Більшість українців вважають, що Європа продовжує серйозну підтримку України
Більшість українців – 58% – вважають, що Європа продовжує серйозно допомагати Україні і хоче завершення війни на справедливих умовах. Вважають, що Європа втомилася і тисне для несправедливого миру – 36%, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
"Водночас якщо протягом лютого-серпня 2025 року громадське сприйняття Європи були досить стабільне, то зараз ми вперше фіксуємо низхідну тенденцію. Так, стало менше тих, хто вбачає в Європі надійного союзника – з 63% на початку серпня до 58% на початку жовтня. Водночас з 27% до 36% стало більше тих, хто вважає, що підтримка Європи слабне і вона тисну на Україну для поступок Росії", - зазначається у звіті за результатами опитування, оприлюдненому в понеділок.
У випадку сприйняття політики США ситуація протягом 2025 року дуже динамічна, зазначають дослідники. Так, у березні було зафіксовано найнижчий показник позитивного сприйняття політики США – лише 24% вважали США надійним союзником України. До травня ситуація трохи покращилася, хоча і не дуже суттєво. До початку ж серпня, вочевидь, на тлі позитивних для України заяв у липні, частка тих, хто вважали США надійним союзником, зросла до 42% і склався паритет з тими, хто критично оцінював політику США – таких було 38%. При цьому на початку серпня кожен п’ятий, 19%, не зміг відповісти на запитання.
На початку жовтня частка оптимістів, які прихильно оцінюють політику США, знизилася несуттєво (з 42% на початку серпня до 38%), але при цьому з 38% до 52% зросла частка тих, хто вважає, що США втомилися і тиснуть на Україну для схвалення несправедливого миру. Причому цей ріст частки критично налаштованих громадян відбувся насамперед за рахунок зниження тих, чиї погляди на початку серпня були невизначеними.
При цьому для коректності сприйняття українцями США ми повинні нагадати, що за даними КМІС у травні 2025 року[1] 63% українців добре ставилися до цієї країни в цілому, а 90% мали добре ставлення до звичайних американців. А за індексом соціальної дистанції (предмет публікації КМІС пізніше) ставлення зараз (на початок жовтня 2025 року) до американців лишається доволі нормальним і не гірше за показники рік тому (на початок жовтня 2024 року). Тобто "гойдалки" щодо сприйняття політики влади США щодо України не призводять до зростання антиамериканських настроїв.
Окремо зазначається що, згідно з результатами опитування, ті, хто вважають, що Європа та США втомлюються і тиснуть на Україну, у більшій мірі готові прийняти територіальні втрати, причому навіть найважчі. Водночас усе одно навіть серед тих, хто критично оцінює політику Європи та США, більшість відкидають найважчі вимоги (як-от офіційне визнання окупованих територій частиною Росії чи передання Росії територій, які зараз контролює Україна).
Більший вплив простежується у випадку Європи, тобто є тенденція, що сприйняття Європи як ненадійного союзника має більше значення для готовності прийняти територіальні втрати. Хоча і у випадку США такий вплив має місце, тобто сприйняття політики США також є важливим для українських громадян в контексті формування поглядів на війну і мир.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати опитування, зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення українці мали романтичні погляди на спільну із Заходом боротьбу з російською навалою.
"Так, у вересні 2022 року 80% українців вважали успіхи України на полі бою результатом спільних зусиль разом з країнами Заходу. У лютому 2023 року 81% українців стверджували, що співробітництво України і Заходу для відсічі російській агресії – це "win-win" ситуація, коли у виграші і сама Україна, і також Захід. І хоча зараз ми бачимо більш прагматичний підхід до взаємин із Заходом, але все одно українці визнають важливість підтримки Заходу і українці хочуть бачити стратегічні та партнерські відносини (що, зокрема, підтверджується і стабільно високою підтримкою членства України в ЄС і НАТО)", - нагадав він.
При цьому, зазначив Грушецький, російський ворог одразу ідентифікував інформаційно уразливе місце для України і постійно інвестує ресурси в нав’язування українцям думки про ослаблення підтримки Заходом і що Захід готовий кинути Україну. Як показано в цьому пресрелізі, ослаблення віри в підтримку Заходу, дійсно пов’язане з вищим песимізмом і готовністю прийняти важкі вимоги для завершення війни. Тобто поширення такого наративу завдає серйозно шкоди інформаційній безпеці України.
"Можна дискутувати про (не) достатність обсягу підтримки (і важко заперечити, що не завжди обсяги були достатніми і своєчасними, але і неможливо заперечувати, що вони були і є значними), але Україна об’єктивно зберігає значну кількість надійних союзників. У мінливому медіа середовищі (особливо в контексті не завжди послідовної публічної позиції США) українці мають бачити і пам’ятати, що ми не самі. При цьому особливу тривогу викликає зниження впевненості в Європі за останній час, тим більше коли сприйняття Європи відіграє сильну роль у формуванні громадської думки з питань війни і миру. Наратив про втому Європи може мати дуже негативні наслідки, тому це потребує уваги і українських суб’єктів, і наших європейських друзів. Сильні сигнали європейських союзників, підкріплені фактичними діями, та адекватна комунікація в українському суспільстві є важливими для збереження стійкості громадської думки та суспільства", - резюмував він.
Опитування проводилося з 19 вересня по 5 жовтня 2025 року. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1008 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 1008 респонденти (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 4,1%. При цьому для уникнення впливу ефекту порядку запитань ми половині респондентів ставили запитання про Європу, половині респондентів – про США. Таким чином, на запитання про політику Європи відповідали 487 респондентів, на запитання про політику США – 521 респондент, що дає похибку (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не більше 5,8%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Джерело: https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1563&page=1