Старший научный сотрудник Института им. В.П. Филатова: Продолжаем научную работу, отвечаем на вызовы войны
Доктор медицинских наук, старший научный сотрудник одесского Института глазных болезней и тканевой терапии им. В.П. Филатова НАМН Украины Олег Задорожный рассказал агентству "Интерфакс-Украина" о спросе на научные исследования, которые проводит институт во время войны, пытаясь воплощать в жизнь девиз основателя и первого директора медицинского учреждения Владимира Филатова: "Все средства науки - для лечения больного"
Текст: Анна Левченко
(подается на языке оригинала)
- Чи веде Інститут Філатова наукові розробки зараз, адже наразі війна триває вже четвертий рік і може здаватися, що зараз не до науки?
- Незважаючи на всі труднощі сьогодення, на війну, що триває, на наявні прямі загрози і ризики, Інститут Філатова продовжує наукову і дослідницьку діяльність. Звісно, існують складнощі з фінансуванням науки і це відбивається на можливостях наукової роботи, але Інститут продовжує працювати. Тривають як фундаментальні наукові дослідження, так і прикладні, наближені до клінічної практики, пов’язані насамперед з пошуками нових методів діагностики та лікування пацієнтів з усім спектром офтальмологічних захворювань. Це катаракти, глаукоми, захворювання рогівки та сітківки, дитяча офтальмопатологія і такі важкі випадки, як внутрішньоочні новоутворення і бойова травма ока (перелік, звісно, неповний) - всі захворювання, що відповідають профілю нашого Інституту.
Те, що, попри війну, Інститут не тільки не лишився на узбіччі світової офтальмологічної науки, а й, навпаки, перебуває на лідерській позиції, підтверджують запрошення наших вчених взяти участь в глобальних міжнародних дослідницьких проєктах. За останні роки вчені Інституту брали участь в 9 таких глобальних дослідженнях. Це є своєрідним визнанням актуальності і значущості виконуваної в Інституті наукової роботи.
- В чому саме полягає наукова робота? Це випробування нових препаратів, дослідження нових методик хірургічного лікування?
- Місію наукового напряму діяльності Інституту можна визначити словами Володимира Петровича Філатова: "Усі засоби науки – для лікування хворого".
Для втілення даної місії у нас працюють десять наукових підрозділів, які займаються окремими напрямами офтальмологічної допомоги населенню і науковими розробками. Крім того, працюють шість спеціалізованих наукових лабораторій, робота яких охоплює різноманітні напрями досліджень в сфері офтальмології. Вивчення причин та механізмів розвитку офтальмологічних захворювань, розробка принципово нових та вдосконалення вже наявних методів їх діагностики та лікування, впровадження сучасних інноваційних технологій в офтальмологію, таких як штучний інтелект, телемедичні технології - наш Інститут займається такими проблемами медичної науки, які наразі є найбільш актуальні, як в Україні, так і у світі.
- Які напрями досліджень наразі актуальні?
- В Інституті Філатова проводяться мультидисциплінарні дослідження в сфері використання штучного інтелекту для скринінгу діабетичної ретинопатії у партнерстві між Інститутом, українським стартапом "Чекай" (CheckEye) та Українською діабетичною федерацією. Проблема ранньої діагностики даного захворювання має високу актуальність, враховуючи той факт, що в останні десятиліття епідемія цукрового діабету набуває глобальних масштабів. Для розв'язання цієї проблеми розроблено програмну платформу на основі штучного інтелекту, яка по зображенням сітківки може виявляти ознаки діабетичної ретинопатії, встановлювати стадію та форму захворювання. Це дешевий, доступний, неінвазивний спосіб раннього виявлення діабетичної ретинопатії (а в деяких випадках і цукрового діабету). Метод відкриває нові можливості для ранньої діагностики, більш ефективної і цілеспрямованої медичної допомоги. Співробітники відділу вивчення біологічної дії та застосування лазерів в офтальмології Інституту Філатова під керівництвом професора Андрія Короля відіграють ключову роль у проведені зазначених наукових досліджень в Україні.
Фахівці відділу запальної патології ока під керівництвом професора Олександри Зборовської працюють над розв'язанням актуальних проблем медичної науки, пов’язаних з внутрішньоочними запальними процесами або увеїтами. Такі захворювання потребують особливих підходів в діагностиці та лікуванні. Фахівці Інституту беруть активну участь в міжнародних дослідженнях, присвячених увеїтам. Професор Зборовська та її колеги є членами декількох міжнародних організацій, що займаються дослідженнями запальних процесів ока. Науковці Інституту, які вивчають цей напрям, є членами Міжнародного товариства запалень очей. За нашою участю як представників України було проведено глобальне дослідження неінфекційних увеїтів, яке об'єднало фахівців з 14 країн різних регіонів світу, включаючи Західну, Східну Європу, Близький Схід. За участю дослідників Інституту було сформовано міжнародну групу з вивчення очного токсоплазмозу, яка об'єднала близько 200 фахівців з 48 країн світу.
