Эксклюзивное интервью с СЭО Львовского ІТ Кластера Степаном Веселовским

Текст: Алена Манжело, Дмитрий Кошевой

Подается на украинском языке

 

- У вересні обсяг ІТ-експорту, згідно з даними НБУ, зменшився на 0,4%, або $2 млн порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Відповідно до прогнозу у вашому дослідженні IT Research Ukraine 2024 негативна динаміка збережеться чи IT-галузь в Україні вже вийшла на плато, нижче якого вже не буде скорочуватись?

- Загалом, тенденції, які ми спостерігаємо, невтішні. Минулого року ми бачили падіння на 8,5%. Згідно з результатами нашого дослідження IT Research Ukraine 2024, у цьому році очікуємо ще додатково мінус 4%, навіть за оптимістичного сценарію. За песимістичного ця цифра може сягнути 6%. Багато що залежатиме від того, якими будуть результати роботи галузі в останні місяці року - листопаді-грудні.  Проте серпень був невтішним для індустрії. Тоді було зафіксовано найнижчий показник за весь період повномасштабного вторгнення. Навіть у ті місяці, що показали кращий виторг порівняно з попередніми (місяць до місяця), динаміка зростання слабша, ніж у 2023 році.

Загалом ми не бачимо підстав очікувати зростання IT-індустрії до завершення війни. Своїм завданням як бізнес-організаці, завданням інших гравців ринку і держави сьогодні бачимо якщо не стабілізацію індустрії, то як мінімум зусилля, спрямовані на уповільнення падіння – вихід на плато. Але, повторюсь, станом на зараз ані стан економіки, ані динаміка ринку, ані пропоновані владні рішення не викликають оптимізму.

Через це ми песимістичні в наших оцінках стосовно самої індустрії та її результатів в 2024 році. Скажімо, якщо війна триватиме і в 2025 році, то тут навіть експертом не треба бути, щоб зрозуміти: негативні тренди, які ми спостерігаємо за останні два роки, будуть поглиблюватися.

- Очікуєте скорочення обсягів експорту IT-послуг?

- Це основний показник, на який потрібно орієнтуватися. Тому що, знову ж таки, ІТ - експортоорієнтована індустрія. Більшість гравців ринку працює на експорт. Так історично склалося. Тому обсяг експорту IT-послуг це досить точний показник, який показує стан справ в індустрії: зростає вона чи падає. У своїх дослідженнях ми орієнтуємося на дані Національного банку.

Кількість зайнятих в IT-індустрії є ще одним важливим показником, який свідчить про стан справ у галузі. Лакмусом є і показник кількості IT-фахівців в Україні і за кордоном. Частина з людей, які виїхали, може перейти в інше податкове резидентство і припинити сплачувати податки в Україні. Вони стануть частиною IT-індустрії Польщі, Румунії і т.д.  За нашими даними, наразі індустрія налічує 302 тис. спеціалістів. З них 238 тис. живуть і працюють в Україні, 62-64 тис. за кордоном станом на серпень 2024 року.

Звісно, вже зараз ми ставимо запитання, як розвиватиметься ситуація після закінчення війни. Залишаться люди чи виїдуть, тільки-но кордони буде відкрито. Тут теж втішних прогнозів не маємо. Навіть за умови реалізації найбільш оптимістичного сценарію після завершення війни буде багато трудових мігрантів.

- Артем Бородатюк (засновник і CEO Netpeak Group, член Ради підтримки бізнесу під час війни при президентові України - ІФ-У) вважає, що завдяки податковому режиму, що діє в Україні, більшість людей, навпаки, повернеться…

- У своїх оцінках я спираюся на об'єктивні дані нашого департаменту досліджень. Згідно з ними, можна прогнозувати, що за будь-яких обставин, навіть найоптимістичнішого сценарію, трудова еміграція ІТ-фахівців продовжуватиметься: виїде 19-20 тис. фахівців.

