Не бачу ані морального права, ані економічних підстав підвищувати податки на білу частину економіки – Гетманцев
Ексклюзивне інтерв’ю голови парламентського комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева агентству "Інтерфакс-Україна"
Автор: Дмитро Кошовий
-- В нещодавньому інтерв’ю РБК та "Дело" ви виступили проти підняття податків до посилення боротьби з "тінню", але наш ворог – росія – з нового року піднімає ПДВ до 22% та скорочує максимальну виручку ФОП приблизно з 30 млн грн до 6 млн грн Росія помиляється чи вже поборола всю тінь? Чи Україна має зовнішнє фінансування партнерів, яке дозволяє уникати таких непопулярних заходів?
По-перше, ми не бачимо в системному, глобальному підвищенні оподаткування резерву для покриття тих потреб, які ми на сьогодні маємо. Якщо у нас непокритий дефіцит у фінансуванні $16 млрд на наступний рік, за словами міністра фінансів, то ми не зберемо ці $16 млрд підвищенням ПДВ. У нас 1% ПДВ коштує 50 млрд грн То нам тоді треба ПДВ на 16 відсоткових пунктів піднімати? Це ж безглуздя.
По-друге, з урахуванням стану тіні в нашій економіці, ми не бачимо ані морального права підвищувати податки на білу частину економіки, ані економічних підстав для цього. Бо фактично оподаткування білого бізнесу – це штраф на "білих" і бонус для "чорних", стимулювання збільшення тіньової економіки, все в одному флаконі.
Я вважаю, що ми зможемо наближатися до розмов про підвищення податків тільки після того, як уряд проведе роботу над детінізацією. Дякувати Богу, вони це розуміють, вже навіть в бюджеті передбачають, що це треба робити.
-- Щодо ставки податків ваша позиція зрозуміла, а щодо ФОПів, які використовуються для уникнення або зменшення оподаткування?
Ми переконані в тому, що система єдиного податку дійсно потребує істотного реформування за польською моделлю. Є Національна стратегія доходів, де це визначено. Це ми зробимо після війни, точніше, це вже робитимуть наші наступники. Але точно це треба буде зробити і реформувати систему єдиного податку.
Для того, аби сьогодні, за існуючого законодавства, уникнути зловживань, у Державної податкової служби і Бюро економічної безпеки достатньо повноважень. От сьогодні у нас буде проходити засідання комітету, де ми будемо заслуховувати рітейл. Не виходячи навіть на перевірку, в мене є дані, де є подрібнення великого бізнесу на малий, а де його немає. Є АТБ, яке працює на одній чи двох юридичних особах і має оборот до 250 млрд грн, а є фірма, яка має оборот до 10 млн грн, а насправді має близько 50 "суб'єктів господарювання" під одним брендом . Ми ж розуміємо, що так це не може працювати.
До речі, я хочу сказати, що реформа системи єдиного податку за польською моделлю – це не про збільшення податків, як це іноді подається "експертами". Це про те, що єдиний податок мають сплачувати дійсно малі або ті, хто мають оборот до EUR2 млн на рік. А ті, хто мають більший оборот, ніяк не зможуть нею користуватися. Якщо говорити про торгівлю, то в Польщі передбачена ставка (єдиного податку) не 5%, а 3%. Тобто д ля певних видів діяльності передбачена менша ставка, ніж у нас. Але звичайно треба працювати чесно, не ховаючи обороти в необлікованому кеші. Тож ми маємо говорити в контексті урядової НСД та реформування єдиного податку не про підвищення податків, а про справедливість оподаткування і застосування системи саме для малого бізнесу, а не для середнього і великого.
-- Ви кажете, що проти того, щоб білий бізнес ще більше оподатковувався. Але в той же час пропонуєте для банків, які й так вже мають ставку податку на прибуток 25% замість 18%, підняти її до 50% на наступний рік. Рада минулого тижня вже прийняла у першому читанні цей законопроєкт. Банки проти, Національний банк також каже, що таке підвищення може призвести до необхідності докапіталізації державних банків. І це знову такі про стимули: чим більше ти показуєш прибутків, тим більше тебе оподатковують.
Це маніпуляція в дискусії. Ми ніколи нікого не будемо переслідувати чи встановлювати додаткове оподаткування чи ставки за ознакою Tax Compliance. Я підтверджую, що банки є однією з найбільш дисциплінованих в податковому сенсі галузей. Хоча там є певні питання до фінансового моніторингу окремих банків, але це інша проблема. Тому введення додаткового податку точно не із-за їх прозорості.
Тоді чому ми його вводимо? Для нас це очевидні речі і ми про це дуже щиро комунікуємо. Більша частина прибутку, який банки отримують, є прибутком не від класичної банківської діяльності. Війна породила аномалію, яка зумовила найбільшу прибутковість банків за всю їх історію .
