Глава офиса ВОЗ в Украине: Количество военных атак на систему здравоохранения Украины в 2025 году выросло на 20%
Глава офиса ВОЗ в Украине доктор Ярно Хабихт в интервью агентству "Интерфакс-Украина" рассказал о вызовах, стоящих перед национальной системой здравоохранения Украины в 2026 году, и ситуации с медицинской помощью и обеспечением лекарствами на прифронтовых территориях
Автор: Анна Левченко
(текст подается на языке оригинала)
– Які найбільші виклики у сфері охорони здоров’я зараз стоять перед громадами у прифронтових районах України?
– Хоча після минулої зими ми можемо відчувати певне полегшення, підготовку до наступної зими потрібно розпочинати вже зараз. Важливо забезпечити заклади охорони здоров’я надійними джерелами енергії, опалення та водопостачання, необхідними запасами медичних матеріалів, а також підтримувати медичних працівників, щоб люди в країні продовжували мати доступ до медичної допомоги навіть у найскладніші періоди. Цей підхід важливий як для первинної медичної допомоги, так і для лікарень та аптек, щоб забезпечити безперервність надання послуг.
Згідно з нашим дослідженням, виявлено кілька ключових проблем, які суттєво впливають на доступ до медичної допомоги. Як і раніше, значна частка респондентів, яким були потрібні ліки, повідомляла про труднощі з їх отриманням – найчастіше через високу вартість та обмежену доступність. У прифронтових регіонах люди частіше повідомляли про зачинені аптеки, обмеження через безпекову ситуацію та фінансові бар’єри.
Минулого року кількість атак на медичні та фармацевтичні склади зросла втричі порівняно з попереднім роком, що призвело до пошкодження лікарських засобів та обладнання. Найменш доступними є препарати для знеболення, лікування серцево-судинних захворювань, антибіотики та засоби для лікування артеріальної гіпертензії.
У найбільш постраждалих регіонах 59% респондентів оцінили свій стан здоров’я як поганий або дуже поганий. Психічне здоров’я також зазнає серйозного і довготривалого впливу. Після років постійних обстрілів та інших складних випробувань наші дослідження показують, що 62% опитаних повідомили про погіршення психічного здоров’я протягом останніх 12 місяців. Це питання потребує постійної уваги.
Доступ до хірургічної допомоги є нерівномірним. Серед респондентів, які потребували хірургічного втручання, значна частка повідомила про труднощі з доступом до допомоги, особливо у прифронтових районах, де 83% повідомили про проблеми з доступом порівняно з 62% в інших частинах країни.
Понад 6400 пацієнтів, які потребували лікування травм, онкологічної допомоги, лікування опіків, реабілітації або протезування, змогли отримати життєво необхідні послуги за кордоном у межах програми медичної евакуації України (MEDEVAC) за технічної та операційної підтримки ВООЗ.
Доступ до медичної допомоги залишається великою проблемою, особливо для людей із хронічними захворюваннями та літніх людей, через пошкоджені або недоступні медичні заклади, значні відстані та постійні безпекові ризики. Ці бар’єри непропорційно впливають на найбільш вразливі групи населення та тих, хто потребує безперервного лікування хронічних захворювань. Переривання лікування для таких пацієнтів може призводити до погіршення стану здоров’я та ускладнень.
У прифронтових областях понад 740 закладів охорони здоров’я повністю або частково пошкоджено, що суттєво зменшує доступ до медичної допомоги для громад, які проживають поблизу зон активних бойових дій. Вразливі групи населення в цих районах стикаються з дедалі більш обмеженим доступом до своєчасної медичної допомоги, тоді як постійні атаки змусили багатьох медичних працівників виїхати з найбільш постраждалих регіонів. У результаті прифронтові території несуть найбільший тягар, потерпаючи не лише від регулярних атак, а й від погіршення і без того крихкої системи охорони здоров’я.
Медичні працівники перебувають під величезним тиском, стикаючись із надмірним навантаженням і постійним стресом упродовж років війни. Багато з них загинуло, а інші були змушені переміститися в інші регіони. Дефіцит медичних кадрів є серйозним викликом, який стоїть перед Україною, та суттєво впливає на можливість надання належної допомоги тим, хто її потребує.