І це одна з найбільших проблем, з якою ми, ймовірно, будемо мати справу як індустрія і як країна. Вже зараз маємо думати, що з цим робити. За найбільш несприятливого сценарію може бути відтік приблизно третини айтівців України, а саме 75 тис. осіб.

- Глобальна рецесія продовжує впливати на стан справ в IT-індустрії в Україні?

- Звісно, вплив є. Рецесія зумовила стриманішу інвестиційну активність та обережність у розподілі бюджетів на технологічні проєкти на міжнародному ринку. Ситуація ускладнилася, коли почався конфлікт на Близькому Сході, в якому бере участь Ізраїль – один з важливих експортних ринків українського IT. Наразі зовнішні геополітичні ризики, ситуація на Глобальному Півдні, в Китаї теж впливають на ситуацію. Інвестори стали більш обережними у прийнятті рішень. Кількість угод скоротилася. Все це впливає на бізнес.

Вибори в США, зокрема перемога Дональда Трампа, теж сприятиме додатковій невизначеності на деякий час. Якщо говорити суто про бізнес.

Водночас, за оцінками різних аналітичних організацій, в тому числі Gartner (Gartner, Inc. - американська технологічна дослідницька та консалтингова компанія зі штаб-квартирою в Стемфорді - ІФ-У), очікується, що глобальні витрати на IT зростуть на 8% за результатами 2024 року. Але, знову ж таки, побачимо, які геополітичні зміни будуть, і як вони впливатимуть на ситуацію.

Наразі бізнесу доводиться відстпжувати багато важливих змінних – брати до уваги роль США в глобальній безпеці, стратегічні економічні рішення країн Глобального Півдня. Якщо раніше ці фактори мали значення лише для транснаціональних корпорацій, тепер на геополітичні ризики зауважують, будуючи свою стратегію, навіть представники МСБ, що орієнтовані на експорт.

- Позиції українського IT на глобальній карті за останній час погіршилися?

- Так, вочевидь. Я вірю, що після завершення війни IT-галузь може відновити свої позиції на глобальній карті до довоєнних. IT-індустрія достатньо стійка й адаптивна галузь. Ми бачили, як швидко галузь адаптувалася навіть до таких реалій, які важко уявити у 21 столітті, як от повномасштабна війна чи блекаути. Крім того, ми можемо швидко нарощувати свій потенціал.

Наведу приклад стійкості галузі. Львівський IT Кластер, попри війну, не зупинив освітніх програм: наразі маємо 19 бакалаврських програм, на яких навчаються 4,5 тис. студентів. Ми готуємо людей, які могли б задовольнити попит ринку, після завершення війни заповнити робочі місця, які з'являться, як тільки індустрія знову почне рости.

Ми бачимо, що на наших освітніх програмах, основна частина яких - інженерні, зросла кількість молодих жінок. Це свідчить  водночас як про злам гендерних стереотипів і успіхи у покращенні доступу до інноваційної освіти, так і про те, що існує тенденція, коли хлопці-старшокласники та молоді чоловіки, що не досягли мобілізаційного віку, свідомо обирають університети закордоном.

- Яким ви бачите головне завдання Львівського ІТ Кластера в цій ситуації?

- 13 років тому ми стартували як невеличке об'єднання у Львові. Зараз Львівський IT Кластер  - найбільша бізнес-асоціація IT-компаній України, котра об’єднує понад 300 техкомпаній з усієї країни, в яких працює понад 100 тис. фахівців. Це робить нас впливовим гравцем на ринку ІТ-індустрії.

Ми дуже добре розуміємо потреби українського ІТ-бізнесу. Ми працюємо над розвитком профільної освіти, запускаємо та втілюємо сервіси юридичної підтримки, а також проєкти, спрямовані на різнобічну підтримку техкомпаній для забезпечення комфортних умов ведення бізнесу. Крім того, ми бачимо своє завдання в тому, щоб інформувати компанії про стан галузі, надавати їм якісну, ґрунтовну аналітику. Компаніям це потрібно, щоб коригувати свою стратегію, ставати більш стійкими.

