Юристи зазначають затримки строків розгляду справ у судах, ключовою проблемою вважають нестачу суддів

Судова система України з початку 2025 року демонструє певний прогрес у впроваджені нових технологій, але є проблеми затримки у розгляді справ, ключовою проблемою опитані агентством "Інтерфакс-Україна" юристи вважають нестачу суддів.

"Війна вплинула на всі аспекти функціонування судів, від фізичної безпеки суддів до доступу громадян до правосуддя. Незважаючи на це, суди продовжують працювати, адаптуючись до умов воєнного стану та вимог євроінтеграційних реформ. У першому півріччі 2025 року судова система демонструє певний прогрес у впровадженні нових технологій і реформ, але стикається з низкою проблем, таких як затримки в розгляді справ і труднощі з виконанням судових рішень", - сказав адвокат адвокатського об’єднання Barristers Віталій Чаюн.

Він нагадав, що у 2024 році на розгляд до судів усіх інстанцій і юрисдикцій надійшло 5,3 млн справ, із них судами було розглянуто 4,4 млн справ.

"Не розглянутими залишилися приблизно 1 млн прав. Це свідчить про значне навантаження на судову систему, особливо враховуючи умови воєнного стану та кадровий дефіцит. Можна припустити, що кількість справ у 2025 році залишатиметься високою, враховуючи зростання у 2024 році та продовження воєнного стану", - сказав він.

Крім того, Чаюн звернув увагу на проблему заповнення суддівських вакансій: у 2025 році планується призначити 1800 суддів у місцеві суди, 550 — в апеляційні та 25 — у Вищий антикорупційний суд. Втім, через тривалість процедур призначення суддів "суддівський корпус залишається "знекровленим" вже багато років".

Чаюн звернув увагу, що строки розгляду справ в судах "залишаються однією з ключових проблем".

"Розгляд справ може затягуватися на роки через брак фінансування на базові потреби, такі як марки, конверти та канцелярське приладдя, необхідне для надсилання кореспонденції учасникам справ", - сказав він.

За словами Чаюна, затримки стосуються "всіх типів справ, включаючи економічні, які часто є складними через велику кількість документів і сторін". Він нагадав, що впродовж січня-квітня 2025 року на розгляді у судах різних інстанцій перебувало 59,4 тис. справ за позовами до органів ДПС на суму 413,8 млрд грн. В той же час, було розглянуто 6,9 тис. справ на суму 78,7 млрд грн, з них: на користь органів ДПС – 2,3 тис. справ (у т.ч. немайнові спори) на суму 44,4 млрд грн, та на користь платників податків – 4,6 тис. справ на 34,3 млрд грн.

"Хоча точних даних про строки розгляду економічних справ у першому півріччі 2025 року немає, затримки зберігаються через перевантаженість судів і обмежене фінансування. Очікується, що заповнення суддівських вакансій і модернізація ІТ-систем у майбутньому сприятимуть прискоренню розгляду справ, але в першому півріччі 2025 року значних покращень досягнуто не було, а кадровий голод в суддівській системі лише посилює негативні тенденції", - підкреслив юрист.

Зі свого боку, адвокат, радник, співкерівник практики вирішення спорів ЮФ "Ілляшев та Партнери" Олег Трохимчук зазначив, що "у 2025 році в українських судах активно продовжується цифровізація та онлайн-судочинство".

"Судді активно впроваджують електронний документообіг, електронний суд та онлайн засідання. Згідно статистики за 2024 рік, лише у господарських судах більше половини засідань проходили дистанційно. Наразі ця тенденція йде на збільшення", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна".

Трохимчук зазначив, що "у кримінальній інстанції значно зросла кількість заочних справ (in absentia), коли особа, щодо якої ведеться провадження, переховується від правосуддя або з інших причин відсутня на судовому засіданні, особливо це стосується справ пов’язаних з воєнними злочинами та національною безпекою".

Коментуючи строки розгляду справ, юрист зазначив, що вони залежать від кількох чинників, зокрема, типу справи, інстанції, складності спору, навантаження суду та процесуальних дій сторін. Зокрема, законодавчо встановлений строк розгляду господарської справи у суді першої інстанції має складати до 90 днів, "однак, на практиці в реальних умовах сьогодення, такий строк у середньому складає від трьох до п'яти місяців, апеляційна інстанція додає ще від одного до чотирьох місяців, а касаційна – до трьох місяців".

Юрист також вважає, що наразі доступ громадян до правосуддя в Україні "значною мірою обмежується фінансовими, організаційними, територіальними та процедурними бар’єрами". Зокрема, через низький рівень правової культури населення, людина не завжди знає які права має, до якого суду звертатися та як скласти позовну заяву чи інший процесуальний документ. Крім того, суттєвими є проблеми фізичної доступності суду чи наявності судів у регіоні проживання.

В той же час, порівнюючи тривалість судових розглядів в українських судах з міжнародною практикою, юристи зазначають, що часто українські суди більш оперативні.

Партнерка, керівниця практики вирішення спорів Юридичної групи LCF Ірина Кобець зазначила, що, згідно з офіційним звітом Верховного Суду, у 2024 році середній строк розгляду справ господарськими судами першої інстанції становив 89 днів, апеляційними господарськими судами — 77 днів, а Верховним Судом — 69 днів. При цьому за результатами глобального дослідження Business Ready (B-READY) 2024, що охоплювало 50 країн, вирішення ділового спору у судовому порядку триває в середньому трохи більше двох років, а строки можуть варіюватися — від 105 днів до понад п’яти років залежно від юрисдикції.

"Таким чином, в українських господарських судах строки розгляду комерційних спорів є відносно короткими. Це, зокрема, пояснюється наявністю спеціалізованої судової юрисдикції, яка забезпечує більш ефективний та професійний розгляд економічних справ", - сказала вона.

Втім, Кобець також зазначає, що в Україні ключовою проблемою, яка впливає на строки розгляду, особливо на рівні апеляційної інстанції, залишається кадровий дефіцит.

"Наприклад, у Центральному апеляційному господарському суді правосуддя здійснюють лише дев'ять суддів за штатної чисельності у 30 посад. Завершення конкурсу на зайняття вакантних посад в апеляційних судах та належне кадрове забезпечення позитивно вплинуть на строковість судового розгляду, що є критично важливим для довіри бізнесу до судової системи", - підкреслила вона.