Эксклюзивное интервью с членом Национальной комиссии, осуществляющей госрегулирование в сферах электронных коммуникаций, радиочастотного спектра и предоставления услуг почтовой связки (НКЭК), Лилией Мальон

(на украинском языке)

Текст: Алена Манжело

- Керівник з розвитку політики у сфері телекомунікації Мінцифри Тарас Стеценко в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" у квітні 2023 року повідомив, що Україна може стати частиною європейського роумінгового простору Roam like at home (RLAH) у 2024 році. Рік добігає кінця. У червні президент України Володимир Зеленський підписав закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм європейського законодавства з питань роумінгу", який називали головною умовою, однак ми все ще не маємо RLAH. Можете пояснити що відбувається? Слід розуміти, що ніякої єдиної зони роумінгу до офіційного вступу в Євросоюз і не буде?

- Давайте я поясню, яким чином ми як держава приєднаємося до RLAH. Це відбудеться шляхом отримання Україною режиму внутрішнього ринку з Європейським Союзом. Тобто ми говоримо як про юридичний, так і про технічний процес. І це прецедент, адже досі ЄС нічого подібного не робив для третіх країн. Ба більше, такі сектори/ринки як роумінг завжди розглядалися як внутрішні політики ЄС, що не поширюються на треті країни. Зараз ми спільно створюємо перший такий прецедент (пілот), коли ЄС поширить одну зі своїх внутрішніх політик на Україну ще до того, як наша держава набуде офіційного та повноправного членства в ньому. На сьогодні ми не знаємо, коли Україна стане членом Євросоюзу, адже це складний процес, але в роумінгу це станеться раніше. Це і є практичний приклад секторальної інтеграції.

- Можна порівняти це з приєднанням до ENTSO-e (енергетичний безвіз)?

- Не зовсім. Я не експерт з ринку енергетики, але, як мені відомо, у випадку з ENTSO-e відбулося технічне приєднання до електромереж Євросоюзу, й це сталося не через механізм отримання режиму внутрішнього ринку. Тобто це передусім про синхронізацію й приєднання до енергетичної інфраструктури ЄС. Отож, саме приєднання до європейської роумінгової зони RLAH стане практичним кроком секторальної інтеграції (приєднання) для України. Цей прецедент, коли він відбудеться, відкриє шлях для інших секторів економіки. На мою особисту думку, це також дуже важливо для всього процесу інтеграції нашої країни до ЄС. Адже коли ведеш переговори про вступ певну кількість років і в один день стаєш членом Євросоюзу, на країну все спадає, як снігова лавина, так? Ми як країна маємо ґрунтовно й ретельно готуватися до цього. Йдеться про імплементацію тисячі актів права ЄС, про побудову інституцій, подекуди кардинально нових принципів і правил, про верховенство права й багато іншого. Це об’єктивно дуже складний процес, який вимагає значного ресурсу. Та це набагато легше, коли впродовж переговорного процесу окремі сектори набувають умовного членства в Євросоюзі (режим внутрішнього ринку). Тому що на момент набуття Україною повноправного членства в ЄС існуватимуть сектори, які вже певний час працювали як частина спільноти. Це як здати екзамен екстерном. І чим більше таких секторів буде, тим більше це допомагатиме нам в переговорному процесі й стимулюватиме його. Ми розмовлятимемо не тільки про те, що Україні потрібно виконати, а й про те, що вже успішно втілене. Це впливатиме й на швидкість переговорного процесу, і Україна від цього тільки виграє.

- Повернімося до питання строків. Отже, закон про роумінг прийнятий, підписаний, і що відбувається?

- Насправді, цей закон тільки один з кроків у складній процедурі, яка складається з кількох важливих етапів. На першому Україна мала, скажімо так, активувати можливість запровадження спільного внутрішнього роуміногового ринку з ЄС. Для цього потрібно було передбачити низку актів права ЄС на рівні Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Зокрема, було внесено зміни в доповнення 17-3 (додаток XVII до Угоди). Його доповнили актами права ЄС, які регулюють роумінг та Регламентом про BEREC. Це був перший крок. На другому етапі Україна мала імплементувати ці акти в національне законодавство. Сталося це шляхом прийняття т.зв. закону про роумінг та необхідних підзаконних актів. НКЕК як регулятор розробила й прийняла всі необхідні документи (серед них п’ять НПА).

- Це вже вся підзаконка? Нічого більше не потрібно?