Дані, які компанії отримують від нас, не можна отримати у Держстаті. Дослідження Кластера передбачають агрегацію різної інформації, їх опрацювання та аналіз, ми забезпечуємо системність та науковий підхід.

Як бізнесова організація ми дбаємо про стабільність компаній наших членів: створюємо для них додаткові можливості. Одним з таких проектів став техмаркетплейс CodeUA, який ми розробили спільно з Мінцифри за підтримки USAID. Продукт було презентовано на WebSummit в Лісабоні та для української аудиторії в Києві на нашому форумі Ukrainian Outsourcing Summit. Я впевнений: цей продукт дасть українським технологічним компаніям змогу збільшити кількість клієнтів.

- У вересні Львівський ІТ Кластер запустив новий проєкт, спрямований на всебічну підтримку бізнесу для успішного проходження всіх етапів M&A шляху. Розкажіть про це більш докладно.

- Це – один з інструментів стабілізації галузі, можливо, навіть зростання. Ми, власне, в M&A бачимо цю додаткову точку зростання. Ми створили офіс, спрямований на всебічну підтримку бізнесу для успішного проходження всіх етапів M&A-шляху. M&A Office створений для того, щоб допомогти компаніям масштабувати бізнес, знаходити нові партнерства та залучати інвестиції. Для багатьох фаундерів такі питання самостійно вирішувати непросто. Тобто це – консалтингові послуги, інвестбанкінг.

- Ви виступаєте на боці продавців?

- Ми виступаємо на боці наших компаній - це може бути як продавець, так і покупець. Якщо учасник Кластеру захоче продати свою компанію, ми будемо працювати на його боці. Так само, якщо захоче купити іншу компанію. У випадку угоди між учасниками Кластера це буде трішки складнішим кейсом, але з такими ми теж готові працювати.

У довгостроковій перспективі плануємо створити власний Private Equity фонд, який буде інвестувати в прибуткові технологічні компанії.

Ми розбудовуємо Львівський IT Кластер як екосистему. Хочемо, щоб бізнеси, які до неї приєднуються, незалежно від того - це стартап з п'ятьма працівниками чи розвинута компанія, в якій працюють 10 тис. співробітників, могли отримувати все необхідне.

- Яким є наразі співвідношення між кількістю сервісних і продуктових компаній, і чи це також свідчить про стан розвитку галузі?

- Згідно з даними IT Research Ukraine 2024, наразі в Україні 2118 активних верифікованих ІТ-компаній. При цьому на сервісні припадає близько 47%. Ще 3% - це аутстафінгові компанії. Таким чином, близько половини на ринку – це сервісний бізнес. Для української економіки однаково важливі як сервісні, так і продуктові компанії.

Львівський IT Кластер - велика асоціація, тому є фактично відображенням ринку. Серед наших членів близько 60% - це сервісні компанії, 40% - продуктові. Ми прагнемо успішності та розвитку кожній компанії, незалежно від обраної її засновником бізнес-моделі.

- Серед продуктових IT-компаній, які сьогодні працюють в Україні, переважна більшість нерезиденти?

- Так. Але це стосується специфіки самої індустрії. Якщо компанія працює на американському ринку, обслуговує американських клієнтів, то, вочевидь, її юридична структура має бути ближчою до клієнтів т а інвесторів, яких вона залучає. Внутрішній ринок в Україні поки що невеликий. Однак ми бачимо класні продуктові IT-компанії зареєстровані в країні, наприклад, Uklon. Безумовно, такі компанії мають для української економіки додану вартість, адже вони формують дохід в Україні і сплачують податки саме в країні.

- Моє спостереження, що місце проживання власника IT-компанії істотно впливає на економіку: якщо він живе в Україні, його внесок у вітчизняну економіку значно більший, ніж якби він перебував за кордоном.