Крім того, під керівництвом директора Інституту члена-кореспондента НАМН України, професора Наталії Пасєчникової, яка є ініціатором розробки нових технологій в офтальмологічній науці і головним дослідником, розробляється декілька важливих перспективних наукових напрямів. Перший напрямок досліджень реалізується в кооперації з Інститутом електрозварювання ім. Євгена Патона НАН України. Багаторічні спільні дослідження науковців наших інститутів щодо використання високочастотного електрозварювання біологічних тканин в офтальмології забезпечили першість української науки в цій сфері. Було створено абсолютно новий напрям у світовій офтальмологічній науці, розроблено унікальний електрохірургічний інструментарій, розроблено й вдосконалено технології хірургічних втручань з використанням електричного струму високої частоти. Пріоритет України в цій галузі підтверджують зроблені вперше у світі операції з видалення пухлин сітківки великого розміру з застосуванням нової технології. До цього часу такі операції вважалися неможливими через високий ризик інтраопераційної кровотечі і відсутність методів її припинення.
Під керівництвом Наталії Пасечникової також тривають наукові дослідження, які виконуються у партнерстві з Інститутом термоелектрики НАН та МОН України з Чернівців. Вони присвячені вивченню теплових процесів в оці. Це мультидисциплінарне дослідження за участю фізиків та вчених-офтальмологів.
- Що саме вивчається разом з Інститутом термоелектрики?
- Ці дослідження, спрямовані на розробку нових методів діагностики та моніторингу очних захворювань на підставі вивчення теплообміну ока. Фахівці Інституту термоелектрики в співпраці з нашим Інститутом розробили серію термоелектричних приладів, які дають можливість реєструвати теплові потоки ока, які можна використовувати для об’єктивної діагностики багатьох офтальмологічних захворювань. Це наша унікальна розробка. Ми запровадили такий метод вперше і перші в світі.
Використання нового термоелектричного обладнання, розробленого Інститутом термоелектрики, не обмежується діагностикою. Проведені в Інституті Філатова дослідження дали змогу обґрунтувати технологію керованої гіпотермії в процесі вітреоретинальних хірургічних операцій (операцій сітківки). Ми навчилися керувати температурою всередині ока під час внутрішньоочних операцій та використовувати корисні ефекти гіпотермії. Дослідження в цьому напрямі продовжуються. Першість українських вчених в даній сфері підтверджена публікаціями наших наукових результатів у світових рейтингових наукових виданнях.
Наразі такі технології починають активно досліджуватися в світі, підтверджуючи їх актуальність, але ми маємо в цьому пріоритет. Крім того, ці технології ми не лише використовуємо в нашому Інституті, а й впроваджуємо в медичних установах України, з якими співпрацюємо, а також презентуємо на міжнародних майданчиках та конференціях.
Наш засновник завжди підкреслював, що "дитина не є маленьким дорослим", і офтальмологічні захворювання у дітей потребують власних підходів. Інститут Філатова багато років був єдиним офтальмологічним закладом у світі, що мав дитяче відділення і відокремлений напрям досліджень – "дитяча офтальмопатологія". В інших країнах дітками і дорослими опікувалися ті самі офтальмологи. І сьогодні розробки в цьому напрямі залишаються актуальними і затребуваними.
Зокрема, сьогодні є не вирішено питання дитячої офтальмоонкології - проблема ретинобластоми. Це злоякісне новоутворення, на яке хворіють діти і яке складно піддається і діагностиці, і лікуванню. Відділ офтальмопатології дитячого віку Інституту Філатова має багаторічний досвід наукових досліджень в цьому напрямі, результатами яких стала розробка нових технологій лікування ретинобластоми у дітей. Так, керівник відділу професор Надія Боброва розробила метод інтравітреальної ін’єкції цитостатика (мелфалан) при ретинобластомі у дітей, який забезпечує регрес внутрішньоочної пухлини та запобігає ускладненням. Розроблено принципово новий варіант органозберігаючого лікування ретинобластоми – первинна поєднана поліхіміотерапія – поєднання одномоментної локальної інтравітреальної хіміотерапії цитостатиком мелфалан та системної внутришньовенної поліхіміотерапії. Високу ефективність та безпечність розроблених методів підтверджено багаторічними експериментальними дослідженнями та клінічною практикою.
