11:55 26.09.2024

Увеличение налога на предметы роскоши является наиболее оправданным способом закрыть прорехи в бюджете Украины – региональный экономист ЕБРР Богов

9 мин читать
Увеличение налога на предметы роскоши является наиболее оправданным способом закрыть прорехи в бюджете Украины – региональный экономист ЕБРР Богов

Эксклюзивное интервью с региональным экономистом ЕБРР, экс-главой центробанка Республики Македония Димитаром Боговым

Текст: Диана Павленко

(подается на украинском языке)

 

- Прогноз зростання ВВП України на 2024 рік від ЄБРР завдяки оновленому REP більш оптимістичний, ніж очікування уряду та Міжнародного валютного фонду. На які фактори зростання ви розраховуєте? Що може призвести до таких позитивних результатів?

- Я б сказав, що більшість міжнародних інституцій тяжіє зараз до 3% зростання на цей рік. Наприклад, в останньому прес-релізі МВФ за результатами п'ятого перегляду говорилося про 2,5-3,5%. Отже, ми знаходимося посередині цього діапазону - 3%. Тому ми збігаємося з прогнозами інших інституцій на 2024 рік. Але, можливо, ми трохи оптимістичніші на 2025 рік, прогнозуючи 4,7% зростання ВВП, тоді як інші інституції мають трохи нижчі очікування.

В нас немає розбіжностей у припущеннях щодо війни. Ми всі припускаємо, що війна триватиме з такою ж інтенсивністю і в наступному році. Однак ми вважаємо, що енергетична ситуація покращиться порівняно з цим роком. Цьогоріч економіка страждає через нестачу електроенергії, спричинену масштабними руйнуваннями, які почалися в березні й тривають досі. Зараз докладається багато зусиль для покращення цієї ситуації, які, ймовірно, принесуть результати вже наступного року. Крім того, нещодавно ЄС оголосив про більшу підтримку для нарощування внутрішніх потужностей та експорту електроенергії в Україну. Ми очікуємо, що наступного року ситуація з постачанням електроенергії буде набагато кращою, і це повпливає на внутрішнє виробництво.

Водночас ми вже бачили цього року, що Чорноморський коридор працює на експорт української продукції, військове виробництво набирає обертів, і все це насправді може матеріалізуватися в кращі результати наступного року.

- Чи врахував ЄБРР у своєму прогнозі фактор зовнішнього фінансування? Як Україна може підвищити рівень іноземних інвестицій в країну до закінчення війни?

- Зовнішнє фінансування є дуже важливим для України в цей час, адже з початком війни вона фактично витрачає більше, ніж виробляє. Тому ця різниця надходить з-за кордону і її потрібно фінансувати. Ми бачили 2022, 2023 роки, і цьогоріч зовнішнє фінансування було значним - від $30 до $40 млрд. Орієнтовна потреба в зовнішньому фінансуванні на 2025 рік становить приблизно $38 млрд. Однак це фінансування бюджетних потреб.

Що стосується інвестицій, то зі зрозумілих причин ми не можемо очікувати значних іноземних інвестицій від приватного сектору. Але міжнародні фінансові інституції та двосторонні партнери підтримують Україну в нагальних потребах, в плані ремонту електроенергетичної інфраструктури, залізничної, дорожньої інфраструктури. ЄБРР серед них є одним з тих, хто підтримує, зокрема, енергетичний сектор, логістику та інвестиції приватного сектору в життєво важливі галузі.

- А проте ми можемо якось збільшити наші приватні інвестиції в Україну до закінчення війни?

- Це було б дуже складно. Можливо, ключовим моментом тут є забезпечення страхування інвестицій на випадок війни, оскільки ризики є вищими, ніж зазвичай. Якщо буде створена успішна схема страхування воєнних ризиків, це може заохотити деяких приватних інвесторів вкладати кошти в українську економіку під час війни. В іншому випадку ризики занадто високі, а приватні інвестори зазвичай доволі обережні. Тому наразі ми бачимо, що більшість інвестицій надходить з офіційного сектору, від міжнародних фінансових організацій та деяких двосторонніх партнерів України.

- У новому прогнозі вже згадується рівень ВВП, але я хочу запитати вас про динаміку інфляції. Які очікування ЄБРР щодо рівня інфляції в Україні на кінець 2024 та 2025 років?

- Так, нещодавно інфляція знову почала зростати. Останній показник за серпень становив 7,5%. Ми бачили, що минулого року Україна знизила інфляцію, але цього року рівень інфляції, що був низьким в першому півріччі, в другому знову почав зростати. Основною причиною, ймовірно, є знецінення валюти. З жовтня минулого року вона знецінилася приблизно на 10%, і це має певний вплив на ціни, оскільки зараз Україна дуже залежна від імпорту іноземних товарів.

