Раді пропонують запровадити додаткову відпустку для військових, які залишилися на службі попри право звільнитися за сімейними обставинами
Народні депутати пропонують Верховній Раді запровадити щорічну додаткову відпустку для військовослужбовців, які залишились на службі попри право звільнитися за сімейними обставинами, повідомила одна з авторів законопроєкту, член парламентського комітету з питань національної безпеки Ірина Фріз (фракція "Європейська солідарність").
"Законопроєкт, який ми зареєстрували, має на меті запровадити щорічну додаткову відпустку тривалістю 30 календарних днів для тих військовослужбовців, які, попри право на звільнення з військової служби за сімейними обставинами або з інших поважних причин, добровільно залишились у строю", - розповіла Фріз агентству "Інтерфакс-Україна".
За словами народного депутата, ця ініціатива є кроком до справедливого визнання зусиль таких військових.
"Йдеться, зокрема, про тих, хто повернувся з полону, має інвалідність, виховує дитину з інвалідністю, втратив рідних внаслідок війни або завершив строк контракту та міг би звільнитись зі служби, але залишився в строю. Сьогодні вони мають лише стандартне право на відпустку, і ми пропонуємо для них це право розширити", - додала парламентарій.
Вона підкреслила, що додаткова відпустка — це не просто час для відпочинку. "Це важливий інструмент відновлення морально-психологічного стану бійців, підтримки зв’язку з родиною та профілактики емоційного вигорання. В умовах тривалого воєнного стану турбота про стійкість особового складу — це питання національної безпеки. Прийняття цієї ініціативи — це етична та державницька позиція", - зазначила Фріз.
Проєкт закону №13209 про внесення змін до пункту 18 ст. 10-1 закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання щорічної додаткової відпустки під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які не висловили бажання звільнятися з військової служби через сімейні обставини та за деяких інших умов зареєстровано у Верховній Раді 23 квітня 2025 р.
Серед авторів законопроєкту також Юлія Тимошенко (фракція "Батьківщина"), Соломія Бобровська ("Голос"), Ірина Констанкевич (група "За майбутнє").
Текст законопроєкту на сайті наразі відсутній.
