Гетманцев підтримає ратифікацію угоди з США, проте закликав опублікувати її текст для Ради та громадськості
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев проголосує за ратифікацію укладеної Сполученими Штатами Америки угоди про спільний видобуток корисних копалин на території України, але вважає за потрібне опублікувати повний текст угоди для ознайомлення з ним громадян та парламентарів.
"Розумію, що переговори були важкими. Перші проекти угоди, умови в них, з урахування переговорної стратегії партнера, дуже відрізнялись від нинішніх. З огляду на те, як йшли переговори ми розуміємо, що не вдалося відстояти повністю все те, на що ми розраховували, про що говорив Президент України. Єдине чого я не можу прийняти - це бажання приховати урядовцями правду від українського народу і парламентарів", - написав він в своєму Телеграм-каналі в понеділок.
Гетманцев додав, що неукладення угоди матиме гірші наслідки для країни, ніж її укладення. Народні депутати, за словами голови комітету, усвідомлюють ціну питання і приймуть рішення в інтересах країни.
Депутат вважає необхідною доступність першоджерела, яке містить всі технічні умови, деталі та інші тонкощі, адже ті, хто переказує текст документу, можуть його спотворювати.
У свою чергу народна депутатка Ніна Южаніна ("Європейська солідарність") у своєму Facebook зазначила, що зміст угоди про створення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови неможливо повноцінно зрозуміти без доступу до супровідної угоди про обмежене партнерство, текст якої наразі не наданий депутатам. За з її словами, вже є зареєстровані законопроєкти – щодо ратифікації угоди та змін до Бюджетного кодексу щодо реалізації угоди.
Проте Южаніна звернула увагу на низку невизначеностей у питанні формування внесків, рентних платежів, порядку використання коштів фонду, а також можливого залучення до нього репарацій, які виплачуватиме РФ.
Вона припускає, що до кінця 2025 року уповноважений орган України зможе сформувати до десяти інвестиційних пропозицій. Після їх оцінки американською стороною половину дозволів можуть отримати американські, а іншу половину – українські компанії.
Вартість ліцензій, за її словами, є незначною, адже йдеться лише про дозвіл почати роботу, тоді як товарна продукція з’явиться через кілька років. У цей час фонд уже функціонуватиме, але ресурсів в ньому майже не буде, хоч американська сторона потенційно може зробити мільйонний або мільярдний внесок (військова допомога після набуття чинності угодою).
Приблизно за п’ять років, за припущенням Южаніної, очікуються перші рентні платежі від компаній, 50% з яких надходитимуть до фонду зі спеціального рахунку держбюджету. Проте їх обсяги наразі незначні – загалом рентні надходження не перевищують $1,5 млрд на рік. Вона також припускає, що наступним етапом наповнення фонду може стати продаж товарної продукції, однак деталі цього механізму, ймовірно, містяться в закритій угоді про партнерство.
"Тож я вже й сама заплуталася: звідки й коли з'являться кошти у Фонді, чи є вимога (чи усна домовленість) про паритетність внесків, то що з репараціями (прямими чи опосередкованими), вони будуть Україною використовувати поза Фондом, чи як?", - резюмувала вона.
Крім того, нардеп Ярослав Железняк (фракція "Голос") в Телеграм-каналі повідомив, що голосування парламенту щодо ратифікації угоди про корисні копалини точно відбудеться 8 травня. Він підкреслив, що замість ознайомлення з текстами документів фракціям запропонували зустрітись з Мінекономіки.
"Є два сценарії: що депутатам дадуть тексти угод, детально пояснять, що в них, або спочатку буде зачитування вголос переможних постів від урядовців, а потім, як завжди, скажуть: "Президент вимагає!"", - вважає нардеп.
Як повідомлялося, напередодні уряд вніс до Ради на ратифікацію саму угоду, підписану 30 квітня у Вашингтоні. Очікується, що парламент голосуватиме з цього питання 8 травня.
Раніше перша віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко, яка підписала цю угоду з української сторони, зазначала, що після ратифікації угоди для функціонування Фонду передбачено лише внесення змін до Бюджетного кодексу.
"Україна вносить 50% доходів державного бюджету від НОВОЇ ренти на НОВІ ліцензії на НОВІ ділянки", – пояснила перша віце-прем’єр.