Вчені Інституту відіграють ключову роль в дослідженнях методів лікування цієї патології, в тому числі завдяки тому, що ми маємо можливість поєднувати наукову діяльність і великий досвід клінічної роботи. Це дає нам змогу впроваджувати власні наукові розробки на користь наших пацієнтів.
Пріоритет українських вчених у розробці нових методів лікування ретинобластоми визнано світовою офтальмологічною спільнотою, закордонні колеги дали власну назву методу – "укол Бобрової". Враховуючи визнання та постійне поширення застосування методу офтальмологами України та інших країн, вплив результатів досліджень, проведених в Інституті Філатова, можна вважати національним та міжнародним.
Фахівці Інституту активно співпрацюють з провідними європейськими та світовими вченими у складі міжнародних дослідницьких груп, що розширює можливості отримання нових наукових знань про ретинобластому та створення більш ефективних підходів діагностики та лікування даної хвороби. Наші фахівці в складі цих міжнародних дослідницьких груп представляють Україну та Інститут Філатова.
- Як технічно відбувається це співробітництво?
- Вчені відділу дитячої офтальмопатології Інституту в рамках міжнародних дослідницьких груп (Global Retinoblastoma Study Group та European Retinoblastoma Group) беруть участь в глобальних дослідженнях оцінки поширення ретинобластоми, її ускладнень, оцінки рівня захворюваністі та виживання не тільки в межах України, а й в межах Європи та світу. Це глобальні дослідження, які дають можливість більш точно оцінити характер захворювання і шукати ефективні методи боротьби з ним. Результати цих досліджень нещодавно було опубліковано в авторитетних рейтингових наукових виданнях, наприклад, Lancet Global Health.
Ще однією важливою медико-соціальною проблемою в Україні та світі й важливим напрямом досліджень в сфері дитячої офтальмології, де внесок наших фахівців є значущим, є проблема ретинопатії недоношених. Це важке захворювання, яке призводить до втрати зору у передчасно народжених дітей. Співробітники Інституту Філатова відіграють провідну роль у наданні медичної допомоги таким дітям та реалізації наукових досліджень, спрямованих на підвищення ефективності діагностики та лікування ретинопатії недоношених в Україні. Цей напрям діяльності Інституту очолює доктор медичних наук Сергій Кацан. Він є автором розробленої та впровадженої сучасної системи диференційного підходу до скринінгу, діагностики та лікування ретинопатії недоношених та зменшення інвалідизації по зору дітей з цією хворобою. Суть системи – мультидисциплінарний підхід, який вже на етапі неонатологічного обстеження, за даними клінічних і лабораторних досліджень, дає змогу прогнозувати розвиток важкої ретинопатії у дітей. Вплив наукової діяльності наших фахівців на забезпечення здоров'я та якості життя полягає також в створенні та доведеній ефективності мобільної моделі скринінгу ретинопатії недоношених.
Допомога недоношеним новонародженим з цією патологією в південному регіоні України стала метою спільного проєкту з благодійниками "Хочу бачити. Південний регіон", в рамках якого для нашої установи було придбане дороговартісне науково-клінічне обладнання, а також в Інституті створено Центр запобігання дитячій сліпоті з причини ретинопатії недоношених.
- Ви у цьому напрямі співпрацюєте з регіональними пренатальними центрами чи підключаєтеся, коли дитину вже виписали додому?
- Складність даного захворювання також полягає в тому, що чим раніше ми діагностуємо проблему і своєчасно проведемо лікування, тим краще результат, більше шансів зберегти зір дитини. Тому наші спеціалісти виїжджають саме до відділень з виходжування недоношених і надають допомогу на місці перебування дитини разом з неонатологами та іншими фахівцями. Проводять діагностику і за необхідності - лікування, зокрема, лазерне, оскільки транспортувати новонароджену глибоко недоношену дитину небезпечно для її стану. Така дитина потребує спеціального спостереження неонатолога, особливих умов перебування.
- Тобто ви маєте спеціальне мобільне обладнання, мобільну бригаду, яка виїжджає до немовляти?
- Так, є транспорт, мобільне та лазерне обладнання, спеціально навчені бригади фахівців, які на місці й консультують, і проводять операцію.
Наші фахівці набули великого досвіду, виїжджаючи з відповідним обладнанням в обласні лікарні та перинатальні центри для діагностики та лікування глибоко недоношених дітей. За останні чотири роки було здійснено більше 600 виїздів в лікарні, скринінгом охоплено понад 1500 недоношених новонароджених, проведено близько 200 телемедичних консультацій.
Тому саме вчені Інституту представляють Україну в глобальних дослідженнях з оцінки результатів лікування ретинопатії недоношених в Європі та світі у складі міжнародних дослідницьких груп, що займаються вивченням, діагностикою та розробкою сучасних ефективних методів лікування ретинопатії недоношених.
