,6% (316 078 шт.) відповідно", - сказав він.
Деркач звернув увагу, що найбільшими конкурентами ПриватБанку із значним розривом є АТ "Ощадбанк" із часткою на ринку 16,1% та АТ "Райффайзен Банк" із часткою 6,6%, відповідно (дані за 2024 рік). Тобто частка ПриватБанку на ринку торгового еквайрингу у понад два рази більша за сукупний розмір часток інших учасників фінансового ринку, зокрема АТ "Ощадбанк" та АТ "Райффайзен Банк". І вказаний розрив є достатньо великий, враховуючи середні річні темпи зростання кількості РОS-терміналів.
"Разом з тим встановлення факту того, що ПриватБанк є монополістом на ринку торгового еквайрингу, не має автоматичного наслідку для притягнення його до відповідальності, оскільки з боку банку зловживання монопольним (домінуючим) становищем АМКУ не доведено. У разі притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності за зловживання монопольним становищем. Йому загрожує штраф у розмірі до 10% доходу (виручки) такого суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, що передував накладенню штрафу (ч.2 ст. 52 ЗУ "Про захист економічної конкуренції")", - сказав він.
Деркач нагадав, що раніше тимчасова адміністративна колегія АМКУ закрила аналогічну справу щодо іншого державного банку - АТ "Ощадбанк", де було встановлено, що вказаний банк не займав монопольного становища на ринку послуг торгового еквайрингу в період із січня 2018-го по листопад 2023 року, а тому його дії не може бути кваліфіковано як порушення законодавства у вигляді зловживання монопольним становищем.
В той же час радниця практики антимонопольного і конкуренційного права Baker McKenzie Ukraine Ольга Міхеєва зазначила, що у разі встановлення зловживання монопольним становищем АМКУ має право накладати штраф у розмірі до 10% доходу компанії за попередній фінансовий рік. Тим часом саме по собі домінування на ринку не є порушенням, а відповідальність настає лише у випадку зловживання цим становищем, наприклад, через встановлення дискримінаційних умов, необґрунтоване підвищення тарифів або обмеження доступу до ринку.
"У справі ПриватБанку АМКУ дійшов висновку про наявність домінуючого становища, однак не виявив ознак зловживання. У зв’язку з цим провадження було закрито без застосування санкцій. Така практика не є винятковою і відповідає загальному підходу АМКУ, який оцінює не лише структуру ринку, а й фактичну поведінку компанії. Це рішення може мати превентивний ефект для ринку, зокрема стимулювати гравців із суттєвою ринковою часткою до більш виваженої та прозорої поведінки, особливо в чутливих сегментах, таких як фінансові послуги", - вваажє Міхєєва.
Як повідомлялося, АМКУ закрив справу проти державного ПриватБанку, розпочату в 2021 році в межах детального дослідження ринку послуг торгового еквайрингу, через відсутність порушень, хоча й встановив монопольне становище ПриватБанку на цьому ринку та визнав його ринкову владу.
Відповідно до чинного законодавства банки-еквайри включають комісію інтерчейндж до плати за еквайрінг у розмірі, визначеному міжнародними платіжними системами (МПС) Visa та MasterCard. За своєю суттю, визначеною правилами МПС, інтерчейндж є комісією, дохід від якої спрямовується на розвиток культури безготівкових платежів. Отримані кошти стимулюють банки збільшувати випуск карток, пропонувати кешбеки та акційні програми, а також впроваджувати інновації.
У рішенні з посиланням на дані НБУ сказано, що частка ПриватБанку на ринку еквайрінгу з 2018 року по 2024 рік зросла з 62% до 64% з невеликим зниженням до 59% у 2021 році. При цьому частка Ощадбанку, який йде другим, за цей час зменшилася з 16,5% до 16,1%, а Райффайзен Банку, який йде третім, – з 9,2% до 6,6%.
Кількість POS-терміналів банку з 2018 року по 2024 рік зросла зі 170,54 тис. до 316,08 тис.
За даними ПриватБанку, за дев’ять місяців 2025 року українці оплатили через еквайрингову екосистему банку товари та послуги на суму 900 млрд грн, що на 20% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. При цьому обсяги оплат картками через застосунок "Термінал", який може працювати за відсутності електроенергії, зросли майже на 70% – до 10,8 млрд грн, а через сервіс інтернет-еквайрингу LiqPay – до близько 66 млрд грн з початку 2025 року.