- Засновники, які живуть в Україні, більш схильні робити інвестиції в середині країни. Причому, не тільки в IT – це можуть бути й інші бізнеси, орієнтовані на локальний ринок – нерухомість, будівництво. І цей фактор spending (витрачати - ІФ-У) створює потужний економічний ефект. Компанія, найнявши одного IT-фахівця, створює та зберігає 2,8 робочих місця. Загалом індустрія зберегла 663-668 тис. робочих місць прямої та непрямої зайнятості.

Сьогодні перед державою стоїть серйозний виклик. Потрібно створити умови, аби фаундери були мотивовані залишатися в Україні і саме всередині країни структурували свої бізнеси. І звісно, треба думати над рішеннями для трудової міграції: як забезпечити в Україні кращі умови для зайнятості і працевлаштування, що змусили би залишитися чи повернутися наших фахівців.І тут багато залежатиме як від податкової моделі, яку буде обрано, так і від всього комплексу державного регулювання для забезпечення зайнятості та довіри всередині країни, повернення українців з-за кордону та національної єдності.

- Яким ви бачите напрям defense tech в Україні і які перспективи він має в короткостроковій перспективі? Ви бачите майбутнє для сектору після закінчення війни? Наразі чимало прогресивних людей мріє про те, щоб в цьому плані Україна стала другим Ізраїлем.

- Я вірю в цей сегмент бізнесу, в те, що він буде успішний. У нас з'являються великі технологічні компанії, які виготовляють інноваційну зброю. Я вітаю створення Brave1 – оборонного кластеру. Це було ефективне рішення з боку держави взяти на себе роль модератора індустрії. На IT Arena (щорічний міжнародний форум IT-індустрії, який проводиться Львівським IT кластером -ІФ-У) ми щороку проводимо змагання Startup Competition, а з 2023 року вперше запровадили окрему категорію для defense стартапів.

Безумовно, сьогодні для інвесторів, котрі вивчають для себе такі стартапи і їхній потенціал, важливим є dual use (подвійне використання – аби рішення могли служити не тільки в оборонній сфері, а й успішно застосовуватися в цивільному житті - ІФ-У). Ринок defense – дуже зарегульований. І так є у всьому світі. Інвестиція в технологію, яка може використовуватись і в оборонному секторі, і в цивільному житті, це – перевага. Така інвестиція більш захищена.

Загалом спостерігаємо шалений розвиток defense tech напряму. Можемо бачити це на прикладі Brave1, інвестиції якого в перший рік війни становили $5 млн, а нині зросли майже в 10 разів. Тому, як ми зазначали в дискусіях на IT Arena, якщо у перший рік повномасштабного вторгнення усі тільки придивлялися до цього напряму, це був як певний "бебіситтінг", то в 2023 році його почали сприймати дуже серйозно. На IT Arena на експозиції defense tech до мене підходив хлопець, який сказав: "Можливо, в наступному році спонсорами IT Arena будуть саме компанії defense-tech". Я з ним погодився. Це не виключено.

- Такий потужний розвиток defense tech, як спостерігаємо нині, відбувся всього за три роки!

- Так, це дуже швидко. Тому маю оптимістичні очікування. Проєкти учасників Львівського IT Кластера, які перемогли в минулому році, – Oko Camera (українська компанія, спеціалізується на розробці тепловізійних модулів для БПЛА), Himera (універсальна система зв'язку для застосування у цивільних та надзвичайних ситуаціях) – переконливі свідчення. Це теж про dual use: і камери, і рації.

- Ви вірите, що Україна може стати другим Ізраїлем?

- Я взагалі не дуже люблю порівнювати. У фразах "другий Ізраїль" чи "українська Кремнієва долина" я вбачаю применшення наших заслуг. Чому Україна має стати другим Ізраїлем?! Україна має бути собою. Наші успіхи не повинні вимірюватися чужими стандартами, а мають ґрунтуватися на нашій історії, ресурсах та талантах .

