Протилежні позиції Верховного суду щодо перевірки на плагіат дисертацій, захищених до 2014 року, створюють системну невизначеність - голова НАЗЯВО

Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко заявляє, що протилежні правові позиції Верховного суду щодо права держави перевіряти на академічний плагіат дисертації, захищені до 2014 року створюють системну невизначеність.

"У червні 2025 року в Україні сталася подія, що заслуговує на особливу увагу як юридичної, так й освітянської спільноти. Верховний суд у двох різних справах, винесених з різницею в три тижні, висловив діаметрально протилежні позиції щодо права держави перевіряти на академічний плагіат дисертації, захищені до 2014 року. В обох випадках предмет розгляду був однаковий – правомірність дій Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) у справах, де йдеться про використання чужих текстів без посилання на авторів та порушення правил оформлення дисертаційних досліджень, що діяли на момент їх захисту. Але два висновки суду – ніби з різних «правових реальностей», - написав він Бутенко в блозі на порталі Osvita.ua.

За його словами, ця ситуація викликає занепокоєння не лише через правову суперечність, а й через сумніви в незалежності судочинства. 

Він підкреслив, що дві протилежні правові позиції Верховного суду щодо того самого питання (справи №560/8264/24 і №440/4500/24) створюють системну невизначеність: для Національного агентства (незрозуміло, чи має воно право перевіряти  дисертації, захищені до червня 2014 року; для закладів освіти (незрозуміло, як діяти у випадках виявленого плагіату в захищених роботах до 2014 року; для суспільства (ставиться під сумнів довіра до якості наукових ступенів та справедливість академічної системи, справедливість державної політики і судової системи).

"Що потрібно далі? Необхідна єдність судової практики – або через постанову Великої палати Верховного суду, або шляхом звернення заявників до Конституційного суду. Чітке нормативне врегулювання – із роз’ясненням меж відповідальності, правового статусу академічної доброчесності та повноважень закладів освіти та Національного агентства. Подальша дискусія в академічному середовищі – ця тема зачіпає не лише юридичну сферу, а й ціннісні засади освіти. На мій погляд, головне не покарання заради покарання, а розуміння неприпустимості таких практик в освіті України", - написав голова Нацагентства.

Серед іншого, він виказав сподівання, що прийняття закону «Про академічну доброчесність» змінить підходи до академічної доброчесності в цілому й допоможе у встановленні правової визначеності з цього питання.