Механізму примусу РФ до виконання рішення ЄСПЛ немає, але компенсаційний механізм буде враховувати рішення суду - уповноважена
Класичного механізму примусу РФ до виконання рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) немає, але компенсаційний механізм виплат буде враховувати рішення ЄСПЛ про визнання системних та масових порушень прав людини, вчинених Росією на окупованих територіях України з 2014 року та в ході повномасштабного вторгнення з 2022 року, повідомила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.
"Маємо розуміти, що конвенційний механізм і Європейський суд з прав людини – це про виконання рішення на основі добровільної згоди держав. Держави брали на себе зобов'язання, що якщо є рішення з констатацією встановлених порушень Конвенції, то держава це рішення визнає і потім його виконує", - сказала Сокоренко журналістам в середу в Києві, відповідаючи на питання, чи є механізми, які змусять РФ виконати це рішення ЄСПЛ.
Вона зазначила, що РФ, навіть до вигнання її з Ради Європи, не виконувала відповідні рішення, особливо ті, які стосувалися конфліктів.
"Говорити про якийсь примусовий механізм виконання рішень Європейського суду в класичному розумінні не можемо, такого не існує. Водночас… ЄСПЛ вказав, що переговори щодо подальшого створення компенсаційного механізму мають включати висновки Європейського суду, які закладені в цьому рішенні", - уточнила уповноважена.
"Ці висновки (ЄСПЛ) – це дуже серйозна робота з партнерами, в тому числі для того, щоб самі країни використовували їх у своїй подальшій роботі, яка пов'язана з тиском на РФ", - відзначила вона.
Уточнюючи, чи може це бути санкційний тиск, Сокоренко сказала: "Це рішення – не тільки про санкційний тиск, а про будь-який тиск, в тому числі політичний. Тому ці висновки мають значення для всіх напрямків роботи".
Як повідомлялося, ЄСПЛ 9 липня визнав системні та масові порушення прав людини, вчинені РФ на окупованих територіях України з 2014 року та в ході повномасштабного вторгнення з 2022 року.
Міждержавна справа "Україна та Нідерланди проти Росії" об’єднала чотири міждержавних скарги проти РФ до ЄСПЛ з боку України та Нідерландів: "Україна проти Росії" №8019/16 – порушення під час збройного конфлікту на Донбасі, зокрема збиття MH17, тортури, примусову працю та інше; "Україна проти Росії" №43800/14 – викрадення і незаконне переміщення українських дітей до РФ у 2014 році; "Нідерланди проти Росії" №28525/20 – обставини та наслідки збиття рейсу MH17; "Україна проти Росії" №11055/22) – грубі порушення прав людини під час повномасштабного вторгнення з 24 лютого 2022 року.
В РФ заявили, що не визнають рішення ЄСПЛ і не збираються їх виконувати за позовами Нідерландів і України.
Літак Boeing-777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс МН17 Амстердам (Нідерланди) - Куала-Лумпур (Малайзія), було збито в небі над Донецькою областю України (тимчасово окупована частина) 17 липня 2014 року. Усі 298 осіб, які перебували на борту, загинули.
