МВФ взяв до відома пропозицію України щодо реструктуризації ВВП-варантів
Міжнародний валютний фонд (МВФ) взяв до відома пропозицію України, яку вона зробила 1 грудня власникам ВВП-варантів щодо їх реструктуризації, повідомила директорка Фонду з комунікацій Джулі Козак.
"Ми уважно стежимо за реакцією і аналізуємо запропоновані умови пропозиції", – сказала вона на традиційному брифінгу у Фонді у четвер, передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна".
Козак зазначила, що як і будь-яка інша, ця угода про реструктуризацію боргу буде оцінюватися в контексті забезпечення стійкості боргу і забезпечення адекватного фінансування або фінансових гарантій, які будуть потрібні Україні в рамках нової програми з Фондом.
На питання прокоментувати, чому розмір нової потенційної 4-річної програми МВФ для України у $8,2 млрд приблизно дорівнює розмірам виплат Україною Фонду в цей період, директорка з комунікацій заперечила зв’язок між цими показниками.
"Ресурси МВФ призначені для підтримки платіжного балансу, щоб допомогти відновити зростання, і вони не пов'язані безпосередньо з жодним погашенням будь-яких непогашених боргів", – наголосила Козак.
Як повідомлялося, Україна 1 грудня запропонувала власникам ВВП-варантів, випущених на номінальну суму $2 млрд 591,219 млн, обміняти їх з коефіцієнтом 1,34 на нові амортизовані єврооблігації України С із погашенням у 2030-32 роках та виплатити за такий обмін грошову винагороду у розмірі до 7%. Базові умови передбачають, що по 45% основної суми нових єврооблігацій С буде погашено 1 лютого 2030 та 2031 років, тоді як решта 10% – 1 лютого 2032 року.
Ставка за такими облігаціями складатиме 4% річних у період від їх розміщення до 1 лютого 2027 року, потім до 1 серпня 2029 року – 5,5% та 7,25% річних в період, що залишиться до погашення.
Зазначалося, що Україна та спецкомітет власників ВВП-варантів в черговому раунді переговорів з 25 по 30 листопада досягли значного прогресу щодо умов такого обміну, але пошук повної згоди продовжиться найближчими днями, щоб до 5 грудня відобразити результати таких консультацій у відповідних поправках до Меморандуму про обмін.
За даними Франкфуртської фондової біржі, ВВП-варанти виросли в ціні у день пропозиції на 0,66% – до 92,15% від номіналу. Останній раз дорожче вони коштували ще у жовтні довоєнного 2021 року, після чого в окремі періоди їх вартість падала нижче 20% від номіналу.
Україна у серпні 2022 року один раз вже домовилася з власниками ВВП-варантів про перегляд умов за ними. Зокрема, відкласти на 14 місяців виплати, що припадають на 2023 рік, обмежити можливу суму виплат у 2025 році за 2023 рік 0,5% ВВП, подовжити термін обігу цих інструментів на рік (до 2039 року) і одночасно дати право Україні повністю або частково викупити їх у 2024-2027 роках. Було домовлено про відтермінування виплати за ВВП-варантами, яка припадала на 31 травня 2023 року й оцінювалася приблизно в $100 млн, до 1 серпня 2024 року, а на її суму було нараховано процентний дохід за ставкою 7,75% річних.
Згідно з початковими умовами ВВП-варантів, які було випущено у межах реструктуризації держборгу України 2015 року замість єврооблігацій на умовну суму приблизно $3 млрд 239,32 млн, якщо приріст ВВП за рік буде нижчим за 3%, то виплат за паперами не буде. У разі якщо приріст реального ВВП становитиме від 3% до 4%, виплата за паперами становитиме 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо вище 4% - то ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%. Однак із 2021-го до 2025 року платежі спочатку були обмежені 1% ВВП. Відсутність будь-яких обмежень щодо виплат після 2025 року в разі швидкого зростання ВВП критикувалася окремими політиками та експертами всередині країни.
Ще до війни Мінфін України викупив ВВП-варанти загальним номіналом $604,262 млн, а Нацбанк тримає папери ще на $43,839 млн.