Більшість українців вважають, що в Україні ведуться спроби боротьби з корупцією, – опитування
Більшість українців – 56% – вважає, що в Україні дійсно відуваються спроби боротися з корупцією, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Відзначається, що станом на жовтень 2025 року частка громадян, які оптимістично сприймають боротьбу з корупцією в країні, зросла – так, між 2023 і 2024 роками з 59% до 48% стало менше тих, хто більш оптимістично дивився на боротьбу з корупцією в Україні, і з 36% до 47% більше – тих, хто вважав країну безнадійно корумпованою.
"Наразі, станом на початок жовтня 2025 року, 56% українців вважають, що в Україні є дійсно спроби боротися з корупцією. Водночас частка тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою – 40%. Тобто між 2024 і 2025 роками сприйняття покращилося, хоча показники лишаються трохи гіршими за показники 2023 року", - зазначається у звіті за результатами опитування, оприлюдненому в п’ятницю.
Водночас, говорячи про доцільність критики дій влади, більшість українців заявили що вона необхідна. Так, лише 8% українців вважають, що владу взагалі не можна критикувати, і частка тих, хто так думає, з 2024 року знизилася з 13%. Натомість 90% згодні, що критика влади має бути присутня – ріст з 81% порівняно з 2024 роком.
Водночас більшість респондентів, 58% з цих 90%, вважають, що критика має бути "виваженою і конструктивною, щоб не розхитувати ситуацію в країні". На саме жорсткій і безкомпромісній критиці наполягає меншість – 32%. Порівняно з 2024 роком частка тих, хто наполягає на жорсткій критиці не змінилася, а частка тих, хто наполягає на конструктивній критиці – зросла.
Серед тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою, більше тих, хто наполягає на безкомпромісній критиці, але навіть серед них таких лише близько половини (45%). Водночас 54% тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою, виступають за конструктивну критику або проти критики взагалі.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати опитування зазначив, що корупція і відповідальність влади за її подолання залишаються дуже важливим і дражливим питанням для українського суспільства.
"Як показують наші результати, наратив про "безнадійно корумповану Україну" пов’язаний із вищою часткою тих, хто готовий на будь-які, навіть найважчі, умови для завершення війни. У нашій іншій публікації в найближчий час ми також покажемо, що ті, хто вірять у такий наратив, значно менше оптимістично оцінюють майбутнє України. Вістря інформаційної війни – це розповсюдження ворогом уявлень про масове ухилення від служби і про тотальну корупцію (бо це зменшує мотивацію населення йти до війська і зменшує підтримку України серед країн-донорів). І це додає до сприйняття України як тотально корумпованої. Тобто поширення і вкорінення серед української громадськості такого наративу серйозно підриває національну безпеку", - зазначив він.
Особлива відповідальність, наголосив Грушецький, лежить на медіа спільноті та "профільних" громадських активістах, які своїми викриттями і розслідуваннями емоційно збурюють і без того психологічно втомлену українську громадськість. Як показують наші результати, більшість українців підтримують саме конструктивну критику влади.
"Це цілком сумісно із просуванням більш оптимістичного наративу про корупцію ("Україна – країна, яка бореться з корупцією"), тому для спільного блага було би чудово, щоб чергові сенсаційні викриття і розслідування слідували такому підходу", - резюмував він.
Опитування проводилося з 19 вересня по 5 жовтня. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1008 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на час опитування проживали на території України, яка контролювалася її урядом. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