По-перше, банки функціонують в умовах значного профіциту ліквідності. Це пов’язано із рекордним дефіцитом бюджету на рівні 18% ВВП, що фінансується переважно за рахунок міжнародної допомоги. Ці кошти поступають на рахунки уряду, обмінюються на гривню, витрачаються на виплату зарплат, купівлю товарів і послуг бюджетними розпорядниками, і надходять у банківську систему. Цю ліквідність треба абсорбувати, щоб вона не йшла на валютний ринок і не тиснула на внутрішні ціни, що і робить Нацбанк, зокрема пропонуючи банкам депозитні сертифікати. Середньоденний залишок за депозитними сертифікатами НБУ у 2021 році був 145 млрд грн, за 9 місяців 2025 року 506 млрд грн Тобто такі операції зросли більш ніж утричі. частка депозитних сертифікатів в чистих активах банківської системи зросла із 10,4% на кінець 2021 року до 15% на кінець першої половини 2025 року. Тоді як частка кредитів у чистих активах за цей час навпаки зменшилась із 36,1% до 26,3%.
По-друге, маємо постійну потребу у залученні ресурсу в ОВДП для рефінансування існуючого портфелю, де на банки припадає 75% від ринкового обсягу ОВДП в обігу. Вкладання банків в ОВДП, в тому числі для фінансування відсічі російській агресії, збільшились із 530 млрд грн на початок війни до 890 млрд грн на зараз. Не в останню чергу це збільшення було простимульовано тим, що Нацбанк дозволяє банкам вкладати в бенчмарк ОВДП до 60% своїх обов'язкових резервів.
От і виходить, що у війну банки є надприбутковими, тому що отримують більшу частину процентного доходу не від кредитування бізнесу і населення, а від безризикових операцій з ОВДП та депозитними сертифікатами Нацбанку... І якщо держава в силу певних аномалій дає їм можливість заробити гроші на таких операціях, то держава має право частину цього прибутку спрямувати на фінансування армії, яка захищає ці ж самі банки. Тому ми чітко комунікуємо із банками і з ким завгодно, що це рішення, яке таке саме, як було прийнято в Сполучених Штатах Америки, коли в 1942-му році був введений додатковий податок на такі прибуткові аномалії. До речі, і сьогодні подібне оподаткування банків вводиться в багатьох країнах Європи, що не є у війні. Зверну також увагу на рентабельність банківського капіталу, яка перевищує середньоєвропейську вдвічі. І це у війну.
Також зазначу, що контраргументація Національного банку і комерційних банків про ризики рішення така сама, яку ми мали у 2023-му і 2024-му роках. Тож ще одним аргументом для прийняття цього правильного рішення є практика двох років, коли отримали дуже хороші результати. Скажімо, в 2024-му році бюджет отримав додатково 53 мільярди.
-- Тобто ви вважаєте контраргументи банків та НБУ перебільшеними?
Вони притягнуті за вуха. Це спроба людей, які не хочуть платити більше, пояснити "чому ні". Я розумію цей намір, але не можу його розділити. . .
Хочу також зазначити, що в 2025 році ми не оподатковували банки, бо врешті-решт припинили цю хибну практику ретроактивних податкових норм.
-- Які ще можливості точкового збільшення податків ви бачите? Наприклад, услід за Трампом, оподатковувати усі посилки, незалежно від суми? Комітет минулого тижня рекомендував до прийняття законопроєкт про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи або, як його називають, законопроєкт про OLX?
До речі, я не згідний з назвою законопроекту "про OLX". Скоріше, це законопроект про Uber або про Bolt. Чому його охрестили OLX, я не розумію, бо там не стільки про товари, там передусім про послуги. І щодо послуг, там немає жодних суперечностей ані з бізнесом, ані з Мінфіном. Бізнес якраз вимагає від нас, щоб цей законопроект було прийнято.
Але, дійсно, є питання про продаж товарів. І тут комітет став досить чітко на захист наших споживачів. Ми на комітеті до другого читання запропонували, що пільга буде в розмірі 2 тис. євро на рік на будь-які продажі через цифрові платформи. Нагадую, що зараз, вже років з 20, всі продажі будь-якого рухомого майна людей оподатковується. Цю несправедливість ми і прибираємо.
-- Уряд пропонував ще й обмеження кількості продажів.
Кількість ми також прибрали. Тобто 2 тис. євро незалежно від кількості продажів.
-- Це на одній платформі чи на всіх?
-- На всіх.
-- А як це відслідкувати?
Системи ідентифікують кожного продавця і повідомляють Державній податковій службі про цей продаж. Якщо за загальними даними обсяг перевищить 2 тис. євро на рік, Державна податкова служба надсилає платнику предзаповнену попередню податкову декларацію, яку він має або подати, або оскаржити.
