"Санкционное бинго": До 40% содержания санкций партнеров в 2024 г. связаны с предложениями Украины - уполномоченный президента
Первая часть эксклюзивного интервью уполномоченного президента Украины по санкционной политике Владислава Власюка агентству "Интерфакс-Украина" (на украинском языке).
Текст: Диана Павленко
Интервью записано 28 января 2025 года, на следующий день после того, как Совет ЕС принял решение о продлении санкций в отношении России еще на полгода, и за день до того, как Евросоюз представил предстоящий 16-й пакет санкций.
- Розпочнемо з питання, яке б підсумовувало результати 2024 року. Прошу оцінити ефективність санкційної політики за минулий рік.
- Національні чи міжнародні?
- Нумо розпочнемо з національних і перейдемо на міжнародні.
- У 2024 році було видано 18 указів про застосування санкцій, що нам дало майже 2000 підсанкційних осіб: як фізичних, так і юридичних.
Що з цікавого вдалося минулого року. Робити санкційні пакети тематичними: виробники БпЛА, компанії з орбіти Ростеху й ОЕЗ "Алабуга"; логістика, хендлінг (процес обробки вантажів, які прибувають в аеропорт – ІФ-У); юристи-зрадники; Грузія - окремий пакет.
Це дозволяє краще комунікувати кожен з них і суттєвіше впливати на відповідні правовідносини. Це важливо для партнерів, тому що ми почали активно поєднувати національний і міжнародний трек.
Тобто, якщо у нас є виробники БпЛА, яких ми санкціонуємо, для цього готується інформація, на підставах якої ми застосовуємо до них певні обмеження. Відповідно, це все автоматично адаптується як докази для партнерів і передається. Ми бачимо результати з такої співпраці у санкціях партнерів.
Крім того, ми мали хороші матеріальні наслідки від конфіскації активів підсанкційних осіб. У грудні (19 грудня 2024 року – ІФ-У) відбулись перші торги, на яких було реалізоване ТОВ "Аерок", що перебуває під санкціями з 2022 року (раніше підприємство належало "Групі ЛСР" російського бізнесмена Андрія Молчанова – ІФ-У). Це актив, який пройшов повний цикл: санкції на особу-власника, конфіскація, позов Мін'юсту, рішення ВАКС і подальша передача у Фонд державного майна, після чого він був реалізований на публічних торгах за майже 2 млрд грн, пряма вигода в бюджет.
- Ще були такі успішні кейси за минулий рік?
- Це перший. Всього наразі є близько 60 судових рішень про конфіскацію активів, які належали підсанкційним особам. У роботі є ще ряд позовів, які готуються, або подаються. Зокрема, вчора Мін'юст подав позов до російської підсанкційної мережі АЗС "Татнафта".
Тобто, зараз є ряд активів, які готуються пройти повний цикл. "Аерок" пройшов, скоро ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" і ПрАТ "Вінницяпобутхім", і ще ряд компаній… Не всі можна називати публічно, але це ряд компаній, які ми відносимо до великої приватизації.
Але давайте подивимось, скільки це зайняло часу на прикладі "Аерок": санкції накладені у червні 2022 року, а фактична "монетизація" активу відбулась тільки зараз, майже три роки минуло. Тобто, це займає багато часу, однак є правильним розвитком подій і відповідає запиту суспільства. Більше скажу, мало де ще у світі взагалі є такий механізм.
- У скільки ви оцінюєте грошовий потенціал цих 60 судових рішень про стягнення активів? Чи є у вас приблизна оцінка, скільки грошей у бюджет може принести їх реалізація?
- Зараз конкретної цифри немає і називати її, у будь-якому випадку, було б не дуже правильно. Оцінка активу – це доволі таки складна робота, яка часто в себе включає певні речі, які не лежать на поверхні і стають відомими лише потім.
- Наскільки сильно зараз внутрішні санкції синхронізовані із зовнішніми?