Якщо після завершення війни ми не розслабимося і будемо далі працювати, як працювали всі ці роки, маємо всі шанси стати одними з найсильніших і на ринку defense tech, і в кібербезпеці.  Завдяки популярності України у світі наші й сервісні, і продуктові компанії вже отримують більше уваги як від інвесторів, так і від клієнтів.

- Не стихає дискусія про податкову справедливість. Багато про це говорить і Міжнародний валютний фонд. Сергій Гайдай (старший економіст Центру економічної стратегії – ІФ-У) порівняв IT з гірничорудними підприємствами. Він стверджує, що мізки – це та сама руда, яка фактично експортується з України з дуже низькою рентою у вигляді єдиного податку.  Які ви наводите аргументи на користь збереження особливого податкового режиму для галузі?

- Я не погоджуюсь з порівнянням IT-галузі з галузями, що спеціалізуються на видобутку корисних копалин, оскільки компанії, які їх добувають, самі їх туди не клали. Ці багатства там були ще задовго до появи цих компаній і рано чи пізно закінчаться. Натомість ми як індустрія створюємо людський капітал. Ми інвестуємо в освіту, розвиток спеціалістів. Як галузь ми експортуємо експертизу. Люди своїм розумом, мізками створюють сервіси, рішення, які готові купувати клієнти за кордоном.

Що стосується питання податків, то тут треба зрозуміти, що українська IT-галузь конкурує за клієнта на глобальному ринку, з ІТ-галузями інших країн, котрі активно підтримуються урядами таких країн.

За останні роки ми спостерігали гарну спробу держави у вигляді створення податкового режиму Dія City. Він є добрим сигналом для інвесторів, клієнтів. Як асоціація ми спільно з Мінцифри виконали величезну роботу, аби цей податковий режим мав теперішній вигляд і був корисний для бізнесу. Вважаю: ми маємо зберегти конкурентні переваги, який дає цей режим українському IT-бізнесу.

- Чим галузь готова поступитись, зважаючи, що гроші потрібні для армії і саме це є причиною збільшення податків? Я розумію, є питання зовнішньої справедливості, конкуренції і є питання внутрішньої справедливості, оскільки оподаткування зростає і для інших бізнесів. Пан Козицький (голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький - ІФ-У) нещодавно написав, що в ІТ-сфері у Львівській області середній дохід  ФОПів  становить 8 тис. грн.

- Медіана винагороди в IT-індустрії коливається в районі $2,5 тис. Ніхто в індустрії не працює за 8 тис. грн.

Тим не менше, 10 жовтня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №11416-д про внесення змін до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану. Документ передбачає підвищення з 1 жовтня цього року військового збору з 1,5% до 5%, податку на прибуток банків - до 50% за 2024 рік, збільшення низки інших податків і зборів.

Мета законопроекту №11416-д є зрозумілою. Належне забезпечення економіки, наповнення бюджету та посилення Сил оборони України мають критично важливе значення. Водночас рішення, запропоновані у законопроєкті №11416-д, зачіпають фундаментальні питання прогнозованості регулювання і сталості податкового режиму Дія.City, які раніше були гарантовані державою. Це дуже чутливе питання для іноземних інвесторів, замовників продуктів та сервісів українських ІТ-компаній. Термінові податкові зміни важко ними сприймаються, навіть зважаючи на обізнаність щодо війни в Україні.

Законопроєкт №11416-д також зачіпає питання детінізації економіки, ускладнює розвиток можливості контрактування на підставі трудового договору та гіг-контракту в ІТ-компаніях. Проєкт пропонує встановити різні ставки військового збору порівняно з ФОПами. У такому разі гіг-контрактування стає менш привабливим і втратить податкову ефективність, адже нестиме більше податкове навантаження. Адже що ж відбудеться, якщо закон набуде чинності в нинішньому вигляді? Податковий тягар збільшиться для "білого" бізнесу, тоді як для "сірого", а тим більше для "чорного" нічого не зміниться.