- Вся підзаконка в контексті роумінгу повністю прийнята. Та оскільки в ЄС на ці процеси дивляться дещо ширше, маємо ще точково покращити загальні принципи (правила), за якими функціонує ринок електронних комунікацій, щоб досягти максимальної гармонізації з ринком ЄС. Маємо ще один законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм законодавства Європейського Союзу з питань електронних комунікацій” (№12150). Наразі документ готується до першого читання в парламенті (регламент передбачає обов’язки постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторів) щодо організації доступу та взаємоз’єднання електронних комунікаційних мереж - ІФ-У). Насправді це доволі технічний законопроєкт, який вносить зміни до кількох статей закону “Про електронні комунікації” та закону про НКЕК, що стосуються правил взаємоз'єднання і взаємодоступу між мережами, та повноваженнями НКЕК щодо цих питань.

Дуже важливим етапом є оцінка законодавства. На початку листопада цього року ми подали в Єврокомісію нотифікацію, або ж, просто кажучи, поінформували, що Україна виконала своє "домашнє завдання" й транспонувала всі необхідні акти права ЄС в національне законодавство. Тепер Єврокомісія має оцінити, наскільки добре ми впоралися, тобто наскільки наше законодавство відповідає європейському. Я хочу вірити, що висновок буде позитивним. В такому разі Єврокомісія запропонує ЄС розпочати процедуру підготовки рішення про надання Україні режиму внутрішнього ринку для роумінгу. Після отримання відповідного мандату від держав-членів ЄС почнеться перехід до третього етапу, коли Україна і ЄС почнуть готувати рішення про взаємовизнання й внутрішній ринок для роумінгу. Саме це рішення після його схвалення всіма державами - членами Євросоюзу відкриє шлях до четвертого й фінального етапу – фактичного старту RLAH та його імплементації мобільними операторами. Це складний процес.

- За вашими прогнозами, коли це станеться?

- Більша визначеність з’явиться на початку 2025 року, коли стане зрозуміло, в який строк Єврокомісія здійснить оцінку законодавства. Це може відбутися в один етап і займе три місяці, або ж у два етапи, які відповідно розтягнуться на шість місяців. Також ми будемо бачити, в якому темпі рухатиметься розгляд законопроекту №1250 в парламенті. Окрім цього, певного часу потребує сама підготовка й процедура схвалення рішення ЄС про надання Україні режиму внутрішнього ринку. Але загалом зі своєї сторони ми робимо все можливе, щоб секторальне приєднання України до RLAH відбулось не пізніше 2025 року.

- Чому, на вашу думку, процес пригальмував?

- Я б не сказала, що він гальмував, - він рухається достатньо динамічно, але є певні технічно-юридичні складнощі, які довелося долати. Нагадаю, що ми взагалі перша країна, яка імплементує ці акти права ЄС щодо роумінгу, чого не робили навіть європейські країни, адже це загальносоюзне регулювання прямої дії, яке не вимагає перенесення в їх національне законодавство. Навіть тут ми особливі. І закон про роумінг, про який ми вже говорили, був прийнятий трохи пізніше, ніж ми початково очікували.

- Українські телеком-оператори якось посприяли, щоб так сталося?

- Ні, я переконана, що це об'єктивний процес. Оператори активно працювали з нами над законодавчими пропозиціями на всіх етапах. Просто в умовах війни в парламенті дуже багато нагальних питань, пов'язаних з викликами воєнного часу. Власне, коли озвучувалася можливість приєднатися до RLAH вже в 2024 році, колеги, напевне, виходили з того, що згідно зі строками, які зазначені в Угоді про асоціацію, Україна мала прийняти весь пакет необхідної нормативки для роумінгу до кінця квітня. Фактично ж його прийняли до кінця серпня. Потрібен був також час на підготовку самої нотифікації до Єврокомісії. Я безпосередньо займалася цим процесом. Це об'ємний пакет документів близько тисячі сторінок і достатньо технічно складний процес підготовки. Відповідно, коли виходити з початкових термінів, за якими весь законодавчий пакет мав бути прийнятий у квітні, можна було говорити про можливість пройти решту наступних етапів до 1 січня 2025 року. Зважаючи на строки, в які було завершено виконання всіх процедур з боку України, включаючи й подання самої нотифікації, зараз говоримо про 2025 рік. Розуміємо, що реальні терміни також залежатимуть від швидкості процесів з європейської сторони.

