Дорожня карта оборони ЄС до 2030 р. включає Україну

Запропонована Європейською комісією Дорожня карта оборони до 2030 включає як підтримку України, так і її інтеграцію в кінцеву ціль готовності та промислову базу.

Про це у четвер в Брюсселі журналістам повідомив високопосадовий чиновник Європейської комісії, розповідаючи про представлену у четвер в Брюсселі "Дорожню карту збереження миру – оборонної готовності до 2030 року", яка буде винесена на обговорення лідерами Європейського союзу на наступному засіданні Європейської ради 23-24 жовтня.

"Дорожня карта оборонної готовності пропонує чіткі цілі та етапи для усунення розривів у можливостях, прискорення інвестицій у оборону між державами-членами, посилення підтримки України та спрямування прогресу ЄС до спільної, повної оборонної готовності до 2030 року", - пояснив він.

Крім того, є питання "інтеграції оборонного виміру та європейської оборонно-промислової бази, реструктуризації, зміцнення, підвищення стійкості та інноваційності, інтеграції України в нашу ціль готовності, а також у нашу промислову базу".

Торкаючись безпосередньо Дорожньої карти, співрозмовник журналістів зазначив, що конкретно Комісія та Високий представник пропонують чотири стратегічні європейські флагмани готовності. "Вони мають міжгалузевий характер, занадто складні та занадто великі для того, щоб окремі держави-члени могли з ними впоратися самостійно. Вони спрямовані на зміцнення нашої колективної безпеки та допомогу державам-членам у досягненні їхніх цільових показників щодо можливостей, встановлених НАТО", - наголосив він.

За його словами, флагманські проекти будуть відкритими для всіх держав-членів, очолювати їх будуть держави-члени за підтримки Комісії. "Звичайно, держави-члени можуть пропонувати додаткові флагманські проекти, окрім того, що ми маємо. Флагмани стосуються можливостей та усунення прогалин. Про створення оперативної структури не йдеться. Це залежить від НАТО", - пояснив чиновник Єврокомісії.

Він також назвав чотири флагмани, які будуть запропоновані Раді наступного тижня. А саме: європейська ініціатива з оборони від безпілотників, Вартові східного флангу, Європейський повітряний щит і Оборонно-космічний щит. "Разом ці ініціативи посилять захист у Європі на суші, на морі, у повітрі та в космосі", - впевнений співрозмовник журналістів.

Крім того, чиновник ЄК констатував, що у світлі останніх подій з російським проникненням у європейський повітряний простів, "існує нагальна потреба діяти зараз". "Тому флагманська Європейська ініціатива щодо захисту від дронів стосується того, як ми можемо швидко та точно визначити прогалини в можливостях у сфері боротьби з дронами. Це має допомогти державам-членам отримати можливості виявлення дронів, тобто радарів, акустичних датчиків та пропорційних можливостей перехоплення дронів, починаючи від засобів радіоелектронної боротьби і закінчуючи дронами-перехоплювачами, кінетичними системами, такими як кулемети, дешевими ракетами, але явно не F-35", - сказав він.

Крім того, у цьому питання Україна готова підтримати держави-члени "в організації та допомогти їм з досвідом, який Україна має у сфері протидії дронам. "Це можливість для Європи та держав-членів вивчити український спосіб роботи з інноваціями, як тісно співпрацювати між військовими підрозділами, науково-дослідними та розробницькими відділами, а також мати цей дуже швидкий цикл інновацій. Щодо можливостей боротьби з дронами, звичайно, ведеться тісний діалог з НАТО, метою якого є забезпечення повної відповідності цих ініціатив тому, що НАТО робить у цій галузі", - деталізував співрозмовник журналістів.