Мы должны не только создавать продукты в Украине, но и формировать доверие к ним - основатель EFI Group
Эксклюзивное интервью с основателем инвестиционной компании EFI Group Игорем Лиски агентству "Интерфакс-Украина" о создании экспортоориентированных производств, от высокопротеиновых кормовых добавок до премиальной косметики на основе меда, о строительстве завода флоат-стекла и реставрации дворца Жевуских-Лянцкоронских, о возможности участия в индустриальных парках и релокации производств за границу.
Текст: Оксана Гришина
(текст подается на языке оригинала)
- Нещодавно оголосили про початок будівництва заводу "Фіднова Центр" (ТМ Feednova) з виробництва високопротеїнових кормових домішок і тваринних жирів на Черкащині. Була озвучена інвестиція в перший етап EUR14,4 млн від партнерів-нідерландській компанії Mada Participations B.V., загалом інвестиції заплановані понад EUR20 млн. Як довго ви шукали іноземних партнерів?
- Інвесторів ми знайшли ще 4-5 років тому. Розвиток цього проєкту фінансуємо за рахунок обігових коштів, прибутку, а тепер за рахунок, зокрема, й кредитної лінії розпочнемо будівництво нового заводу.
В цілому інвестори у наші проєкти вкладають кошти постійно, навіть зараз, тому що ми показуємо результат. Так, завод "Фіднова" у Львівській області ми будували під час COVID-19, а запустили офіційно 23 червня 2021 року. Під час війни ми зростали, завозили нові лінії, наразі будуємо вже другий завод.
Ми активно розвиваємося під час війни. Обсяги, які виготовила "Фіднова" за ці три роки в євро зросли удвічі, тому інвестори нам довіряються і продовжують нас підтримувати. Зараз ми розглядаємо також нових інвесторів, які теж хочуть зайти в цей проєкт.
- Серед майбутніх партнерів знову нідерландці?
- Нідерландці продовжують інвестиції, і є фонди, які хочуть теж зайти саме в цей проєкт.
Загалом ми багато проєктів ведемо, але якщо ви спитаєте саме про "Фіднову", то тут ми впевнені, що побудуємо завод вчасно. Ми маємо базу постачальників сировини, маємо підписані контракти з партнерами з Нідерландів та Данії на постачання виробничого обладнання. Відкриття плануємо на серпень 2026-го.
- Ви страхували цю інвестицію від воєнних ризиків?
- Поки ні, але розглядаємо цей інструмент. На початкових етапах це бетон, а вже на початку літа, коли заходитиме обладнання, будемо страхувати.
- "Фіднова Центр", згідно з укладеним договором, отримає державну компенсацію вартості збудованих об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури у 172,1 млн грн. Створюючи цю інфраструктуру, ви одразу орієнтуєтесь на "зелені" стандарти?
- Так, у нас там точно будуть комплексні "зелені" рішення: і сонячна енергетика, і сторедж. На "Фіднові" (Львівська область) вже 0,65 МВт побудували, зараз ще 0,65 побудуємо.
- Наскільки вистачить цих 1,3МВт?
- Влітку приблизно на 40% покриття потреб, взимку менше. Ми все одно будемо ставити сторедж, тому що бачимо, що, по-перше, нам потрібно "покривати піки", по друге, у нас дороговартісне обладнання, ми маємо бути спокійними, що у стресових ситуаціях воно не зупиниться.
- На 2026 рік анонсовано також старт будівництва NovaSklo. Чому такий довгий, як для вас етап, етап підготовки? Виникли проблеми?
- Передусім, це великий складний проєкт: грінфілд (з нуля - ІФ-У), 43 га, 25 МВт електрики, газ високого тиску, залізна дорога, розв'язки, проєктування. Ми маємо дуже досвідчених міжнародних партнерів, однак зібрати команду спеціалістів із України досі лишається викликом. Наразі ми формуємо таку команду інженерів та технологів фактично з усього світу.
У нас високотехнологічне німецьке, італійське обладнання, і навіть його установка та налаштування під час війни – це теж виклик. Тому ми враховуємо всі ризики і знаходимо рішення.
- На якому етапі сьогодні цей проєкт?
- На етапі проєктування. Ми купили землю у Київській області, вже підписуємо контракти з постачальниками обладнання і проговорюємо фінансування. Там теж досі складна схема залучення коштів, адже ми прагнемо співпрацювати з надійними міжнародними партнерами, світовими фінансовими інституціями, інвесторами, фондами, синдикатом українських банків.
- А яка структура інвестування?
- Десь 30% - це фінансування за рахунок акціонерного капіталу, а 70% - консорціум фінпартнерів та кредити.
- Звідки плануєте брати сировину?
- Головну складову для виготовлення скла - скляні піски - купуватимемо в Україні. Тут є достатньо родовищ із якісною сировиною. Плюс у нас є домовленість, контракт постачання на першому етапі ще з двох альтернативних родовищ. Інші складові шихти, зокрема соду, плануємо імпортувати. Також ми виграли конкурс, придбали спеціальний дозвіл на користування надрами. Йдеться про родовище пісків, яке знаходиться в Харківській області. Зараз аналізуємо його, робимо звіт про запаси за JORC (Joint Ore Reserves Committee, JORC - міжнародний стандарт звітності про мінеральні ресурси та запаси, на основі якого залучаються інвестиції - ІФ-У). Окрім проведення якісних досліджень оцінюються також склад цих пісків, кількість та вартість. Це буде документ у вигляді звіту, на підставі якого ми визначену кількість та вартість запасів поставимо на баланс підприємства.
- Як плануєте доставляти сировину?
- Залізницею - маємо пряме сполучення з постачальником в Чернігівській області, в 150 км від нашого заводу. Для нас ключовою вимогою є якість та безпека виробництва.
- Коли очікуєте отримати оцінку потужностей харківського родовища?
- Сподіваюся, що до кінця року встигнемо все зробити.
- Чи плануєте розширювати лінійку "Форест технолоджі"?
- У нас були великі плани щодо розвитку цього напрямку, але зараз все гальмується через недосконалу реформу ДП "Ліси України". По суті, ми не можемо купити потрібний для розвитку обсяг вітчизняної деревини необхідної якості. Ми купуємо на аукціоні, де ціна вища ніж в Німеччині. Це дивна, досі непрозора система, тому що я як виробник не можу купити ліс за нормальною ціною. Водночас мені пропонують його за кеш і значно дешевше. Тому цей проєкт у підвішеному стані. У нас є плани, є розуміння ринку, є замовлення. На сайті зараз розміщено декілька позицій, хоча у нас їх величезний набір. Ми виконуємо окремі точкові замовлення, поки системно не вирішена ситуація з сировиною.
- Хто ваш основний споживач серед вітчизняних виробників? Чи є з їхнього боку вимоги щодо наявності сертифікації FSC?
- В Україні сертифікація за міжнародним стандартом FSC (Forest Stewardship Council, підтверджує законність походження сировини для виробництва та її екологічність - ІФ-У) відстежується на всіх рівнях. Продукція "Форест Технолоджі" її пройшла. Для експорту це є гарантією того, що ми як переробник не використовуємо деревину, заготовлену незаконно або з порушеннями прав людини, сировину з лісів, які знаходяться під загрозою зникнення, або тих, які перетворюються на плантації, а також генетично модифіковану деревину. Усі ланцюжки постачання деревини на підприємство відстежуються та є сертифікованими. Хтось із клієнтів вимагає таку сертифікацію, хтось ні. Але в цілому сертифікація є частиною системної експортоорієнтованої історії. Ми проходимо її на всіх наших виробництвах.
Серед споживачів в Україні є виробничі підприємства, які використовують паливну гранулу протягом цілого року. Є підприємства, що на наших піддонах відправляють свою продукцію на експорт. Є також споживачі обробленої висушеної деревини як з боку будівельників, так і меблевих виробництв. Для всіх них так чи інакше є сертифікація продукції є важливою.
- Ваш Beehive - зі старту експортоорієнтований бренд. В яких країнах він представлений і де є зростає запит на український мед? В яких мережах ви представлені? Чи були вимоги поставок під private label? Якщо так, то яку частину експортує ви представляєте під власною торговою маркою?
- Справді, Beehive – це експортоорієнтований бренд. Основним ринком збуту є ЄС, а саме Бельгія, Німеччина, Франція та Італія. Збут меду відбувається під white label (виробництво продуктів або послуг однією компанією під брендом іншої компанії - ІФ-У), у вигляді сировини, це 98% усіх продажів. Також є незначний збут до деяких країн під власним брендом.
Ми представлені у понад 30 країнах. Працюємо насамперед з фінальними виробниками в ЄС, які потім продають цей мед під brand & private label. До національних великих ритейл-мереж, як-от Dia, Rewe, Morrisons, Netto, ми заходили з власною маркою, однак поки що вони зацікавлені працювати здебільшого з private label. Загалом під власною маркою не так багато експортуємо, десь 1-2% загального щорічного обсягу.
- Минулого року ви запустили лінійку преміальних засобів на основі меду Beehive Cosmetics. Де вони вже представлені?
- Ми вже є в "Брокарді", "Сільпо", Mon Chéri та деяких салонах. Згідно з найближчими планами та нашою стратегією, будемо представлені незабаром так званими острівками в деяких великих торгових центрах. Думаємо також про монобрендові точки, в Києві плануємо їх запустити вже до Нового року.
Під час повномасштабної війни український бізнес почав по-справжньому усвідомлювати: розвивати своє - не тренд, а необхідність. Ми повинні не лише створювати продукти в Україні, а й формувати довіру до них. Beehive Cosmetics виріс саме з цього переконання. Ідея створити косметику на основі українського меду стала способом показати, що натуральне може бути ефективним, а українське – преміальним.
Ми дуже довго підбирали ідеальні пропорції, які дозволяють меду "розкритися", але зберегти стабільність формули. Тільки завдяки великій кількості експериментів і наполегливості отримали потрібний результат.
В лінійці бренду зараз представлені також шампуні, маска, кондиціонер, спрей-ботокс. Запустили в продаж лінійку догляду за тілом: гель для душу, вершки для тіла і мило на основі меду.
- Чи працюєте вже в сегменті В2В, наприклад з готелями?
- З готелями пробуємо, але поки це невеликий відсоток. Однак це дуже перспективний напрямок, тож ми підемо і в готелі, і в спа, і в доглядові салони.
- Палац Жевуських-Лянцкоронських – ваш амбітний проєкт відновлення історичної забудови. На якому сценарії розвитку зупинилися наразі: готельна нерухомість, освіта чи щось інше?
- Зараз вже на фінальній стадії розробки концепції проєкту. Сподіваюся, на початку наступного року вже будемо презентувати її з архітектурними візуалізаціями. Там точно буде історичний бутиковий готель, в самому палаці, приблизно на 35 номерів, великий івент-хол, ресторани, історична туристична складова з маршрутами. Будемо відновлювати парк, і цей процес вже розпочато. Ми прагнемо створити новий туристичний центр, який виконуватиме навіть функції музею. Хочемо, щоб там була академія мистецтва, аби підкреслити і підсилити мистецьку складову палацу.
- Це будуть літні студії чи повноцінний навчальний заклад?
- Ми розробляємо напрямок співпраці із сертифікованими державними установами. Щодо тривалості освітніх програм - це також важлива частина для опрацювання. Ми розглядаємо найкращі сучасні практики з історії мистецтва, фотографії, гончарства. Здебільшого такі курси проводять від тижня до місяця, деякі тривають і пів року, й рік.
- А де буде школа - у корпусі поруч з палацом?
