Вторая часть эксклюзивного интервью с CEO "Датагруп-Воля" Михаилом Шелембой

Текст: Алена Манжело

(подается на украинском языке)

- Як для "Датагруп-Воля" пройшов липень – пекельний для всіх місяць з довготривалими відключеннями? Як ви самі оцінюєте те, наскільки добре чи погано справилися з таким потужним викликом?

- Ми завжди хочемо більше і постійно вимагаємо більше від себе. Липень був складний для всіх. Зараз ситуація покращилася, але ми розуміємо, що це тимчасовий перепочинок. Ближче до зими ситуація може знову погіршитись. Ми віримо в наших енергетиків – вони герої свого фронту і ми віримо, що вони зможуть утримати ситуацію, відремонтувати, повернути потужності. Розуміємо, що в енергетиці багато робиться, проте не розголошується з міркувань безпеки. Тому готуємося до зими й вкладаємось в енергостійкість мереж, відштовхуючись від найгіршого сценарію.

Робимо все, щоб максимально прискорити проект по GPON (енергоефективний інтернет – ІФ-У). Там, де він вже побудований, спостерігаємо величезний попит. Працюємо над тим, щоб максимально швидко всіх включати, бо черги також є. Реалізуючи програму переходу на GPON, замінюємо мережі, які працюють за технологіями FTTB та DOCSIS ( "Датагруп-Воля" реалізує амбітну програму будівництва GPON-мережі по всій країні. За словами Михайла Шелемби, інвестиції в її реалізацію складуть понад 1,5 млрд грн за три роки - ІФ-У). Паралельно посилюємо їхню енергостійкість там, де вони ще працюють. На це спрямовуються колосальні інвестиції – сотні мільйонів гривень. Це надзвичайно велика й складна робота, яку абоненти, на жаль, не завжди бачать.

- Абоненти не припиняють жити одним днем? Ви спостерігаєте ситуацію, коли в дні довготривалих відключень усім негайно потрібно встановити енергоефективний інтернет, а щойно графіки відключень відміняють, інтерес різко згасає?

- А так завжди було! І це цілком закономірно й зрозуміло: коли людина стикається з гострою проблемою, вона береться до її вирішення негайно. Потім проблема зникає і люди переключаються на інші питання. Поділюся цікавою статистикою: фіксованим інтернетом під час відключень користується тільки близько 10% користувачів «інтернету без світла». Проте я впевнений, що цей відсоток зростатиме.

- 10% користувачів – це загалом по Україні?

- Так! І така ситуація не тільки на нашій мережі. Я питав у інших колег по ринку - в них приблизно така сама ситуація. Можливість користуватися послугою на рівні абонента часто залежить від того, чи він сам підготувався, чи є альтернативне джерело живлення в його роутера або модема в квартирі, а також чи може його обладнання бути підключеним до павербанку. Тому ми паралельно реалізуємо ще програму підтримки клієнтів – пропонуємо їм сучасні роутери, павербанки, проводимо заміну обладнання.

- Робочих рук, працівників вам вистачає?

- Людей не вистачає. Я хочу подякувати нашій технічній команді. Безумовно, всій команді "Датагруп-Воля", але передусім нашим технарям. Вони працюють не жаліючи себе. І зараз ми активно винаймаємо людей, щоб підсилити технічну команду.

- Збільшуєте штат?

- Збільшуємо штат технічної команди.

- Наскільки радикально?

- Наймаємо всіх, кого можемо знайти, з огляду на всі обставини. Гадаю, саме в технічну команду нам буде потрібно ще мінімум 300 працівників.

- Бронювання онлайн в «Дії» вже випробували?

- Так, це дуже класний інструмент. Працює. За кілька годин надходить відповідь. Я уточнював у команди – вони дуже задоволені. Команда Мінцифри, як завжди, великі молодці!

- Нещодавно голова парламентського комітету з питань фінансів, податків і митної політики Данило Гетманцев порушив проблему масового «ухилянтства» від сплати податків в сегменті фіксованого зв’язку та інтернету. Проблема виникла через те, що провайдери маскуються під фізичних осіб - підприємців. Як гадаєте, це завершиться конкретними змінами, якими вони мають бути згідно з вашими очікуваннями?