Подолання цих викликів потребує поєднання цільової гуманітарної підтримки, зміцнення та продовження реформ національної системи охорони здоров’я для забезпечення доступу до медичної допомоги, а також заходів з відновлення, щоб люди, які живуть найближче до лінії фронту, продовжували отримувати життєво необхідні медичні послуги.
Під час мого візиту до Сумської, Харківської та Дніпропетровської областей у лютому 2026 року я побачив реалізацію цього комплексного підходу на практиці.
– З якими викликами стикається ВООЗ під час доставки медичних засобів до прифронтових районів і як їх долають?
– Від початку повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 року ВООЗ задокументувала понад 2900 атак на систему охорони здоров’я в Україні, внаслідок яких загинуло щонайменше 239 медичних працівників і пацієнтів, а 955 отримали поранення. У 2025 році було зафіксовано збільшення кількості атак на систему охорони здоров’я на 20% порівняно з попереднім роком.
Минулого року наша команда також потрапила під обстріл під час доставки наборів для лікування травм та безрецептурних лікарських засобів у Херсонській області в складі міжвідомчого гуманітарного конвою ООН разом з Управлінням ООН з координації гуманітарних питань (OCHA) та Всесвітньою продовольчою програмою. Як гуманітарні працівники ми, незалежно від міжнародного права, стикаємося з такими ж ризиками безпеки під час доставки життєво необхідних матеріалів, як і всі інші.
Попри це, у 2025 році загалом 1,9 млн людей отримали допомогу завдяки різним медичним заходам. Ми продовжуємо доставляти допомогу у важкодоступні райони, такі як Святогірськ Донецької області, Куп’янськ у Харківській області та багато інших менш відомих громад уздовж лінії зіткнення. Минулого року ВООЗ доставила 319 метричних тонн медичних матеріалів до 954 закладів охорони здоров’я, беручи участь у 41 міжвідомчому конвої ООН та здійснивши 40 прямих поставок.
Як і раніше, для прифронтових районів ми надаємо набори безрецептурних ліків, препарати для лікування хронічних захворювань на рівні первинної допомоги, екстрені медичні набори для дітей та громад, а також набори для лікування травм та проведення операцій для лікарень. Загалом, з 2022 року ВООЗ доставила в Україну понад 4900 метричних тонн обладнання та інших медичних матеріалів.
– Які конкретні заходи та ініціативи ВООЗ наразі реалізує для задоволення потреб у сфері охорони здоров’я в прифронтових регіонах?
– Наша команда в Україні доповнює роботу Міністерства охорони здоров’я, місцевих органів влади та надавачів послуг. Ми використовуємо широкий спектр заходів для забезпечення доступу основних медичних послуг для громад у прифронтових районах.
У зимовий період, щоб заклади продовжували надання послуг, ВООЗ надала обладнання для опалення, резервного водопостачання, інвертори, щоб надання послуг продовжувалось під час відключень електроенергії та суворих зимових умов, з якими ми стикались.
Підтримуючи первинну медичну допомогу в прифронтових районах, ВООЗ продовжує встановлювати модульні медичні заклади та модульні станції для команд екстреної медичної допомоги (EMS) у місцях, де заклади пошкоджено або зруйновано. Станом на зараз встановлено 57 таких закладів в 11 регіонах для безперервності надання медичної допомоги громадам.
Для зміцнення професійних навичок для готовності та реагування на надзвичайні ситуації було проведено навчання, яке пройшли понад 2500 медичних працівників, зокрема, з управління масовим надходженням постраждалих, лікування травм та координації реагування на надзвичайні ситуації, щоб медичний персонал було підготовлено до різкого збільшення кількості пацієнтів під час атак чи інших надзвичайних ситуацій.
Ще одним пріоритетом є підтримка національної лабораторної системи. ВООЗ забезпечує обладнання, витратні матеріали та технічну допомогу державним лабораторіям по всій країні, допомагаючи забезпечити безперервне виявлення та моніторинг інфекційних захворювань та інших загроз громадському здоров’ю. Для реагування на конкретні ризики ВООЗ також підтримує постачання критично важливих медичних засобів, включаючи вакцини проти сказу, особливо в районах, де ветеринарні служби та служби громадського здоров’я обмежені.
