Наши проекты демонстрируют возможность успеха инвестиций в Украину - председатель правления Hartwall Invest
Эксклюзивное интервью с председателем правления K. Hartwall Invest Oy Ab, владельцем Leopolis Hotel Lviv Виктором Хартваллом
Текст: Оксана Гришина
(текст подается на языке оригинала)
- Ваша сім’я інвестувала в Leopolis Hotel понад 17 років тому. Окупність проєктів у сфері гостинності становить близько 20 років. Чи задоволені ви фінансовими результатами і наскільки ваш об’єкт близький до окупності?
- Так, готельні проєкти мають довгий строк окупності - 20-30 років. Ми вже майже повернули інвестиції. Найкращими роками з фінансової точки зору були 2012-2016, найскладнішим - ковідний 2020, під час війни ми провели повну реновацію готелю. Щодо результатів 2025-го - вони кращі за останні п’ять років. Завантаженість готелю за підсумками минулого року - 53%, в сегменті п’ятизіркових у Львові цей показник становить 45%, загалом по місту - 58%. При цьому в нас найдорожчі номери серед міських готелів - середній денний тариф без ПДВ - 125 євро, це майже вдвічі вище, ніж середній показник по Львову (загалом обсяг виручки - близько 2 млн євро/2025 рік, в гривні зростання на 40%). Так, наш проєкт - приклад довгострокових інвестицій з фокусом на людей. І результати роботи готелю показують опосередковано, що ядро наших гостей - іноземні громадяни - вже перестали боятись приїжджати до України.
- Реновація відбувалася під час війни, у 2022-2023 роках. Скільки інвестовано в проєкт і як далі розвиватимете готель?
- На момент початку війни реновація була розпочата, ми не зупинили її, готель працював, приймав гостей і паралельно відповідав на нові виклики військового часу. Насправді це було навіть надихаюче - бачити, як нас робить сильнішими корпоративна культура та командний дух. Ми як інвестори повністю довіряли місцевій команді, і це дозволило приймати гнучкі та швидкі рішення, які були найкращою відповіддю на ситуацію. Щодо енергоспроможності, то спочатку ми купили невеликий генератор, щоб забезпечувати критичні функції, але потім зрозуміли, що потрібен потужніший, і придбали його. Загальні інвестиції в готель від самого початку склали близько 20 млн євро, на останню фазу реновації спрямовано близько 2,5 млн євро. Цьогоріч ми посилили нашу наглядову раду Леною Турунен (Leena Turunen), яка керує мережею готелів у Фінляндії, очікуємо від неї нових ідей та завдань для локальної команди. Йдеться про покращення бізнес-показників, операційної ефективності.
- З якими викликами війни в готельному бізнесі доводиться стикатися?
- Критичною є мобілізація, є ключові компетенції, які будувалися роками, наприклад, інженер, який забезпечує функціонування складної системи готелю. Також більш гостро сприймається неконкурентне середовище. На відміну від значної кількості готелів у Львові, ми працюємо повністю "по-білому", зі щорічним зовнішнім аудитом. Звичайно, це перевага у відносинах з командою, адже в нас найвища офіційна заробітна плата на ринку, але ми не можемо конкурувати за гостя ціною номера. Ми не будемо її знижувати, - навпаки, зараз триває дискусія з локальною командою, ми оцінюємо можливість її збільшення, адже європейські готелі, які надають сервіс, аналогічний нашому, пропонують значно вищу вартість номера. Ми робимо ставку на рівень нашого продукту і орієнтуємось на специфіку нашої аудиторії, де більше половини гостей - іноземці.
- І все ж- наскільки критичним є брак кадрів?
- В нас ключова команда – люди, які з готелем виросли. Близько 50% менеджерського складу працює в нас в готелі по десять та більше років. Але, звісно, кадрів бракує, і доводилося бути креативними. Наприклад, в хаускіпінгу (забезпечення затишку у покоях та загальних зонах), коли в нас з різних причин не вистачало покоївок, ми партнерилися з іншими готелями, залучаючи їх персонал на окремі дати.
- З якими викликами стикається ваш агронапрямок - CPG (ТОВ "Стронг Енерджі Захід")? Як змінили плани розвитку хабу після згортання програм USAID?
- CPG - це наша інвестиція в інноваційний агросектор в Україні - повний цикл, від вирощування картоплі до виробництва крохмалю й біополімерів. Проєкт побудови енергоощадного картоплесховища короткотермінового зберігання у ТОВ "Стронг Енерджі Захід" втілювався за допомоги програми USAID АГРО. Частину запланованого для цього проєкту було отримано за програмою, частину інвестицій залучили у інших партнерів.