- Найбільше мені подобається бачити результати нашої роботи у санкційних рішеннях партнерів, таке собі "санкційне бінго": коли ми у санкційних списках партнерів фіксуємо раніше рекомендовані нами позиції стосовно фізичних і юридичних осіб. Ми дуже раді такому практичному результату нашої роботи.
Тут якраз можна поміряти "середню температуру по палаті", і вона буде десь між 30 і 40: 30-40% того, що ми бачили у санкційних пакетах партнерів у попередньому році безпосередньо пов'язано з нашими пропозиціями.
Чи це завжди означає, що ця особа у нас вже під санкціями? Не завжди. Чому? Тому що, наприклад, якщо ми беремо танкери, наше законодавство не дозволяє вносити їх у санкційні списки, лише фізосіб та юросіб.
Але це нам не заважає збирати і передавати дані про "тіньовий флот" партнерам. І тут я висловлюю вдячність нашим експертам і розвідникам, які ефективно акумулюють цю інформацію.
- Тобто, ми працюємо з партнерами ніби симбіоз: вони завдяки більш широким правничим можливостям закривають місця, куди ви "дотягнутись" не можете, при цьому беруть до уваги пропозиції української сторони.
- Симбіоз гарне слово. Законодавство з яким працюємо - тут немає великої проблеми. Коли ми говоримо про ефект від санкцій, тут є певна рейтинговість: санкції США впливають більше, ніж санкції Євросоюзу, у свою чергу його санкції є дієвішими за наші.
Хоча я б не применшував значимість і наших, оскільки будь-які санкції є достатньою підставою, щоб особа, до якої їх застосовано, стикнулася з негативними наслідками будь-де у світі. Наприклад, N-ий китайський банк завжди може прийняти рішення продовжувати співпрацю з підсанкційною у нашій юрисдикції російською компанією. Водночас, якщо у цьому ланцюгу поставки є якась американська компанія – вона завжди буде зважати на наші санкції. Тому будь-які санкційні рішення мають сенс й ускладнюють життя ворогу.
- Продовжуючи тему американських санкцій: нещодавно змінилася адміністрація Білого дому, і Трамп вже встиг дати позитивний сигнал, наголосивши на готовності посилити санкції проти РФ і підвищити мита на російський імпорт, у випадку відмови Путіна від мирних переговорів. У вас є інформація, якої саме продукції це може торкнутись, і які санкції можуть бути додатково застосовані?
- Ідея застосування митних тарифів у контексті санкційної політики не нова. Група Єрмака-Макфола неодноразово пропонувала підвищення та встановлення єдиного тарифу на імпорт з РФ. Те, до чого ми пропонували застосовувати їх, може стати певним орієнтиром і для нової адміністрації США: енергоресурси, метали, і будь-які інші товари, зокрема, добрива. Це основні категорії. На відміну від санкцій, тарифи не означають зупинення торгівлі. Вони більше про здорожчання певної торгівлі для окремої країни або суб'єкта, і як наслідок – зменшення його дохідності.
З цих міркувань був введений "прайс-кеп" на російську нафту (з 5 грудня 2022 року – $60 за барель), а не ембарго. Світовий ринок не хотів повністю позбуватися нафти з РФ, боючись потенційного стрибку цін на неї. Ефективність уведеного прайс-кепу – це окрема історія, але тарифи більше нагадують саме такі рішення.
Також вони дозволяють зменшити будь-які потенційно негативні наслідки для відповідної валюти, у першу чергу, долару США. Це те, що президент Трамп активно комунікував: йому подобається ідея сильного долару, як і ідея позбавити Росію нафтогазових доходів, тим самим змусивши її сісти за стіл переговорів. Ми позитивно оцінюємо сигнали від Трампа, який чітко розуміє, що секрет РФ - у нафтодоларах, як це було і у Радянському Союзі.
