ЄС в суботу обговорить використання EUR200 млрд російських активів для відновлення України - ЗМІ
Міністри закордонних справ країн ЄС обговорять у суботу під час неформальної зустрічі в Копенгагені плани переведення російських заморожених активів в розмірі майже EUR200 млрд у більш ризиковані інвестиції, які можуть принести більше прибутку Україні та посилити тиск на РФ, повідомляє видання Politico у п'ятницю.
Під час обговорення міністри повинні розглянути "подальші варіанти використання доходів, що надходять від іммобілізованих російських суверенних активів", згідно з підготовчою запискою, з якою ознайомилося видання.
Повідомляється, що Європейська комісія розробкою відповідної схеми реагує на пошкодження будівлі власного посольства під час російської атаки на Київ в ніч на четвер. "Ми просуваємо роботу над замороженими російськими активами, щоб зробити свій внесок у оборону та відновлення України", – заявила голова Комісії Урсула фон дер Ляєн.
Наголошується, що цей варіант не буде пов’язаний з негайною конфіскацією активів, проти чого більшість країн ЄС виступає через фінансові та юридичні проблеми. Але прихильники таких дій також розглядають цю схему як крок до потенційного вилучення активів та їх передачі Україні як покарання за відмову РФ виплачувати післявоєнну компенсацію.
Відзначається, що Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі EUR8 млрд у 2026 році, і країни ЄС шукають нові ідеї для продовження її фінансування на тлі стиснутих внутрішніх бюджетів та відсутності можливостей для випуску боргів для всього ЄС. Балтійські та кілька інших країн давно наполягають на тому, щоб ЄС повністю конфіскував ці активи. У Єврокомісії цю ідею просувають комісар з питань економіки Латвії Валдіс Домбровскіс та керівник зовнішньої політики Естонії Кая Каллас.
"Ми чуємо, що важче залучити гроші (з національних фінансів або бюджету ЄС – ІФ-У)… У нас є ці активи (російські заморожені – ІФ-У), і логічне питання: як ми можемо і чому ми не використовуємо ці активи", - сказала заступник секретаря з правових та консульських питань Міністерства закордонних справ Естонії Керлі Вескі.
Але цей варіант продовжує зустрічати опір з боку країн Західної Європи, включаючи Німеччину, Італію та Бельгію. В останній міститься фінансова установа Euroclear, яка володіє більшою частиною російських активів.
Як компроміс, країни G7 у 2024 році погодилися спрямувати загалом EUR45 млрд прибутку, отриманого від інвестування активів, в Україну, залишаючи при цьому базові активи недоторканими. Тим не менш, частка ЄС у позиці в розмірі EUR18 млрд буде повністю виплачена до кінця року, що викликало заклики до отримання додаткових доходів у стислі терміни.
Як обхідний шлях, юристи Комісії розглядають можливість передачі активів у "спеціальну цільову структуру", яку підтримує низка країн ЄС та потенційно іноземних держав. Потенційний фонд для України також буде відкритий для країн G7, включаючи Велику Британію та Канаду, які виступають за конфіскацію активів, сказав неназваний чиновник ЄС. Переведення коштів до нового органу запобігло б загрозі блокування з боку Угорщини.
Переведення активів також дозволить розмістити їх у ризикованіших інвестиціях, здатних генерувати вищу прибутковість для України. Скептики, включаючи генерального директора Euroclear Валері Урбен, однак стурбовані тим, що платникам податків ЄС доведеться нести основний тягар будь-яких збитків, спричинених ризикованішими операціями.
Щоб розділити юридичний та фінансовий тягар, Бельгія хоче, щоб інші країни ЄС взяли на себе відповідальність за активи згідно з запропонованим планом Комісії. "Бельгія тут не самотня. Нам потрібно підтримувати та брати участь у пом'якшенні цього ризику", – сказала Вескі.
10 серпня Financial Times з посиланням на джерела повідомляло, що європейські країни вивчають можливість використання заморожених російських активів для видачі кредитів Україні. Тоді ж віце-президент США Джей Ді Венс заявив, що Вашингтон не хоче більше фінансувати Україну.