Злочин СЗЧ припиняється, коли військовий звертається щодо подальшого проходження служби – Верховний Суд
Момент звернення військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби (скоїв злочин СЗЧ), до військової спеціалізованої прокуратури з проханням вирішити питання щодо подальшого проходження ним служби свідчить про припинення цього злочину, пояснюють у Верховному Суді.
В повідомленні на сайті суду в середу зазначається, що таке рішення прийняв Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (ККС ВС), розглянувши справу військовослужбовця, якого місцевий суд визнав винуватим і засудив за ч. 5 ст. 407 КК України за самовільне залишення місця служби без поважних причин.
Згідно з повідомленням, суд першої інстанції на підставі ст. 75 КК України звільнив засудженого від відбування заходу примусу з випробуванням. Апеляційний суд скасував цей вирок у частині призначеного покарання й ухвалив новий вирок, яким призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
У касаційній скарзі до Верховного суду захисник стверджував, що апеляційний суд неправомірно погіршив становище засудженого.
"Скасовуючи вирок апеляційного суду і призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав, що, за матеріалами кримінального провадження, засуджений до того, як повідомив у травні 2023 року ТУ ДБР про самовільне залишення місця служби, із цього ж приводу 15 серпня 2022 року звернувся до спеціалізованої прокуратури у сфері оборони", - наголошують у Верховному Суді.
В своєму звернені, як зазначають в Суді, військовий виклав обставини залишення військової частини і просив вирішити питання щодо подальшого проходження військової служби.
"Згідно з повідомленням Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку від 12 жовтня 2022 року подану заяву для розгляду було скеровано до Донецького зонального відділу. Наведені документи долучено до справи в ході судового розгляду, їх належність і допустимість сторони не оспорювали", - уточнюється в повідомленні.
Ці фактичні дані, як пояснюють в суді, не отримали належної оцінки за наслідками апеляційного провадження, хоча впливають на загальну справедливість ухваленого судового рішення.