- В цьому питанні треба бути об'єктивним і послідовним. Сплата податків і є економічний фронт, і кожен має робити свій внесок, якщо він в тилу. До речі, наші захисники платять повне податкове навантаження зі своїх доходів, але одночасно маємо багато прикладів, коли бізнеси в тилу оптимізують податкове навантаження. Це неприпустимо, передусім з моральної точки зору.

Щодо ситуації в нашій галузі. Йдеться про те, що деякі доволі великі компанії використовують прогалини в законі, щоб уникати сплати справедливих податків зі своєї діяльності. Роблять це, дроблячи свій бізнес на низку ФОПів. Тобто реально вони не є маленькими бізнесами, а лише мімікрують під малий бізнес, використовуючи ФОП як інструмент для зменшення податкового навантаження. Тоді як спрощена система оподаткування для ФОП першочергово створювалась, щоб підтримувати справжній невеликий бізнес. Зараз тема в фокусі уваги широкого загалу, але для нас вона не зникала всі ці роки. Ми спостерігаємо за нею. І ми, й інші провайдери, які працюють «по-білому», сплачуючи всі податки, воліли б, аби правила гри в галузі були однаковими для всіх.

Те, що відбувається зараз, є сигналом, що держава нарешті звернула на ці порушення увагу. Чому тільки зараз? По-перше, йде війна, а в країні досі не всі розуміють, що потрібно платити податки, аби утримувати армію та наших захисників. Саме завдяки їм існує цей економічний фронт. Так, ми робимо важливу роботу – даємо країні зв’язок, це критично важлива послуга для населення й держави. Але ми можемо це робити, тому що наші військові на фронті – вони ризикують своїм життям і здоров'ям заради всіх нас. Тому ми тут, в тилу, просто зобов'язані генерувати цінності у відповідь. Сплата податків – це важливий елемент таких цінностей. А оптимізація податків в умовах війни, навіть шляхом використання певних прогалин в законодавстві – це дуже гостре етичне питання.

Друге: останнім часом від держави надходять сигнали про курс на підвищення податків. Це відчувають в кожній індустрії, не тільки в телекомі. База оподаткування для бізнесу мобільних операторів вже була серйозно підвищена через ставки ренти, зміну коефіцієнтів. Для lifecell, до речі, це додаткові 200 млн грн видатків на рік. З 1 вересня планується ця хвиля підвищення. Паралельно телеком-індустрія, яка є критичною інфраструктурою, має інвестувати величезні кошти у забезпечення енергостійкості мереж – тут є чіткі вимоги держави щодо виконання певних зобов’язань. Це дуже велике навантаження і воно зростає: наразі оператори мобільного зв'язку мають забезпечити умови роботи обладнання в автономному режимі до 10 годин.

Контролювати виконання цих та інших вимог держава може тільки щодо компаній, які подають прозору звітність, до кого можна прийти з фізичною перевіркою. Ефективно контролювати 4 тис. чи більше гравців на ринку неможливо. За таких умов нерівність, яка вже є між «білими» підзвітними компаніями й тими, хто вміло ховається в тіні, з часом тільки зростатиме: податки зростуть для тих, хто їх і зараз справно сплачує. Ті, хто це обходить, продовжать це робити. Добре, що держава розуміє, що цю несправедливість на одному ринку посилювати не можна. Особливо в момент, коли стоїть питання виживання країни в умовах війни.

Деякі наші колеги по ринку, яких не влаштовує намір держави покласти край схемам оптимізації, кажуть, що нинішніми діями держава намагається задушити малий бізнес через скасування спрощеної системи оподаткування. Але вони займаються підмінною понять. Бо у своїх прикладах вони посилаються на провайдерів, які працюють на прифронтових територіях. Зокрема, одного маленького, який тягне в Краматорську свою мережу, годує своїх співробітників, має 3 мільйони гривень доходу в рік. І саме його діяльність подається як приклад бізнесу, який постраждає від зміни підходів до оподаткування. Проте в контексті ситуації, яку ми розглядаємо, це певна маніпуляція й нерепрезентативна вибірка. Одним таким прикладом прикриваються схеми тих, хто до подібної діяльності не має жодного стосунку. Окрім того, дійсно, в нас є малі провайдери, які виконують дуже важливі функції на важливих прифронтових територіях. Але ж це не означає, що національні провайдери на цих територіях не працюють – ми так само надаємо зв’язок там, де люди знаходяться в зоні ризику.

