Благодаря новым направлениям и диверсификации планируем увеличить финрезультат на 60% в 2025г - руководитель аграрного направления компании "Эпицентр К" Светлана Никитюк в интервью агентству "Интерфакс-Украина"
Блиц-интервью руководителя аграрного направления компании "Эпицентр К" Светланы Никитюк агентству "Интерфакс-Украина"
Подготовила Оксана Гришина
Текст интервью подается на языке оригинала.
- Як війна вплинула на "Епіцентр Агро"?
- Війна тією чи іншою мірою вплинула на всіх гравців ринку. В перший рік повномасштабного вторгнення наше збіжжя врятували великі елеваторні потужності, побудовані ще до війни. Завдяки цьому ми мали можливість зберігати не тільки своє зерно, а й приймати його від інших компаній, що не мали власних елеваторів.
Також переглянули сильні та слабкі сторони компанії, вектор її розвитку. В короткостроковій перспективі переорієнтувалися та змінили сівозміну, віддавши перевагу більш маржинальним культурам - в основному олійній групі. В довгостроковій перспективі, враховуючи, в тому числі, блокування українських кордонів країнами-членами ЄС, зрозуміли, що конкуренція за ринки збуту буде ще сильнішою, тож потрібно зосередити увагу на якісному кінцевому продукті, а не на сировинній базі. Загалом очевидно, що агрогалузь змінилася, і вже не буде такою, як раніше.
- Розкажіть про зміну сівозмін та врожаї ваших основних культур у 2024 та 2023 роках.
- Врожаї 2024 року були майже на рівні 2023-го. Пшеницю зібрали в межах 7 т/га, ріпак 3,2-3,8 т/га, соняшник - приблизно 3-3,3 т/га, соя - 3 т/га. В 2023 маркетинговому році також зібрали близько 10 т/га кукурудзи, проте вже в 2024-му цієї культури в структурі посівів холдингу не було. Плануємо повернути кукурудзу на власні поля вже в 2025 році.
Варто зазначити, що компанія орієнтується не на максимальні врожаї, а на збалансовані витрати, які даватимуть результати у вигляді EBITDA. Таким чином і народжуються ідеї із запуску власного виробництва добрив, проєкти з вирощування власних гібридів насіння, перегляд технологій обробітку грунту та посіву тощо. Зрештою все це суттєво скорочує витрати, а в підсумку - і собівартість вирощеної продукції.
- Ви наголосили на необхідності концентрації на кінцевому продукті. Можна казати, що фокус розвитку зміщується саме на виробництво готової продукції?
- Наша стратегія – побудова вертикально інтегрованого агрохолдингу.
Враховуючи стрімке зростання собівартості вирощування, цін на добрива, насіння, засоби захисту, паливо та енергоносії, потрібно шукати варіанти не для виживання, а для збільшення ефективності. Орієнтуючись на досвід європейських країн, розуміємо, що додану вартість можемо отримати саме при виробництві готової продукції.
Ми вже запустили будівництво індустріального парку (ІП "Вуглецево-нейтральний еко-агро-хаб "Поділля-Городок", у складі якого виробництво олії, шроту, біоетанолу, біометану, кормів для тварин та дві електрос танції - ІФ-У), збудували завод з виробництва карбамітно-аміачних сумішей та рідких комплексних добрив. Вже влітку запускаємо трейдинг.
- В Україні спостерігається профіцит переробних потужностей олійних. Проте ви будуєте нові заводи з переробки олійних та виробництва біоетанолу. Чому?
- Так, на сьогодні баланс переробки олійних виглядає профіцитним. Проте аграрна галузь завжди була і залишається турбулентною, кожен маркетинговий рік не схожий на попередній, а ситуація в кожному сегменті галузі постійно змінюється. Наприклад, всі гравці ринку пам’ятають часи дефіциту парку вагонів-зерновозів, але вже зараз за рахунок інвестицій приватних компаній спостерігається профіцит парку вагонів. Або ж технологія вирощування олійних. Якщо працювати виключно по книжках, які всі агрономи вивчали в університетах років 40 тому, то соняшник по сівозміні мав би повертатися на поле на четвертий рік, але сьогодні його повертають раніше, нівелюючи ризики завдяки агро технологіям .
