Интервью

Председатель наблюдательного совета "Центрэнерго" Гота: По итогам 2025г компания выйдет с чистой прибылью в 4,5 млрд грн

Интервью агентству "Интерфакс-Украина" председателя наблюдательного совета ПАО "Центрэнерго" Андрея Готы

Текст - Нина Яворская

(интервью подается на языке оригинала)

- Ви очолюєте наглядову раду "Центренерго" майже 2,5 роки, а в самій наглядовій раді перебували з 2021 року. Зараз оголошено новий конкурс у члени ради. Ви плануєте йти на нього?

- Ні, звісно. Президент доручив перезавантажити всі наглядові ради. Ну, яке моє моральне право знову йти на конкурс, якщо курс на перезавантаження? Мене могли б залишити, але всіх звільняють, тому я залишаю "Центренерго".

- Чим будете займатися?

- Я вже приблизно рік працюю в компанії, яка виробляє різні категорії дронів. Тому, думаю, сконцентруюсь на цьому. Хоча, якщо я десь в енергетиці буду корисний, то із задоволенням працював би у цій сфері.

- З якими показниками залишаєте компанію?

- Цей рік "Центренерго" має завершити з фінансовим результатом, якого вдалося досягти вперше за десятки років. Це приблизно 4,5 млрд грн чистого прибутку. Минулі-позаминулі менеджери компанії за 20 років працювали на мінус 16 млрд грн.

Починаючи з липня 2024 року, а саме тоді ми змінили менеджмент і призначили на посаду гендиректора Євгенія Гаркавого, "Центренерго" жодного місяця не було збитковим. Також компанія погасила майже 2,5 млрд грн боргів попередніх періодів, в тому числі перед держшахтами та "Нафтогазом", і припинила їх накопичувати. А врахуйте, наприклад, що "Укренерго" винне нам за роботу на балансуючому ринку 2,2 млрд грн, і ця заборгованість протягом року зросла більше ніж удвічі, бо на кінець 2024 вона становила 1 млрд грн.

- За рахунок чого такі фінрезультати?

- Оце цікаво. Але давайте на це філософське питання я дещо пізніше відповім. Відповідь буде дуже проста. Я просто скажу, з чим ми почали, чому взагалі я тут опинився, чому Фонд держмайна порадив мою кандидатуру на голову наглядової ради. Це було літо 2023 року. На той час Трипільська ТЕС взагалі не була обстріляна жодного разу. Тільки Зміївську обстріляли трохи раніше – у грудні 2022 року. На жаль, тоді двоє людей загинули, і після того смертей у нас не було, персонал навчився себе берегти. А він у нас сміливий неймовірно. 

Але я про що – "Центр" не обстрілювали, а генерація була дуже низькою: з натяжкою під 700 МВт, коли можна видавати 2-3 тис. МВт. Це обурило керівництво держави, і президент зібрав з цього приводу велику нараду в серпні 2023 року. З силовиками, правоохоронцями, з Фондом держмайна, Міненерго тощо. І тодішній керівник Фонду держмайна Умеров мені сказав, що треба братися за цю компанію, бо він пообіцяв президенту її відновити й підготувати до приватизації.

І почалася робота. Тоді на одній із наших ТЕС перед стартом ОЗП працював один блок, а в грудні 2023 ми вийшли на 9 працюючих блоків в компанії. Востаннє така кількість блоків працювала, здається, в 2012 році. При тому, що у нас на той час ще була потужна Вуглегірська ТЕС, яка під окупацією три роки. 

Ми тоді шокували весь енергетичний штаб. Тим більше, коли запустили й 10-й блок. На квітень вже збиралися 12-й блок включити. Але тоді й стався великий обстріл. Щоб ви зрозуміли, можу показати фото. Ось одна машинна зала – і в ній шість дірок від ракет, а ось інша – в ній чотири дірки. Просто руїни.

Ми почали перемовини з Кабміном щодо допомоги, бо у нас не було тоді грошей на відновлення. Ми відправили людей на скорочений робочий день, заморозили надбавки, перейшли на режим жорсткої економії. Але не звільняли основного персоналу. Кабмін проголосував за надання нам 1,5 млрд грн допомоги, по-моєму, 17 травня. Це вперше в історії компанії нам дали бюджетні кошти. 1 серпня ми отримали їх на казначейський рахунок. Цей період я практично жив щодня на телефоні з Кабміном. Кожен день починав і закінчував з усіма міністрами, які причетні до виділення коштів. До речі, тут можу тільки подякувати і прем'єру, і міністру фінансів, і ФДМУ за таку шалену роботу, що ми провели.

