Интервью президента университета "Киевская школа экономики" Тимофея Милованова, профессора Питтсбургского университета, министра экономики Украины в 2019-2020гг, информационному агентству "Интерфакс-Украина"

Автор: Дмитрий Кошевой

(подается на украинском языке)

 

-- Нещодавно ви повідомили, що Київська школа економіки (КШЕ) торік наростила кількість студентів утричі - до 700-750, а цього року планує збільшити її ще майже вдвічі - до 1200-1500. Серед іншого КШЕ запускає магістерську програму з мікроелектроніки спільно зі швейцарським інститутом ETH Zurich. Які інші ваші найближчі плани?

-- Ми хочемо, щоб була Україна завтра. Але ми розуміємо, наскільки важливо, щоб Україна існувала сьогодні, коли йде війна. Ми для цього робимо досить багато через нашу фундацію -- KSE Foundation. Це включає як безпосередню підтримку військових, підготовку досліджень, так і розвиток технічної освіти. Наприклад, зараз ми запустили таку спеціальність, як інженерія БПЛА. І запускаємо магістратури мікро- і наноелектроніки. Це дозволить створити інженерів, які важливі для армії. Та навіть у нас це займає рік-півтора, бо наша дослідницька технологія не дозволяє випустить людину, яка робить зміни вже сьогодні, нам потрібен час.

Ми віримо в освіту. Те, що ми вміємо і хочемо робити -- це освіту. Для того, щоб людина була успішна, вона має бути вільною та вмілою в своїх діях. Якщо мати і те, і те, і практичний досвід, і навчання, то людина стає суперлюдиною, тому у нас багато уваги до практичного навчання. Навіть деякі люди з Заходу кажуть, що ми занадто практичні, хоча ми намагаємося знайти золоту середину.

Ми думаємо, що зараз і після війни потрібно змінювати культуру. В Україні багато героїв, лідерів. Це, по суті, глобальні європейські люди, навіть більше, ніж європейські -- вони глобальні лідери. Але не всі українці такі. У нас багато в культурі залишилося такого, чим ми не дуже пишаємося, наприклад, поляризація, патерналізм, зневіра в собі. Дати людині інструменти, щоб вона повірила в себе і зробила себе -- це теж частина розвитку України, розвитку держави і суспільства. Ми хочемо цю культуру розвивати та бачимо, як це зробити. Для цього треба навчити десятки тисяч людей та створити середовище, в якому людина зміниться. Дати доступ до спілкування із людьми, які є в Україні і поза Україною, в яких можна вчитися.

Наприклад, у нас зараз в Global advisory council зайшов Ларі Саммерс, колишній президент Гарварду, який тепер в OpenAI. І ми тільки що взяли двох віце-президентів: директора Davis Center Гарварду Александру Вакруа (Alexandra Vacroux) та колишнього президента Eurasia Foundation, яка нас заснувала, Хортона Бібі-Центра (Horton Beebe-Center). Вони будуть віце-президентами з розвитку KSE, працювати разом зі мною. Таким чином ми намагаємося розбудувати оцей доступ до глобальних знань та зв'язків та створити місце з'єднання української молоді із західним розвинутим світом.

Для того, щоб зробити таке середовище, нам потрібно більше спеціальностей, більше людей, більше студентів, більше ресурсів. Ми зараз плануємо в два-три рази збільшити набір студентів. Цього року ми плануємо збільшити в два рази набор студентів. Наступного року збільшимо може в півтора рази, але, подивимось, може й в два. І досягти плану, щоб в нас вчилися 2-3 тисячі студентів. Просто два роки тому у нас було 200 студентів і був план зрости в 10 разів. Але подивимся, може буде й більше, бо в нас зараз є ресурси, щоб зрости навіть більше.

У нас зараз є ресурси розширювати кампус, розширювати кількість викладачів, набирати їх з усього світу. Я думав раніше, як лідер університету, що проблема в ресурсах, але тепер я думаю, що проблема в людях.

-- Ви вже визначилися, де буде кампус? Пам’ятаю, що ви шукали місце десь за межами Києва.

