НКЦПФР постфактум дала клієнтам підсанкційного «Фрідом Фінанс» можливість участі в реструктуризації євробондів

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) приблизно за місяць після реструктуризації єврооблігацій України надала можливість брати участь у цій реструктуризації власникам цих єврооблігацій - клієнтам брокера ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», робота якого була заблокована після занесення до санкційного списку в жовтні 2022 року.

«Це рішення було ухвалено на підставі звернення тимчасового керівника ТОВ Олександра Бондарчука. Постанова спрямована на вирішення питань забезпечення участі депонентів у корпоративних подіях, пов'язаних з угодами з державним боргом», - зазначила НКЦПФР у пресрелізі, коментуючи затвердження постанови №1217 від 1 жовтня.

Регулятор уточнив, що новий документ дає можливість власникам єврооблігацій реалізовувати свої права через депозитарну установу.

«Важливо, що участь депонентів «Фрідом Фінанс Україна» в цих корпоративних подіях не змінює та не порушує санкційних обмежень, і не призводить до зміни власників облігацій зовнішньої державної позики (єврооблігацій)», - уточнила НКЦПФР.

На її думку, ухвалення цієї постанови є «яскравим прикладом ефективної співпраці з тимчасовим керівником».

«Без впровадження інституту тимчасового керівника Комісія не мала б змоги підтримати депонентів у вирішенні ситуації з реструктуризації державного боргу», - зазначила НКЦПФР.

Керівник ініціативної групи постраждалих приватних інвесторів-клієнтів «Фрідом Фінанс Україна» Максим Дибенко уточнив агентству «Інтерфакс-Україна», що затверджені Комісією зміни стосуються можливості подати свій голос і взяти участь у запропонованому меморандумі з реструктуризації.

«Протягом двох місяців представники ініціативної групи щодня ведуть переговори з усіма залученими органами, державними установами та депутатами. Однак тимчасовий керівник так і не поспілкувався з інвесторами і навіть не зміг надіслати відповідь, окрім заяви, що він робить «усе можливе», - повідомив Дибенко.

«Як і раніше, Комісія звітує, що «все ок», але досі не надала жодної інструкції, як приватним інвесторам скористатися цими рішеннями», - додав голова ініціативної групи.

Голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев на форумі форуму «Діалоги з NV про майбутнє. Бізнес і війна» 2 жовтня в Києві повідомив, що комітет найближчим часом проведе засідання з питання захисту прав інвесторів “Фрідом Фінанс Україна”.

«Те, що відбувається з «Фрідом Фінанс», це... сором, ганьба, це жах якийсь, коли регулятор не може стільки років вирішити це питання, не може, не хоче, я не знаю, що там відбувається в узголів'ї, але це точно не те, що повинно бути насправді», - наголосив голова комітету.

Гетманцев наголосив, що необхідно подякувати від фондового ринку Нацбанку і Мінфіну, «які в останній момент зробили величезний гешефт усім інвесторам українського фондового ринку, тому що там була можливість, що ніхто нічого не отримує, і було б дуже боляче».

Як повідомлялося, клієнти ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», які володіли єврооблігаціями України, не змогли взяти участь у голосуванні щодо реструктуризації єврооблігацій України, яка завершилася на початку вересня. Вона передбачає списання 37% боргу з можливістю відновлення 12% у разі досягнення певного рівня ВВП у 2028 році. За добровільну участь в обміні було виплачено винагороду в розмірі 1,25% суми обмінюваних єврооблігацій. Крім цієї винагороди, клієнти «Фрідом Фінанс Україна» та інші власники єврооблігацій, які не брали участі в голосуванні, не отримали нових облігацій частини «B» із погашенням у 2035-2036 роках у розмірі 12,65% від суми облігацій, що їм належали.

За словами Дибенка, клієнтам «Фрідом Фінанс Україна» належали єврооблігації України на суму приблизно 800 млн грн, а загалом у клієнтів брокера заблоковано активи на суму приблизно 3,5 млрд грн. Основну провину за ситуацію, що склалася, ініціативна група покладає на регулятора - НКЦПФР. Зокрема, за його словами, Комісія виступила проти законопроекту №11263 «Про захист прав клієнтів підсанкційних професійних учасників ринків капіталу», який підтримує Нацбанк. Водночас НКЦПФР відкидає ці звинувачення і заявляє, що розробила і подала на розгляд народним депутатам свій законопроєкт, який вносить зміни до трьох законів України - про санкції, про депозитарну систему і про ринки капіталу.