Представники підприємств, влади та експерти - за зменшення цін на е/е через прямі контракти з генерацією та конкуренцію
Представники промислових підприємств, владних структур та експерти виступили за збереження промисловості, зокрема гірничо-металургійного комплексу, зменшення цін на електроенергію через дозволи укладати прямі контракти з генерацією, зокрема з "Енергоатомом", та підвищення конкуренції на енергоринку.
Про це йшлос на круглому столі "Ринок електроенергії України: виклики для промисловості та ГМК", організованому GMK Center.
Як повідомив аналітик GMK Center Андрій Глущенко, частка електроенергії у собівартості продукції ГМК становить 50-60% при виробництві залізорудного концентрату, 30-35% - залізорудних окатків, 10-15% - сталі.
Він констатував, що ціни на е/е в Україні вищі, ніж у більшості країн ЄС. При цьомузбільшення імпорту з сусідніх країн не дасть можливість знизити ціни в Україні, оскільки ці країни традиційно мають одні з найвищих цін на е/е в ЄС. Європейські країни обговорюють можливості субсидування енергетичних витрат підприємств для підтримки конкурентоспроможності промисловості, але в Україні ця опція недоступна.
"Забезпечення економіки е/е за цінами, вигідними і генерації, і споживачам, - завдання для країни на найближче майбутнє", - резюмував Глушенко.
Експерти зазначали, що корінні зміни енергобалансу та системні зміни правил роботи на ринку електроенергії створили нову реальність для промислових підприємств України. Вартість е/е для промисловості та сектору ГМК зросла удвічі-втричі, що значно погіршило їхню конкурентоспроможність на світових ринках. Ситуацію також ускладнює системне зростання тарифів державних монополій.
Як варіант вирішення ситуації пропонувалося зробити регулювання цін на е/е "Енергоатому" - монополіста на енергоринку України, створити більш прогнозовану цінову ситуацію на ринку, дозволити укладати довгострокові контракти з "Енергоатомом" для підприємств ГМК за фіксованими цінами.
Генеральний директор Криворізького гірничо-металургійного комбінату ПАТ "ArcelorMittal Кривий Ріг" (АМКР, Дніпропетровська обл.) Мауро Лонгобардо зазначив, що ціни на е/е в Україні вищі, ніж в сусідніх країнах ЕС. Через підвищення цін на е/е АМКР тільки за п'ять місяців цього року додатково сплатив близько 3,8 млрд грн порівняно з довоєнним періодом.Тим часом ціни на продукцію АМКР прив'язані до ринкових цін і їх неможливо підвищити.
"Ми не можемо перекласти додаткові витрати на наших клієнтів, оскільки ціна на нашу продукцію фіксується на ринку", - підкреслив Лонгобардо, додавши, що комбінат експортує більшість металопродукції і конкурує з продукцією інших країн, де е/е дешевша. При цьому якщо до війни географія експорту - Близький Схід, Азія, Африка, то зараз це в основному європейський ринок, особливо через скасування квот.
"Але якщо ціна на е/е, навіть у сусідніх країнах Європи, насправді дешевша, ніж в Україні, то зрозуміло: ми не можемо продавати там, бо нам потрібно дістатися туди, а це логістичні витрати, і в результаті наша продукція перевищує вартість наших конкурентів у Європі", - пояснив топ-менеджер.
Разом з тим внутрішній ринок перебуває в депресії через війну, бо чимало проєктів призупинено, ціни на товари досить низькі, іноді собівартість деяких видів продукції АМКР вища за ринкові ціни. До того ж для підтримки його роботи потрібні інвестиції – мінімально $150 млн на рік.
"Через цю ситуацію, яка головним чином зумовлена вартістю е/е, ми не можемо бути прибутковими, і за останні три роки корпорація була змушена спрямувати на нашу підтримку близько $1 млрд. Ми шукаємо деякі рішення, обговорюємо їх з урядом", - сказав гендиректор, відзначивши, що наразі комбінат не може підвищувати виробництво, аби не збільшувати рівень збитків, не говорячи вже про перехід на "зелену" енергетику, інвестування в електропечі, в дослідження та розробки - сьогодні мова про виживання.
Лонгобардо також згадав про проблему кадрів: якщо до війни на АМКР працювало 27 тис. людей, то наразі - трохи менше ніж 20 тис.
У свою чергу заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Андрій Телюпа запевнив, що відомство налаштоване підтримувати АМКР, підтримувати промисловість.
