Оновлена стратегія управління держборгом України зберігає фокус на залученні роздрібних інвесторів

Розвиток внутрішнього боргового ринку є ключовим для зменшення фінансової вразливості України, зусилля з залучення роздрібних інвесторів на ринок облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) продовжуватимуться й надалі, йдеться у Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2026–2028 роки.

"Станом на 30 червня 2025 року 5,1% ОВДП, що знаходяться в обігу, належали роздрібним інвесторам, що значно більше порівняно з 3,5% роком раніше та лише 2,3% на кінець 2021 року. Поєднання зростання та все ще невеликої частки підкреслює значний потенціал цього сегмента інвесторів для подальшого розширення", – йдеться у документі, опублікованому н сайті Міністерства фінансів, який Кабінет міністрів затвердив постановою №1716 від 24 грудня.

В ньому зазначається, що, незважаючи на триваючу агресію РФ, Україна зберегла функціонування ринку та змогла не тільки рефінансувати погашення внутрішнього боргу, але й забезпечити чисте фінансування за період 2022 – другий квартал 2025 року у розмірі 659 млрд грн за обсягу валових залучень на фінансування 2,07 трлн грн.

Щодо фізосіб, яким на 26 грудня належали ОВДП на 110,3 млрд грн за загального обсягу їх випуску 1 трлн 933,0 млрд грн, наголошується також, що вони не лише забезпечують притік нової ліквідності, але й зазвичай реінвестують кошти після погашення облігацій, що підтримує стабільність ринку.

"На відміну від них, корпоративні інвестори суттєво збільшили свої вкладення в облігації під час війни, переважно через надлишкову ліквідність, накопичену в умовах валютних обмежень. Після їх зняття корпоративні інвестори можуть переорієнтувати портфелі на інші активи, що створює ризики рефінансування для цієї частини інвесторської бази", – йдеться в стратегії.

За даними НБУ, на 26 грудня у власності юросіб були ОВДП на 201,7 млрд грн.

Щодо нерезидентів, то наразі обсяг ОВДП у їх власності впав до 15,7 млрд грн, але в Мінфіні, який був розробником стратегії, вважають, що скасування валютних обмежень щодо наявних ОВДП буде передумовою для залучення нових надходжень від іноземних інвесторів та для розширення бази інвесторів у середньостроковій перспективі

"Залучення іноземних інвесторів наразі ускладнене через валютні обмеження, але залишатиметься пріоритетом після їх лібералізації", – зазначається у документі.

В ньому також наголошується, що зміна валютної структури державного боргу в бік євро, яке наразі є домінуючою валютою для коротко- та середньострокового фінансування, робить особливо важливим питання хеджування частини валютної позиції в євро.

"Для ефективного управління цим ризиком необхідно й надалі розвивати внутрішній ринок операцій з євро, щоб забезпечити доступність інструментів хеджування за помірною вартістю", – йдеться у стратегії.

За даними Мінфіну, на кінець листопада частка боргу у євро досягла 44,7% порівняно із 14% у 2021 році, тоді як частка долара США впала з 35% до 21,6%, гривні – з 40% до 21,5%.

Загалом стратегія визначає три ключові цілі управління державним боргом: залучення довгострокового пільгового фінансування та максимізація частки грантів у офіційній підтримці; підтримання ефективної комунікації з інвесторами та сприяння розвитку внутрішнього ринку капіталу; обмеження ризику рефінансування, зокрема шляхом збільшення строковості внутрішніх запозичень.

Згідно з документом, поточна структура боргу України відображає воєнні умови та значну міжнародну підтримку у вигляді пільгових запозичень. Станом на кінець червня 2025 року зовнішній борг становив 75%, тоді як внутрішній – 25%.

Частка пільгових кредитів у структурі держборгу зросла до 64% (4,74 трлн грн) з 26% до початку війни, тоді як ринкових зменшилася з 55% до 28% (2,1 трлн грн). З цих 28% на ОВДП приходилося 12%, єврооблігації – 10%, ОВДП у власності НБУ з прив’язкою до інфляції та облікової ставки – 6%.

В стратегії також зазначається, що середній строк до погашення боргу збільшився приблизно до 12 років порівняно з приблизно 6 роками до початку повномасштабної війни, що забезпечено довгостроковими пільговими позиками та реструктуризацією єврооблігацій у 2024 році. Процентний ризик залишається низьким завдяки високій частці боргу з фіксованою ставкою, що забезпечує стабільність та передбачуваність обслуговування боргу під час війни.

Станом на червень 2025 року середньозважений строк до погашення державного внутрішнього боргу України становить 6,1 рік (без урахуванням ОВДП у портфелі НБУ – 2,2 року), тоді як державний зовнішній борг погашається в середньому через 14,3 роки.

Станом на кінець червня 2025 року середньозважена вартість державного боргу становила 4,9%, зокрема: 2,0% – за зовнішнім боргом та 13,5% – внутрішнім боргом, що відображає високу інфляцію та жорсткі монетарні умови. Це значне покращення порівняно з кінцем 2021 року, коли цей показник становив 7,2%.

"Стратегія має на меті подальше зниження середньої вартості шляхом пріоритезації грантів, пільгових кредитів та розвитку внутрішнього ринку", – наголошується у документі..

Згідно з нею, існує необхідність зниження валютного ризику через високу частку боргу в іноземній валюті (77%), але наразі цього неможливо досягти через триваючу війну та підвищені потреби у фінансуванні, але в довгостроковій перспективі збільшення частки боргу в національній валюті є стратегічним пріоритетом.

Як йдеться у стратегії, плановані платежі з погашення і обслуговування державного боргу зростуть з 1,05 трлн грн у 2025 році до 1,17 трлн грн у 2026 році, 1,26 трлн грн у 2027 році та 1,29 трлн грн у 2028 роках.

Але щодо ВВП планується зменшити ці виплати з 11,7% у цьому році до 11,3% у наступному, 10,5% – у 2027 році та 9,5% – у 2028 році.

В стратегії також повідомляється, що станом на 28 листопада 2025 року Україна залучила з початку повномасштабної агресії РФ $161 млрд у вигляді грантів та пільгових кредитів/гарантій, у тому числі $31,1 млрд у 2022 році, $42,5 млрд в 2023 році та $41,7 млрд в 2024 році. З цієї суми $35,6 млрд (22%) було отримано у межах ініціативи G7 ERA за рахунок доходів від заморожених російських активів.

Без урахування ERA за обсягами фінансування України лідерами є ЄС – $54,2 млрд, США – $30,2 млрд, МВФ -$13,4 млрд, Японія – $8,7 млрд, Канада – $5,4 млрд, Світовий банк – $5,7 млрд, Велика Британія – $3,0 млрд, Німеччина - $1,7 млрд, ЄІБ - $0,7 млрд, Норвегія – $0,5 млрд, Франція – $0,4 млрд, Італія та Нідерланди – по $0,3 млрд.