-- Ми намагаємося все ж таки взяти місце десь поруч. Бо спочатку люди хотіли щось таке в лісі окремо, але потім, коли почали робити глибші інтерв'ю, виявилося, що все ж таки люди хочуть бути в місті. Хоча нам доведеться туди дерева ставити, якісь сади японські робити чи щось таке, щоб воно виглядало як кампус. Тобто люди хочуть, щоб це було як майже монастир буддійський, але щоб ти з нього вийшов і вже на Грушевського або на Хрещатику.

Тож будемо дивитися, але проблема насправді в тому, що всі ділянки, які можна купити, всі з якимись хвостами кримінальними. Не в плані, що там бандити якісь, а в плані, що все це можна якось оскаржити: чи податки не заплачені, чи ділянка не введена в експлуатацію. Я думав, що якщо будуть гроші, то можна буде купити, але це не так – це буде квиток на юридичну війну, все одно 30% часу доведеться витрачати на юридичні питання, а не просто вчити студентів і робити інженерні лабораторії для того, щоб вони там роботів розробляли.

Загальне бачення таке, що Україна глобально точно прямує в Європу. Університети мають бути лідерами дискусії про те, як має змінюватися суспільство для того, щоб перемогти і захиститися від Росії і стати повноцінною частиною Європи і частиною глобального світу. Повторюся, для цього треба вчити десятки тисяч людей, набирати сотні, тисячі викладачів та аналітиків -- ми плануємо це робити. І ставати дорослою європейською інституцією. І це ми будемо робити наступні декілька років.

-- Якщо ви говорите про дорослі західні інституції, то в них є багато чого ще, окрім просто навчання: ендаумент, сучасні лабораторії, стартапи та їх акселератори, монетизація.

-- У нас зараз є декілька десятків мільйонів доларів, щодо яких Рада директорів прийматиме рішення, чи витрачати їх на лабораторії, на розширення кампусу чи на ендаумент. Загальна логіка така, що краще витрачати на активності, аніж накопичувати на себе. Це ризиковано, можливо, якби не було війни, ми б дивилися по-іншому на це, але в умовах війни ми будемо витрачати ці гроші. Наприклад, на дітей, у яких батьків загинули чи у яких батьки військовослужбовці -- ми зараз видаємо велику кількість стипендій.

Ми також будемо витрачати на лабораторії для інженерів, зараз почнемо будувати лабораторію. До речі, ми ці лабораторії відкриємо для всіх інших університетів, тобто вони будуть відкриті не тільки для КШЕ, бо ми хочемо бути open system: державний університет – приходь, приватний університет – приходь, дослідницький інститут або державний службовець – приходь, приватна компанія – приходь та працюй. Просто у нас раніше не було можливості дати на це місце, бо нам для себе не вистачало, ми 25 років були взагалі без будівлі, самі до когось просилися. І хоча платили, але проблеми постійно були. А зараз у нас є така можливість значно розширитись.

Я думаю, що таким розширенням ми можемо зробити вплив на суспільство. Ми хочемо, наприклад, щоб у нас сидів Міжнародний центр математики. Ми не єдині, хто їм пропонував, але добре, що з'явилася така конкуренція.

Тобто це зовсім інша культура, зовсім інші зміни. Ще один приклад – у нас є спін-офи (відділення дочірньої компанії від материнської – ІФ-У). Люди формують компанії, десь ми даємо (гроші під) невеликі відсотки, десь просто допомагаємо акселератором. У нас вже є студенти, які самі заробляють. В мене студент асистентом працював, потім зробив "лабу" (лабораторію) і тепер продає. Його проєкт (він на третьому курсі), який працює із штучним інтелектом, вже з зими заробив $30 тис. виручки. Ми узгодили умови, що покриваються витрати, ми забираємо адміністративні витрати, а потім прибуток ділимо 50 на 50 між КШЕ і групою студентів.

Ми зараз з цим багато експериментуємо. У мене взагалі бажання, щоб всі студенти вчились і працювали, щоб сучасна робота було частиною нашої освіти. Ми даємо дуже гнучке середовище.

-- Що ще рухається на орбіті КШЕ? У вас є KSE Institute, Бізнес школа…

-- Дуже важлива Бізнес школа. Ми рухаємося і там в сторону інновацій. У нас є хакатони, є певні інвестиції. Ми зараз думаємо, як правильно фонд зробити такий маленький. Ми самі зайшли в деякі фонди, пов'язані, в тому числі, з defense-tech і не тільки.