Щодо терміну прийняття цього законопроєкту, думаю, що він буде прийнятий разом з другим читанням бюджету, бо доходи від нього закладені в бюджет.
-- Я питав про облік платформ, бо під час введення Нацбанком обмежень на P2P перекази обмеження вводили на один банк, тож найпростіше було просто відкрити картки в різних банках, поки нема єдиного реєстру дропів. Коли ви очікуєте на цей законопроєкт?
Він зараз на реєстрації перебуває. Ми намагатимемося швидко його прийняти.
-- А щодо посилок? Я знаю про дуже складну дискусію. Але Трамп швидко це зробив у США.
Річ не в Трампі. Річ в тому, що кожна держава повинна виходити з національних інтересів при прийнятті таких рішень. Я абсолютно чітко розумію, що національні інтереси держави не в підтримці китайського товаровиробника або китайських маркетплейсів. Ми повинні підтримувати своїх виробників, свій ретейл і точно не маємо пільгувати іноземців. А власне зараз мова йде про пільгу для іноземців. Також будемо відверті, що це створює масштабну діру для імпорту контрабандного товару, що подрібнюється на ці маленькі (або не маленькі) посилки по 150 євро кожна.
Переконаний в тому, що бізнес, який вбиває ця пільга, має більш послідовно комунікувати необхідність цього рішення з суспільством і депутатами ВР. Зараз ми не бачимо потенціалу його прийняття у парламенті.
-- Як ще Рада може допомогти детінізації? Можливо якимось новими нестандартними діями, як от нещодавня норма про мінімальну середню зарплату від двох мінімальних в торгівлі підакцизними товарами або авансове оподаткування валютообмінок та АЗС.
Ми з вами повинні розуміти, що таке детінізація – це м'яз, який треба постійно тренувати і постійно накачувати. Бо є ілюзія, що треба якусь прекрасну суперсистему ввести, яка сама про себе подбає. Ні, це не так.
Ви згадали країну-агресора, в неї дійсно набагато краще здійснюється адміністрування податків. І це допомагає їм у війні. Ви можете згадати європейських наших колег, там набагато краще здійснюється адміністрування податків. В Америці набагато краще здійснюється адміністрування податків. Ми серед країн, де найгірше здійснюється адміністрування податків. І мова тут не про закони, а про роботу фіскальних і правоохоронних органів, яка повинна бути синхронізована та спрямована на результат . Інакше нічого з цього не буде, які б ми закони не приймали.
Тому ми можемо щось коригувати законами, але точно ми не вилікуємо хворобу, якщо виконавча влада, правоохоронні органи не будуть відпрацьовувати належно. Чого ми поки що не бачимо, це також правда.
Саме тому ми проводимо в комітеті систематичні тематичні заслуховування по галузях, намагаємося допомогти виконавчій владі виконати покладені на неї функцій.
-- Які ще галузі ви плануєте розглянути?
Я можу назвати вам ті галузі, які детінізовані, так простіше буде. Бо у нас чи не кожна галузь, так чи інакше, вражена вірусом тіні.
-- Варто слідкувати за вашими постами? Після "Чорноморки" це може бути ресторанний бізнес?
Детінізація не має відбуватися за моїми постами. Я вимушений звертати увагу посадовців на недопрацювання від безвиході. Ресторанна чи готельна галузь дуже показова в цьому контексті. Кожному з нас в кращому випадку приносять декілька чеків, якщо взагалі приносять, це не заважає закладам вести активну рекламу, вкладатися в маркетинг, мова йде не про кіоски на базарі з шаурмою (при усій повазі до шаурми). І ми всі дружньо робимо вигляд, що цього не помічаємо: ні правоохоронці, ні суспільство. Але поряд з цим є ще і білий бізнес, який не подрібнюється і платить ПДВ "в лоб". Як він може співіснувати з ухилянтами? Тому я вимагаю відпрацьовувати ресторанний бізнес, але не як виключення - як правило. Якщо ж говорити про найбільший обсяг тіні - то це , торгівля та пов'язана з нею контрабанда . Це найбільша діра. Друга діра – це підакцизні товари. Третя – це різноманітні послуги: готелі, ресторани, але не тільки вони. Четверта діра – це зарплати в конвертах.
Також, вже в меншому обсязі, але все одно бачимо проблеми з податком на додану вартість. Я вам фактично все назвав. Але це охоплює майже всі галузі економіки.
І в кожній галузі ми маємо "білу" частину і "чорну" частину. І "біла" частина волає до нас: зробіть хоч щось з цим.
-- Ви казали про виконавчу владу. Але в історії з забороною інтернет-провайдерів на базі ФОП останні виграють в судах, на чому наголошує ваш колега по Раді Олександр Федієнко.
Вони виграють в судах за формальними, процедурними ознаками, тому що Державна податкова служба в межах камеральних перевірок позбавила їх статусу платника єдиного податку. Тобто, по суті, Державна податкова служба прийняла абсолютно правильне рішення щодо позбавлення статусу єдиного податку, просто воно було оформлено неправильно.