- Гадаю, всі чули озвучені телеком-операторами побоювання з приводу приєднання до RLAH. CEO найбільшого українського мобільного оператора "Київстар" Олександр Комаров в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" заявив, що приєднання до RLAH вимагає багатостороннього діалогу для пошуку формули, яка максимально задовольнить клієнтів і збереже баланс мобільних операторів, інакше індустрія може втратити понад EUR50 млн експортного виторгу. Гендиректор найбільшого фіксованого оператора АТ "Укртелеком" Юрій Курмаз також заявив, що RLAH вплине в частині зменшення доходів за рахунок транзиту й термінації міжнародного трафіку.

- Погодьтеся, що недоотриманий дохід – це ще не збитки. Ми ж розуміємо: є питання недоотриманого доходу, і є питання прямих збитків. Із запровадженням RLAH йдеться не про збитки, а радше про недоотриманий дохід. Ба більше, наразі це все теоретичні розрахунки, що залежать від багатьох факторів, чимало з яких наразі вкрай важко оцінити. Але зниження оптових цін надалі компенсується обсягами трафіку. Маємо розуміти, що саме українці зараз генерують найбільше вхідного трафіку в Україну. Якщо вони перестануть генерувати такий об’єм трафіку, а європейські абоненти не почнуть, тоді наші оператори теж не отримуватимуть теперішнього доходу від термінації. Безумовно, певну рацію оператори мають, адже зараз, в період повномасштабної війни, ми є основними донорами для європейського ринку. Але ми всі віримо, що війна закінчиться, коли наші ЗСУ зможуть зупинити її своєю перемогою над ворогом, і обсяги зустрічного трафіку зростуть, і він буде вищим, ніж у довоєнні роки, й цьому сприятиме вирівнювання ставки термінації з ЄС. Відповідно, в перспективі ми розглядаємо не втрати, а навпаки - збільшення трафіку й зменшення "костів" (cost, витрати) українських телеком-операторів.

- Тепер зрозуміло! Бо ж, висловлюючи свої зауваження, оператори всі, як один, кажуть, що вони за приєднання до RLAH, проте в їх заявах чується: "Але краще пізніше"…

- Скажу так, відкладання приєднання до RLAH не гратиме на нашу користь. Розмови про можливість приєднання України до RLAH розпочалися в 2022 році, а наразі реальні очікування щодо приєднання – не раніше середини 2025-го року.

- Регулятор не розглядає запровадження компенсаторних механізмів для українських телеком-операторів на випадок, якщо приєднання відбудеться ще до припинення бойових дій і трафіку не буде?

- Не погоджуюсь. Трафік буде, просто менший за обсягом, ніж за умови повного припинення бойових дій і завершення війни. Запобіжники ми не розглядаємо передусім тому, що не знаємо реальних обсягів трафіку в RLAH. Звісно, ми маємо свої розрахунки, але це симулятивні моделі. Очевидно, що в умовах мирного часу трафік зросте, оскільки в нас буде більша кількість туристів, але в умовах воєнного стану важливо підтримувати наших абонентів, які перебувають за кордоном, і максимально зберегти абонентську базу для українських операторів. Але не варто забувати, що саме регулювання RLAH має в собі захисні механізми для операторів.

- Чи можна запровадити такі механізми на рівні регулювання ставок термінації?

- На жаль, це неможливо, позаяк після запровадження RLAH ставки термінації мають одномоментно стати симетричними зі встановленими в ЄС. Задля кращого розуміння я зазвичай наводжу умовний приклад. На національному ринку працюють три мобільні оператори. Припустімо, що одного дня з’являється четвертий оператор. До його появи між трьома операторами вже були встановлені умови взаємодії й правила на ринку, і між собою вони використовують ставку термінації 8 коп./хв, а четвертого це не влаштовує і він просить, ну, скажімо, 12 коп./хв. Це дискримінація? Безумовно. Це рівні умови? Ні. Чи можливо таке взагалі? Ні. Таке ж правило розповсюджується й на ринок Євросоюзу. Приєднуючись до RLAH, ми стаємо еквівалентним гравцем їх внутрішнього ринку. Тому відмінності чи виключень бути не може. Слід зрозуміти, що приєднуючись до європейського ринку роумінгу, ми не укладаємо угоду про зниження ставок або спеціальні умови, а заходимо на єдиний ринок, де діють єдині для всіх правила. І це має на меті важливу місію – захистити українців, які, перебуваючи за кордоном, продовжують використовувати sim-картки українських операторів. Адже як тільки закінчиться дія Joint Statement (Спільна заява українських і європейських операторів про доступний роумінг для українців), а з нею й ті поступливі умови для українських телеком-операторів, які вона передбачає, а RLAH не настане, то існує великий ризик, що для операторів стане суттєвим викликом і далі надавати українським абонентам такі лояльні умови та доступні послуги в роумінгу.