Але скажу, що до часу отримання бюджетних коштів, 1 серпня, у нас вже працювали чотири енергоблоки на Трипільці – "Укренерго" нам почало повертати борги, і ми використали їх на ремонти. Плюс ще два блоки відремонтували на Зміївці. Але нікому не казали про неї взагалі.

Якщо в тебе є гроші на рахунку, ти маєш насамперед передбачити ремонтні роботи, а потім – закупівлю палива. Але чомусь до 2023 року була інша стратегія. Є гроші на рахунку – пішли на придбання якогось агрегату, насосів, ще чогось. Потім знову нема на чому спалювати, нема чого спалювати, недопоставки. Скільки у нас цих кримінальних справ було в позаминулі періоди – десятки. Як так можна робити? Це ж не Rocket science. Це ж спалювання вугілля та газу. Запустив "маховик" – і зразу 200 МВт в систему йде. Ну як можна не ремонтувати? Все, що завгодно, можна відремонтувати, якщо тільки гроші на це пускати.

Ми починали фінрезультат: мінус-мінус-мінус, з серпня 2024-го пішов плюс, і відтоді ми в плюсах постійно. Тому що коли у нас на рахунку є гроші, ми їх не роздаємо, куди попало.

- Це ви підводите до пояснення, звідки такі фінансові показники?

- Так! Але головне пояснення тому, що у нас є прибуток за багато років, це те, що ця компанія в серпні 2023 року перестала бути в сфері впливу будь-якої фінансово-промислової групи України. Я точно можу вам це гарантувати. Ніхто не впливав зовні на роботу компанії – ні Міненерго, ні якісь організації сторонні, ні суперфахівці й команди, як прийнято було говорити. Команди різні заходили в "Центренерго". І всі робили йому збитки.

Я пішов іншим шляхом. Я просто почав ініціювати призначення людей, які працювали в компанії роками. Тобто піднімати знизу. Начальник відділу, який працював тут 10 років, став начальником управління. Начальник управління, який працював 15 років, став заступником гендиректора. І сам генеральний – це, людина, яка працює тут 20 років. До призначення він був технічним директором.

Тобто люди, які все життя прожили у цій компанії, сьогодні очолюють її. Оце головний компонент успіху. Жодні сторонні люди не зможуть допомогти компанії. Будь-які іноземні члени наглядової ради чи якісь експати, які прийдуть, вони не зможуть допомогти.

Треба шукати всередині компанії фахівців. Вони наймотивованіші, найрозумніші, найдосвідченіші. Має працювати система кар'єрного зростання. Тому я хотів би, щоб наступна наглядова рада теж шукала фахівців всередині неї.

Але, повертаюсь до грошей: з тих 1,5 млрд грн від держави під кінець 2024 року ми повернули назад 900 млн грн. Тобто нам вони вже не були потрібні. Ми генерували електроенергію, і на цьому заробляли.

- Чому не можна було використати їх на якісь потреби компанії?

- Можна. Так і було всі попередні роки. Тобто всі гроші з рахунку кудись завжди зникали, на якісь "потреби".

Але зрозумійте: один енергоблок не може ремонтувати одночасно 500 людей. Є бригада, приблизно 35 людей, вона ремонтує. Туди не можна ще десяток бригад накидати, щоб швидше. Так не буває. Бо в нас є, наприклад, один мостовий кран, який тягає по 50-100 тонн обладнання. Вкинути туди одразу мільярди неможливо. Ремонтувати потрібно поступово. Тому коли в тебе на рахунку 900 млн грн державних грошей, і взяти їх розкидати кудись наліво-направо, по 50 млн якимось компаніям… Так робили попередники.

Ми повернули. Бюджету вони були потрібніші, ніж нам.

Ми використали 600 млн грн, зробили захист другого рівня. Доволі потужний. Ті зобов'язання із захисту другого рівня, що ми брали, виконали. Це потужна штука. Дорога, довго будується, але потужна.