Щоб швидко реагувати на надзвичайні ситуації, такі як атаки з великою кількістю поранених, ВООЗ розміщує запаси медикаментів та медичних наборів у прифронтових регіонах. Це забезпечує можливість швидкого надання лікарських засобів, травматологічних наборів та інших критично важливих ресурсів у моменти найбільшої потреби. Ці заходи з підготовки також враховують ширші регіональні ризики, забезпечуючи наявність необхідного обладнання та інших медичних продуктів в країні.
У 2026 році Україна включила вакцину проти вірусу папіломи людини у національний календар щеплень для дівчат віком 12-13 років. Близько 47 500 дівчат вже отримали щеплення в перші місяці оновлення програми. ВООЗ підтримала впровадження цієї вакцини у національний календар щеплень – це перше доповнення до календаря майже за два десятиліття. Оскільки ВООЗ є технічною організацією, яка акумулює світові знання у сфері охорони здоров’я, щоб передавати їх, коли країна впроваджує нові заходи у сфері охорони здоров’я для покращення здоров’я населення, тісно співпрацюючи з Міністерством охорони здоров’я та партнерами, ми надали комплексну технічну підтримку для впровадження вакцини, включаючи розробку операційного плану, клінічних рекомендацій, стандартів безпеки вакцин та комунікації. Ця підтримка була важливою для того, щоб Україна могла запобігати раку шийки матки, який щороку спричиняє близько 3000 нових випадків і до 1100 смертей в країні.
ВООЗ підтримує ініціативи покращення харчування та профілактики неінфекційних захворювань в школах країни. Це включає ініціативу "П’ять кроків до здорового харчування", яка вже впроваджена у 35 школах у чотирьох областях, включаючи Харківську. Ініціатива сприяє здоровому харчуванню та підвищенню обізнаності серед учнів, вчителів та батьків, а також зміцнює співпрацю між секторами охорони здоров’я та освіти.
Тисячі людей постраждали від складних травм унаслідок війни. Разом із психічним здоров’ям реабілітація є однією з найбільш необхідних медичних послуг у країні. ВООЗ підтримує розвиток реабілітації в Україні з 2016 року, зосереджуючись на зміцненні системи та розвитку кадрового потенціалу. Для підтримки зусиль уряду ВООЗ пріоритизує розвиток спеціалізованих реабілітаційних послуг; зміцнення політики та фінансування реабілітації; а також розвиток системи надання реабілітаційних послуг якомога раніше після гострих станів, таких як інсульт або травма.
Потреби у сфері психічного здоров’я залишаються високими: згідно з опитуваннями, 72% респондентів повідомили про певні труднощі впродовж останнього року, включаючи тривогу і депресію. Лише 20% із них звернулися по професійну допомогу. ВООЗ підтримала запуск і впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я, ініційованої першою леді Оленою Зеленською, і сприяла реалізації ключових реформ, включаючи ухвалення нового закону "Про систему охорони психічного здоров’я в Україні" у 2025 році, який визнає психічне здоров’я міжсекторальним пріоритетом. Через впровадження програми mhGAP ВООЗ допомогла інтегрувати послуги з психічного здоров’я у первинну медичну допомогу по всій країні. У межах цієї програми понад 8800 медпрацівників первинної ланки пройшли очне навчання, а також близько 150 000 фахівців різних спеціальностей долучилися до онлайн-курсу, що забезпечило доступ до допомоги для людей, які її потребують. Паралельно ВООЗ підтримує розвиток мережі центрів психічного здоров’я, сприяючи формуванню більш доступної, сучасної та людиноорієнтованої системи охорони психічного здоров’я в Україні.
Разом ці ініціативи допомагають покращити як термінову гуманітарну допомогу, так і відновлення системи охорони здоров’я, щоб люди в найбільш постраждалих регіонах продовжували отримувати основну медичну допомогу.
