Інтерфакс-Україна
13:17 12.01.2026

Держкіно та Мінкультури необхідно надати повноваження визначати, чи несе фільм загрозу нацбезпеці - голова УКА Іллєнко

4 хв читати

Колишній голова Державного агентства України з питань кіно, голова правління Української кіноакадемії (УКА), продюсер Пилип Іллєнко вважає, що Держкіно та Міністерству культури необхідно надати повноваження визначати в кожному конкретному випадку, чи дійсно фільм несе загрозу національній безпеці України.

"Чи багато знаєте ви фільмів, які здатні генерувати скандали протягом чверті століття? Я знаю лише один, і це "Молитва за гетьмана Мазепу" Юрія Іллєнка. Скандали навколо стрічки почалися ще до самих зйомок фільму в доволі традиційному для українського кіно жанрі смертельного змагання за державне фінансування, в якому цей скандал динамічно розвивався протягом всього виробництва картини", - написав Іллєнко, який є сином режисера, в мережі Facebook.

За його словами, в Україні скандал навколо незрозумілої широкій аудиторії естетичної складової стрічки швидко перейшов у площину скандалу політичного.

"Бан в росії виявився жестом настільки потужним, що фактично діяв і в Україні до моменту створення режисерської версії фільму, робота над якою завершилася у 2010 році", - нагадав продюсер. 

Також він згадав і про заборону стрічки в Україні у 2025 році, через участь у ній російського актора Микити Джигурди у ролі Карла ХІІ.

"Це цілком лягає у постмодерністську концепцію фільму, де свідомо розмита межа між сном і реальністю, між акторами і симулякрами, між внутрішньокадровим ігровим наративом та творчою лабораторією знімального майданчика, і в якому розповідь про заборонену історію України стає передбаченням її майбутнього, яке, на жаль, збулося з жахливою точністю. Так само в цій логіці лежить і те, що чергова заборона цієї стрічки в Україні стається під час війни з імперією, так точно і зухвало викритою у картині. Це вже метакіно, безкінечний перформанс, який існує сам по собі за межами кадру, для спостереження за яким навіть і фільм дивитися не обов’язково", - додав він.

Іллєнко також згадав, що ще під час зйомок фільму питав батька, навіщо Джигурда знімається у фільмі, і отримав відповідь, що: "Його затверджено на роль, бо він такий самий самозакоханий псих, як і Карл ХІІ, якого він грає. На пробах він влаштував шоу, демонстративно поголивши своє фірмове довге волосся, аби підкреслити портретну схожість з Карлом".

"При всій очевидності того, що Нікіта був повним неадекватом, на жаль, тоді не було жодної можливості зрозуміти, що він, українець за походженням і народженням, виявиться зрадником", - зазначив колишній голова Держкіно.

Він також звернув увагу, що, на жаль, Джигурда виявився не єдиним зрадником, що зіграв у даному фільмі.

Зокрема, за його словами, виконавець ролі отамана Сірка Михайло Голубович наприкінці свого життя, протягом якого він зіграв видатні ролі у багатьох класичних українських стрічках ("Пропала грамота", "Легенда про княгиню Ольгу", "Солом’яні дзвони" тощо), встиг стати "міністром культури ЛНР". 

"Постмодерністський характер останньої заборони полягає і в моєму карколомному конфлікті інтересів. Я, з одного боку, є продюсером забороненої стрічки, а з іншого боку — саме я в 2014 році як тодішній голова Держкіно ініціював та реалізував подібні заборони, що були покликані очистити український телефір та кіноекран від засилля російського пропагандистського продукту", - додав продюсер.

В той же час, на його думку на сьогодні необхідно вдосконалювати підходи до цього питання і дати Держкіно та Міністерству культури повноваження визначати в кожному конкретному випадку, чи дійсно, кінокартина несе загрозу національній безпеці України. 

"В очікуванні змін "Молитва…" хай трохи перепочине "на полиці" як законослухняна національна стрічка. Не перша ходка, що вже там. Тож, поки сучасні українські режисери "страждають" за відсутності справжньої цензури як головного підтвердження своєї геніальності і безкомпромісності, знову вся слава та перший кіноскандал нового 2026 року дісталися класику", - написав Іллєнко.

Як повідомлялося, Державне агентство України з питань кіно у 2025 році заборонило сім фільмів для розповсюдження і демонстрування на території України. Зокрема, було заборонено українську стрічку 2010 року "Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія" (режисер Юрій Іллєнко) через участь у ній російського актора Микити Джигурди, якого внесено до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Також з Держреєстру виключено п'ять іноземних стрічок, у яких знімалися російські актори: "Спіймати на гарячому" (2025 рік, режисер Даррен Аронофскі), "Крейвен-мисливець" (2024 рік, режисер Джей Сі Чедор), "Тілоохоронець кілера" (2017 рік, режисер Патрік Г'юз), "Тенет" (2020 рік, режисер Крістофер Нолан) і "Термінал" (2004 рік, режисер Стівен Спілберг).

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ

Майже 53 млн цифрових копій документів створено в системі держархівів України в 2025р. - голова Укрдержархіву

Глава МВС: В ДСНС створено окремий Енергетичний загін для реагування на потреби українців

Петиція до Кабміну про посилення держполітики у сфері пошуку безвісти зниклих набрала 25 тис. голосів

СБС знищили РЛС і ще два ЗРК в тилу окупантів

Артінсталяцію про приєднання України до єдиної роумінгової зони ЄС відкрили на київському вокзалі

До 17 січня у Києві та області очікується зимова погода - Укргідрометцентр

Комітет нацбезпеки рекомендував Раді звільнити міністра оборони Шмигаля - Фріз

На Закарпатті правоохоронці встановлюють обставини смерті 7-річного хлопчика у реабілітаційному центрі

В Херсоні внаслідок російського удару загинула жінка

Голова комітету Ради Бабак: Встановлення пропускних рамок у закладах освіти може сприяти підвищенню безпеки

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА