Питання: Верховна Рада прийняла Постанову, якою призначила чергові президентські вибори на 25 жовтня. Виходячи з цього, коли має розпочатись виборча кампанія?
Відповідь: Якщо брати за дату проведення голосування 25 жовтня, тобто відштовхуватися від тієї дати, яка є в прийнятій Верховною Радою Постанові, то відповідно до Закону «Про вибори Президента України» першим днем виборчого процесу має бути 27 червня 2009 року. З цього дня починаються всі заходи, які власне передбачені цим Законом.
Питання: Хто може висувати кандидатів в президенти? Що треба для того, щоб ЦВК зареєструвала ту чи іншу особу кандидатом в президенти?
Відповідь: Способів висування кандидатів в президенти фактично два: через політичні партії та шляхом самовисування. Можуть висувати також виборчі блоки політичних партій, але насправді блоки дуже рідко висувають кандидатів – це як би різновид висування політичними партіями.
Висування кандидатів в президенти має розпочатись 28 червня та завершитись 21 липня. Для реєстрації кандидат в президенти або політична партія чи блок повинні внести грошову заставу в сумі 500 тис. грн. Після реєстрації кандидат повинен до певного терміну подати до ЦВК не менш 500 тис. підписів виборців, які мають право голосу, на свою підтримку, зібраних не менш як по 20 тис. в кожному регіоні, причому не менш як в 2/3 регіонів. Якщо ця вимога закону не виконується до встановленого законом терміну, то ЦВК скасовує реєстрацію кандидата.
Якщо кандидат в президенти набирає на виборах не менше 7% голосів на свою підтримку, то йому повертається грошова застава.
Питання: Коли можуть бути відомі результати виборів?
Відповідь: Якщо у нас день голосування 25 жовтня, то повторне голосування – я не переслідую якусь політичну мету і не хочу підігравати якимось там кандидатам, але результати соціологічних досліджень свідчать, що повторне голосування є досить ймовірним – відбудеться згідно з законом на третю неділю після голосування, тобто 15 листопада.
Оголошення результатів має відбутись не пізніш як на 10-й день після повторного голосування, тобто 25 листопада – крайній термін для встановлення результатів виборів для ЦВК.
Офіційне оприлюднення результатів виборів в газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр» має відбутися не пізніш як на 3-й день після їх встановлення, тобто не пізніше 28 листопада.
З моменту офиційного оприлюднення результатів виборів треба відрахувати ще 30 днів, протягом яких має відбутись урочисте засідання Верховної Ради, тобто не пізніше 28 грудня новообраний Президент має вступити на пост.
Але це може відбутися за умови, якщо не буде позовів до Вищого адміністративного суду України щодо оскарження результатів виборів. Якщо таке оскарження буде – зрозуміло, що буде затримка з офиційною публікацією результатів виборів, оскільки суд скоріш за все постановить ухвалу про забезпечення позову і про заборону ЦВК офіційно публікувати результати виборів.
І це затягнеться ще на якийсь час – на тиждень, два.
Тобто дату вступу новообраного президента на пост ніхто наперед назвати не може.
Питання: Чи можливо провести вибори президента за діючою на даний момент законодавчою базою?
Відповідь: Це можливо – проводити вибори. Але разом з тим, час не стоїть на місці, за ці 5 років законодавство, зокрема виборче, пішло на крок вперед, і всі ті процедури, які на сьогоднішній день виписані і в законі по місцеві вибори, і в законі про вибори народних депутатів, є значно досконалішими, більш демократичними.
Мені дуже б хотілося, щоб Верховна Рада мала волю для того, аби – я б не сказав привести у відповідність, але виробити спільні механізми реалізації виборчого закону, які є як в законі про парламентські, так і в законі про президентські вибори – удосконалити, осучаснити цей закон.
На сьогоднішній день діє закон про вибори президента в тій редакції, в якій діяв на президентських виборах в 2004 році – в так званих першому та другому турі. Той закон, який застосовувався при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року і називався «Про особливості застосування Закону України «Про вибори Президента України» під час повторного голосування 26 грудня 2004 року» вже втратив чинність.
Питання: Чи є якісь наробки по змінам до закону про вибори президента, які ЦВК подавала до Верховної Ради і чи є якісь законопроекти в самому парламенті?
Відповідь: Наскільки мені відомо, ряд народних депутатів працюють над відповідними законопроектами.