– Як ВООЗ працює над забезпеченням доступу до основних медичних послуг для населення, яке постраждало від війни?
– На додаток до вже згаданого ВООЗ також підтримує мобільні виїзні бригади первинної медичної допомоги, які відвідують громади, де доступ до закладів охорони здоров’я обмежено. Ці бригади надали 19 824 консультації у важкодоступних районах у 2025 році, забезпечуючи, щоб вразливі групи населення – включаючи людей похилого віку та осіб з обмеженою мобільністю – могли отримувати допомогу.
Крім того, щоб охопити райони, які залишаються важкодоступними та де відсутні аптеки, ВООЗ надає набори безрецептурних лікарських засобів (OTC) та основні медичні матеріали через гуманітарних партнерів, а також самостійно в Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та інших областях. Для безпечної доставки цих матеріалів до прифронтових районів використовуються броньовані автомобілі ВООЗ. У 2025 році було надано 9800 наборів безрецептурних лікарських засобів, а в 2026-му – понад 1700 наборів, що дало змогу надати допомогу більш ніж 33 600 людям для лікування поширених гострих станів та зниження навантаження на перевантажені заклади охорони здоров’я.
– Як ВООЗ координує свою діяльність з іншими міжнародними організаціями та гуманітарними агентствами для забезпечення єдиної відповіді у сфері охорони здоров’я?
– Координація є дійсно важливою, щоб не дублювати діяльність і підвищувати ефективність підтримки в громадах. Саме тому ВООЗ тісно співпрацює з національними органами влади, агентствами ООН в країні, іншими міжнародними організаціями та гуманітарними партнерами, щоб узгоджено реагувати на потреби постраждалих громад.
Ключовим механізмом координації є Гуманітарний кластер охорони здоров’я, який очолює ВООЗ. Через цей Кластер об’єднує понад 130 учасників для спільної оцінки потреб у сфері охорони здоров’я, обміну інформацією та координації діяльності. Тісна співпраця з МОЗ та обласними департаментами охорони здоров’я, а також з іншими національними та регіональними органами влади є ключовою для забезпечення того, щоб гуманітарна підтримка відповідала національним пріоритетам та зміцнювала систему охорони здоров’я.
Понад 450 організацій різного профілю (національні та міжнародні неурядові організації, державні надавачі послуг та інші), які працюють під егідою Технічної робочої групи з питань психічного здоров’я та психосоціальної підтримки (MHPSS) в Україні, співголовою якої є ВООЗ, співпрацюють з урядом для підтримки проєктів в громадах та проведення навчання. Також ВООЗ продовжує підтримувати роботу добре відомої Всеукраїнської програми ментального здоров’я, ініційованої першою леді Оленою Зеленською у 2022 році, яка спрямована на задоволення поточних потреб населення та забезпечення довгострокової стійкості системи психічного здоров’я України.
Ще одним способом, який ВООЗ використовує для координації та обміну досвідом із медичною спільнотою по всій країні, є підтримка організації національних заходів у сфері охорони здоров’я, таких як конференція з первинної медичної допомоги, Форум реабілітації, Перший національний конгрес з екстреної медичної допомоги 2025 року та багато інших, які об’єднують державні установи та експертів у сфері охорони здоров’я.
– Які ваші сподівання та пріоритети щодо ситуації у сфері охорони здоров’я в Україні в найближчі місяці, як в цьому може допомогти міжнародна спільнота?
– Я б сказав, що важливо забезпечити постійну увагу з боку партнерів до війни та ситуації у сфері охорони здоров’я в Україні, а також зберігати підтримку для людей України, рятуючи більше життів і допомагаючи уряду, щоб система охорони здоров’я продовжувала функціонувати. Це включає оснащення закладів опаленням, водою та необхідними медичними ресурсами для задоволення потреб тих, хто постраждав від війни, а також – просування реформ у сфері охорони здоров’я та здійснення активних кроків з відновлення.
– Які загальні прогнози та плани на 2026 рік?
