В Клубі білого бізнесу 6 компаній в стані припинення та одна в процедурі банкрутства - дослідження Опендатабот
Перелік платників податків із високим рівнем дотримання податкового законодавства (Клуб білого бізнесу) налічує 8 915 юридичних осіб, проте серед поточних учасників є шість компаній, які вже перебувають у стані припинення, ще одна — в процедурі банкрутства, а одна має відкрите податкове провадження через борги, йдеться в результатах дослідження Опендатабот.
"8 882 компанії (з відкритих реєстрів та 33 з Реєстру із повністю закритими даними - ІФ-У) наразі перебувають у Клубі білого бізнесу. Це підприємства, що повинні демонструвати відкритість, сумлінно сплачувати податки, подавати звітність та не мати зв’язків із Росією. Для порівняння, ще у січні цього року таких бізнесів було 7 997", - наголошується в повідомленні пресслужби Опендатабот в понеділок.
Зазначається, що до переліку потрапили менше 1% українських підприємств, але реєстр постійно оновлюється: 4,1 тис. компаній приєдналися до переліку від початку року, натомість 3,2 тис. вибули. Однак, зауважують в Опендатабот, загальна тенденція є стабільно позитивною: кількість прозорих, відповідальних платників податків в Україні зростає.
"Втім є нюанси: серед поточних учасників є 6 компаній, які вже перебувають у стані припинення, ще одна — у процедурі банкрутства, а одна має відкрите податкове провадження через борги. Також варто зазначити, що на початок повномасштабного вторгнення в Україні серед компаній з переліку було 37 з російськими власниками", - підкреслюється в матеріалах.
Також в Опендатабот додали, що після їх звернень до Мінʼюсту були проведені перевірки деяких бізнесів щодо "російського сліду". після чого деякі реєстраційні дії все ж визнавались незаконними.
Крім того, на запит Опендатабота голова парламентського Фінкомітету Данило Гетманцев прокоментував, що перелік Клубу білого бізнесу формується на певну дату, останній був сформований станом на 31 травня 2025 р. Підприємства з перебігом часу мають певні змінні характеристики, тож, можуть виникати й певні питання до їх діяльності, тож якщо протягом трьох місяців виявляються факти, що перешкоджають подальшій участі бізнесу в Клубі - наприклад, платник прийняв рішення про припинення, то такого платника в наступному переліку не буде.
Щодо галузевого розрізу юркомпаній з переліку, то найбільше їх у сфері торгівлі: 22% компаній займаються оптовою або роздрібною торгівлею чи ремонтом автотранспорту. На другому місці - переробна промисловість (16%), третє - сільське, лісове і рибне господарство (14%). Також є підприємства з галузі нерухомості (8%) і адмінобслуговування (7%).
Найбільше в Клубі бізнесів з Києва (25%), Дніпропетровської (9%), Київської (7%), Львівської (7%) та Харківської області (5%).
Як зазначається в дослідженні, найбільші доходи за 2024 рік серед компаній, що потрапили до Клубу білого бізнесу показали Укргідроенерго - 54,2 млрд грн, Петрол Партнер (мережа АЗС WOG) - 49,1 млрд грн та Рошен - 37,4 млрд грн.
Як повідомлялося, 18 червня Верховна Рада 262 голосами схвалила законопроєкт №11084 щодо створення переліку критеріїв, у разі відповідності яким підприємство потрапляє до переліку платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства - "Клубу білого бізнесу". Проте, підприємці не погоджувались з критеріями: компанії-члени ЄБА та бізнес на регіональних зустрічах з ДПС закликали їх змінити.
Станом на 1 червня 2025 року включає вже 9,67 тис. юридичних та фізичних осіб-підприємців, що на 18%, або на 1474, найменувань більше, ніж у попередній версії переліку (1 квітня-2025).
Як повідомив Гетманцев, 4 липня законопроєкт щодо вдосконалення критеріїв Клубу білого бізнесу було подано на реєстрацію. Проте, як вважає фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи Мирослав Лаба, хоча документ може збільшити кількість учасників Клубу, він не покращить ситуацію для бізнесу загалом.
"Оновлена версія критеріїв доброчесності - це косметичні зміни існуючого порядку, можливо їх прийняття збільшить чисельність клубу привілейованих на 20-50%, але це зовсім не вирішить жодну з існуючих проблем бізнесу. На мою думку, удосконалення абсурду — це марна трата часу та відволікання уваги суспільства від інших, більш нагальних проблем", - наводяться його слова в дослідженні.