- Наскільки така активна дослідницька робота підкріплюється патентами? Наскільки захищені авторські права науковців Інституту?
- У цьому напрямі є ряд питань. Річ у тому, що патенти на всі наші розробки - це переважно патенти на території України. Що стосується отримання захисту інтелектуальних прав за кордоном, це складніше питання, яке потребує в десятки разів більших фінансових витрат. Умови фінансування наукової сфери наразі не дають змоги в повному обсязі захистити інтелектуальні права за кордоном.
Крім того, є складнощі з публікаціями наукових досліджень, адже публікація у відкритому доступі у найбільш авторитетних наукових виданнях теж потребує значного фінансування.
Але нам вдається знаходити можливості для публікацій наших результатів у провідних наукових виданнях Європи, США, ознайомлюючи наукову спільноту з нашими розробками та підтверджуючи таким чином пріоритет української науки.
- Наскільки активно вдається презентувати себе на міжнародному рівні під час війни?
- Щороку в інституті Філатова проводиться міжнародна конференція "Філатовські читання", один раз на чотири роки відбувається з'їзд офтальмологів України за міжнародної участі. Ми маємо можливість, не покидаючи стіни Інституту Філатова, спілкуватися з нашими колегами, запрошуємо їх відвідати ці заходи та розповсюджуємо інформацію про наші наукові здобутки. Також намагаємось активно брати участь у найбільш значущих міжнародних наукових подіях з доповідями, лекціями.
Безумовно, зараз є складнощі, враховуючи війну, але є й нові можливості дистанційного спілкування, зокрема, дистанційного виступу на конференціях. Так ми підтримуємо стосунки з нашими колегами в Європі та США, які не завжди можуть відвідати організовані нами заходи.
Крім того, наші молоді вчені мають можливість проходити стажування, спілкуватися та налагоджувати зв’язки з провідними європейськими науковцями, офтальмологами.
Тобто, наша наукова діяльність традиційно має глобальний характер, ще з часів Володимира Петровича Філатова - видатного українського вченого, чиє ім'я золотими літерами вписано в історію не лише вітчизняної, а й світової офтальмології. Він був не просто лікарем, а справжнім піонером, основоположником наукової школи офтальмології в Україні. 27 лютого 2025 року виповнилося 150 років від дня його народження, а наступного року ми відзначатимемо 90-річчя створеного ним Інституту. Сьогодні деякі наші розробки, зокрема, з лазерної хірургії, піонером в якій був професор Леонід Андрійович Лінник – учень академіка Філатова, використовуються у всіх офтальмологічних клініках світу. Тому завданням нинішніх науковців Інституту є обов'язок гідно представляти здобутки української офтальмологічної науки на світовій арені.
- Який напрям є найбільш перспективним з огляду на міжнародній розвиток? Який більш затребуваний?
- Усі перелічені напрями наукової діяльності Інституту є актуальними та перспективними як в Україні, так і в світі. Ми озвучили лише частину з наукових тем, над якими працюють дослідники нашого Інституту.
Перспективним та пріоритетним є все, що стосується діагностики, лікування, в тому числі хірургічного лікування, бойової травми ока. Це унікальний досвід нашого відділу посттравматичної патології ока. До сьогодні у світі такого досвіду було небагато, тому результати досліджень наших фахівців в напрямі бойової травми ока мають високу цінність.
До найбільш затребуваних напрямів входять діагностика та лікування дитячої офтальмопатології, в тому числі ретинобластоми, ретинопатії недоношених, про які я вже говорив. Звісно, затребуваними є питання офтальмологічної онкології, над якими працюють декілька наших наукових підрозділів. Фундаментальні дослідження, які наближують нас до розуміння етіології, патогенезу офтальмологічних захворювань, відкривають нові можливості діагностики та лікування.
Розвиток сучасних інноваційних технологій також має значний потенціал та викликає зацікавленість в міжнародній офтальмологічній спільноті: розвиток технологій на основі штучного інтелекту, технологій дистанційної діагностики та моніторингу, розробка нових зразків інструментів, обладнання для клінічної діяльності, малоінвазивної хірургії.
- Можливо, зможете щось додати про плани до кінця року?
- Найближчі плани стосуються проведення щорічної науково-практичної міжнародної конференції "Філатовськи читання 2025", проходження Інститутом Державної атестації наукових установ в цьому році, планування нових дослідницьких проєктів, участь в нових конкурсах наукових досліджень та продовження планової кропіткої роботи за всіма згаданими напрямами офтальмологічної науки, попри всі виклики сьогодення.