Отримувачі компенсацій "єВідновлення" відзначають недостатні строки для використання коштів та високі ціни підрядників – дослідження

Отримувачі компенсацій "єВідновлення" за зруйноване та пошкоджене житло називають обмежені строки для використання коштів та високі ціни зареєстрованих підрядників ключовими викликами при реалізації компенсаційного механізму, йдеться у дослідженні БФ "Право на захист".

Згідно з результатами проведеного фондом опитування, кожен четвертий отримувач компенсації за програмою "єВідновлення" повідомив про труднощі на етапі її використання. Так, власники знищеного житла відзначили труднощі з пошуком житла в межах номіналу житлового сертифіката та обмежені строки, передбачені для використання заброньованих коштів.

Для власників пошкодженого житла основними викликами стали завищені ціни підрядників-учасників "єВідновлення" та дефіцит виконавців, брак часу для проведення ремонтних робіт через безпекові, погодні умови, незрозумілість порядку використання коштів та звітування, складнощі у придбанні певних будматеріалів через неможливість розрахунку готівкою.

Крім того, учасники програми зазначили недостатній розмір компенсації для повного відновлення житла: 46% респондентів мусили залучати додаткові кошти для завершення ремонту, ще 11% були змушені зупинити роботи через брак фінансування.

На думку 65% респондентів, компенсація розрахована за вартістю робіт, яка нижча за актуальні ціни, а 54% вважають, що вартість матеріалів та робіт значно зросла порівняно з моментом оцінки пошкоджень. Чверть опитаних зазначили, що не всі види необхідних ремонтних робіт передбачені в чек-листі на отримання компенсації. Ще 17% не змогли знайти підрядників із прийнятною вартістю послуг в своєму регіоні.

Близько третини опитаних вважають, що необхідно підвищити граничний розмір компенсації. Крім того, необхідно розширити категорії осіб-отримувачів компенсацій та переліки робіт, які покриваються (27% та 24% респондентів). Важливим напрямом також є покращення комунікації між заявниками та комісіями (16%), спрощення процедури подання заяви для співвласників (14%), продовження строків використання компенсації (11%) та забезпечення можливості подачі заяви без електронних засобів (10%).

Між тим 35% опитаних респондентів, які обізнані про можливість отримання компенсації, повідомили, що, попри знищення або пошкодження житла, не зверталися за отриманням компенсації. При цьому 36% опитаних продовжують проживати в пошкодженому житлі.

Основна причина не подачі заяви на компенсацію – складна процедура та недостатність інформації щодо того, куди звертатися (22%). Серед інших поширених причин: розташування житла на тимчасово окупованій території (18%), відсутність відомостей про право власності на об’єкт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (11%), ремонт житла за власні кошти (6%), неоформлене право власності (5%) тощо. Про недовіру до можливості отримання компенсації зазначили 3% респондентів.

Як свідчать результати опитування, найбільше респондентам не вистачає покрокової інструкції (53% респондентів) про подачу заяви на компенсацію, переліку необхідних документів (37% респондентів), роз’яснень, хто має право звертатися за компенсацією (34%) та контактів установ, до яких звертатися (31%).

Згідно результатів контент-аналізу сайтів громад аналітиками, 64% сайтів не містять жодної інформації щодо процедури чи умов отримання компенсації, при чому найгірший результат зафіксовано у Черкаській області, де 95% сайтів не містять такої інформації. Найкращі показники зафіксовано у Київській (інформація присутня на 67% сайтів) та Херсонській (55%) областях.

Водночас у 85% сайтів громад відсутні відомості про склад або роботу комісії, а 91% не публікують рішення або результати засідань. Крім того, 95% сайтів не містять актуальних контактів для отримання консультації щодо отримання компенсації. Лише 40% сайтів забезпечують технічну доступність для осіб із порушенням зору.

Згідно з результатами дослідження, лише третина опитаних які подали заяву про надання компенсації, повідомила, що заяву було розглянуто в межах 30 днів, як це передбачено законодавством. Решта зіткнулися з суттєвими затримками.

За інформацією від членів комісій з розгляду питань щодо надання компенсації, затримки трапляються через подачу неповного пакету документів заявниками, технічні збої в роботі реєстрів, нерегулярність засідань виконавчих ОМС, відсутність доступу до житла для проведення обстеження, складнощі, пов’язані із отриманням згоди співвласника на одержання компенсації, складність визначення причин пошкодження житла, що сталося в період тимчасової окупації території.

Крім того, суттєво затримує розгляд заяв і необхідність їхньої верифікації міністерством фінансів України, зазначається у дослідженні.

Члени комісій також звернули увагу на системні виклики на етапі використання компенсацій, а саме випадки нецільового використанні коштів компенсацій, відсутність повідомлень отримувачами компенсації про завершення відновлювальних робіт, відсутність законодавчо визначеної процедури дій членів комісії у випадку фізичної відсутності отримувача компенсації на об’єкті відновлення та недопуску членів комісії на відповідний об’єкт для проведення верифікації, відсутність опції автоматичного формування акту верифікації в системі держреєстру пошкодженого майна, а також відсутність нормативного порядку реалізації спадкоємцями житлового сертифікату, виданого спадкодавцеві за життя.

"Моніторинг практичної реалізації механізму надання компенсації за пошкоджене та знищене житло дозволив ідентифікувати ключові виклики, які виникають на всіх його етапах. Аналіз показує, що, попри загальну позитивну оцінку самого факту існування механізму та його значення для постраждалого населення, на практиці його реалізація залишається неоднорідною, складною для сприйняття постраждалим населенням та недостатньо адаптованою до індивідуальних життєвих обставин заявників", – резюмується у дослідженні.

Аналітично-моніторингове дослідження компенсаційного механізму за пошкоджену та знищену нерухомість проводилося БФ "Право на захист" у співпраці з Чеською гуманітарною організацією People in Need, за підтримки Агентства ООН у справах біженців та за фінансової підтримки Європейського союзу. Дослідження проводилося шляхом анкетування осіб (739 респондентів), інтерв’ю з членами комісій з розгляду питань щодо надання компенсації (16 інтерв’ю у восьми областях), фокус-групової дискусії з юристами та контент-аналізу сайтів громад.