- Допоки цього не сталося, тарифи в роумінгу для українців, які використовують sim-карти українських операторів, регламентуються умовами Joint Statement? Можете нагадати, до якого числа продовжено її дію?

- Так, Спільна заява продовжена вже вчетверте, остання пролонгація діє до 9 липня 2025 року. Її підписали 22 європейські телеком-оператори і сім українських телеком-операторів.

- Не відчуваєте з боку європейців втоми й небажання продовжувати Спільну заяву після закінчення строку її дії? Чи може так статися, що ми ще не приєднаємось до RLAH, а дія угоди закінчиться, продовження не буде й зникнуть, як ви кажете, тарифні пакети з відносно дешевими хвилинами в роумінгу?

- Наразі не ведуться розмови про продовження Спільної заяви після липня 2025 року. І це для нас чіткий орієнтир, до якої дати ми мали б встигнути з приєднанням до RLAH. І другий момент. Ми маємо розуміти, що історія про отримання режиму внутрішнього ринку ЄС – це трішки більше, ніж про роумінг і розрахунок дохідності. Ми говоримо про можливість практичної секторальної інтеграції в широкому сенсі й відкриття дороги в ЄС для інших секторів.

- У що європейським операторам обходяться обов'язки в рамках Joint Statement? Наскільки велика ціна, яку вони платять за підтримку України й українців?

- Я б не стала аж так ідеалізувати європейських операторів. Українські оператори теж роблять дуже багато, але, ваша правда, і європейські чимало. Вони надають певні знижки в роумінгу та на ставки термінації. Адже для них умови Спільної заяви прописані жорсткіше, ніж для українських операторів. Там, де європейські оператори зобов'язані (commitment), українські прагнуть досягти певного рівня тарифів, але це не пряме зобов’язання. З іншого боку, через повномасштабне вторгнення й масову міграцію українців за кордон, передусім до ЄС, європейські мобільні оператори отримали величезну клієнтську базу. Тобто вони не вкладалися в маркетинг і таке інше, а люди буквально "впали" їм разом з додатковими надходженнями. І чим довше триває війна, тим більше українців, які переїхали до Європи, переходять на локальні картки місцевих операторів. Тому що без локального номера ти не можеш мати рахунок в банку, оформити право перебування в країні тощо. Майже все в gov-секторі прив'язане до мобільного номеру телефону. Люди змушені купувати ці sim-картки й через певний час переходять на них на постійно, перестаючи використовувати активно або й зовсім українську sim-карту. Тому певною мірою європейські оператори виграли за рахунок того, що просто отримали абонентську базу.

- Що принесе RLAH для звичайного споживача – абонента мобільного зв'язку? Про це вже чимало казало Мінцифри, але якби ви сформулювали позитивні й, можливо, негативні зміни, які очікують на українців після приєднання?

- Після приєднання до RLAH споживачі зможуть користуватися послугами роумінгу (дзвінки, смс та передача даних) на території Євросоюзу в рамках свого тарифного пакету. Виїжджаючи за кордон, українці більше не шукатимуть порад щодо вигідних тарифів, можливих конфігурацій чи підключення до безкоштовного Wi-Fi. Вони спокійно користуватимуться своїм пакетом на умовах "як вдома". Ба більше, зараз в кожній країні Євросоюзу діють різні базові тарифи на роумінг. Вони різні, тому що оператори домовляються між собою на різних умовах, залежно від країни. При RLAH усі тарифи будуть уніфіковані для всіх 27 країн ЄС.