Два тижні тому співробітник "Датагруп-Воля" отримав важкі поранення в Нікополі. Чотири уламки. Його прооперували, два уламки так і не змогли дістати. Наші співробітники на прифронтових територіях щодня працюють в таких умовах. Чим вони відрізняються від співробітників інших компаній, які теж там працюють? Ми можемо лише дякувати кожній людині, яка попри ризики продовжує працювати і підтримувати життя у прифронтових населених пунктах. Вони всі герої, незалежно від того, перебувають вони в штаті великої компанії чи малої. Але це ніяк не має впливати на обов'язок самої компанії вести бізнес чесно і сплачувати податки в повному обсязі, не приховуючи їх.

Нещодавно Інтернет Асоціація України (ІнАУ) опублікувала відкрите звернення до президента України із закликом припинити кампанію зі знищення українського малого телеком-бізнесу. І прямо там прописали: так, ми оптимізуємо податки, але це ж не заборонено законом. Тобто де-факто вони кажуть: чекайте, ми ж нормальну схему придумали, бо тут нічого не заборонено, це просто така форма нашої роботи – мімікрувати під малий бізнес. Але якщо ви нам це забороните – весь зв’язок ляже і українці залишаться без інтернету, бо ви задушите малий бізнес. Це чистісінька маніпуляція.

"Воля" певний час була на 2% від обороту, потім перейшла на загальну схему оподаткування. Це було в той час, коли держава офіційно усім українськім бізнесам дала таку можливість для підтримки на початку великої війни. Тоді всім було важко, всі зменшували витрати, щоб вижити. Але далі ми повернулись до загальної системи оподаткування й не шукали шпарин для оптимізації – продовжили працювати та інвестувати. В нашій індустрії достатня маржа, щоби всі працювали на загальній системі оподаткування. Впевнений, що й наші колеги по ринку зможуть також пристосуватися до роботи на загальних рівних умовах.

Також вони кажуть, що приведення ринку до справедливої сплати податків - це кроки до монополізації. Начебто в такий спосіб великі компаній прагнуть задешево скупити малі. Але це теж неправда, їх ніхто не зможе купити через оце дроблення, бо бізнес неструктурований. Для того, щоб їх можна було купити, потрібно провести колосальну роботу зі структурування бізнесу. У багатьох з цих провайдерів мережа зареєстрована в одній компанії, а обслуговує її купа ФОПів. У багатьох з них співробітники - ФОПи. І на такому оформленні далі вони маніпулюють темою податків. Кажуть: дивіться, національні провайдери платять маленький податок на прибуток, а ми, ФОПи – цілих 5%. Але забувають згадати, що ми ще сплачуємо ПДВ, військовий збір, податки на повну офіційну заробітну платню, ЄСВ. У нас все «по-білому», тоді як там часто – ще й зарплати в «конвертах». Ми це знаємо, бо навіть чуємо від наших співробітників, які отримують «привабливі» пропозиції роботи. Так, приходить наш монтажник і каже: збираюся від вас іти, оскільки локальний провайдер пропонує мені заробітну платню на 2 тис. грн більшу. Хоча й в конверті. Розумієте? «Мінімалку» вони платять офіційно, інше в конверті, або оформляють співробітника як ФОПа. Тобто тут зловживання на зловживанні.