- А наступного року ще планують будувати укриття?

- Так! Бо захисні споруди не зводяться одноразово, їхнє будівництво та модернізація тривають постійно, з урахуванням нових типів атак і дій ворога.

- Андрію, доводилося і в ДТЕК запитувати, і вас спитаю. Це якийсь біг по колу – відновлення-обстріл-знову відновлення-обстріл. Скільки це може тривати? Обговорюються якісь альтернативні шляхи заміщення втрачених потужностей?

- Є альтернативні шляхи, але… У нас один енергоблок – це 200 МВт потужності.  Один. Щоб його замінити, потрібно, припустімо, 10-20 газопоршневих чи газотурбінних установок. Їх можна розкидати по всій території. Територія в нас є. Десяти-двадцяти газових генераторів у нас немає. Але навіть уявімо, що вони є. Що більше МВт, то довше встановлення й підключення. Наприклад, 2 МВт можна встановити за два-три місяці, 20 МВт – це вісім місяців-рік. Отже, по-перше, треба мати гроші, щоб купити. По-друге, треба встановити. А ти ж не можеш нагнати сюди три тисячі підрядників. Це буде працювати бригада. Один поставили, за ним другий, третій... Якісь укриття побудувати, розкидати їх в різних місцях. Так, це перспектива, але це не про оперативне відновлення, яке енергетики вже дуже добре навчилися робити.

- Мабуть, з кожним роком дедалі швидше, так?

- Знаєте, я сам уже дивуюся. ДСНС розчищає завали миттєво. І технологічно ми вже підготовлені, і захист посилено. Плюс військові допомагають, РЕБів уже дуже багато. Останні обстріли, що були, принесли б набагато більше шкоди, якби не РЕБи, не військові. До речі, ми самі теж закуповуємо їх, а недавно закупили дрони-перехоплювачі. Закуповуємо й передаємо військовим. А військові захищають нас, розуміючи, що ми ж важливі тут. Всі все роблять дуже швидко. Буквально день-два-три розчищаються завали, прибирають все – і ми вже починаємо крутити, ремонтувати, дивитися, що можна запустити. Ну, вже пристосувалися. Тому запускаємо швидко.

- Які втрати компанії від обстрілів за всі ці роки?

- Загалом на дві наші ТЕС вже припало понад 200 влучань. Лише втрати від обстрілів 2024 року оцінюються у понад 12,5 млрд грн. Сьогодні триває оцінка від масованих атак 2025 року. Але непрямі втрати у вигляді недовиробленої від простоїв після атак елекроенергії вже на рівні 25 млрд грн.

- Нещодавно був сюжет про те, що ви відмовилися від проєкту будівництва біоТЕС, на яку начебто Європейський інвестиційний банк готовий був виділити грант, здається, в EUR400 тис. У сюжеті не було коментаря компанії, то прокоментуйте зараз.

- По-перше, ніхто нікому не відмовляв, бо ніхто нічого не починав. У компанії ніхто не вів жодних перемовин з цього приводу. Не починав їх, тому й не закінчував. Сюжет я бачив, але ні мені, ні гендиректору ніхто не дзвонив з проханням про коментар. Героїня сюжету сама проводила якісь перемовини від імені компанії, але до неї жодного стосунку не мала. Навіть радником нічиїм не була. І не працювала тут ніколи. Вона працювала в Офісі реформ Міненерго, але вела перемовини чомусь від "Центренерго", хоча воно перебуває в сфері компетенції ФДМУ, а не міністерства. Я з Міненерго не працюю вже років зо два, напевно. Генеральний директор з ними узгоджує певні процедури підготовки до ОЗП і все таке інше.

Але щодо біоТЕС в цілому я думаю, що нам тоді треба буде всі ліси разом з будинками в Кончі Заспі знести, аби котел 300 МВт завантажити біопаливом. Якби вони запитали у технарів, вони б сказали, що немає в країні біопалива в такій кількості.

