Уповноваженим установам заборонено встановлювати під час операцій обміну банкнот іноземної валюти, що є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, обмеження щодо їхнього номіналу та року емісії, роз'яснив Національний банк України.

"Зокрема, це стосується і здійснення операцій із банкнотами всіх номіналів доларів США, що випускалися Федеральною резервною системою (ФРС) з 1914 року до цього часу", - вказав НБУ.

Він уточнив, що про це чітко зазначено в Положенні про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою і банківськими металами на валютному ринку України, затвердженому постановою правління НБУ від 2 січня 2019 року №1 (Положення №1).

Нацбанк наголосив, що не ухвалював жодних нормативно-правових актів, які б передбачали заборону на обмін доларів США серії 1996 року та випущених в обіг раніше.

"Отже, уповноважені установи зобов'язані приймати банкноти іноземної валюти, що за дизайном та елементами захисту повністю відповідають зразкам та описам, наведеним на сторінках офіційних сайтів центральних/національних банків іноземних держав, та не мають ознак зношеності або набули під час обігу однієї чи кількох ознак незначної зношеності", - наголосив регулятор.

Він зазначив, що готовий приймати звернення громадян для проведення відповідних перевірок у разі відмови обмінювати валюту на підставі року випуску, і в разі підтвердження інформації про порушення застосовувати адекватні заходи впливу.

Крім того, НБУ повідомив про проведення вже наступного тижня зустрічі з учасниками ринку для обговорення звернення громадян і проблемних питань, де також надасть відповідні роз'яснення.

Регулятор додав, що клієнти також стикаються з проблемами в обміні іноземних банкнот з ознаками значного зносу або пошкодження. У цьому разі, незалежно від року випуску банкноти, уповноважені установи, які мають відповідний договір з іноземним банком-кореспондентом, можуть запропонувати клієнту здійснити операцію інкасо.

Нацбанк уточнив, що ступінь зношеності банкнот іноземної валюти встановлюється центральними банками відповідних країн, зокрема для долара США - ФРС, і не підлягає регулюванню НБУ, водночас має бути передбачена умовами договорів з іноземним банком-кореспондентом. Прийняті на інкасо банкноти направляються іноземному банку-кореспонденту для обміну та отримання придатних банкнот, пояснив регулятор.

Регулятор зазначив, що комісію за здійснення таких операцій банки стягують згідно зі встановленими ним тарифами, інформація про які має бути розміщена в доступному для клієнта місці. "З огляду на суттєве ускладнення логістичних шляхів під час повномасштабної війни та пов'язане з цим зростання прямих витрат банків на здійснення такої передачі валюти для обміну, уповноважені установи поступово збільшують комісії за операціями інкасо", - констатував НБУ.

Він також уточнив, що терміни виплати клієнтам відшкодування за зношені банкноти іноземних держав (відшкодування безпосередньо після приймання банкнот від клієнта або після отримання відшкодування іноземного банку-кореспондента) встановлюються банками самостійно.

Нацбанк нагадав, що до ознак значного зношення/пошкодження належать банкноти, які розірвано (розрізано) на частини; з пошкодженими елементами дизайну та захисту (видалено цифрові або текстові позначення номіналу, зображення портрета, оптично змінні елементи захисту, захисні стрічки); зі зміненим первісним кольором паперу та/або зображень.

До них також належать локальні забруднення (плями), зокрема видимі в ультрафіолетових променях, загальна площа яких перевищує половину площі банкноти; загальні забруднення, зокрема такі, що спричиняють люмінесценцію паперу в ультрафіолетових променях; обпалені, пропалені, дуже старі (пошкоджені внаслідок тривалої дії вологи, різних рідин, хімікатів або з ознаками гниття); мають явні друкарські недоліки.

Крім того, серед них банкноти, вилучені іноземною державою з обігу після дати, оголошеної банком-емітентом відповідної валюти (за наявності згоди банка-кореспондента відповідної держави на обмін цих банкнот).

До ознак незначного зносу згідно з додатком до Положення №1 належать: локальні потертості (часткова втрата фарби на зображеннях) та/або втрата папером жорсткості; відбитки штампів/печаток, написи, зокрема видимі в ультрафіолетових променях, загальна площа яких не перевищує 200 мм2; плями, загальна кількість яких не перевищує трьох штук діаметром до 5 мм кожна.

Незначними також вважаються надриви або надрізи, загальна кількість яких не перевищує трьох штук завдовжки до 3 мм кожний, а також отвори та проколи, загальна кількість яких не перевищує чотирьох штук, діаметром не більш як 1 мм кожен.