– Незважаючи на невизначеність щодо того, як буде розвиватися війна у 2026 році, ВООЗ продовжить підтримку МОЗ для покращення доступу до медичної допомоги для 700 000 людей в Україні з метою задоволення гуманітарних потреб. Водночас ВООЗ активно залучена до ширшої системи охорони здоров’я – включаючи профілактику та лікування неінфекційних захворювань, забезпечення вакцинами, модернізацію лабораторій та багато іншого. В результаті цієї діяльності загальна кількість людей, які отримують користь від підтримки ВООЗ, є значно більшою.
Фокус ВООЗ залишатиметься на підтримці та розширенні доступу до екстреної та травматологічної допомоги для людей, які проживають уздовж лінії фронту або в районах, що зазнають атак. Для забезпечення безперервного доступу до основних медичних послуг буде критично важливо масштабувати інтеграцію реабілітаційних та психічних послуг у закладах первинної медичної допомоги (ПМД), покращити маршрути евакуацій та підтримувати скоординовану відповідь у сфері охорони здоров’я, у тому числі шляхом розвитку спроможності місцевих та громадських надавачів послуг. Це передбачає також серйозну підготовку до зими для вирішення енергетичних питань. ВООЗ посилюватиме епіднагляд та профілактику захворювань, щоб захистити громади як від інфекційних, так і неінфекційних захворювань.
Водночас ми продовжуємо підтримувати раннє відновлення та зміцнення стійкості системи охорони здоров’я відповідно до Національної стратегії охорони здоров’я 2024-2030 років та Стратегії співробітництва ВООЗ з Україною на 2024-2030 роки.
Наша команда також залучена до роботи у сфері фінансування охорони здоров’я з акцентом на забезпечення ефективного, прозорого та цільового використання обмежених ресурсів, особливо в умовах війни. Важливою віхою стало затвердження першої в історії України Стратегії системи охорони здоров’я до 2030 року, розробленої за технічної підтримки ВООЗ, яка визначає довгострокове бачення реформ і відновлення. Через рекомендації та адвокацію ВООЗ сприяла збільшенню фінансування послуг з психічного здоров’я та більш ефективному фінансуванню реабілітаційної допомоги, включаючи запропоновані вдосконалення Програми медичних гарантій. Водночас ВООЗ інвестувала у розвиток національної експертизи, підготувавши понад 350 фахівців у сфері фінансування охорони здоров’я для побудови більш стійкої, ефективної та справедливої системи охорони здоров’я, узгодженої з європейськими стандартами. Організація також продовжує надавати експертні знання та рекомендації для узгодження законодавства країни з вимогами вступу до ЄС у сфері охорони здоров’я та підготовки до надзвичайних ситуацій.
Для профілактики та контролю неінфекційних захворювань (НІЗ), ситуація з якими погіршилась у 2025 році, особливо в постраждалих від війни регіонах, ВООЗ зосереджується на основних неінфекційних захворюваннях, таких як серцево-судинні захворювання, рак, діабет, а також їх ключових факторах ризику, включаючи вживання тютюну, алкоголю та нездорове харчування. Організація підвищує кваліфікацію медичних працівників через загальнонаціональні тренінги з ведення гіпертонії, скринінгу раку шийки матки, а також розробляє практичні клінічні інструменти та навчальні програми для стандартизації лікування. На рівні громад ВООЗ проводила масштабні кампанії зі зміни поведінки щодо зменшення споживання солі та контролю гіпертонії, охопивши мільйони людей, а також просувала профілактику раку через цільові інформаційні кампанії. Для підтримки формування політики на основі доказів ВООЗ з партнерами планує провести цього року національне дослідження STEPS щодо ключових факторів ризику НІЗ в Україні та інші дослідження. У 2025 році ми провели національні опитування щодо тютюну, алкоголю та харчування, оцінили систему онкологічної допомоги та зібрали дані для підтримки реформ. Завдяки цим заходам ВООЗ підтримує Україну у зниженні факторів ризику НІЗ, покращення раннього виявлення та лікування, щоб протидіяти одній з основних причин захворюваності та смертності в країні.