На початку 90-х площі соняшнику в Україні становили близько 1,6 млн га, а в 2024-му – понад 5 млн га. Враховуючи, що останні три роки спостерігаємо стрімку зміну клімату, відсутність опадів та великих температурних циклонів, холдинги вже змінюють стратегію структури посівів. Адже соняшник завдяки підвищеній стійкості до ґрунтової та повітряної посухи вважається посухостійкою культурою. Тож Україна має потенціал збільшення вирощування олійних культур. Будемо чекати технологічної революції від виробників насіння у запровадженні нових гібридів соняшнику, сої та ріпаку із високим адаптивним потенціалом, а також шукати сучасні технології вирощування олійних для забезпечення підвищення урожайності, не втрачаючи з роками продуктивності.
- Щодо виробництва добрив. Ви плануєте це підприємство використовувати виключно для власних потреб?
- Ми запустили виробництво карбамідо-аміачних сумішей (КАС) і рідких комплексних добрив (РКД). Поки що плануємо в основному використовувати їх для власних потреб. Водночас на існуючій лінії виробництва ми вже можемо виробляти добрива для фермерів, які працюють неподалік. Адже вартість логістики від виробника до поля – важлива складова у цьому бізнесі. В подальшому плануємо моніторити ринок добрив. Якщо побачимо зростання попиту, будемо готові будувати ще один завод з виробництва добрив.
- Не так давно компанія почала працювати у галузях ягідництва та овочівництва. Чи задоволені результатами роботи в цих сферах бізнесу?
- Овочівництво показало кращий результат, ніж ми очікували, тому що ціна на капусту була високою. Попит також був високим, ми навіть не змогли задовольнити всіх покупців. Перший повноцінний врожай з ягідництва будемо збирати лише цьогоріч, тож і перші результати буде відомо пізніше.
- Трейдери часто скаржаться на низьку маржинальність. За рахунок чого ви плануєте розвиватися у цьому напрямі та чи плануєте закупівлю власних вагонів?
- Маржинальність кожен рік різна, це правда. Цей маркетинговий рік для трейдингу був важкий, а рентабельність 2025-го спрогнозувати важко. У зв’язку з тим, що зараз спостерігається профіцит вагонів-зерновозів, економічно доцільніше користуватися послугами перевізників. Якщо ситуація буде змінюватися, вже тоді будемо оперативно приймати рішення щодо придбання вагонів.
- Україна готується до вступу в ЄС. Наскільки складно буде українським аграріям адаптуватися до вимог європейського ринку та конкурувати з місцевим бізнесом, котре отримує значні дотації?
- Це дуже важливе питання. Найбільш важливо, щоб угодою про євроінтеграцією займалися ті, хто знає що таке агробізнес, як він працює, які больові точки існують тощо. Що стосуються преференцій від держави, то європейські фермери дійсно перебувають у більш вигідному становищі за рахунок дотацій. Українські фермери їх не отримують, проте мають величезний досвід ведення агробізнесу та навчилися розраховувати лише на себе. Тож для нас позитивним сигналом був би навіть доступ до кредитних коштів з європейськими відсотками. Якщо аграрії зможуть залучати фінансування у валюті під 2% ефективної ставки, а не під нинішні 7%, то ми й надалі будемо спостерігати розвиток українського агробізнесу на європейському ринку.
- Ще один виклик для українських аграріїв – це кліматичні зміни. Через них багато хто відмовляється від оранки. А як боретесь із зміною клімату ви?
- Клімат дійсно змінюється - в останні два роки важкі кліматичні умови спостерігалися для всіх аграріїв. Це і відсутність звичної зими зі снігом, і заморозки в квітні й травні, і циклони влітку з температурою у 40 градусів. Навіть опади, яких так чекають всі аграрії, фактично відсутні протягом 1-1,5 місяця після посіву. А в червні, коли вже сформований колос пшениці, ми спостерігаємо цілий місяць дощів, що впливає на кінцеву якість пшениці.
Ми не стоїмо осторонь, разом з командою вивчаємо досвід гравців українського ринку, американського та інших ринків. Реагуючи на зміни клімату, ми змінили структуру посівів на півдні Вінничини: ввели для цього озимий клин, сіючи ріпак та пшеницю. Оранку ми теж поступово зменшуємо і вже маємо результат, вона всього 10% по всьому холдингу -і то , виключно в тому кластері, де оранка демонструє пристойні результати.
