Соцопитування "Рейтингу": У довірі до державних інституцій лідирує Нацгвардія, серед міжнародних партнерів – ЄС

Більшість українців довіряють таким державним, безпековим та правозахисним інституціям, як Національна гвардія (84% опитаних) та Служба безпеки (78%), свідчать результати щорічного дослідження, проведеного соціологічною групою “Рейтинг” (Rating Group) 31 липня-5 серпня 2025 р.
Як повідомляється, Rating Group і Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) в Україні з 2015р. проводять щорічне всеукраїнське опитування громадської думки, які дають комплексне уявлення про ставлення українців до реформ, інституцій, загроз, викликів та шляху країни до членства в Європейському Союзі.
Так, за результатами дослідження, серед державних безпекових і правозахисних інституцій найвищий рівень довіри мають Національна гвардія України (84%) та Служба безпеки України (78%). Також значний рівень довіри мають Державна прикордонна служба (62%), Центр протидії дезінформації (55%) і Національна поліція (48%).
Українці продовжують демонструвати високу довіру до міжнародних партнерів. Зокрема, найвищий рівень підтримки мають Європейський Союз (63%), Міжнародний валютний фонд (58%), НАТО (54%) та Рада Європи (53%). Організація Об’єднаних Націй (40%) та ОБСЄ (37%) також вважаються опитуваними надійними партнерами України.
Зазначається, що молоді українці (18–29 років) виявляють особливо високу довіру до силових структур, що є відображенням їхнього безпосереднього досвіду війни та важливої ролі, яку ці інституції відіграють у захисті життя та громад.
В оцінці динаміки євроінтеграції переважна більшість (68%) українців вірить, що Україна зможе успішно впровадити необхідні реформи для вступу до ЄС. Найчастіше українці очікують на вступ протягом п’яти років (25%) або п’яти-десяти років (31%). Втім, лише 8% очікують вступу протягом одного-двох років. 86% респондентів висловили своє несхвалення впровадженням антикорупційних заходів, що робить це питання найактуальнішим викликом для реформаторської програми України. Реформи, які оцінюють найпозитивніше, – це цифрова трансформація (70% задоволені) та прогрес у сфері ґендерної рівності (60%).
У питаннях оцінка підтримки України з боку ЄС найважливішими формами допомоги від ЄС українці бачать боротьбу з корупцією (62%), підтримку в розслідуванні воєнних злочинів (44%) і допомогу на звільнених від російської окупації територіях України (40%). Як найефективніша сфера підтримки ЄС (55%) була оцінена стратегічна комунікація, що відображає запит громадян на точну та прозору інформацію про перебіг реформ. Майже половина респондентів (49%) також вважають консультації щодо вступу до ЄС ефективними.
Опитування вказує на найбільше (81%) занепокоєння громадян щодо підсилення гібридних загроз з боку РФ. Також занепокоєння викликають онлайн-вербування російськими спецслужбами (42%), фейкові новини (32%) і кібератаки (23%). Дві третини українців оцінюють готовність країни до протидії гібридній війні як помірну.
Серед джерела інформації та дезінформація 51% українців продовжують покладатися на Telegram як на основне джерело інформації, при цьому YouTube (25%) та особисті соціальні мережі (22%) також відіграють значну роль. Джерелами дезінформації найчастіше вважаються Facebook й Instagram (58%), за ними йдуть месенджери (45%).
Щодо адаптація ветеранів до цивільного життя респонденти визначили як основні виклики посттравматичний стрес і стресові розлади (63%), інвалідність (54%) та проблеми зі здоров’ям (51%), з якими стикаються ветерани при поверненні до цивільного життя. Більшість (62%) вважають реабілітацію найважливішою формою підтримки. За нею йдуть можливості працевлаштування (47%) і доступ до медичного обслуговування (43%).
Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів серед 2 000 респондентів.
Формат вибірки: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України
Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка – не більше 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95).