Цього року інфляція, ймовірно, зросте до 8-9%, але наступного я б очікував деякої поміркованості. Отже, я б не очікував, що інфляція повернеться до рівня, який ми бачили в 2022 році, однозначно ні, ситуація зараз під контролем. Цього року вона може досягти тимчасового піку, але наступного року інфляція знову буде дещо нижчою; було б доречно очікувати, що вона становитиме близько 6-8%.

- Наразі облікова ставка знаходиться на рівні 13% річних. На вашу думку, це виправданий рівень, чи його потрібно коригувати відповідно до очікуваного рівня інфляції, що зростатиме протягом цього року?

- Національний банк України, напевно, найкраще бачить ситуацію. Нещодавно він вирішив залишити облікову ставку на рівні 13% і фактично призупинив зміну облікової ставки з червня цього року, коли він востаннє знижував її. Беручи до уваги поточну інфляційну тенденцію, я б очікував, що цей рівень буде утримуватися впродовж певного часу. Ми не очікуємо значного погіршення інфляційної ситуації, але також вона не знизиться дуже скоро до цільового рівня 5% +-1%. Ставка на рівні 13% видається доцільною на даний момент, але як буде розвиватися ситуація, наразі невідомо.

- А як ви взагалі ставитеся до монетарної політики НБУ? Як Ви її оцінюєте загалом?

- Ми повинні визнати, що НБУ зробив приголомшливу роботу в надзвичайно складній ситуації. Те, що вони зробили, є зразковим, вони зберегли макроекономічну стабільність, зберегли стабільність фінансового сектору, вони фактично зробили все, що було можливо, і навіть вийшли за рамки. Тому вони заслуговують на премію за це. Гадаю, багато хто вчитиметься на тому, що робив НБУ у воєнний час за таких несприятливих обставин.

- Ви вже згадували про стабільність. Так от, для багатьох пересічних українців стабільність на валютному ринку відіграє дуже важливу роль. Нещодавно НБУ почав послаблювати валютні обмеження, які були запроваджені на початку російського вторгнення в Україну у 2022 році. Як ви вважаєте, чи зараз правильний час для таких дій і чи не несе це ризиків для стабільності гривні?

- З початком війни НБУ запровадив контроль за рухом капіталу, щоб стабілізувати ситуацію, але як тільки зовнішнє фінансування стало передбачуваним і стабільним, вони почали поступово знімати ці обмеження, тож у них є чітка стратегія, як вони це робитимуть, і точна послідовність кроків. Я очікую, що вони продовжуватимуть дотримуватися цієї стратегії доти, доки зовнішнє фінансування продовжуватиме надходити в Україну, тому що зараз це критично важливо. І ми бачимо перші ознаки того, що пакет зовнішнього фінансування на наступний рік вже готується до підписання. Якщо це буде успішно, то я не думаю, що є підстави припиняти цей процес послаблення контролю за рухом капіталу. Це була політика, узгоджена також в рамках програми МВФ, тож процес відбувається дуже поступово і контрольовано. Тому я очікую, що він продовжиться.

- Як ви знаєте, зараз в Україні точаться великі дебати щодо доцільності та ефективності підвищення податків під час війни, оскільки є потреба залучити більше грошей у бюджет. Зараз є кілька ідей щодо збільшення податків, включаючи податок на "надприбутки" банків. Що ви думаєте з цього приводу і як оцінюєте нинішні пропозиції нашої влади? Якщо ви згодні з тим, що податки треба підвищувати, то з чого, на вашу думку, найкраще було б почати?

- Зрозуміло, що бюджету не вистачає доходів. Наразі зовнішнє фінансування покриває майже весь дефіцит. Україна може спробувати збільшити доходи настільки, наскільки це можливо, і це правильна політика, свого роду розподіл тягаря. Це надзвичайна ситуація, і зрозуміло, що кожен повинен взяти на себе частину тягаря, і ми бачимо певні зусилля, спрямовані на збільшення бюджетних надходжень.

Найбільш виправданим є збільшення оподаткування на деякі товари, які в умовах війни мають ознаки предметів розкоші. Ті, які не є настільки необхідними, можна було б обкладати більшим податком. Зрозуміло, що стан війни виправдовує тимчасове розширення стандартного визначення предметів розкоші.