Ми чуємо також аргументи окремих провайдерів, що умовно малі гравці є рушіями прогресу в галузі – вони впроваджують нові технології, які не впроваджують національні великі гравці. І тут аргумент частково справедливий. Але зауважте, що якщо б я платив в рази менше податків, як це роблять «оптимізатори», то й у мене було б в рази більше грошей на інвестиції, аніж я витрачаю зараз. Питання ж не в тому, що вони побачили якусь технологію й почали впроваджувати, а ми її не помітили. Просто вони змогли її впровадити, використовуючи кошти, отримані на податковій нерівності. Йдеться про локальних провайдерів з оборотом часто в 200-300 млн грн на рік, а також про національних з оборотом до 1,5 млрд грн. Усі вони працюють через ФОПи. Бізнес найбільшого рекордсмена розбито на 300 ФОПів.

- Можете назвати компанію, яка має таку кількість ФОПів?

- Пан Гетманцев робив натяки. Вам точно ці бренди відомі. Таку діяльність з мімікрією дуже легко перевірити. Ми це робили навіть на своєму рівні. Достатньо поповнити рахунок через платіжні термінали на користь деяких відомих провайдерів - як локальних, так і національних. На екрані терміналу обрати логотип відомої компанії, поповнити особистий рахунок. Вносиш гроші для певного бренду, а в чеку при цьому написано, що їх прийняв ФОП. В деяких ми помітили, що працює алгоритм підміни ФОПів – якщо один і той самий рахунок абонента в одному й тому ж терміналі поповнювати декілька разів, то в чеку щоразу буде інший ФОП. Ось тут пролягає велика різниця між таким «найманим» ФОПом, через якого проводяться кошти, і власне ФОПом, що провадить свій малий бізнес в якомусь невеличкому населеному пункті. Наприклад, батько й син відкрили ФОП, протягнули інтернет в село, в яке до того ніхто не міг дотягнутися. Це класна історія! Але за такими історіями ховаються оптимізатори. Великі потужні бізнеси мімікрують під ФОПів, користуючись їх податковими перевагами, приховуючи свої реальні доходи, уникаючи відповідальності та контролю держави у важливих безпекових та критичних для галузі питаннях тощо.

- Яким, на вашу думку, в цій ситуації може бути справедливе рішення?

- Давайте згадаємо, для чого створюється спеціальна економічна зона? Спрощена система сплати податків – це аналог спеціальної економічної зони, тільки не на певній території, а в масштабах країни. Спеціальна економічна зона зазвичай створюється, щоб розвинути якийсь напрямок. Це світова практика, яка застосовується там, де потрібна стимуляція бізнесу, відкриття нових виробництв. У таких зонах встановлюються інші, відмінні від стандартних правила гри. Економічні зони створюються на певний строк – 15-25 років. Щойно мета досягається, преференції скасовуються.

Якщо ми говоримо, що в телекомі потрібно було створити сприятливі умови, щоб було багато гравців і проникнення послуг було максимальним, то ця мета вже досягнута. А зараз що потрібно державі? Аби ми всі платили податки й максимально наповнювали бюджет, щоб виграти війну. Чи потрібно далі стимулювати те, що вже й так досить широко розбудовано? Зараз у кожному будинку в великому місті вже по 5-6 провайдерів. Нам потрібні сьомий і восьмий? Галузь вже достатньо розвинена й тому додаткові преференції потрібно прибирати. Даруйте за, можливо, не досить вдале порівняння, але це виглядає так, ніби 20-річний чоловік продовжує ходити за мамою і вона його годує, як немовля. Це те, що в нас відбувається. Ця галузь (фіксованого зв'язку й інтернету – ІФ-У) вже давно розвинена, проникнення сягнуло достатнього рівня. Гравців багато. Їх тисячі. Цього більше ніж достатньо для ефективної конкуренції. Але держава наразі не має спроможності контролювати цю критичну галузь в такому обсязі. Не має можливості впроваджувати свої політики, в тому числі критичні, наприклад, ті, які обмежують поширення російських ресурсів, піратський контент. Чому це відбувається? Всі подібні політики впроваджуються через галузевого регулятора (НКЕК - ІФ-У), який просто не в змозі контролювати таку велику кількість гравців.

- Нещодавно читала, що гендиректор "Укртелекому" Юрій Курмаз запропонував перейти на модель Open Access, коли нацоператори надають доступ до власної мережі, а локальні провайдери взаємодіють із клієнтами. На вашу думку, це допоможе зняти існуючу проблему з оптимізаторами?

- Open Access – це фактично "остання миля" в топології мереж. Кажучи просто, вона полягає в тому, щоб не будувати 10 паралельних мереж для одного будинку, а використовувати мережі один одного й конкурувати за рахунок кращого маркетингу. В цьому логіка й ефективність. Вона працює на багатьох ринках. В практиці відомо, коли це закріплено на законодавчому рівні. Таким чином, якщо ти побудував свою мережу, ти маєш її відкрити для інших. Чому? Тому що менше ресурсів витрачається на обслуговування, на побудову Менше цього безладу, коли всюди висять кабелі, подекуди офіційно не оформлені, без документів. Це дає більше порядку й контрольованості. Але для того, щоб ця історія запрацювала, потрібно, аби відбулася взаємна інтеграція білінгових систем Це ж не просто так, наприклад, моя мережа і я даю можливість, умовно, "Укртелекому" на ній продавати послуги. Мережа - це фізична інфраструктура, в неї є певні елементи, фізичний доступ до яких подекуди банально закритий на ключ в окремому технічному приміщенні. Зрештою, навіть якщо є вільний порт, туди потрібно увімкнути оптику, підключити абонента. І для того, щоб це запрацювало, потрібна інтеграція з білінговою системою власника мережі, інтеграція з системою Provisioning, за допомогою якої активується послуга. Така ідея є (переходу на модель Open Access - ІФ-У), загалом вона нормальна.

- Ви її підтримуєте?

- Я не можу зараз сказати, підтримую я її чи ні. Але вона точно варта того, щоб її опрацювати. Інша річ, що на її опрацювання піде не менше року. Потрібно буде вивчити багато складних, переважно технічних питань.

- А вирішити проблему треба швидше, так?

- Ми говоримо про стратегічне рішення, яке змінить галузь на роки вперед. Це питання (запровадження моделі Open Access - ІФ-У) аналогічне шерингу мобільної інфраструктури. Як на мене, воно має вирішуватися паралельно з проблемою рівності умов щодо сплати податків. Запровадження Open Access не знімає проблему, а може поглибити її. Якщо, скажімо, ти продаватимеш інтернет на моїй інфраструктурі, але платитимеш менше податків, ніж я, то можеш поставити меншу ціну (послуги для клієнтів - ІФ-У). Тоді я, звісно, не пускатиму тебе працювати на моїй інфраструктурі, бо ти поглинатимеш моїх абонентів. Тобто я побудував інфраструктуру, а ти на ній мене ж демпінгуєш. Немає сенсу в співпраці. І це змінює всю філософію: якщо в тебе менші ціни, тобі не потрібно бути найкращим в маркетингу, тобі просто потрібно сплачувати менше податків, аби ті ціни пропонувати. За таких умов нерівність збережеться. Тому в ситуації, коли велика частина ринку працює на умовах, відмінних від тих, на яких працює інша частина гравців, Open Access не злетить. Повертаємось до того самого питання: передусім потрібно зробити так, щоб для всіх діяли однакові правила.

- То що саме потрібно зробити, аби урівняти правила гри для всіх провайдерів?

- Ініціатива Данила Гетманцева щодо скасування для телекомунікаційного ринку можливості використання спрощеної системи оподаткування в цьому контексті є цілком логічною і правильною, її варто підтримати.

- Що для цього потрібно? Окреме законодавче рішення?

- Насправді, податкова вже дала роз'яснення, що це заборонено чинним законодавством. Потрібно просто, щоб держава робила свою роботу й контролювала виконання. Адже саме держава є гарантом правил гри на ринку. Зрештою, гляньте на це ще з тієї точки зору, куди ми хочемо прийти. Ми ж хочемо, щоб на український ринок заходили інвестиції? В мене вже тут є певний досвід, і як з огляду на нього можна пояснити інвесторам або тим-таки банкірам, що в нас тут 60% ринку грає за іншими правилами, ніж ти? І їх правила кращі! А потім виявляється, що в нас дуже ферментований ринок – понад 4 тис. гравців. І тоді доводиться пояснювати, що це не зовсім так, тому що насправді є певні конгломерати, об'єднання. А реальних гравців менше тисячі. І мене потенційні інвестори запитують: як держава це дозволяє? У світогляд людей з досвідом організації телеком-галузі на інших ринках – організованих, які діють за прозорими правилами, – це не вкладається взагалі. Вони запитують: а чому ваша держава не може це контролювати? У чому тоді полягає роль регулятора, податкової, інших органів? Тому збереження такого стану речей – це червоний сигнал для міжнародних інвесторів, що загальні правила гри відсутні й вони не контролюються державою.

