Пасажиропотік через кордон встановив новий рекорд для воєнного часу
Пасажиропотік через український кордон на тижні з 2 по 8 серпня збільшився на 1,6% – до 778 тис. та встановив новий рекорд для воєнного часу: минулого року найбільший пасажиропотік також фіксувався у серпні, але складав до 737 тис.
Як свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook, потік на виїзд у десятий тиждень літа зріс с 367 тис. до 376 тис., тоді як на в’їзд – з 399 тис. до 401 тис.
У минулі вихідні щодня фіксувалося 123-129 тис. перетинів кордону, а цієї суботи – 120 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, збільшилася зі 141 тис. до 142 тис., а потік машин із гуманітарними вантажами трохи скоротився – з 538 до 570.
"З початком літнього сезону пасажиропотік через пункти пропуску Львівської області зріс на 40%, а у вихідні дні навантаження зростає ще більше - у середньому на 16% порівняно з буднями", - зазначається у повідомленні Західного регіонального управління Держприкордонслужби.
Згідно з ним, найбільш завантаженими є пункти пропуску (ПП) "Краківець", "Шегині" та "Устилуг", середнє навантаження фіксується у ПП "Грушів", "Угринів", "Рава-Руська", тоді як найменше – у ПП "Смільниця" та "Нижанковичі".
У цю неділю станом на 12:00 на польському кордоні, за інформацією Держприкордонслужби, найбільша черга у 60 легкових авто була у ПП "Устилуг". 35 машин очікували проходження кордону у ПП "Грушів", 30 – у ПП "Угринів", 25 – у ПП "Краківець" та 10 – у ПП "Шегині".
На кордоні з Угорщиною найбільша черга у 30 машин була на переході "Лужанка", тоді як у ПП "Вилок" та "Дзвінкове" – по 20, "Косино" – 15 та "Тиса" – 5.
На кордоні зі Словаччиною у ПП "Ужгород" та "Малий Березний" очікували контролю відповідно 35 та 25 авто, а на кордоні з Румунією черги були в ПП "Порубне" – 60 машин та ПП "Дякове" – 15.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього року на 5,7% вище минулорічних: тоді за подібні сім днів з України виїхало 356 тис. та в'їхало 380 тис. людей, потік машин також був менший – 137 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та "псевдореферендуми" на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в'їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в'їзд на 25 тис., за третій - на 187 тис., а з початку четвертого – на 128 тис., з яких 108 тис. – сезонно з початку літа.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. "Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)", – додав НБУ. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 31 липня 2025 року оцінювалась в 5,115 млн (на 1 липня – 5,083 млн), а загалом у світі - у 5,676 млн (5,643 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на квітень цього року, 3,757 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,669 млн на кінець минулого року.