ЦВК на сьогоднішній день не подавала відповідні пропозиції до діючого закону про вибори президента України. Але як тільки ця тема буде більш актуальною і нас буде запрошено відповідним профільним комітетом, без сумніву – ЦВК долучиться до цього процесу.
Але я хотів би наголосити на тому, що ЦВК позбавлена права законодавчої ініціативи, ми самі ініціювати розгляд законопроектів не можемо, тому повинні і можемо працювати тільки у тісній взаємодії як з парламентськими профільними комітетами, так і безпосередньо з народними депутатами.
Питання: Скільки коштів за підрахунками ЦВК необхідно для проведення чергових виборів президента та скільки їх передбачено в законі про держбюджет на 2009 рік?
Відповідь: В законі про держбюджет на 2009 рік передбачено 712 157 100 грн.
Якщо брати до уваги те, що дата виборів 25 жовтня, і зрозуміло, що повторне голосування відбудеться у листопаді 2009 року - тобто це всі організаційні заходи, на які власне необхідно фінансування за рахунок державного бюджету, то для мене є очевидним, що протягом 2009 року якраз і треба буде вкластися. В частині фінансування на 2010 рік в цьому зв’язку не потягне ніяких видатків.
Очевидно, що сума, яка у нас виділена на 2009 рік, буде недостатньою. Мені зараз важко сказати, скільки ще буде необхідно додатково коштів - з цього приводу ми ще будемо збирати нараду членів Комісії, але мова може йти десь в районі 200-250 млн. грн. Тобто ця цифра буде уточнюватись.
Загалом, за попередніми розрахунками, ці вибори обійдуться дешевше, ніж в 1 млрд. грн. – десь у 900-950 млн. грн.
Питання: ЦВК буде звертатись з цього приводу до Кабінету Міністрів, Верховної Ради?
Відповідь: Так, безперечно. Як тільки Постанова про призначення чергових виборів президента України буде оприлюднена в газеті «Голос України», вона з моменту публікації набирає чинності і є обов’язковою для виконання, в першу чергу для ЦВК, навіть не зважаючи на те, чи буде внесене подання до Конституційного суду щодо неконституційності такої постанови – саме подання не зупиняє дію Постанови, і ця дія поширюється на всіх суб’єктів, яких вона стосується, до того часу, поки Постанова не буде визнана Конституційним судом такою, що не відповідає Конституції.
В усіх інших випадках Постанова залишається чинною. Перший випадок – коли Конституційний суд визнає її конституційною; другий – коли Конституційний суд з якихось причин припиняє провадження; третій – коли Конституційний суд не встигає ухвалити рішення до дня виборів, і четвертий – коли власне самого подання не буде.
Питання: Чи можливо гальмування виборів через суди загальної юрисдикції?
Відповідь: Я не бачу для судів загальної юрисдикції предмету розгляду будь-якого позову щодо цієї Постанови, оскільки вона не торкається якоїсь невідповідності закону «Про вибори президента України».
Разом з тим, я не виключаю, що такі позови можуть бути подані. В тому разі, якщо до ЦВК надійде ухвала суду по забезпеченню позову шляхом заборони вчинення з боку ЦВК певних дій, то зрозуміло, що іншого виходу, як виконувати судове рішення у Комісії не буде.
Питання: Чи можна буде використати Державний реєстр виборців на цих виборах?
Відповідь: Думаю, так. Думаю, що ЦВК зможе повною мірою використати ті положення, які передбачені в законі про Держреєстр виборців, і база даних Держреєстру зможе лягти в основу списків виборців, що допоможе більш якісно провести президентські вибори.
Питання: Зараз говорять про можливість дострокових парламентських виборів. Чи можливо їх провести на діючій законодавчій базі?
Відповідь: У нас є законодавство, на основі якого можна провести парламентські вибори – з усіма необхідними змінами, які до нього вносилися.
Є належний закон, щоб його застосовувати, хоча безперечно, він не є ідеальним. Особисто мені видається дискримінаційним положення про тих громадян, які не менш як за три дні до виборів відбувають за межі державного кордону, але встигають до дня виборів повернутися в Україну. За цим законом такі особи фактично позбавлені права брати участь у голосуванні.
Є якісь деталі, які необхідно було б врегулювати, десь уточнити. Але загалом закон можна застосовувати.
Питання: До якої дати президент України може видати указ про дострокові парламентські вибори, виходячи з норми Конституції про те, що повноваження Верховної Ради не можуть бути достроково припинені в останні 6 місяців терміну повноважень глави держави?
Відповідь: Як тільки для цього виникнуть підстави, передбачені Конституцією, а саме – статтею 90.
В Конституції є цікава норма, яка зазначає, що президент не може достроково припинити повноваження Верховної Ради в останні 6 місяців його строку повноважень.
Але саме в цьому аспекті я б хотів наголосити – це моя особиста думка, а не офіційна позиція ЦВК, така позиція не вироблялась и не може вироблятись, це моя особиста позиція як юриста – я вважаю, що ця норма Конституції України є «мертвою» і не може бути застосованою з огляду на такі обставини.
Строк повноважень президента України згідно з Конституцією складає 5 років. Разом з тим, новообраний президент набуває повноваження з моменту вступу на пост після так званої інаугурації – на урочистому засіданні Верховної Ради. І з моменту набуття повноважень новообраним президентом втрачає повноваження президент, який працював до того.
Проте, день інаугурації, момент набуття повноважень новообраним президентом и припинення повноважень попереднього президента жоден в Україні державний орган, жоден політик, жодна особа не може знати наперед.
Ця дата не є наперед визначеною, а ми як юристи повинні оперувати точними датами, в даному разі саме події, юридичного факту – проведення такого урочистого засідання Верховної Ради щодо набуття повноважень новообраним президентом, бо саме від цієї дати відраховуються останні 6 місяців строку повноважень діючого президента.
Тому – знову ж таки наголошую – моя особиста точка зору, що відповідна норма Конституції виписана не зовсім доречно, не зовсім правильно, а відтак застосовувати її буде вкрай важко.
Питання: Скільки коштів буде треба на проведення дострокових парламентських виборів?
Відповідь: Ми можемо говорити приблизно про ті ж самі суми, які були на виборах в 2007 році з невеликим збільшенням.
Загалом я не хочу когось здивувати, і називати якісь цифри було б недоречно з мого боку. Тим більше, що підстав для проведення дострокових як парламентських, так и президентських виборів на сьогоднішній день немає.
Питання: Чи почалося слухання справи по суті в Київському окружному адміністративному суді за позовом щодо бездіяльності ЦВК при проведенні позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради?
Відповідь: Суд має найближчими днями розпочати слухання цієї справи, і цим питанням на сьогоднішній день займаються фахівці нашого юридичного управління.
Я свідомо не цікавлюсь, на якій стадії зараз перебуває це слухання з тієї простої причини, що не хочу аби хтось сприймав це як спосіб підіграти одній з політичних сил.
Як на мене, яке ухвалить рішення суд – таке й необхідно буде виконувати. Всі суб’єкти виборчого процесу повинні наперед погодитися, що яке буде рішення суду, таке вони мають сприйняти і виконувати, і тут вже не повинно бути незадоволених.
Питання: Яку позицію ЦВК буде відстоювати в суді – чи погодиться з тим, що мала місце незаконна бездіяльність з її боку?
Відповідь: Бездіяльності ЦВК не було и бути не могло, оскільки місцеві вибори організовує, займається їх належною підготовкою и т. д. виключно відповідна територіальна виборча комісія, тобто у даному випадку – Тернопільська обласна.
ЦВК, відповідно до закону про місцеві вибори, позбавлена права і можливості будь-яким чином впливати на перебіг самих виборів. У нас досить обмежені повноваження – це методичне забезпечення діяльності комісії, тобто ми затверджуємо форми певних документів, форму та зразок печатки для територіальної комісії. Мі можемо надавати роз’яснення щодо застосування окремих положень закону про місцеві вибори, але ці роз’яснення мають загальну дію на всі без виключення тервиборчкоми та не стосуються окремо взятих виборів.
Питання: Чи можливо проведення всеукраїнського референдуму за діючим Законом «Про місцеві та всеукраїнський референдуми»?
Відповідь: Можливо. Чому ні? Яскравий тому приклад – референдум 2000 року.
Проте є складності – закон в багатьох положеннях не відповідає Конституції й законам, які прийняті після проголошення незалежности. Але загалом референдум проводити можна, хоч давно треба було прийняти новий законодавчий акт.
