Внесення частини застави за Чернишова було особистим рішенням співробітниці DIM - пресслужба компанії
Група компаній DIM офіційно заявляє, що не має жодного стосунку до ситуації, пов’язаної з внесенням застави у розмірі 44 млн грн за Олексія Чернишова, це було особистим рішенням співробітниці, повідомили у пресслужбі компанії на запит агентства "Інтерфакс-Україна".
"Ця дія є особистим рішенням Дарії Беді, яка на момент внесення застави надавала послуги з організації діяльності маркетингу та просування DIM. DIM не було відомо про наміри Дарії, проводиться службове розслідування. Наразі з Дарією Бедею припинена співпраця. DIM веде відкриту та прозору діяльність, дотримується високих етичних стандартів у своїй роботі та публічній позиції. Ми залишаємо за собою право вжити подальших кадрових та юридичних рішень залежно від розвитку ситуації", - наголосили в компанії.
У середу, 2 липня за підозрюваного в зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі віцепрем’єр-міністра – міністра національної єдності Олексія Чернишова було внесено заставу в повному обсязі згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Пізніше проєкт "Схеми" видання "Радіо Свобода" з'ясував, що дружина Світлана Чернишова внесла 10 млн грн, 44 млн грн внесла маркетингова директорка компанії DIM (Development Investment Management) Дарія Бедя та 66 мільйонів – ТОВ "Форавто тор".
В свою чергу, інвестор девелоперської групи DIM Максим Кріппа ініціював службове розслідування відносно маркетингової директорки компанії,
Що стосується ТОВ "Форавто тор", то її директор та власник Едуард Мартиненко у коментарі "Схемам" заявив, що про внесення застави за віцепрем’єра його компанією чує вперше.
Як повідомлялося, 27 червня, ВАКС обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді застави в 120 млн грн, задовольнивши клопотання частково, зокрема, відмовивши у носінні електронного засобу контролю (браслету). За рішенням суду, на підозрюваного покладені такі обов'язки: прибувати за кожним викликом детектива, прокурора або суду, повідомляти про зміну свого місця проживання та місця роботи, не відлучатися з території України без дозволу слідчого, прокурору або суду. Термін дії покладених на Чернишова обов'язків – два місяці, тобто, до 27 серпня 2025 року.
Під час засідання по обранню запобіжного заходу Чернишов заявив, що тікати він нікуди не планує і буде співпрацювати зі слідством. Пізніше він заявив, що не планує самостійно подавати у відставку.
1 липня адвокати Чернишова заявили, що вже подали апеляційну скаргу на рішення суду щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави в 120 млн грн.
2 липня ВАКС відмовився задовольнити клопотання про відсторонення Чернишова від посади віцепрем’єра.
23 червня НАБУ і САП повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб віцепрем’єр-міністру - міністру національної єдності України Олексію Чернишову. Зокрема, його дії на колишній посаді міністра розвитку громад та територій України кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України.
За даними слідства, забудовник та його довірена особа розробили схему незаконного одержання земельної ділянки у Києві під будівництво житлового комплексу, і до реалізації схеми залучили Чернишова, коли той обіймав посаду міністра, його радника, тодішнього держсекретаря міністерства та директорку державного підприємства. Правоохоронці вважають, що міністр створив умови для передачі земельної ділянки в управління зазначеному держпідприємству, державний секретар надав дозвіл на вчинення значного господарського зобов’язання, а директорка держпідприємства у незаконний спосіб уклала з "потрібною" будівельною компанією інвестиційні договори. Згідно з ними забудовник мав віддати державі частину майбутніх квартир у кількості, пропорційній вартості земельної ділянки. Щоб звести цю кількість до мінімуму, землю та наявні на ній будівлі оцінили майже вп’ятеро дешевше, а різниця між такою оцінкою та ринковою вартістю перевищила 1 млрд грн. Саме на таку суму держава недоотримала б нерухомості в разі виконання договорів. Цьому завадив арешт ділянки, який накладено за клопотанням НАБУ і САП.
Раніше про підозру повідомили п'ятьом особам, серед яких: колишній державний секретар Мінрегіону; колишній радник міністра; колишня директорка держпідприємства; забудовник та його довірена особа (організатори схеми).
17 червня колишнього держсекретаря Мінрегіону взято під варту з альтернативою застави в 20 млн грн. 20 червня ВАКС арештував з альтернативою застави в 100 млн грн забудовника – організатора корупційної схеми в Мінрегіоні.