Отже те, що зараз робить Данило Гетманцев від імені держави - це дещо запізнілі, але абсолютно правильні кроки. Державі це принесе багато здобутків, в тім числі й швидке наповнення бюджету. Коли нам усім потрібно перемогти в цій війні зовнішнього ворога, кожен з нас має зробити свій внесок. Потрібно знайти рішення, яке вирівняє позиції й дозволить підставити державі плече. І це не лише потреба моменту – це проєвропейський шлях.

- Є ще одна цікава державна ініціатива, яку хотілося б з вами обговорити, оскільки в об'єднану компанію, акціонером і СЕО якої ви скоро станете, увійде мобільний оператор lifecell. Йдеться про вимоги щодо 100%-ної автономності мобільного зв’язку та інтернету протягом 10 годин під час відключень електроенергії. Яким є ваше бачення щодо реалізації цих вимог?

- Загалом сигнал від держави дуже потужний. Ми розуміємо, що маємо рухатись до 100%-ного забезпечення базових станцій джерелами альтернативного живлення. Цей намір абсолютно зрозумілий. Ми зчитуємо його так, що зв'язок – це теж фронт, і це наш фронт. Він надзвичайно важливий як для економіки, так і для перемоги в широкому сенсі. Чи робили б ми все можливе для того, щоб максимально тримати зв'язок і без цього розпорядження? Звісно! Оператори самі зацікавлені в тому, щоб послуга працювала. Це пріоритет номер один. При цьому держава сформулювала і своє певне бачення. І якщо із загальним його спрямуваннями ми співпадаємо – з енергостійкістю мереж потрібно працювати і досягати максимальної ефективності, – то конкретні цифри й строки наразі виглядають як challenge. В деяких випадках це видається взагалі нереалістичним.

- Що саме – вимога забезпечити зв'язок під час автономної роботи упродовж 10 годин чи вимога щодо забезпечення альтернативними джерелами живлення 100% базових станцій?

- І те, й інше. 10 годин на якихось певних сайтах можна зробити. Але тут може бути багато нюансів. Наприклад, багато базових станцій знаходяться на дахах. Для встановлення там акумуляторних батарей потрібно провести серйозне технічне дослідження даху. Тому що одна річ - поставити батареї, які можуть забезпечувати автономність роботи протягом чотирьох годин, і зовсім інша – встановити обладнання для забезпечення 10 годин автономної роботи. Батареї дуже важкі, вони мають високу щільність, тому тиск на одиницю площі буде дуже високим. Це може призвести навіть до обвалу даху. Аби цьому запобігти, потрібно робити технічні дослідження, технічний проєкт, отримувати дозвіл відповідних служб. Є чимало випадків, коли немає місця для розміщення обладнання, яке забезпечуватиме роботу без енергоживлення. Я вже не кажу про те, що частину обладнання треба замінювати – і шафи, в яких це все розміщується, і відповідну частину активного обладнання. Все це здебільшого неможливо замовити, привезти й встановити в строки, вказані в розпорядженні. Тобто як орієнтир, посил, шлях, по якому ми маємо рухатися, ці вимоги зрозумілі. Але потрібно шукати певні реальні компроміси, уточнювати й деталізувати вимоги з огляду на можливості.