- Для неї відведена окрема споруда. Але в цілому в нас буде ціла інфраструктура, яка поєднає історичні будівлі з новими сенсами. Можливо, буде якесь додаткове невеличке містечко, щоб можна було резидентам жити.
- Щодо реставрації палацу, коли вона розпочнеться?
- Зараз продовжується дуже прискіпливий період досліджень як в архівах Львова, Кракова, Варшави, так і на місцевості. Два роки постійних відкриттів на основі досліджень, архівів, історичних довідок тощо. Знайшли фрески, якісь фундаменти колишніх споруд, навіть ходи підземні. Це дуже довгий період, ми робимо все згідно з нормами. Деякі елементи ми вже реставруємо, але знаходимо багато нового.
- Ви ж знали, коли купували цей об’єкт, що це буде хоча й красиво, однак складно. Скільки ви вже вклали цю реставрацію?
- Після мільйона інвестицій я вже припинив рахувати. Цей проєкт для мене є чимось значно більшим, ніж про гроші та нерухомість. Щодо безпосередньо реставрації, гадаю, що наступного року вже вийдемо на планову роботу і будуть комплексні зміни, які можна побачити. До всього для локації побудуємо незалежну енергетику на 8 МВт. Тут розробляємо складне комплексне рішення, яке охоплює і газотурбіну, і сторедж, і сонце.
- Скільки загалом інвестували в енергонезалежні заходи упродовж останніх років і скільки ще плануєте?
- В одному лише Житомирі проінвестовано майже EUR8 млн вже і ще плануємо, на "Фіднові" - понад EUR2 млн. В цілому кожен з наших напрямків має таку альтернативну систему. Адже багато бізнесів - з ланцюжка аграрної переробки, їм просто критично важливо не зупинятися. Йдеться передусім про тих, кого не можна просто виключити і змусити перечекати, як-от виробництво пакування для яєць, продуктів харчування, створення кормових домішок тощо.
- А логістичні потужності свої створюєте?
- Ми маємо власні склади на кожному підприємстві та постійно добудовуємо, збільшуємо площі. Останній ввели в експлуатацію в Житомирі 2021 року - це 12 тис. кв. м. додаткових до наявних 8 тис. кв. м. Рік тому на "Фіднові" у Львівській області додали ще 1 тис. кв. м.
- Чи розглядали ви резиденцію в складі індустріальних парків?
- Ми розглядаємо, але поки не плануємо входити. Хтось будує цей бізнес як девелопмент, а нас більше цікавить виробництво. Спочатку треба запустити виробництво, і якщо побачимо, що є синергія з чимось, тоді можна вже думати про парк. Тим паче що деякий наш бізнес потребує не сусідів, а навпаки, санітарної зони.
- Але, наприклад, NovaSklo може мати синергію?
- Щодо скла подивимося. Ми нарешті знайшли землю, яка нам підходить. Зараз все запроєктуємо, почнемо будівництво, тоді розглядатимемо варіанти того, що матиме сенс бути поруч.
- Чи розглядали ви як диверсифікацію ризиків можливість розмістити частину потужностей в інших країнах?
- Все, що можна виробити в Україні, ми виготовляємо тут. Там, де логістика далека і дороговартісна, думаємо про експансію, наприклад, для упаковки розглядаємо Литву чи Італію.
- Більшість ваших інвестиційних проєктів мають експортний вектор. Якщо йти за сегментами, яку частку продукції кожен з них постачає за кордон?
- Фактично всі проєкти були створені як експортоорієнтовані виробництва. Наприклад, "Фіднова" має понад 80% експорту в загальному обсязі реалізації своєї продукції, "СЕМ Екопак" – понад 60%, "Beehive" - понад 90%. Такий рівень валютних надходжень передусім дає бізнесу можливість користуватися відносно дешевим кредитним ресурсом в валюті. А це своєю чергою пришвидшує реалізацію інвестиційних проєктів, що для бізнесу і економіки України сьогодні є критично важливим.