На мою думку, у таких параметрах і має відбуватися подальше планування санкційної політики США. Я підозрюю, що останні санкційні пакети США стосовно "тіньового флоту" та ВПК РФ, приймались адміністрацією Байдена у комунікації з новою командою Трампа. Це теж певною мірою свідчить про наміри нової адміністрації.
- А безпосередньо щодо санкцій - які ще заходи можуть бути прийняті?
- Якщо ми говоримо про всі сфери, проблемою №1 залишається "тіньовий флот". Справедливості заради, ця проблема не нова. "Тіньовий флот" існує вже певний час і перевозить не саму лише російську нафту. Зараз це орієнтовно тисяча танкерів, з них 600 – це Росія, 400 – Іран і Венесуела. Проблема велика. Лише обхід прайс-кепу з використанням цих танкерів приносить Росії не менше $10 млрд щорічно, і це не беручи до уваги її шалені прибутки від експорту енергоносіїв. Продовження роботи за цим треком питання першопріоритетне. Ми бачимо тут багато успіхів останнім часом, як з боку європейських країн, так і США, зокрема останній потужний санкційний пакет. Припускаю, що наприкінці лютого ми побачимо перші результати в монетарному сенсі реалізації його впливу.
Ще є ряд ідей, що можна зробити, зокрема більш активна комунікація з країнами, які надають свій прапор танкерам. Нещодавно колеги нам розповіли, як одне з суден РФ за час проходження з порту Балтійського моря до виходу в Атлантику змінило прапор тричі. Відповідно виникає багато питань до країн, які їх надають: Панама, Барбадос, Антигуа і Барбуда, Джибуті, Ліберія. Деякі країни видають свої прапори понад 100 танкерам. Гадаю, вони найближчим часом швидко зрозуміють, що це неправильна політика. Вони не повинні так легко й просто надавати прапори тим суднам, які становлять загрозу не лише санкційному режиму, а й екології. Ми вже бачили ці неодноразові інциденти…
Проблема №2 – це критичні компоненти. Вона зменшилась, але досі актуальна. Ракети, дрони - все це виробляється з використанням іноземних компонентів. Що можна зробити з цим? По-перше, ми закликаємо партнерів застосовувати суворіші заходи до їхніх виробників. Кілька таких прикладів вже було. Зокрема, американці наклали штраф на виробника верстатів із числовим програмним керуванням Haas Automation й постачальника мікроелектроніки Integra Technologies. Хоч сам штраф невеликий, було б дуже правильно з боку США продовжити й посилити цю практику штрафування виробників, чия продукція знаходить свій шлях до російських заводів ВПК. Це стимулюватиме компанії внести необхідні зміни у власні комплаєнсні процедури, хоч дехто це вже точно зробив, але, вочевидь, цього недостатньо.
Другим кроком з протидії обходу санкцій щодо постачання критичних компонентів є продовження співпраці з Казахстаном та іншими країнами центральної Азії, ОАЕ, Туреччиною, Німеччиною, де ситуативно фіксуються такі інциденти. Ми періодично бачимо випадки обходу санкцій саме з постачаннями мікроелектроніки. Це така друга частина, яку точно можна було б реалізувати…
Група Єрмака-Макфола пропонує в принципі переглянути логіку санкційних заборон і замість заборони на окремі категорії продукції ввести заборону на всю торгівлю з Росією з можливими винятками. Є така доволі радикальна пропозиція, що могла б полегшити процес адміністрування. В нас завжди є ряд напрацювань. Нам щастить, бо ми отримуємо всі результати російської ВПК, досліджуємо їх і, відповідно, маємо можливість пропонувати позиції до заборони. Майже все необхідне санкціями вже заборонено. Бачимо ще деякі цікаві види металів, хімікатів, без яких ВПК РФ буде складно продовжувати роботу, тому запропонували посилити санкції за цими напрямами і деякі кроки запропонуємо в майбутньому.
- З огляду на комунікацію з партнерами, чи є підтримка повної заборони торгівлі з Росією? На вашу думку, політичної волі, щоб піти на такий крок, достатньо?
- Побачимо. Я думаю, що ми до цієї дискусії повернемося доволі швидко. Оскільки зараз відбувається певне переформатування США, враховуючи традиційно тісну співпрацю з країнами Великої Сімки з чутливих питань на кшталт санкційної політики, гадаю, як тільки американська сторона буде готова, ми у форматі вузького партнерського кола зможемо предметно поговорити стосовно пріоритетів, запропонувати низку ідей і обговорити ряд позицій щодо санкційної політики. Вже виходячи з цього розумітимемо, як ми всі зможемо реально рухатися далі. Але подобаються ті перші сигнали, які я побачив.
- У колонці в "Економічній правді" ви висловили ряд ідей, спрямованих на протидію обходу санкцій. Які з них здаються найбільш релевантними з огляду на поточну ситуацію?
- Ми продовжимо надалі ідентифікувати танкери та пропонувати їх партнерам до включення в санкційні списки. Гадаю, що й у нас будуть санкційні рішення щодо "тіньового флоту", якщо президент підтримає ініціативу застосування українських санкцій у цій сфері. В нас там був ще ряд креативних ідей, в тім числі щодо країн, які надають прапори, є ряд пропозицій щодо капітанів танкерів, крюїнгових компаній тощо.
Світ заслуговує на прозорі й безпечні морські перевезення, особливо таких вантажів як нафта, а "тіньовий флот" – антипод цьому. Тому ця проблема ширша, ніж просто питання санкцій проти росіян. Багато країн почали усвідомлювати масштабність проблеми, зокрема завдяки Eagle S, яке пошкодило кабелі й стало великим тригером для Фінляндії й Швеції. Кораблі берегової охорони цих двох країн внаслідок цього зупинили в морі до трьох десятків танкерів з російською нафтою. Виявилось, що таки це можливо робити…
Ми говорили іншим партнерам, що міжнародне право дозволяє контрзаходи, і це є нормальною практикою з точки зору державних, національних інтересів, безпеки екології. Вживати певні заходи, спрямовані на з'ясування, що за вантаж перевозиться, чи наявне нормальне страхове покриття, який стан танкеру, чи надаються обов’язкові лоцманські послуги тощо. Партнерам не завжди вистачало рішучості в цьому плані, здається вона нарешті з'явилась.
- Ми вже згадували про екологічні проблеми, до яких спричинюється "тіньовий флот", випадки диверсій на кабелях тощо. З огляду на це як ви оцінюєте реалістичність ідеї заборонити РФ користуватися протокою Ла-Манш й обмежити рух її танкерів Балтійським морем, висловленої раніше?
- З точки зору міжнародного права заблокувати рух протокою складно, але я б не сказав, що це неможливо. Мені здається, що в інтересах глобального співтовариства перш за все мають бути посилені інспекції танкерів задля прозорих та безпечних морських перевезень. Дуже правильна ініціатива в цьому руслі з середини грудня стартувала з боку балтійських країн, Польщі, Німеччини та Великої Британії, які почали вимагати інформацію про страховку нафти, вантаж в суднах, що курсують Данською притокою. Понад 80% відповідають на цей запит і надають інформацію. Це вже дозволило сформувати базу знань про те, послугами яких страховиків користуються відправники російської нафти. Деякі не дали інформацію, але вони відповідно відразу стають red flag для країн, щоб надалі цей танкер чи фірму-перевізника розглядати як кандидата в санкційні списки. Немає ж завдання зупинити перевезення. Фокус на тому, аби зробити їх безпечними й такими, що відповідають встановленим нормам. Тому не певен, чи доречно зупиняти рух танкерів, але посилати сигнал про можливість такої зупинки – це гарна ідея.