Однак вільне спілкування на умовах "як вдома" не означає зловживання. Тож можуть бути запроваджені відповідні запобіжники, спрямовані на унеможливлення аб'юзивної поведінки з боку споживача. Якщо, перебуваючи в роумінгу, споживач використовує обсяги послуг, що перевищують ті, які він зазвичай споживає вдома  і паттерн його поведінки суттєво відрізняється, то оператори можуть застосовувати такі запобіжники. Це називається політикою добросовісного користування (FUP). Умовно, якщо в Україні споживач використовував 50 хвилин на місяць і 10 Гб інтернету, а в роумінгу збільшив кількість дзвінків і використання мобільного інтернету в 2-3 рази, то оператор має право обмежити такого користувача. Роумінг "як вдома" в правильному розумінні означає, що ти маєш все, що й вдома, зате й споживаєш, як вдома. І це хороший запобіжник, який страхує операторів від перепродажів їх sim карток, від того, що їх картки куплятимуть тільки для використання в роумінгу.

- А зараз такі правила не діють? Бо від операторів доводилось чути скарги, що збільшення їх абонентської бази за кордоном не найкращим чином впливає на фінансові показники…

- Ні, тому що зараз це добровільні заходи. Вони ніяк не врегульовані.

- Регулятор НКЕК не має можливості й намірів карати українців, які зловживають терпінням операторів, виїжджаючи за кордон?

- Ми не ставимо за мету когось карати, та й немає підстав для таких дій. Сьогодні важливо зберегти абонентську базу, зберегти лояльність, щоб люди повністю не відмовились від sim-карток українських операторів. Багато хто вже перейшов на sim-картки місцевих операторів за кордоном. Дуже часто це просто обов’язкова побутова потреба в Європі, щоб мати рахунок в банку, отримувати виплати, чи це потрібно для роботи.

- Виходить, мобільні оператори й далі нестимуть цей тягар тільки на своїх плечах?

- На жаль, так. Але давати собі з цим раду їм допомагають певні покращені умови на оптовому ринку, які українські оператори отримують в рамках Joint Statement, адже європейські оператори надають українським знижки на ставки термінації та роумінг. Для роумінгу є три важливі складові – ставки термінації, оптова плата за роумінг і тільки потім – надходження від рітейлу. Щодо перших двох складових українські мобільні оператори мають нині гарні умови, і це дозволяє їм пропонувати абонентам комфортні тарифні пакети в роумінгу.

Після приєднання до RLAH оператори самі вирішуватимуть, чи застосовувати політику добросовісного користування. Підкреслю – це їх право, а не обов'язок. Якщо оператор хоче зберегти своїх абонентів, не хоче ризикувати зниженням абонентської бази, зважаючи на величезну кількість тимчасово переміщених осіб, чи мати конкурентну перевагу, він користуватиметься такими інструментами дуже селективно.

- Після приєднання до RLAH всі пакети автоматично переключатимуться, які тільки-но людина перетне кордон Євросоюзу? Не потрібно буде виконувати ніяких додаткових дій, як от, наприклад, зараз, замовляти пакет тарифних хвилин в роумінгу для певної країни?

- Загалом, саме так. Поясню, які будуть відмінності для споживача порівняно з тим, як це відбувається зараз. В нас є домашні тарифи (пакети) від мобільних операторів. Коли їдемо за кордон, тобто в зону роумінгу, відразу ж після перетину кордону отримуємо sms, яким оператор нас інформує щодо актуальних в цій країні тарифів. В кожній країні вони будуть різними, оскільки залежать передусім від оптових умов на міжоператорському рівні, простіше кажучи, на яких умовах/тарифах домашній (український) оператор домовився з гостьовим (іноземним) оператором. І споживач відповідно діє або за базовими тарифами свого українського оператора, що пропонуються в sms, або купує в нього пакет для роумінгу, або віддає перевагу карті локального оператора, якщо довго перебуває в іноземній країні чи часто подорожує туди. Коли наш ринок роумінгу приєднається до RLAH, споживачу не треба буде робити всі ці додаткові дії. Все відбуватиметься автоматично. Споживач продовжить користуватись голосовим зв'язком, sms та використовувати мобільний інтернет (data) за домашніми українськими тарифами. Простіше кажучи послуги роумінгу вже автоматично будуть частиною домашнього пакету, а їх обсяг залежатиме від початкових умов цього тарифу. Можу припустити, що оператори запропонують тарифи, що не включатимуть послуги RLAH, наприклад, для людей, які ніколи не подорожують, адже навіщо їм переплачувати за те, чим ніколи не скористаються? Водночас варто розуміти, що в такому випадку для них послуги роумінгу не будуть доступними взагалі. Важливо те, що RLAH - це саме про Європейський Союз; щодо роумінгу в країнах поза межами ЄС діятимуть стандартні правила, які є зараз. Притім оператори зможуть пропонувати й альтернативні тарифи, які матимуть переваги для доступних послуг в роумінгу, наприклад, для США, Канади чи будь-якої іншої країни. І це буде цікаво передусім тим споживачам, які часто подорожують в країни поза межами ЄС. Але це вже зовсім інша історія. Найголовніше, що подорожуючи територією Євросоюзу більше не треба буде думати про sim-картки локальних операторів чи пошук доступу до безкоштовного Wi-Fi, щоб заощадити в роумінгу. Залишатися абонентом українського оператора є й буде найкращим рішенням.