Щодо податку на непередбачувані прибутки, то він може бути виправданим, але має бути добре збалансований з надійністю банків. Якщо капітальна позиція банків не перебуває під загрозою, то так, банки можуть платити більше податків, поки йде війна. Крім того, враховуючи, що за останні пару років банки отримали багато доходів від державних цінних паперів, можна виправдати, що частина цього прибутку повертається до бюджету через ситуацію, що склалася. І наскільки мені відомо, це не загрожує капіталізації банків. Насправді, стрес-тести, які були проведені НБУ, показали, що більшість банків добре капіталізована.

- Отож, ця ініціатива не матиме поганого впливу на банківську систему України?

- Вона має бути добре збалансована з потребами банків у капіталі. Влада, напевно, має кращі дані, ніж я. І якщо це не загрожує, то можна погодитися на такий розподіл тягаря.

- Ще одне дуже важливе питання для банківської системи України - це приватизація державних банків. Зараз точаться великі дискусії навколо Сенсбанку та Укргазбанку. Чи бере ЄБРР участь у переговорах про їх приватизацію?

- Чесно кажучи, я не впевнений. Напевно, мої колеги-банкіри краще про це поінформовані. Але ЄБРР загалом готовий це підтримувати, і до війни ЄБРР брав активну участь в передприватизаційній підготовці одного банку (йдеться про Ощадбанк – ІФ-У). Але потім це було перерване війною. Безумовно, в інтересах України зменшити частку державної власності в банківському секторі. Можливо, це буде одним з перших завдань після війни, але це не означає, що певних зусиль не слід докладати і в цей період.

- Зараз в Україні існує велика проблема з нестачею робочої сили. І це зачіпає всі підприємства, всі галузі. У випадку продовження війни ситуація очікувано погіршиться. Яким чином ми можемо покращити цю ситуацію, щоб зробити нашу економіку більш стійкою?

- Так, ви маєте рацію, це дуже актуальне питання на даний момент зі зрозумілих причин. До вирішення трудового питання має бути застосований певний послідовний підхід. Що можна зробити під час війни, так це збільшити наявну робочу силу за рахунок зусиль з інклюзії. Політика, спрямована на включення ветеранів війни до робочої сили через перекваліфікацію, пристосування робочих місць, щоб більше ветеранів війни могли бути продуктивно задіяні в економіці.

Інші зусилля можуть бути спрямовані на залучення в економіку частини неактивного жіночого населення. Після війни вирішальним питанням буде заохочення населення, яке емігрувало під час війни за кордон, повернутися в Україну й брати активну участь у відновленні економіки. Це буде величезне завдання, але воно буде дуже важливим, тому що це означатиме більш продуктивну працю в економіці. Хоча це неможливо зробити зараз, чимало політик можуть бути розроблені в цей період часу, щоб їх можна було застосувати після закінчення війни.

- Війна серйозно вплинула на нашу систему освіти. Як, на вашу думку, цей факт може позначитися на нашій економічній системі?

- Це величезна проблема, адже якщо виникла прогалина в освіті, то її буде важко подолати, а втрачені роки навчання коштуватимуть економіці дуже дорого. Я знаю, що є спроби продовжити освітній процес, навіть дистанційне навчання українських дітей за кордоном, але очевидно, що це не те саме, що освіта за нормальних умов. Попри всі зусилля для нормального продовження освіти в Україні воєнна ситуація й часті бомбардування, безумовно, становлять величезну перешкоду для освітнього процесу.

Я не є експертом з питань освіти, я не можу запропонувати жодного рішення, але, безумовно, це дуже важливий сектор. Добре, що ви згадали про нього, - це те, що заслуговує на увагу, і після війни добре продумана політика повинна намагатися компенсувати втрачені роки освіти. 

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

В первые дни после вторжения мы начали работать с массовым поступлением пострадавших - главный координатор по ЧС "Врачей без границ"

Не ждите от нас, что курс улетит в космос – глава Нацбанка Украины

Тариф на передачу в этом году останется неизменным, но в следующем должен стать безубыточным - глава "Укрэнерго"

Украина является приоритетом для швейцарского правительства – посол Швейцарии Феликс Бауманн

"Укрпошта" выходит на прозрачные и понятные сроки доставки – Игорь Смилянский

Для реализации амбициозных планов привлекаем стратегического инвестора, это даст возможность группе Meest значительно ускориться в развитии и динамике – акционер Meest China Лысенко

Повышение минимальной заработной платы в 2025 г. на 100 грн обошлось бы в 5,3 млрд грн для бюджета – глава бюджетного комитета Рады Пидласа

Гарантии безопасности Украины это ее членство в НАТО - Столтенберг

Пока не закончится война, дефицит бюджета в Украине существенно не сократится – глава комитета Рады Пидласа

Глава Военного комитета НАТО адмирал Бауэр: Курск – плохая для Путина история

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА