Наукову концепцію розвитку законодавства України обговорили в Києві
"Наукова концепція розвитку законодавства України як основний документ юридичного прогнозування", такою була тема проведеної у Києві 8 грудня Всеукраїнської науково-практичної конференції, яку організував Інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАН України спільно з Науково-консультативною радою при голові Верховної Ради та Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка із залученням широкого кола учасників.
Підготовлена та представлена Інститутом монографія фактично є "абеткою сучасної правотворчості", оскільки в ній чітко окреслено відповідальних суб’єктів за розвиток законодавства та визначено основні принципи його модернізації, зазначив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Він наголосив, що сьогодні в Україні діє понад мільйон нормативно-правових актів, і не завжди кількість переходить у якість, тому висловив за роботу і вагомий внесок у формування науково обґрунтованої стратегії розвитку законодавства України.
Конференцію відкрив президент НАН України академік Загородній, який у вступному слові наголосив, що в умовах активних євроінтеграційних процесів запропонована Наукова концепція розвитку законодавства України є стратегічним документом, який комплексно поєднує теоретичні та практичні аспекти правотворчої діяльності і має стати основою для подальшого вдосконалення та модернізації законодавства.
Президент НАН зазначив, що прийняття у 2023 року закону "Про правотворчу діяльність" стало ключовою подією та важливим орієнтиром для майбутнього розвитку правової системи та закликав до фахового діалогу і подальших дискусій у цьому напрямі.
В. о. голови Конституційного суду України, академік НАПрН України Олександр Петришин зазначив, що підготовлена Наукова концепція має "історичне значення для розвитку правової науки". Він звернув увагу, що судова система стикається з проблемами недостатньої узгодженості нормативного регулювання, що ускладнює ефективний захист прав людини, зокрема через брак належних процесуальних кодексів.
Заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра наголосила, що ухвалення закону "Про правотворчу діяльність" висуває підвищені вимоги до рівня знань у сфері правотворчості та глибокого розуміння законодавства. У цьому контексті вона підкреслила, що сьогодні перед державою стоять подвійні завдання, до виконання яких долучилася значна кількість фахівців: розроблення нових моделей розвитку законодавства зі збереженням національних правових традицій та впровадженням інноваційних підходів, адже наука формує реальність, а концепція є інструментом майбутнього.
Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов звернув увагу, що Європейський Союз активно вивчає український досвід, що свідчить про його значення та практичну цінність для міжнародної спільноти. Він підкреслив, що ці процеси мають бути враховані у подальшому розвитку національного законодавства, зокрема під час формування нових підходів до регулювання безпекової, соціальної та освітньої сфер, які потребують адаптації до сучасних викликів воєнного часу.
Монографія систематизує сучасні підходи до правотворчості, пропонує методологію комплексного юридичного прогнозування, містить аналіз стану окремих галузей права та визначає пріоритетні напрями їх модернізації.
Окремо на конференції обговорювалися питання дерадянізації законодавства, зокрема перегляду нормативних актів, які залишаються чинними попри очевидну застарілість їхніх положень, необхідність чіткого дотримання Конституції, складнощах правозастосування в під час війни.
Особливий акцент було зроблено на трьох ключових чинниках, які сьогодні визначають вектор розвитку публічного права: російській агресії, що суттєво вплинула на механізми державного управління та бюджетну політику; інтеграції України до Європейського Союзу, яка зумовлює необхідність гармонізації правових норм із європейськими стандартами; цифровізації, яка трансформує підходи до регулювання та вимагає нових рішень у сфері адміністрування, контролю та надання публічних послуг.
Модератором заходу виступив директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, член-кореспондент НАПрН України Олексій Кот. Також у конференції взяли участь міністр освіти і науки України Оксен Лісовий та інші представники органів державної влади та управління, судових інституцій, наукових установ і закладів вищої освіти, а також представники громадськості.
Підсумовуючи роботу конференції, було наголошено, що представлена робота може стати фундаментом довгострокового планування законодавчої діяльності, сприяти підвищенню якості нормативних актів, забезпечити узгодженість галузей права та посилити спроможність держави реагувати на сучасні виклики.