З іншого боку, я хочу зазначити, що це питання не тільки і вже не стільки Державної податкової служби, скільки питання Бюро економічної безпеки.
Хочу передати вітання і тіньовикам у сфері фіксованого інтернету, і тим, хто їх лобіює, і повідомити, що питання про подрібнення на ФОПів з метою ухилення від оподаткування – це 212 стаття Кримінального кодексу – перебуває на розгляді Бюро економічної безпеки. Вже порушені кримінальні справи, і це питання часу, коли будуть притягнуті до відповідальності ухилянти. Зробити це достатньо просто: варто подивитися бухгалтерію, на які ФОПи у минулому році були оформлені платіжки, чи здійснювали ці ФОПи самостійно підприємницьку діяльність чи вони здійснювали її під єдиним брендом. Можливо, був єдиний бухгалтер, можливо і один той самий комп'ютер, з якого надсилалися звіти, з тим самим IP-шником, і адреса була в них одна й та сама, і телефон для зв'язку й для виклику, який надавався клієнтам. Самі ці люди, які ухилялися, зможуть зробити достатньо чітку юридичну кваліфікацію своїх дій навіть без правоохоронців. І я б їх дуже просив, аби не змушувати це робити Бюро економічної безпеки, швиденько перейти на єдину юридичну особу, почати сплачувати ПДВ і спробувати забути цю темну частину свого життя назавжди.
-- Ви, до речі, перерахували дуже багато критеріїв, які Національний банк у листі банкам минулого року надсилав, щоб вони виявляли подрібнення на ФОПи.
Але не всі банки чомусь дослухаються до цих критеріїв. Я знаю декілька кейсів, коли поважні банки з міжнародною репутацією, такі як Райффайзен Банк, відмовляли в обслуговуванні такого роду мереж-ухилянтів і блокували їх операції. А ці мережі швиденько збиралися і йшли до інших банків – вже наших вітчизняних, які з радістю приймали їх і продовжували вчиняти цей злочин.
Хочу звернутися також до банків: це злочин і порушення правил фінансового моніторингу. За це ми будемо вимагати максимальної відповідальності банкірів.
-- Від збільшення податків перейдемо до податкових пільг. Бо війна продовжується, і знову бачимо масовані удари по енергетиці, по логістиці, по нафтогазовій сфері. Військова допомога також, особливо з боку США, також під питанням, що зайвий раз підкреслює необхідність власного виробництва. Чи ви бачите зараз, під час війни, можливість та необхідність надавати ще якісь додаткові податкові пільги?
У нас зараз відкривається у комітеті дискусія щодо пільг (на імпорт) енергетичного обладнання. Я не знаю, чим вона завершиться, але (глава парламентського комітету з питань енергетики) Андрій Герус подав законопроект, і ми схильні відкрити цю дискусію. Бачимо обстріли, але хочемо розуміти масштаб трагедії, наскільки спрацювали зазначені пільги в попередній період. І якщо підстави будуть, то розглянути, принаймні, можливість продовження.
Це болюче дуже рішення. Я не впевнений в тому, що ми його досягнемо, бо кожною пільгою ми залазимо в кишеню армії. Але подивимося на аргументи Міністерства енергетики, Геруса і розглянемо. Цю дискусію відкрито.
-- Особисто ви були автором пакету щодо податкових пільг для промислових інвестицій.
У нас відбувається істотне зменшення прямих іноземних інвестицій, і це зрозуміло. Країна в війні, було б наївно сподіватися на бум інвестування. Тож, безперечно, є актуальним підтримання і іноземних, і вітчизняних інвестицій. Тому я і підписав цей законопроект разом з (депутатом Дмитром) Кисилевським.
Але маємо заперечення партнерів, у тому числі офіційний лист від МВФ. Тому вважаємо, що він може бути прийнятий, але після досягнення згоди з нашим партнером. Ми точно не будемо цього робити всупереч позиції партнерів.
-- А як оцінюєте впровадження пільгового режиму DefenseCity, який Рада схвалила цього року? Воно затримується?
Ні, поки все без затримки. Ми його прийняли, в уряду є два місяці, які спливають 13 листопада: місяць – на набуття чинності і ще місяць – на прийняття необхідних документів. Я говорив з міністром оборони, він налаштований дуже позитивно. Думаю, що вони встигнуть, тож очікуємо, що запрацює сам реєстр і запрацює експорт. Дуже розраховуємо на цей механізм і тримаємо руку на пульсі, щоб він запрацював.
В нас також є в комітеті законопроєкт щодо релокації бізнесу. Ще один бюджетний законопроєкт в Бюджетному комітеті. Також слідкуємо за тим, аби він був прийнятий до кінця року.
-- Тобто очікуєте, що режиму DefenseCity може повторити успіх "Дія.Сіті"? Це якщо ви вважаєте, що "Дія.Сіті" це успішний проєкт.
Складно сказати. Я підтверджую, що ми не будемо переглядати Дія.Сіті та відмовлятися від нього. Але мені би хотілося, щоб кількість резидентів дорівнювала кількості IT-компаній в Україні. Бо одночасно працювати на ФОПах і бути в Дія.Сіті – це лукавство. Я хочу, щоб мене почули айтішники: це не може мати місця, бо ми так з вами не домовлялися. Тому закликаю всіх якомога швидше прийти до Дія.Сіті з метою ствердження і зміцнення цього інституту.
-- Останнє питання в цьому блоці. Голова Нацбанку Андрій Пишний днями в інтерв’ю Форбс заявив, що під час нової програми з МВФ ймовірно відбудеться розмова про переосмислення податкової амністії. Про неї також говорили нещодавно в рамках зустрічі бізнесу з президентом та наголошували, що якщо робити податкову амністію, то на це є час до вступу в ЄС.
Я не виступаю категорично проти податкової амністії. Дуже ціную, що ініціатива щодо податкової амністії йде від Пишного, від Національного банку і підтримується Національним банком. Бо я знаю досвід попередньої податкової амністії: ми зібрали лише 8 млрд грн виключно через позицію комерційних банків і Національного банку, який не зміг переконати наших громадян, що фінансовий моніторинг не є перешкодою для амністування коштів. Їхні вимоги про доведення походження коштів – це абсурд, замкнуте коло. Це стало перешкодою в цьому. Скільки б я не намагався це зламати – а ви знаєте мою енергію, мої можливості – але я не зміг це зламати, на жаль. І тому маємо те, що маємо.
-- Переходимо до бюджетної частини. Ви в цьому році дуже багато пропозицій запропонували стосовно підвищення соціальних стандартів. Чому саме в цьому році, бо і вчителям, і пенсіонерам, і людям з інвалідністю, напевно важко було і торік, і два роки тому. Ви вважаєте, що ми досягли якоїсь критичної точки, коли далі вже люди не витримають, чи це, як вам закидають, підготовка до майбутніх виборів?
Я вам поясню. Я з 2019 року займаюся детінізацією. Детінізація у нас сприймається як щось таке абстрактне, пов'язане з абстрактним бюджетом, отже не пов'язане з кожним з нас безпосередньо. А це не так. Це проблема кожного. І ми зможемо зламати це хибне уявлення про абстрактність детінізації, тільки безпосередньо зв'язавши детінізацію з добробутом конкретної людини, як воно і є насправді. Я хочу пояснити людям, що заробітна плата в 6-8 тис. грн на руки молодому вчителю – це наслідок не Б ожої волі, а наслідок крадіжки з державного бюджету шляхом ухилення від оподаткування і покриття корупціонерами цього діяння. І пенсія в 6400 грн у середньому по країні – це наслідок тіні і корупції, так само, як і прожитковий мінімум в 3300 грн І середня зарплата вчителя в 15 тисяч – це теж наслідок цього.
Тобто вся наша жалюгідна соціалка , на яку неможливо прожити, яка існує просто номінально або ми робимо вигляд, що вона є, а її насправді нема – це все наслідок того, що ми не можемо трильйон гривень в 2026 році зібрати і направити на ці цілі. Кожному і кожній має бути зрозуміло, що якщо він не бере чек і купує у ФОПчика, який ухиляється від оподаткування, то він фактично ділиться частиною своєї заробітної плати вчителя чи частиною своєї пенсії з цим ФОПом. А ФОП потім платить хабар податківцю, який його приходить перевіряти і не бачить в нього відсутності РРО. І так ця корупційна система працює: за рахунок знедолених мільйонів людей, бо в нас 11 мільйонів пенсіонерів, мільйон бюджетників - за всю цю тінь, за багатство кількох тисяч сімей, що на ній заробляють, платять вони.
І друге, я хочу, щоб здорова частина держави, і нездорова також, нарешті зрозуміли, що її видатки треба прив'язати до доходів. Якщо у них в тіні такі шалені гроші, то треба просто їх зобов'язати зібрати ці гроші і витратити їх відповідним чином на соціалку. У мене дві пропозиції по дохідній частині: 200 мільярдів від детінізації і 30 мільярдів від податку на надприбутки банків. За рахунок цього я пропоную істотно розширити програми соціальної допомоги, що стосується і заробітних плат вчителям, і пенсій, і всього іншого.
-- Але ж ви розумієте, що Сергій Марченко або будь-який інший міністр фінансів проти закладання у бюджет ефемерних доходів від детінізації. Бо якщо вони не надійдуть, то в кого забирати гроші? І так вже у проєкті держбюджету-2026 є 60 млрд грн доходів на очікуваннях виведення їх з тіні.