На прогнозованість ведення бізнесу негативний вплив також мають рішення щодо призупинення е-бронювання. Хоча саме прогнозованість є одним з найважливіших факторів як для операційної діяльності, так і для довгострокових планів розвитку бізнесу, особливо у технологічній галузі. Ми радо вітаємо запровадження електронного бронювання.  Процедура відбувалась швидко, без затрат часу і людських ресурсів. Це рішення сприяло зменшенню корупційних ризиків. І держава призупинила цей процес. Ми розуміємо потребу в проведенні аудитів, щоб мінімізувати можливості зловживань з боку бізнесу. Але вважаємо, що надалі такі аудити, якщо в них буде потреба, варто проводити без зупинки е-бронювання. Адже відсутність прогнозованості для техбізнесу, як і бізнесу в цілому, може вплинути на ще більше падіння експорту комп'ютерних послуг, ніж очікується за підсумками 2024 року. Це неминуче призведе до зменшення обсягу податкових надходжень та інших бюджетних відрахувань, що негативно вплине на національну економіку, від якої залежить належний рівень підтримки Сил оборони України та стабільність держави.

Ми вже спостерігаємо на ринку реальні кейси, коли клієнт, який був готовий укласти контракт з українською IT-компанією просить відкласти це до остаточного вирішення питання з бронюванням.

Ми очікуємо, що з 1 грудня, як заявляють у профільних міністерствах, е-бронювання відновиться. Але просимо владу надалі під час ухвалення подібних рішень, як от призупинення процесу бронювання, консультуватися з бізнесом. Ми як найбільша техасоціація завжди відкриті до діалогу і готові надати свою експертну думку.

- CEO одного із найбільших українських сайтів пошуку роботи і співробітників Work.ua Артур Міхно повідомив, що з принципових міркувань відмовиться від співпраці з компаніями грального ринку. Поділяєте його позицію?

- Я дуже поважаю Артура (Міхно - ІФ-У) і компанію (Work.ua – ІФ-У), вони також є учасниками нашої асоціації. Мені подобається це рішення, якщо йдеться про гемблінгові компанії, які досі пов'язані з російським ринком. Українські компанії, що легально та прозоро працюють в Україні, не мають зв'язку з країною-агресором, є економічними суб'єктами, на яких поширюється принцип ринкової рівності. Як абсолютно ліберальна людина. За умови, що такі компанії сплачують всі податки і діють відповідно до державного регулювання, не бачу нічого протизаконного у функціонування гемблінгових компаній та взаємодії з ними.

Звичайно, війна зумовлює певні обмеження, тому в той же час я підтримую обмеження в допуску до азартних ігор військовослужбовців. В умовах війни це не лише етично правильне рішення, а й ефективне інституційне рішення держави та репутаційний запобіжник для самого гембблінг-бізнесу.

Як індустрія ми, на жаль, стикаемося і з випадками так званих "прикордонних бізнесів", що працюють на межі легального і нелегального гемблінгу. Для таких компаній "асоціюватися" з ІТ дуже вигідно, адже ІТ має гарну репутацію і дбає про неї. Проте ми як бізнес-асоціація взаємодіємо виключно з легальними та прозорими компаніями, що не пов'язані з російським ринком і робота яких дозволена державою.

- Серед членів Львівського IT Кластера є гемблінгові компанії чи офіційні розробники софту для азартних ігор?

- Так, серед наших компаній є кілька, що розробляють програмне забезпечення для казино для клієнтів з Європи. Водночас я хочу наголосити: ми ґрунтовно перевіряємо компанії, котрі хочуть приєднатись до асоціації, верифікуємо їх. Кожна компанія, перш ніж стати нашим членом, проходить через процедуру голосування, в якій беруть участь чинні члени. На цьому етапі ми можемо виявити усі нюанси, що компанія від нас приховує.

- А чи траплялися такі випадки, що ви виключали компанії з IT-Кластеру?

- Швидше, не пускали до своїх лав. Процес верифікації досить складний і тривалий. Після початку повномасштабного вторгнення невеличка частка компаній самі припинили членство через те, що збанкрутували й вийшли з українського IT-ринку.