Ми колись думали про інше – запустити один котел на спалюванні сміття, це було б дуже круто. Ми розміщені на березі Дніпра, нам можна звозити сміття баржами по Дніпру. У нас під боком Київ, який генерує щоденно 1600 тонн сміття. Але є одне але: де гарантія, що ми будемо від нього отримувати це сміття? Однієї Українки нам не вистачить. Можуть депутати Київради дати нам гарантію, що Трипільська ТЕС буде отримувати принаймні 500 тисяч тонн сміття? От чому немає нового сміттєспалювального заводу в Києві, чому досі цей п'ятий полігон працює незакритим? Тому що ніхто з інвесторів не може дійти згоди з цим Києвом багато років. А всім інвесторам, які вкладають гроші в сміттєпереробні заводи, треба гарантія поставок сміття.

Ми проводимо переговори з організаціями Євросоюзу щодо фінансування цієї розподіленої генерації. Тобто тут має бути комплекс. Газопоршневі, газотурбінні генератори різної потужності: 5-10-20 МВт. Мають бути energy storage під землею. Ми можемо говорити про сонце, про вітер. Це мікс генеруючих потужностей. Це і є вихід із ситуації.

- Взагалі, є в компанії якась дорожня карта декарбонізації, бо вугільні блоки рано чи пізно треба буде закривати?

- А при чому тут вугільні блоки до декарбонізації? Вугільні блоки працюють, ремонтуються і працюють. Вони зобов'язані працювати, тому що треба, наша енергія маневрова. Декарбонізація – це питання майбутнього. Диференційована генерація, розподілена генерація…

Нам сьогодні треба світло, тому зараз треба вкладати гроші, обігові кошти в ремонти енергоблоків, постійні ремонти енергоблоків – на вугіллі, на газі, газомазуті. І через місяць їх запускати. Нам треба робити електроенергію з будь-чого, що є живе. Бо ракети ж не дивляться, в який блок прилітають. І от який швидше відремонтувати, такий ми й ремонтуємо. Тому казати сьогодні, що ми відмовились від біокотлів, тому що зацікавлені в спаленні вугілля, зовсім не кладеться в історію того, що ми робимо два роки. Ми два роки ремонтуємо те, що ремонтується. І нам байдуже, який перший блок відремонтувався.

Компанії вигідніше працювати на вугіллі. Тому що це дешевше, ніж газ навіть за газового ПСО. Але якщо вугільний блок ремонтувати довше і дорожче, ми ремонтуємо газовий блок пошвидше. Ось це наша головна стратегія. Коли ми починали розмову, я вам казав, що в серпні 23-го року ми працювали ледве-ледве. І то за рахунок Трипілки, а "Змія" взагалі лежала.

От грудень 2023 ми вже давали 1560 МВт. У квітні 2024 року впали на нуль, це якраз обстріли були. А вже серпень – 210 МВт, жовтень – 410 МВт, листопад – 950 МВт, грудень 2024 – 1130 МВт, липень 2025 – 1300 МВт.  Потім втратили знову 1080 МВт, а в серпні дали 1270 МВт.

Звісно, ми такі речі не можемо анонсувати публічно, бо одразу ж прилетить. Розповідаю вже про минуле, щоб було розуміння динаміки. Ми працювали все літо, пів осені, а в жовтні цього року знову обстріл, і ми втратили генерацію. І якщо ми якось раніше робили, то може і зараз щось зробимо.

Дефіциту ніякого палива у нас немає. 

- Яка ситуація з одним із ваших постачальників - "Теплосфера", яка, за даними журналістів, недопоставила вам вугілля на 124 млн грн?

- Ми виграли суд, щоб нам повернули 124 млн грн. І рано чи пізно ми їх дотиснемо. В таких випадках я маю право звертатися до Служби безпеки України, і я це зробив. І вони мені пообіцяли, що допоможуть, і "Теплосфера" допоставить вугілля. Вже зараз не 30 тисяч, а 25 тисяч тонн нам винні. Не допоставлять, отже, заберемо гроші. Тому що є рішення суду.

Не може такого бути, щоб не було що взяти. До того ж за кожною компанією є якісь прізвища, адреси. Хтось та буде нести за це відповідальність. Звичайно, можна кудись втекти, але все одно відповідальність буде. Коли виконавчий орган ухвалює рішення щодо підписання угод на постачання вугілля, то, звичайно, перевіряється дуже багато складових. І навіть якщо люди приходять з новою компанією. Тому все одно ця компанія не зникне. І ці люди не зникнуть.

Але, дивіться, ці гроші – це 30 тисяч тонн вугілля. Цього нам вистачить на чотири дні. Тобто ми 361 день в році працюємо і претензій жодних немає. А тут "трагедія" – на чотири дні недопоставка.