Це замкнене коло, бо для них ці доходи ефемерні, вони їх не включають, а їх продовжують красти, бо їх не зобов’язаний ніхто збирати, бо вони "ефемерні". Виходить так , що ніхто не винен. Я вважаю, що ми повинні одразу додати податковій і митниці плюсом гроші від детінізації, а якщо вони їх не збирають протягом кількох місяців, першого-другого кварталу, то робимо секвестр зі звільненням людей, які відповідають за це. Інакше не буде нічого. Повірте моєму досвіду, що якщо посадовцю-фіскалу треба зібрати ці гроші і якщо він професіонал, то він знає, де їх взяти. А якщо він не професіонал, то він там не потрібен.
-- Просто щоб він знову не взяв їх, якимось чином, з "білого" бізнесу, через блокування ПДВ, наприклад.
Мені здається, що питання блокування ПДВ ми достатньо чітко відрегулювали. Хто б щоб там не говорив, а ситуація з блокуванням достатньо пристойна, і обсяг заблокованих накладних мізерний. А будь-яка зміна на гірше цього критерію викличе великий суспільний резонанс. До речі, ми і податкову привчили до цього суспільного резонансу – вона також на нього реагує. Тому я тут не бачу жодних ризиків .
Це саме стосується і прожиткового мінімуму. Ми, принаймні, маємо почати говорити про нього. Порахувати реальний, сказати людям, скільки він складає та дати дорожню карту, коли ми його досягнемо. Паралельно відв'язати його від судейських та прокурорських зарплат, і поступово за 3-4, ну нехай навіть 5 років, зробити прожитковий мінімум реальним, а не вписувати в бюджет на повному серйозі 3300 і вважати, що це так має бути.
-- У мене ще тоді питання до НМДГ – неоподаткованому мінімуму доходів громадян. Бо він зараз складає 17 грн, молоді колеги не вірять, що таке може бути. Я розумію, що до цього показники прив'язані штрафи та багато всього іншого.
Так, його треба відв'язати від штрафів і прив'язати до мінімальної заробітної плати. Ми не можемо брати податки з мінімальної зарплати . А держава обраховує фактичний прожитковий мінімум, який вищий за мінімальну зарплату, з якої ще й бере податки. Ну що ж ми за люди такі?
Я вважаю, що є мінімальна заробітна плата, є прожитковий мінімум для працездатних, є мінімальна пенсія, яка має відповідати прожитковому мінімуму для непрацездатних. І ці всі категорії мають бути співставні абсолютно і реальні. Це має бути 10-12 тис. гривень. І вони мають бути пільговані.
-- Але з того, що я бачу, навряд чи в бюджеті цього року все це може бути впроваджено, бо розсиплеться вся його структура.
Так, не хочуть вони. Ми ведемо зараз дискусію, але не хочуть. Наш Мінфін все влаштовує. І мені від цього дуже прикро.
-- Останній блок щодо фінансового сектору. Верховна Рада прийняла закон про Національну установу розвитку (НУР), у проходженні якого ви брали активну участь. Ви задоволені результатом? Які покращення це принесе бізнесу?
Задоволений. НУР запрацює вже з 1 січня 2026 року, як і планувалося ще в жовтні минулого року. Дискусія з Кабінетом Міністрів не вплинула на набуття чинності цим законопроектом.
Це моя велика реформа. Я вважаю, що це величезний крок в напрямку допомоги бізнесу і людям на прифронтових територіях, релокованому бізнесу, ВПО, відбудові країни. Це той інструмент, який за зразком KfW має стати потужним поштовхом для відновлення нашої економіки.
-- Порівняно із Фондом розвитку підприємництва, який працює зараз, які будуть зміни?
Ми маємо зараз велику частину бізнесу, яка не може отримати кредити, бо не може дати заставу, бо застава неліквідна, має підвищені ризики, бо на прифронтових територіях, або бізнес релокований. Так само, наприклад, ВПО не можуть отримати кредити, бо банки вважають їх ризиковими. Тобто це саме інструмент, який повинен обслуговувати кредитування з підвищеним ризиком. Тому ми і передбачили полегшене банківське регулювання, полегшені нормативи.
-- Але ці зміни не добавлять грошей з бюджету для НУР. Ви очікуєте, що створення цієї інституції окремим законом дозволить їй більше залучати зовнішньої підтримки?
Я вважаю, що ми створили зараз такий інструмент, який буде єдиним механізмом для акумулювання цих грошей – прозорим, зрозумілим іноземцям, бо в наглядову раду будуть входити іноземці, Інструментом, який зможе упевнити їх в тому, що з грошима буде все добре.
-- НУР розрахований на роботу і на зараз, і на після війни?
Так. KfW в Німеччині був створений після Другої світової війни, а успішно працює й досі.
