Рада підтримала за основу законопроєкт про адаптацію цивільного законодавства до цифровізації
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про адаптацію цивільного законодавства до цифровізації.
За законопроєкт № 14057 про внесення змін до книги другої Цивільного кодексу у зв’язку з оновленням (рекодифікацією) проголосували у першому читанні 271 народний депутат на пленарному засіданні Верховної Ради у середу.
"Ми по-новому викладаємо фундаментальні права людини, право на життя, на здоров’я. Репродуктивні права вперше прописуємо в Цивільному кодексі. Ми вперше йдемо шляхом закріплення права на медичну допомогу і реабілітаційну допомогу… Ми по-іншому підходимо до питань, пов’язаних з приватністю людини…Ми з вами вперше тут прописуємо питання, пов’язані з використанням штучного інтелекту в таких правах, як право на зображення, право на голос, право на цифрову ідентичність. Ми вперше розглядаємо цілу низку цифрових прав", - сказав ініціатор законопроєкту, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, представляючи документ у залі засідань парламенту.
Як зазначається у пояснювальній записці, законопроєкт спрямований на адаптацію цивільного законодавства до цифрової епохи, посилення захисту персональних даних, а також модернізацію регулювання у сфері біомедицини.
Законопроєкт передбачає розширення особистих прав у цифровому середовищі, деталізацію репродуктивних норм, а також закріплення у законодавстві посттанативних гарантій, зокрема, права на гідність після смерті.
Законопроєкт пропонує запровадити низку нових видів прав для захисту особи в онлайн середовищі. Право на цифровий образ надає захист будь-яким формам представлення особи в інтернеті – акаунтам, профілям, аватарам, що дасть змогу протидіяти створенню фейкових сторінок, крадіжці цифрової ідентичності та іншим маніпуляціям. Документ також передбачає право на цифрову приватність, яке захищає не лише зміст комунікації, а й так званий "цифровий слід" особи: метадані, історію пошукових запитів, дані геолокації.
Автори законопроєкту пропонують гарантувати право на забуття, яке вперше на рівні кодексу закріплює можливість особи вимагати вилучення неактуальної, недостовірної або неправомірної інформації про себе із загального доступу та результатів пошукових систем, що є важливим елементом європейських стандартів захисту персональних даних. Серед новел законодавства - право на захист від діпфейків, яке забороняє створення та використання штучно згенерованих за допомогою штучного інтелекту зображень, голосу особи (deepfake) без її згоди, надаючи інструменти для боротьби з дезінформацією та маніпуляціями. Крім того, законопроєкт передбачає право на інформаційний спокій, яке закріплює право фізичної особи не брати участь у робочих комунікаціях (дзвінки, листи, повідомлення) у неробочий час, що є відповіддю на розмивання меж між професійним і приватним простором в умовах дистанційної зайнятості та захищає право на відпочинок.
Законопроєкт також пропонує відмовитись від застарілої радянської термінології на користь сучасної європейської концепції особистих прав.
Документ деталізує та модернізує права у сфері охорони здоров’я. Автори законопроєкту пропонують доповнити Цивільний кодекс новими статтями: "Право на здоров’я", "Право на медичну та/або реабілітаційну допомогу", "Репродуктивні права" та "Право на донорство та трансплантацію", які деталізують права пацієнтів та створюють цілісну систему їх правового регулювання.
Законопроєкт передбачає внесення змін більш ніж до 50 законів, зокрема, Сімейного кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Податкового кодексу, законів у сфері охорони здоров’я, цифрової економіки, освіти, авторського права, захисту персональних даних та інституційного інвестування.