Понад 90% українців погано ставляться до Росії – опитування

Наразі 91% українців погано ставляться до Росії, а 4% ставляться добре, про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

На запитання соціологів про загальне теперішнє ставлення до Росії, респонденти могли обрати один з варіантів: "дуже добре", "в основному добре", "в основному погано", "дуже погано" (або за власним наполяганням "важко сказати"). За результатами опитування станом на осінь 2025 року ситуація майже не змінилася порівняно з 2024 роком.

"Наразі 91% українців погано ставляться до Росії, а 4% ставляться добре. У 2024 році показники були, відповідно, 93% і 3%. Різниця порівняно з поточними показниками – у межах статистичної похибки, тобто за рік змін не було. Фактично зберігається та сама тенденція, яку ми спостерігаємо після початку повномасштабного вторгнення в 2022 році – стабільно негативне ставлення до Росії… Важливо підкреслити, що погіршення ставлення до Росії йшло після агресивних дій самої Росії, а не передувало цьому", - вказується у звіті за результатами опитування.

Також у КМІС з’ясували відношення українців до Росії у регіональному розрізі та по такий часовій шкалі: у лютому 2022 року (напередодні вторгнення), у жовтні 2024 року (рік тому) і як ставляться зараз (у вересні 2025 року).

"Абсолютна більшість населення у всіх регіонах – від 92% на Заході до 80% на Сході – погано ставляться до Росії. Частка тих, хто ставиться добре, варіює від лише 3-4% на Заході, у Центрі і на Півдні до 9% на Сході. Порівняно з 2024 роком на рівні тенденції можна бачити деяке покращення до Росії на Сході (з 3% до 9%). Проте треба враховувати, що вибірка респондентів на Сході невелика і ця різниця – у межах похибки", - зазначається у дослідженні.

В опитуванні респондентів запитували також про загальне ставлення до росіян – мешканців Росії.

"Наразі лише 8% українців добре ставляться до росіян-мешканців Росії, а 85%, навпаки, ставляться до них погано. Майже ідентичні показники були в 2024 році, то ситуація із ставленням до росіян-мешканців Росії за останній рік не змінилася", - йдеться у звіті.

Ця тенденція зберігається у регіональному вимірі. Так, станом на вересень 2025 року абсолютна більшість українців у всіх регіонах – від 91% на Заході до 73% на Сході – погано ставляться до росіян-мешканців Росії. Частка тих, хто продовжує добре ставитися до них, не перевищує 14% (на Сході).

Також соціологи досліджували соціальну дистанцію, тобто респонденти відповіли наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками групи "росіян-жителів Росії", при чому Мінімальна соціальна дистанція – 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна – 7 (не пускав би в Україну).

"Станом на вересень 2025 року значення індексу щодо росіян-мешканців Росії – 6.5. Причому ситуація майже подібна у всіх регіонах – 6.7 на Заході, 6.5 у Центрі, 6.3 на Півдні, 6.2 на Сході. Фактично 82% серед усіх респондентів (83% на Заході, 84% у Центрі, 76% на Півдні і 78% на Сході) відповіли, що росіян-мешканців Росії взагалі не можна пускати до України. У 2024 році показники були майже ідентичними, тобто серед українців має місце дуже критичне ставлення до росіян-мешканців Росії, причому у всіх регіонах – зокрема, і на Сході", - йдеться у звіті КМІС.

Зазначається, що у 2013 значення індексу становило 2.7 (що свідчило про високу відкритість українців до росіян).

Дослідження показує, що загалом ставлення до "росіян" – це політичний (а не етнічний) вимір, оскільки українці в Україні ставляться виразно негативно до українців-мешканців Росії.

"Ставлення до українців у Росії трохи краще (ніж до росіян), але також виразно негативне – значення індексу 5.6 (а 49% респондентів відповіли, що українців в Росії взагалі не варто пускати в Україну). Тобто для українців в Україні навіть етнічні українці в Росії є ворогами, оскільки, скоріше за все, сприймаються як частина "русского мира", який є ширшим політичним поняттям, ніж більш вузьке визначення "етнічних росіян", - свідчать результати опитування.

Дослідження свідчить, що негативне ставлення до Росії та росіян не залежить від мови спілкування респондентів.

"Серед російськомовних українців лише 12% добре ставляться до Росії і лише 22% добре ставляться до росіян. Натомість 76% погано ставляться до Росії і 69% погано ставляться до росіян. Тому хибно використовувати мову спілкування людей як спробу виправдати окупацію територій або передачу Росії територій, які зараз контролюються Росією", - зазначають соціологи.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати опитування, наголосив, що українці об’єднані в усвідомленні екзистенційної загрози від росіян.

"Серед українців незалежно від регіону чи мови спілкування є консолідована – однозначно критична – позиція щодо і Росії в цілому, і звичайних росіян. Українці об’єднані в усвідомленні екзистенційної загрози від росіян… Водночас у нас є заклик до світу, і особливо до наших партнерів на Заході, перестати ототожнювати використання російської мови в Україні з наявністю російської ідентичності. Російськомовні українці є патріотами України, ідентифікують себе як частина української нації та не бажають жити в Росії. Тому прикриватися фактом використання російської мови на окремих територіях для нав’язування територіальних втрат – це абсолютно хибна політика", - наголосив він.

Опитування проводилося з 2-14 вересня 2025 року КМІС методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1023 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 1023 респонденти (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 4,1%. Більшість запитань, які розглядаються в цьому пресреліз, ставилися всім респондентам. При цьому в запитанні про можливі мирні плани реалізовувався експеримент і ми дізнавалися думку респондентів про один з двох випадково відібраних мирних планів (для уникнення впливу ефекту порядку відповідей). Кожний мирний план оцінили близько 500 респондентів, що дає похибку (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не більше 5,8%.