- Скільки ви інвестували в цей проєкт з K. Hartwall Invest Oy Ab?
- В нас частка близько 10%, близько 2,5 млн євро. Ми й надалі плануємо розвивати цей напрямок. Якась частина картоплі йде на чіпси, а решта - на переробку, на крохмаль, який можливо зберігати багато років. Його експорт - це перспективний напрямок, компанія є тут лідером. Також фокус зараз на створенні інноваційних біополімерів. Цей продукт - для глобального маркету і, звичайно, Україна є однією з частин. Наразі фокус на цьому проєкті, це дуже важливий етап, який має бути фіналізований.
- Яку частку на ринку займає логістична компанія K.Hartwall, котра працює в Україні близько 15 років?
- У нас невелика частка ринку в Україні, але більшість великих ритейлерів - наші багаторічні клієнти: Епіцентр, Fozzy Group. У Фінляндії ми працюємо з найбільшими ритейлерами - S Group, Kesko.
- У Європі ваша компанія розвиває логістичний та промисловий напрямок з акцентом на новітні технології, е-коммерс та виробництво роботизованих комплексів.
- Так, наприклад, у складі TIP Innovationspark Nordheide поблизу Гамбурга будуємо новий завод для розширення виробництва тягачів LiftLiner, автоматично керованих транспортних засобів A-MATE та мобільних роботів.
- Чи бачите перспективу інвестування в цей напрямок в Україні і за яких умов?
- Ми сконцентровані на Німеччині, де нашим головним сегментом розвитку є автомобільна індустрія. Планів на такі інвестиції в Україні наразі немає, адже навіть в Європі автомобільна індустрія у кризі та страждає від спаду замовлень. Але наші рішення можуть бути актуальні і в Україні, наприклад, в автоматизації складів.
- В Україні зараз активно розвиваються логістичні хаби, зокрема біля західного кордону. Ви пропонуватимете ваші продукти для них?
- Сучасні логістичні центри потребуватимуть більшої автоматизації, для них наші рішення будуть релевантні. Мені здається, що зараз в України є інші пріоритети, тому активний запит на них може виникнути за кілька років. Але я в тісному контакті з українськими ритейл-клієнтами, їх цікавлять наші розробки. В березні 2026 року планується велика LogiMAT у Німеччині, на яку приїдуть, в тому числі, українські ритейлери, цікаво буде почути їх думки стосовно наших рішень.
- Як ви оцінюєте перспективи входження в Україну нових інвесторів?
- Є значна зацікавленість, на етапі оцінки ринку та ризиків. У Фінляндії, наприклад, навіть з’являються компанії, які створюють програми та ознайомчі тури в Україну. Ми можемо сказати, що Leopolis Hotel Lviv став своєрідним хабом. Значна частина візитів у 2022-25 роках - у складі благодійних місій. Це люди, які раніше, мабуть, ніколи не думали, а може й не знали про Україну. І тут вони зустрічаються, будують відносини, створюють бізнес-ініціативи. Або навпаки, була бізнес-ініціатива, а потім це перетворюється в допомогу, благодійну діяльність. Один з прикладів - наша благодійна організація, "Караван в Україну", яка об’єднує не тільки фінів, але є представників інших країн.
Загалом я очікую інвестиційного буму. Вже зараз дискутую з партнерами, які оцінюють проєкти, але очікують завершення війни. Ще один суттєвий виклик - як Україна впорається з таким бумом інвестицій. Бо кожен успішний проєкт стимулюватиме подальші інвестиції і, навпаки, кожна затримка чи корупційний скандал - стримуватиме.
- Що допоможе полегшити відкриття і ведення бізнесу в Україні?
- Унеможливлення корупції в цілому і на місцях. Я не маю рішення, як це зробити, але кожен найменший випадок руйнує довіру. Друге, чого очікує інвестор – сталість. А у вас чомусь постійно міняються правила. Не знаю, як місцевим, а інвестору з іншої країни дуже складно постійно адаптуватися й передбачати, як буде далі. А без цього планування неможливе.
- Які ваші очікування від 2026 року і які потенційні проєкти ви аналізуєте?
- Я сподіваюся, що цей рік буде кращим, ніж 2025-й. Ми фокусуємось на підвищенні результативності розпочатих проєктів і наразі не розглядаємо нових, хоча до нас постійно звертаються з ідеями. Але якщо наші інвестори вирішать відкривати щось нове, це буде пов’язано з тим, який досвід вони мають в Європі - з розширенням логістичного напрямку, індустріалізацією тощо.