- Як взагалі відбувається вибір постачальників?

- Я тут вам не зможу коментувати. Це краще, щоб виконавчий орган коментував. Бо вони в цьому профі.

- Але наглядова рада має затверджувати такі правочини?

- Ні, не всі правочини наглядова рада затверджує, далеко не всі. Цей правочин ми не затверджували. Ось правочин на закупівлю вугілля в ДТЕК на понад 1 млрд грн затверджували. Ми купували зараз вугілля в ДТЕК, бо в них дуже багато його на складах. Їх обстріляли, нас обстріляли, в них є вугілля на складах, а в нас вже закінчувалося. То ми в них купили, в них хороше вугілля.

От така у нас політика йде. Не всі члени наглядової ради розділяють таку політику. Це рішення прийнято, хоч і не одноголосно. Бо один з членів відмовився за нього голосувати, мовляв, я не розумію, чому я маю це робити. Я ніколи не запитував генерального директора, чого я маю це робити.

Наглядова рада і має так працювати. Вона не має втручатися у виконавчу діяльність, Це не наша робота. Бо якщо наглядова рада буде контролювати закупівлі, то для чого тоді правління? І знову ж таки: що це за подвійний контроль? Правління проводить закупівлі, там є служба безпеки, яка контролює ці питання, є там якісь комплаєнси, задіяно багато людей.

Давайте ще додамо п'ять-сім людей в наглядову раду, які теж будуть контролювати закупівлі. Давайте ще один орган придумаємо над наглядовою радою.

Але виконавчий орган молодець. Можна похвалити. Якщо у вас прокол тільки на чотири дні вугілля, то це ви непогано працюєте.

- Що вам не вдалося зробити за цю каденцію, як ви вважаєте?

- Напевне, не вдалося залучити інвесторів для розвитку розподіленої генерації. По-перше, війна, і сюди бояться вкладатися, бо постійно обстрілюють. І навіть мої запевнення, що ми розкидаємо установки по всій нашій немаленькій території, не переконали інвесторів.

По-друге, вони кивають на приватизацію і не розуміють, що буде потім. А хочуть, щоб їхні установки стояли і працювали тут багато років.

Просто, щоб було зрозуміло: наприклад, "Укренерго" чи "Укрнафта" можуть купувати ці газопоршневі та газотурбінні установки за свої гроші. Вони у них є. У нас не було грошей їх купувати, тому ми намагалися залучати інвесторів.

Наступного року ми вже в принципі можемо й самі купувати такі установки. Сподіваюся, нова наглядова рада буде розвивати цей напрям.

- Що, до речі, з приватизацією "Центренерго"?

- Її призупинено під час війни. Але президент доручав приватизувати. Тоді, коли мене обрали головою наглядової ради, президент доручив тодішньому голові Фонду держмайна Рустему Умерову приватизувати "Центренерго" негайно. Але його за пару тижнів призначили міністром оборони. Тому, мабуть, питання приватизації, так би мовити, знялося. Але я вважаю, що вона врешті має відбутися.

- Який ваш прогноз на ОЗП як людини, обізнаної з роботою генеруючої компанії?

- Давайте не забувати, що, напевно, 80-85% електроенергії виробляє "Енергоатом". Так, їхня частка зараз більша, ніж була, бо і ми, і ДТЕК "упали". Тому рашисти б'ють по розподільчих лініях, по трансформаторах, по передачі. Але все одно, поки в нас є такий величезний актив, електроенергія буде.

- Але, наприклад, Одещина понад тиждень оговтувалася після атаки 13 грудня, коли без електрики залишилося більше половини регіону. Крім того, експерти говорять про ризики з резервним обладнанням.

- У кожного з нас є резервне обладнання на сьогодні. Кожен з нас захистив свої споруди. Якби не захистили, було б набагато гірше. У нас багато таких прикладів, коли "шахеди" й ракети влучали і вибухали в банальних габіонах, і наслідки атаки були набагато менші. Тому це працює. РЕБи працюють, військові працюють, ДНС дуже круто працює, наші працівники вже дуже досвідчені. Тому мій прогноз оптимістичний.

Реклама
Реклама

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ

ПОСЛЕДНЕЕ