- Через посуху страждають не лише фермери, а й власники елеваторних потужностей. Ваш елеваторний хаб розраховано на 1,8 млн тонн одночасного зберігання. Чи є у вас плани продажу частини цих активів?
- Цього сезону зерно було сухе і елеваторні потужності по Україні дійсно були завантажені в межах 50%. Водночас мене непокоїть стрімка зміна клімату. Якщо раніше температура +40°C вважалася аномальною, то сьогодні є ризик, що така спека стане новою нормою.
Власний елеваторний хаб ми плануємо використовувати і надалі. Після запуску трейдингу будемо використовувати елеватори не лише для зберігання, але й для перевалки стороннього зерна та закупівлі зерна .
Тепер що стосується продажу елеваторів. Якби наші елеватори були в Одеській області, то так, вони б втрачали свою актуальність і їх треба було б продавати, тому що термінали портові сьогодні готові запропонувати весь комплекс лінійних елеваторів. Проте наші елеватори розташовані у Вінницькій, Хмельницькій та Київських областях, тому про продаж ми навіть не думаємо. Тим більше ще пам’ятаємо роки, коли не мали власних потужностей і не могли знайти місце для зберігання навіть у інших гравців.
- Які ще загрози несуть кліматичні зміни для українських фермерів? Чи є можливості для боротьби з цими викликами?
- Український агросектор вже добре усвідомлює наслідки кліматичних змін і активно шукає інструменти для подолання їхніх викликів. Очевидно, що ці виклики лише наростатимуть, тому підготовка до них — стратегічне завдання для всіх учасників ринку. Те, що ще донедавна здавалося далеким, сьогодні стає українською реальністю. Наприклад, у жовтні 2024 року під час відрядження до США ми переймали досвід американських фермерів, які роками борються з торнадо на своїх полях. Чи могла я тоді уявити, що менш ніж за пів року аналогічні явища турбуватимуть і Україну? Хоча наші торнадо наразі значно слабші, їх поява є нетиповою для нашого клімату. Водночас експерти прогнозують зростання як частоти, так і сили цих природних явищ у майбутньому.
Це ставить перед українським агробізнесом пряме питання: чи готові ми технологічно до ведення сільського господарства в умовах агресивних кліматичних змін? Адже мова йде не лише про торнадо, а й про посухи, зливи, град та інші екстремальні прояви погоди, які напряму впливають на врожаї та економічні показники. Втім, український агросектор продемонстрував вражаючу гнучкість та адаптивність. Десятиріччя випробувань сформували сильну, стійку галузь, здатну самостійно ухвалювати рішення і швидко реагувати на зміни. І хоча попереду ще багато викликів — від кліматичних до політичних та економічних — український аграрний бізнес вже навчився діяти в умовах невизначеності.
- Як збільшився ваш земельний банк за 2024 рік порівняно з 2023-м? Чи плануєте ви розширення земельного банку і якщо так, то в яких регіонах?
- Земельний банк компанії не зазнав суттєвих змін в період 2023-2024 рр. Він коливається на позначці у 168 тис. га. Іноді пайовики вирішують обробляти землі самостійно та розривають договори оренди, іноді втрачаємо землю через агресивну експансію "сусідів". Але ці втрати компенсуються добором інших земельних ділянок.
Щодо розширення - нас цікавлять землі в областях присутності компанії. Насамперед це Хмельницька та Вінницька області. Шукаємо, дивимося і відкриті до перемовин. Зараз для нас пріоритет – це право власності. Проте можемо розглядати і купівлю права оренди.
- З якими фінансовими результатами ви завершили 2024 маркетинговий рік та які очікування маєте на цей сезон?
- Попри всі складнощі та нестабільність, завдяки диверсифікації та новим напрямам нам вдається активно зростати. В 2024 маркетинговому році ми збільшили фінансовий результат на 60% порівняно з 2023-м. В цьому році очікуємо приблизно таку саму динаміку.
- Які основні плани у вас на 2025 рік?
- Планів у нас багато. Наприклад, з липня компанія запускає трейдинг. Також будемо рухатися в напрямі виготовлення готової продукції з доданою вартістю, посилювати свої інфраструктурні напрями, шукати альтернативні та адаптивні підходи вирощування в умовах стрімкої зміни клімату. Ще одне важливе завдання - робота з кадрами. Будемо підвищувати кваліфікацію нинішньої команди і активно залучати молоде покоління.