У нас з'явився на орбіті як окрема інституція defense-девелопмент фонд або фонд з розвитку обороноздатності України. Ми туди перевели все фінансування з KSE Foundation, яке пов'язано з оборонкою, щоб воно було не пов'язано з освітою. Те, що це фонд стоїть поза вертикальною структурою КШЕ, трошки розв'язало руки, щоб вони могли бути агресивні.

У нас з'явилась компанія, яку теж наша спільнота заснувала, Kyiv Global Outreach, яка займається адвокацією, лобізмом, наприклад, і в Сполучених Штатах Америки, і в Європі, і в Брюсселі. Вона повністю відкрита, є контракти. Нещодавно я був на закритій вечері із німецьким міністром, який говорив, що він просто не розуміє, що відбувається в Україні.  І люди намагалися його переконати, почали сваритися. А я сказав, що ми маємо працювати з його виборцями, які переконають його, і у нас є тепер інфраструктура. Бо "русня" це робить за кордоном зранку й до ночі. І Україна має так само робити, але, на відміну від "русні", не вибухами та спецопераціями, а офіційними каналами. Треба працювати більш системно з виборцями, а не з політикою. Політики все одно реагують більше на виборців, тому Україні треба з виборцями працювати. Це складніше, але ми це вчимося це робити.

Серед інших речей у нас фундація почала багато робити саме для шкільної освіти, це для нас великий стратегічний напрямок. Так сталося, що KSE займається вищою освітою чи дослідженнями. Але ж ми хочемо змінити, покращити та розвинути Україну, а освіта в школах -- це така сама важлива функція, як і освіта в університеті. Кожен, у кого є діти, це розуміє. У нас є напрямок, де ми робимо бомбосховище для шкіл. Вже майже біля ста зробили і вивели 20-30 тис. дітей в офлайнову освіту, а це важливо, бо вони можуть соціалізуватися і вчитися один у одного.

Зараз ми локалізуємо українською STEM, спочатку математику, від (американської корпорації) Khan Academy. Тобто буде можливість вчитися онлайн, якщо є доступ до інтернету. У нас в липні закінчуються пілоти. Ми тоді підемо на фінансування до Google і до Цитадель, щоб перекласти весь STEM, який є в Khan Academy. Я з Khan Academy зустрічався, у нас з ними підписані угоди вже. Наші математичні викладачі над цим працюють. Ведуть цей проєкт два студента: один -- студент MIT (Массачусетський технологічний інститут – ІФ-У), американець, а один -- Назар Другов, ще навіть школяр, з "Базісу" (київська школа, що спеціалізується на природничих науках – ІФ-У), дуже талановита людина, який не тільки математик, а і проєктний менеджер.

Також вони познайомили мене і КШЕ із MIT RISE – це програма, подібна до Khan Academy але про обізнаність у штучному інтелекті. Ми зараз з цим будемо експериментувати. Це вже інший студент веде -- Володимир Кулініч. Вони намагаються на основі матеріалів, які розроблені в MIT для школярів, запустити культуру гуртків штучного інтелекту в Україні. Теж робиться зараз пілот, локалізуються, перекладаються українською мовою певні матеріали.

У нас є також інша співпраця, пов'язана саме з школами, тож якщо все підсумувати, то ми йдемо в напрямок шкіл.

Загалом є три pillar (стовп) КШЕ. Перший пілер – це економіка, другий – це інженерія, а третій – це демократичні практики. І тому у нас є програма з урбаністики, Memory Studies – магістерська програма "Дослідження пам'яті та публічної історії". Ми також відкрили навчання правників, і входимо в ТОП-3/ТОП-4 по рейтингу.

Плюс КШЕ активна за кордоном: на початку червня я був в Лондоні, потім провели конференцію в Берліні спільно з Фондом ім.Фрідріха Еберта та Лондонською школою економіки, а після цього івент у Брюсселі. Тобто ми намагаємося бути присутніми глобально і перетворитися також в Think Tank…

Раніше все це виглядало як якась ідея божевільного, і зараз для багатьох так виглядає, бо люди зневірені. Але мені не цікаво будувати університет в Німеччині чи бути адміністратором університету в США. А от в Україні цікаво. Ми повинні мати свої топові університети в Україні. Якщо ми не будемо всередині країни мати місця, де молоді цікаво, то вона поїде. Ми за це боремось, боремось за нашу молодь.