Президент Чехії не впевнений у продовженні військової допомоги Україні після парламентських виборів у жовтні, але веде переговори
Президент Чехії Петр Павел не виключив, що парламентські вибори в країні в жовтні поточного року призведуть до зміни уряду, і дав зрозуміти, що пріоритети можливої нової влади, зокрема, щодо продовження військової допомоги Україні поки що важко оцінити.
"Зараз усі мої зусилля зосереджені на збереженні єдиного підходу до питань безпеки та оборони, включно з нашою політикою щодо України. Оскільки я вважаю, що підтримка України - це невід'ємна частина нашої власної безпеки", - заявив Павел в інтерв'ю ВВС, опублікованому в четвер.
Президент Чехії повідомив, що обговорює це питання "з усіма лідерами парламентських партій, які в тій чи іншій формі увійдуть до складу наступного уряду". "Я обговорив з ними необхідність збереження тих самих принципів у сфері безпеки і зовнішньої політики навіть після виборів. Однак, звісно, зараз я не можу дати гарантій - багато чого залежатиме від їхніх підсумків", - сказав він.
За словами Павела, у 2024-му Чехія змогла поставити Україні близько 1,5 млн одиниць великокаліберних боєприпасів, а цьогоріч обсяг постачань становитиме 1,8 млн, з яких близько 800 тис. - калібру 155-мм. Раніше він обіцяв, що ця ініціатива "жодним чином не опиниться під загрозою".
"Два роки тому вони (українці – ІФ-У) були в такому невигідному становищі, що їхні вогневі можливості порівняно з Росією становили 1:10. Зараз це співвідношення приблизно 1:2. - Це означає, що за постійного припливу боєприпасів українське командування може дозволити собі розкіш планування, тому що вони знають, що саме вони отримають у найближчі місяці", - відзначив президент Чехії.
Павел закликав інших західних лідерів "поглянути в обличчя реальності", посилити тиск на Володимира Путіна і змусити його сісти за стіл переговорів. Він сказав, що і сам відкритий для переговорів з Путіним, але лише за умови, що РФ підійде до діалогу з реалістичних позицій, а не зі звичайним безкомпромісним порядком денним.
Павел також відзначив, що РФ експлуатує західні демократичні системи і веде гібридну війну по всій Європі, займаючись шпигунством, саботажем, кібератаками і поширенням дезінформації. За його словами, Чехія нарощує зусилля, щоб перешкодити російським агентам діяти вільно. "Російська розвідка робить так багато спроб саботажу на нашій території, що ми просто зобов'язані захистити наше суспільство", - сказав віню
Парламентські вибори в Чехії призначені на 3 і 4 жовтня поточного року. Вперше на цих виборах зможуть проголосувати чехи, які проживають за кордоном, що потенційно збільшує явку. За даними видання, одним з найімовірніших кандидатів на посаду керівника уряду в новому кабінеті в разі перемоги опозиції вважають експрем'єр-міністра країни (2017-2021), лідера руху ANO Андрея Бабіша, і саме з його ім'ям може бути пов'язана невпевненість Павела в майбутньому курсі Чехії.
Бабіш протистояв Павелу на президентських виборах 2023 року і програв у другому турі. Під час перегонів аналітики вказували, що Бабіш намагався сподобатися, зокрема, й тим виборцям, які незадоволені активною допомогою Чехії Україні, але раніше на посаді прем'єра він не був помічений у явних проросійських нахилах.
Зараз уряд Чехії очолює Петр Фіала, який представляє центристську Громадянську демократичну партію, відомий як прихильник України в її протистоянні російській агресії.