ВООЗ підтримує зміцнення захисту від вакцинокерованих захворювань шляхом забезпечення стійких систем імунізації. У 2025 році важливим було впровадження вакцини проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) у національний календар щеплень. Для підтримки оновленого Національного календаря щеплень на 2026 рік ВООЗ підготувала понад 20 000 медичних працівників для підвищення безпеки вакцинації. Для забезпечення якості вакцин в умовах надзвичайних ситуацій ВООЗ впровадила навчання з моделювання холодового ланцюга, готуючи медичних працівників до реагування на перебої з електроенергією та атаки.
ВООЗ також працює над розширенням доступу до доступних за ціною та якісних лікарських засобів шляхом надання рекомендацій щодо політик, розширення Національного переліку основних лікарських засобів та підвищення обізнаності населення про програму "Доступні ліки". Завдяки цьому підходу ВООЗ доповнює зусилля національних органів влади, одночасно будуючи якісну систему охорони здоров’я на майбутнє.
– Яка ситуація з аптеками у прифронтових районах? Що ви думаєте про зміни у ліцензійних умовах?
– Доступ до лікарських засобів залишається обмеженим, особливо у прифронтових районах, де люди частіше повідомляють про фінансові бар’єри, безпекові ризики та закриття аптек. Це є однією з причин, чому гуманітарна підтримка більшою мірою спрямовується на ці регіони.
Говорячи про ліцензійні умови, ВООЗ вітає зусилля уряду України щодо підвищення ефективності, прозорості та підзвітності у фармацевтичному секторі. Сильна регуляторна база є необхідною для захисту громадського здоров’я, особливо в умовах війни. Ми підтримуємо ліцензійні норми, які зміцнюють гарантований доступ до соціально значущих лікарських засобів, включаючи механізми, що забезпечують наявність лікарських засобів, закуплених через державні програми.
За належних умов заходи, спрямовані на зменшення недобросовісної концентрації ринку та монополізації, можуть сприяти більш справедливому ціноутворенню та покращенню доступності лікарських засобів, водночас створюючи більш прозоре та передбачуване середовище для відповідальних інвесторів.
Якість фармацевтичної допомоги є основою системи охорони здоров’я. ВООЗ підтримує зусилля, спрямовані на підвищення професійності, відповідальності та підзвітності у фармацевтичному секторі через оновлені кваліфікаційні та кадрові вимоги.
Стійкість аптечного сектору потребує як регулювання, так і підтримки. Поряд із регуляторною дисципліною ВООЗ заохочує заходи, що підтримують належні бізнес-практики: спрощення адміністративних процедур, передбачуваність перевірок та зменшення бюрократичного навантаження. Такий підхід є необхідним для підтримання надання послуг зараз і для відновлення пошкодженої війною аптечної інфраструктури, забезпечуючи безперервність надання допомоги для громад, які найбільше постраждали від війни.
– Медичні послуги у прифронтових районах: зокрема, якщо немає відповідного спеціаліста або медичного закладу, що може зробити пацієнт?
– Доступ до спеціалізованої медичної допомоги у прифронтових районах може бути обмеженим. У таких ситуаціях пацієнти все ж можуть отримати підтримку через кілька механізмів.
Для громад, де доступ до медичних закладів обмежений, ВООЗ підтримує роботу бригад екстреної медичної допомоги (ЕМД) та мобільних команд первинної медичної допомоги. Вони надають консультації, базове лікування, стабілізацію стану та направлення.
Для відновлення інфраструктури там, де медичні заклади було пошкоджено чи зруйновано, ВООЗ встановлює модульні заклади первинної медичної допомоги.
Водночас гуманітарна підтримка доповнює національну систему охорони здоров’я шляхом постачання лікарських засобів, обладнання, надання операційної підтримки закладам охорони здоров’я та медичним працівникам, які продовжують працювати в надзвичайно складних умовах. Така підтримка допомагає підтримувати основні послуги, доки система охорони здоров’я адаптується до викликів війни.
Разом ці заходи сприяють тому, щоб навіть у прифронтових районах пацієнти могли отримати базову медичну допомогу, отримати направлення та звернутись до спеціалістів у разі потреби.
Водночас варто визнати: попереду ще багато роботи, оскільки війна триває, ситуація змінюється, кожен сезон приносить нові виклики.