"Ми на боці бізнесу, промисловців і шукаємо рішення, як допомогти. Питання складне, ми піднімаємо це обговорювання з Міненерго. Вони кажуть, що дива не буває, є ринкова ціна, треба працювати з більшою генерацією, щоб таким чином була більша пропозиція, і тоді ціна буде менша. Ми готові максимально підтримувати промисловість, ми починаємо писати нову промислову стратегію України, і саме проблема вартості е/е і загалом енергоресурсів є ключовою", - сказав Телюпа і зазначив, що потрібні конкретні пропозиції, з якими відомство виходитиме на уряд.
За словами радника гендиректора АМКР з енергетичних питань Ольги Буславець, причиною зростання ціни на е/е є, зокрема, обмежена конкуренція на ринку е/е, друге – варто зобов'язати "Енегргоатом" продавати частину е/е за фіксованими цінами для промисловості. Також є регіональний дисбаланс між генерацією та споживанням. І третє - зростання тарифів природних монополій. Варто не допустити подальшого зростання вартості е/е, бо країна може втратити велику промисловість, насамперед металургію.
Керівник управління закупівель компанії "Сентравіс" Ігор Кандауров повідомив, що доля е/е в у його компанії займає не таку велику частку в собівартості, однак вона досить суттєва, щоб відчувати її вплив.
"Ми використовуємо е/е у виробництві безшовних труб з нержавіючої сталі, але ми також маємо вплив у вартості е/е при закупівлі заготовок з нержавіючої сталі. І ось тут для нас дійсно великий виклик. Раніше українські постачальники заготовок з нержавіючої сталі займали більшу частину в закупках, а наразі вони збільшують ціни через зростання цін на енергоносії, на електроенергію насамперед. І ми змушені купувати заготовки в Індії, Китаї", - констатував представник "Сентравісу".
У свою чергу директор ТОВ "Дніпросталь-Енерго" (група "Інтерпайп") Василь Гончарук назвав підвищення цін на е/е "дуже болючим фактором", що знижує потенціал компанії на зовнішніх ринках.
"Переважно ми експортуємо продукцію, і конкурентоспроможність з підвищенням собівартості продукції знижується", - констатував директор, уточнивши, що компанія використовує новітні електросталеплавильні печі, які є великими споживачами електроенергії. Тому підвищення цін на е/е на тлі останнього збільшення price caps призвдить до значного зростання собівартості продукції.
При цьому Гончарук додав, що європейські ринки передбачають доступність інформації через платформи інсайдерської інформації, інші ресурси, і постачальник-трейдер має інформацію для прийняття певних рішень по своїй позиції, по стану ринку, що дає можливість правильно прогнозувати ціну. В Україні така інформація є закритою і з'являється на ринку у вигляді чуток, неперевіреної інформації. Зрештою це не дає можливості робити прогнози, гарантувати позицію і формувати її, виходячи з балансу в системі.
Топ-менеджер зазначив, що очікується підняття цін, при цьому промисловці не можуть брати участь в обговоренні через воєнний стан в країні. Зауваження, які компанії спроможні надавати пропозиції в письмовому вигляді, можуть надаватися їх виключно до проєктів рішень, і це ускладнює ситуацію.
Як повідомлялося з посиланням на Буславець, українські енергоємні промислові споживачі, зокрема ГМК, опинилися в критичній ситуації через надмірно високі ціни на е/е та втрачають конкурентоспроможність на світовому ринку.
"Уряд і влада в цілому має відповісти на питання: чи потрібен країні гірничо-металургійний комплекс, чи ми рухаємося в напрямі втрати індустрії і стаємо сервісно-аграрною економікою?", - написала вона у Facebook.
Буславець вважає, що ситуація з цінами на електроенергію для промпідприємств в країні потребує глибокого аналізу впливу рішень, які приймаються урядовими відомствами в енергетичній сфері, та встановлення чітких орієнтирів для споживачів.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, з 1 серпня підвищила в 1,6 раза граничні ціни (price caps) на спотовому ринку е/е у вечірні години з 17:00 до 23:00. Зокрема, регулятор встановив граничні ціни у період з 17:00 до 23:00 на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) на рівні 15 000 грн/МВт*год замість 9 000 грн/МВт*год), на балансуючому ринку – 16 000 грн/МВт*год замість 10 000 грн/МВт*год.
Ціновий індекс е/е базового навантаження BASE на ринку "на добу наперед" (РДН) України за 20 днів липня 2025 року становив 5 005,05 грн/МВт*год, збільшившись на 6,9% порівняно з аналогічним періодом червня (4 680,71 грн/МВт*год).
Україна за підсумками 2024 року за показником індексу BASE на РДН, що становив 4 522,87 грн/МВт*год у розрахунку за єдиним центральноєвропейським часом (СЄТ), посіла третє місце серед 27 європейських країн.