Ще такий приклад. Скажімо, три українських мобільних оператори разом мають 40 тис. базових станцій. Кожній з них потрібно живлення не менше 5 КВт на годину, тобто на 10 годин – 50 КВт. І потрібно, щоб вони зарядилися за дві години. Це означає, що на кожну з них треба буде подавати 25 кВт на годину. 25 кВт на 40 тис. станцій - це вже 1,0 ГВт додаткового обсягу електроенергії, який має бути згенерований в системі. І це теж частина проблеми. До того ж не до всіх базових станцій підведена та потужність, якої вони потребують. Тож виконання цього розпорядження неможливе без тісної співпраці з "Укренерго", обленерго, оскільки базові станції здебільшого треба буде підключати до більшої потужності. Тому, можливо, варіант, коли базові станції орієнтувалися би не на 10 годин автономної роботи, а на 5-6 годин, був би більш реалістичним. Але за умови, що це буде забезпечуватися в координації з іншими елементами системи, з енергетикою.

- В НКЕК, яка контролюватиме виконання розпорядження НЦУ, кажуть, що штрафуватимуть тих, хто не виконає вимоги у вказані строки…

- Я вірю в те, що ми всі вирішуємо одне завдання, тому також вірю, що будуть внесені здорові корективи - і до вимог, і в питанні контролю їхнього виконання. Ми як оператори маємо показати державі, що робимо все можливе зі свого боку. Штраф не вирішить питання енергозабезпечення, від нього результат не з’явиться сам по собі. Ми ж який результат хочемо отримати? Щоб люди мали зв’язок, тобто результат для людей. Українцям не буде ані холодно, ані спекотно від того, що мобільного оператора оштрафували. Людям потрібен зв'язок. Всі це розуміють, тому я впевнений, що поступово напрацюються ті варіанти реалізації вимог, які задовольнять всі сторони.

Досвід цього складного воєнного періоду показує, що в спілкуванні з регулятором, з Мінцифрою, іншими державними структурами всім операторам постійно доводиться бути в діалозі, разом шукати як можливості, так і шляхи вирішення проблем. Зараз держава хоче, щоб ми рухалися швидше. Ми цей меседж отримали й розуміємо, оскільки й так рухалися в цьому напрямку. Та позаяк у поставленого завдання є окремі вимоги, які в зазначені терміни виконати складно, а подекуди й неможливо, я певен, що ми продовжимо в діалозі шукати ті рішення, які дозволять завдання реалізувати. Вірю, що компроміси буде знайдено.

- У відповідь на довготривалі відключення чимало бізнесів заявили про наміри побудувати власну генерацію. Проте для телекому це не вихід, оскільки інфраструктура розосереджена по всій країні – тисячі об'єктів розташованих у містах і селах… Ви не розглядаєте наразі ні будівництво власної генерації, ні імпорт електроенергії?

- Розглядаємо, але це не буде панацеєю. Розглянемо тільки на прикладі "Датагруп-Воля" – це 75 тис. технічних майданчиків. Вони рознесені по всій країні. І якщо ми навіть імпортуємо електроенергію, то "Укренерго" не зможе нам гарантувати, що саме той чи інший будинок, який виключають за графіком, буде заживлений і обладнання в ньому не відключиться. Або, наприклад, навіть якщо ми побудуємо власну генерацію, припустимо, потужністю 30 МВт чи 50 МВт, ми все одно не зможемо покрити потреби навіть малої частки наших технічних майданчиків.

- Наприкінці травня Кабмін ухвалив рішення про те, що підприємства, які імпортують 80% електроенергії від власного об'єму споживання, зможуть уникнути відключень. Тому й питаю, чи розглядаєте ви якісь варіанти?

- Ми розглядаємо, але не для вузлів "Датагруп-Воля", а, наприклад, для тих наших дата-центрів, які розташовані в Україні. В Україні є й дата-центри lifecell. Великі елементи мережі завдяки подібній схемі можливо зарезервувати. Тому такі варіанти є, але вони не будуть панацеєю.

- Слід розуміти, що імпорт електроенергії ви розглядаєте, як варіант для забезпечення потреб дата-центрів?

- Так, питання імпорту електроенергії ми опрацьовуємо. Для деяких дата-центрів вже встановлені сонячні панелі, зараз вивчаємо можливість імпорту для забезпечення їх електроенергією.