Мова йде про те, що всі державні програми – і "5-7-9", і "єОселя" – всі будуть обслуговуватися через НУР.
-- Тобто і "Укрфінжитло" піде в НУР, не тільки Фонд розвитку підприємництва?
Я не буду говорити про деталі конкретних програм, але передбачається, що все. і дея саме така.
-- Парламентський комітет оголосив конкурс на вакантну посаду члена Ради НБУ у квітні, було чотири претендента. Але рішення ще нема?
Так, ще рішення нема.
-- Можете сказати, коли воно очікується?
-- Наразі ні.
-- Якщо казати про Нацбанк, то, мені здається, ви трохи критичніше стали ставитися до його роботи, якщо читати ваші пости.
Мене одночасно звинувачують в тому, що я є ідеологом фінансової політики держави, а, з іншого боку, що я критично ставлюся і до прем'єр-міністра, і до Кабінету міністрів, і до Національного банку (сміється).
Річ в тому, що я вважаю, що ті проблеми, які в нас є, ми не можемо замовчувати. Не треба робити вигляд, що нема цих проблем, а треба їх чітко артикулювати і відповідним чином виправляти, і вже надалі таких помилок не вчиняти. Тому так, я не мовчу про проблеми і не мовчу про перемоги. І перші, і другі у нас є.
Якщо ми, скажімо, три роки робили вигляд, що у нас є страхування військових ризиків: ходили з презентаціями, розповідали, що ось такий договір уклали, і ось ще такий договір… Але ж всі розуміли , що у нас нема страхування військових ризиків. І ми виглядали недолуго , як влада: говоримо, що у нас щось є, це презентуємо людям, а люди ж не дурні, вони ж бачать, що насправді програма не працює. Я почав комунікувати, що треба систему страхових ризиків врешті побудувати. І внаслідок цієї моєї комунікації, роботи, конфліктів відкритих (я не буду це заперечувати) з Нацбанком, з Кабінетом Міністрів, з Міністерством економіки, врешті зараз з'явиться програма страхування військових ризиків. Вважаю це великим позитивом.
Чи візьмемо наших вчителів. Всі вдавали, що у нас все добре з вчителями. Шість років, а до цього ще 30, їх ніхто не помічав. Врешті ми з Сергієм Бабаком почали комунікувати цю проблему, спілкуватися, показувати конкретних вчителів, з конкретними зарплатами та проблемами, і в бюджеті з'явилася норма про збільшення заробітних плат на 50%. Але цього недостатньо. Ми продовжуємо комунікувати, голова комітету з освіти Сергій Бабак зараз робить дуже багато, щоб ці зарплати були збільшені.
Чи розмінування візьміть. Це стратегічне завдання сьогодні, бо ми найбільш замінована країна в світі. Якщо Кабінет Міністрів подає пропозиції про зменшення фінансування цієї програми, ми що, маємо не помічати цієї помилки? Ми маємо жорстко і чітко її комунікувати.
Більше того, ми маємо підсвічувати перемоги. Я завжди говорю про Національний банк, як інституцію, яка відбулася: інституційно спроможний регулятор, завдячуючи якому ми маємо стабільний банківський сектор. Я пам'ятаю 2022 рік, що зробив Національний банк для того, аби ми фінансово встояли. Я не знаю жодного регулятора в світі, який зробив би те ж саме. І вважаю, що там дійсно найкраща, напевно, команда працює з усього державного фінансового блоку. Тому я дуже ціную їх експертизу, і ми дуже в комітеті прислуховувалися до позиції Національного банку.
Але якщо є певні неоднозначні ініціативи, як, наприклад, перейменувати копійку на шаг, які викликають в мене сумнів, я маю про це говорити. Як і про дропів тих самих, бо вважаю, що в частині фінансового моніторингу Національний банк міг би бути ефективнішим.
-- Щодо другого регулятора фінансового ринку – Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) – відома ваша критична позиція. Якою вона є зараз – ліквідувати цей орган та передати його функції Нацбанку? Чи перезавантажити склад, бо минулого року був прийнятий закон, який суттєво змінив державне регулювання?
В Чехії, мені здається, є приклад, коли є такий фінансовий надрегулятор і він об'єднує і Нацбанк, і комісію. Безперечно, хотілося б, щоб це було два регулятора. Але тут кадри вирішують все – зараз це неспроможні люди, непрофесійні, які погрузли в корупційних скандалах, з конфліктом інтересів. Я не знаю гіршого, чесно кажучи, органу в сфері фінансів. Був гірший орган – КРАІЛ (регулятор грального бізнесу – ІФ-У), але там керівник сидить, і цього органу вже немає. НКЦПФР після КРАІЛ пальму першості перебрав і, власне, серед тих органів, за які відповідає наш комітет, він зараз є без будь-яких дискусій найгірший.