- Сьогодні ми вже неодноразово згадували про тіньовий флот РФ, проте попри численні санкції, експортний виторг РФ з нафти не зазнала сильних змін. Чому?
- Найоб’єктивніший спосіб оцінити "тіньовий флот" – за перевезеним тоннажем нафти. Танкери різні за об'ємом і їх загальна кількість скоротилась з огляду на ряд санкційних рішень. Так, на кінець 2024 під санкціями було близько 160 суден, після нового пакету США ця кількість збільшилася до 276 танкерів. Деякі з них перебувають під санкціями в кількох юрисдикціях. На це також впливає і швидкість перевезень, як часто вони встигають форсувати.
Обсяг експортованої росіянами нафти за минулий рік і 2023-й майже ідентичний, але недотримання встановленої цінової стелі дозволило Росії попри зниження світових цін на нафту заробити навіть трохи більше нафтодоларів з експортної виручки, ніж у 2023 році – $192,1 млрд проти $188,3 млрд. Водночас нафтові доходи бюджету країни-агресора зросли на 23% - до RUB10,1 трлн, тоді як у 2023 вони становили RUB8,2 трлн. З одного боку, погано, що загальний рівень надходжень від експорту нафти в бюджет РФ залишився майже на тій самій позначці, але з точки зору створення проблем для їхньої економіки це спрацювало чудово, оскільки забрало будь-які можливості розвиватися й модернізуватись на перспективу.
Ефект від санкцій конкретно в цій галузі був відчутним за попередній рік. Чи могло бути краще? Так, могло б. Чи можна було раніше більш строго протидіяти "тіньовому флоту"? Так. Ми з KSE почали комунікувати про це з партнерами в кінці літа 2023, коли побачили перші сигнали його формування й початок перевезення нафти без західних страхових або брокерських послуг. За нашими оцінками, пік "тіньового флоту" припав на жовтень-листопад 2024 року, коли майже 100% нафти перевозилось, не зважаючи на жодний прайс-кеп.
Проте ми все одно з оптимізмом дивимося в майбутнє. Здається, серйозність наших намірів вже всім зрозуміла. Прийняття 10 січня останнього американського санкційного пакету, на жаль, затягнулося. Сподіваюся, він буде реалізований у повному обсязі, особливо за напрямом виходу нафтосервісних компаній з РФ. Передусім це SLB (Schlumberger Limited), яка лишається там. Ми досі не розуміємо - вийде вона зрештою, чи ні…
- Як зробити нафтовий прайс-кеп ефективним інструментом? Як вплинути на країни, що діляться своїми прапорами для танкерів РФ?
- Перший важіль впливу – суто дипломатичний. Особливо Велика Британія й Сполучені Штати. Їх взаємодія з країнами, які традиційно надають прапори для суден за певну винагороду від РФ. Гадаю, що цього в принципі достатньо, аби ці країни переглянули свої дії.
Якщо говорити про великі ідеї, як тільки ми побачимо достатній ефект від санкційних пакетів, щоб прайс-кеп ефективно запрацював, тоді зможемо говорити про його зниження. Так само 30-40 доларів США за барель, це була б більш ніж справедлива ціна для РФ.
І хто б не говорив, що росіяни відмовляться постачати нафту, я категорично не згоден з цим. В них немає інших суттєвих способів наповнювати бюджет, який вимагає значних ресурсів на військові потреби.
Індія, Китай, Туреччина – три найбільших отримувачі російської сирої нафти. З позитиву - маржа менше, ніж якби Росія це вільно продавала на ринку, з огляду на те, що в неї немає широкого вибору ринків збуту. Покупці це чудово розуміють і вимагають певну знижку. Проте це все одно колосальні кошти. Позбавлення Росії нафтогазових доходів буде великим кроком, щоб змусити її припинити агресію. Тому це велика пріоритетна санкційна історія.