- Тобто це буде окремий тарифний пакет від кожного оператора?

- Не якийсь окремо взятий, а більшість тарифних пакетів, які пропонуватимуть українські оператори, мають включати послугу RLAH за замовчуванням, за винятком тих, які взагалі не передбачатимуть послуг роумінгу, або ж альтернативних тарифів, про котрі я вже згадувала. Та наразі я не знаю, як мобільні оператори це реалізують на практиці, який дизайн тарифних пакетів оберуть після приєднання до RLAH, - це може бути їхньою конкурентною перевагою. Однак ми в НКЕК слідкуватимемо, щоб оператори дотримувалися принципів RLAH, передбачених законодавством, і щоб права споживачів не порушувалися. Адже RLAH - це не тільки про тарифи, але й про політику поінформованості абонента, про доступ до екстрених служб на території Євросоюзу тощо.

- Нещодавно вас було обрано до складу міні-ради BEREC на 2025 рік. Для телеком-сектора України це вперше, коли представник національного регулятора входить до керівного складу такої регуляторної інституції ЄС як BEREC…

- BEREC – це орган європейських регуляторів електронних комунікацій Євросоюзу, який є платформою для співпраці між регуляторами та Єврокомісією, а також органом для обговорень, дебатів і консультацій для Європейського Парламенту, Ради та Комісії у сфері електронних комунікацій. Мета BEREC - забезпечити послідовне впровадження нормативної бази ЄС для електронних комунікацій в державах-членах ЄС, а також надавати допомогу та консультації Єврокомісії щодо підготовки законодавчих пропозицій у сфері електронних комунікацій. Простіше кажучи, Єврокомісія формує законодавчу ініціативу/пропозицію, яка приймається Радою та Парламентом ЄС, а BEREC відповідає за практичне та послідовне їх впровадження в державах-членах ЄС, визначає спосіб, у який це найкраще зробити. BEREC також формує своє бачення щодо багатьох питань, стосовних майбутнього розвитку сфери електронних комунікацій, та працює над практичним досягненням цілей, які визначає ЄС у сфері діджиталізації. Набути членство в BEREC регулятору третьої країни дуже непросто, треба відповідати ряду критеріїв, найважливіші серед яких – реальна незалежність регулятора і впевнений рух країни на шляху євроінтеграції. НКЕК співпрацює з BEREC з 2014 року, але тільки в червні 2022-го ми набули членство.

- Без цього Joint Statement як така була б неможливою? Адже всі, хто підписав угоду з боку Європи, є членами BEREC…

- Ні, це не пов'язані між собою речі. Joint Statement підписана саме на рівні операторів, а Єврокомісія, Європарламент і НКЕК були фасалітаторами цього документа. І це відбулося ще до того, як НКЕК приєдналася до роботи в BEREC. Але ви маєте рацію, певний стосунок все ж є, адже саме на BEREC та НКЕК покладена функція моніторингу виконання операторами з обох сторін положень Joint Statement, а результати цього моніторингу вже безпосередньо впливають на рішення - продовжувати дію Спільної заяви, чи ні. Завдяки нашій експертизі й активній участі в BEREC за такий короткий проміжок часу я мала честь вже в жовтні цього року бути обраною членами BEREC до міні-борду BEREC на 2025 рік – групи людей, рішення яких безпосередньо впливатимуть на ефективність функціонування BEREC в наступному році, а також визначать, якими будуть стратегічні пріоритети і які теми будуть у фокусі уваги. Важливо, що в цій ролі я представляю не тільки НКЕК (Україну) – мій голос вже є повноцінним голосом на рівні регуляторів Євросоюзу. Наразі до прийняття й імплементації готується цілий пакет нововведень – трансформаційних документів, - і міні-борд BEREC готуватиме свою оцінку й візію для Євросоюзу. Для мене честь бути дотичною до визначення майбутнього сектора електронних комунікацій і його трансформацій.