-- Але ринок підтримує ідею НКЦПФР про запровадження інвестиційних рахунків, які б могли змінити ситуацію. На зустрічі бізнесу з президентом також йшлося про те, щоб зробити амністію через купівлю українських цінних паперів з умовою тримати гроші в них 5 років.
Не хочу вас шокувати, але я є співавтором законопроєкту про інвестиційні рахунки. Це не Комісії закон, це мій закон. Як співавтор, я не можу не підтримувати його, але разом з тим я переконаний, що розвиток фондового ринку не впирається в прийняття виключно цього закону. Якщо ми не перезавантажимо Комісію, якщо ми не звільнимо цих невігласів, то, на жаль, у нас майбутнього у фондового ринку немає.
-- Що ви думаєте стосовно проєкту покращення розвитку інфраструктури ринку капіталу, який впроваджується разом з ЄБРР?
Я підтримую цей крок. Ми ще не бачимо його контурів, але в загальних рисах ЄБРР запропонувала єдиний холдинг, який буде власником частини Національного депозитарію, частини Розрахункового центру. Те, що там будуть присутні іноземці, мене тішить, я думаю, що це позитив. І, безперечно, те, що цим займається Національний банк, також позитив.
Але я би тут також зазначив, що це не панацея, має бути системна робота, це лише один з кроків.
-- Останнє питання про гральний бізнес. Ви останнім часом доволі сильно критикуєте регулювання з боку вже нового державного органу – Playcity, який навесні замінив КРАІЛ.
Основна проблема полягає в тому, що міністр цифрової трансформації, який з 2022 року відповідальний за гральний ринок, разом з КРАІЛ провалили запровадження системи онлайн-моніторингу. Не буду грішити на міністра особисто, не маю жодного доказу, але я переконаний, те, що КРАІЛ це зробив не за так, а це була корупційна схема, бо гральний ринок був зацікавлений в тому, аби працювати так, як вони працюють: щоб не було видно ані виграшів, анічого, що там відбувається всередині гри.
На жаль, затягування запровадження ДСОМ продовжується. Зараз вони вже провели якийсь тендер, уже розробляється програмне забезпечення, хоча особа, яка виграла цей тендер, викликає питання . Але зачекаємо, що з цього всього вийде. У нас іншого виходу нема.
Так чи інакше, абсолютно вся відповідальність за зрив лежить на КРАІЛ, який вже поніс свою відповідальність, і на міністрі цифрової трансформації.
Якщо говорити про новий Playcity, то, на жаль, його перші кроки також не викликають захоплення, бо здійснюється все дуже повільно – з порушенням строків, які визначаються законодавством. На жаль, ілюзія про сильну реформаторську складову Міністерства цифрової трансформації розбилася об гральний ринок.
-- Вам закидають, що різкою критикою казіно та беттінгових компаній ви непрямо захищаєте лотерейний бізнес. За твердженням Мінцифри, ліцензійні умови для нього не ухвалювалися з 2013 року, і весь цей час ринок працював поза наглядом регулятора і не сплачував ліцензійні платежі.
Розумію чому мені закидають про лотерейний бізнес. Тому що компанії "ФавБет", яка звинувачується в ухиленні від оподаткування, треба чимось пояснювати мою публічну позицію. Не буде ж бенефіціар компанії Андрій Матюха говорити, що так, дійсно Гетманцев правий і ми маємо задекларувати мільярди. Натомість він дістає зі старої шухляди легенду про лотереї, яку я вичерпно спростував ще у 2019 році: в квітні того року я продав свою частку в розмірі аж 0,0019% у операторі МСЛ, який, в свою чергу, може 0,5% на ринку мав. Жодного стосунку до оператора не маю і мати не буду. Більше того, не зовсім розумію, як вимога про декларування мільярдів "ФавБетом" може піти на користь будь-кого, крім армії та державного бюджету.
Та із моєї діяльності очевидно, що я не те, що не підтримую лотерейний ринок, навпаки, я намагаюся зробити все, аби він був на рівних з гральним ринком, без преференцій. Вимагаю від Playcity прийняти ліцензійні умови, провести конкурс. Більше того, я вніс поправку в закон, щоб зруйнувати монополію українських операторів – цих МСЛ, УНЛ – і допустити на ринок іноземців. Тому я буду наполягати на конкурсі за участю іноземців. Якщо вони зараз пробують, а я так бачу, що пробують, просунути ліцензійні умови, щоб тільки залишити тих, хто є на ринку, то буде скандал.
Також хочу, щоб всі ігорщики змирилися з новою реальністю. Шалені гроші, які вони витрачають на чорну медійку проти мене, не поможуть. Вона досягає одного - я розумію, що шахраям насправді боляче. Щотижня порушуються кримінальні справи, я отримую величезну кількість матеріалів, що свідчать про злочини і передаю правоохоронцям. Сплата ними податків є безальтернативною. Інакше не буде.
